+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Тема заняття: Свято, як комплексна видовищна форма дозвілля. Види свят, їх характеристика

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Свято, як комплексна видовищна форма дозвілля. Види свят, їх характеристика.

План

1.Форми святкування: масова святкова хода, театралізований мітинг, театралізоване видовище.

 

1. Масове свято – одна із складних форм організації дозвілля. Його програма може включати весь спектр методів, засобів, форм дозвіллєвої сфери: художні, технічні, емоційні. Основне завдання свята – організація дозвілля маси людей, залучення їх до колективної дії, перетворення кожного присутнього із глядача в учасника. Масове свято дозволяє задовольнити дозвіллєві потреби людей з різними культурними, освітніми, професійними, віковими рівнями. Масове свято відрізняється від концерту й видовища. Перше, що відрізняє їх, - виробничі умови організації і проведення. Так, стадіон відрізняється від концертного чи театрального залу, а технічні умови проведення масового свята в міському парку відмінні від технічних можливостей стаціонарного сценічного майданчика. Друге - художня організація простору, адже виробничий майданчик є важливим компонентом у загальній драматургічній структурі масового видовища. Одна справа - організація простору театралізованого концерту у концертному залі, інша - організація простору святкування на площах, вулицях, у парку, на стадіоні. Якщо простір у театрі чи концертному залі двомірний, і оглядова точка в театрі одна, задана рампою, положенням сцени і глядачевої зали, то стадіонний простір тримірний, і огляд тут круговий. На стадіоні видовище сприймається з усіх боків, тому дія, а отже, й художнє оформлення, його конструкція вибудовуються з урахуванням цієї особливості.

Навряд чи можна знайти в нашій країні такий куточок, де б не проходили масові свята. Сповнені глибокого сенсу, насичені актуальним політичним змістом, різноманітні за формою, вони проходять у кожному місті, кожному селі, кожному трудовому колективі і займають провідне місце в культурному самодіяльності мас. Найбільш повне уявлення про різноманітність масового свята дає багатство форм його художнього втілення та організації в наші дні. Це багатство і різноманітність форм визначається, в першу чергу, багатством і різноманітністю змісту, палітри виразних засобів, майданчиків святкової дії. Важко перелічити всі форми сучасного масового свята під відкритим небом. Масові подання на відкритому повітрі (парк, стадіон) більш глобальні, менш прив'язані до конкретної соціальної спільності і тому розгортаються найчастіше як театр великих соціальних узагальнень, масштабних образів, символів. Масова святкова хода була поширена ще в давні століття, але отримала якісно нове народження в революційній боротьбі міжнародного пролетаріату, і в СРСР перетворилася на провідну форму масового свята. Масова святкова хода відображає єдність і згуртованість народу . Хода надає можливість кожній людині висловити своє особисте ставлення до урочистих подій, як політичних, так і культурним, а також продемонструвати свою активність. З кожним роком все більш помітним ставало прагнення до художнього оформлення святкової демонстрації. Мова йде не тільки про портрети, стяги, гасла, але і про введення в святкові колони театралізованих груп, символічних фігур і побудов, декорованих машин. Широке поширення одержали святкові ходи окремих груп і категорій, наприклад, ходи за професіями, ходи молоді, церемоніальне проходження військових частин, духових оркестрів, ходи прапороносців. У багатьох центрах країни стало традиційним проходження військових з'єднань церемоніальним маршем вулицями на честь Дня Перемоги, річниці визволення даній місцевості від німецько-фашистських загарбників. Святкові ходи - паради професій є важливою складовою частиною свят. Широко поширені меморіальні ходи до історичних місць та пам'яток у всіх куточках нашої Батьківщини. Іншою поширеною формою масового свята є театралізовані мітинги, ведуть свій початок від перших революційних мітингів російського пролетаріату на початку XX ст., що стали важливою формою пропаганди в перші роки революції і широко розповсюдилися в 30-х роках. Масовий театралізований мітинг можна було побачити в святкові дати або в дні найважливіших подій у місті, на селі, в районному Будинку культури і на площі великого міста. Особливістю масових театралізованих форм і їх відмінністю від театральних вистав є, по-перше: відсутність так званої «четвертої стіни», тобто безпосереднє залучення глядача до процесу дії; по-друге: в основі всіх мистецьких заходів знаходиться конкретна актуальна подія, яка їх викликала (звернення до фактів і документів та їх художня обробка); по-третє: постійний процес активації глядача; в четвертих: комплексний характер — в сценарій масових свят включаються всі види, жанри та форми мистецтва. Виходячи з цього формується і специфічна структура сценарію масових театралізованих заходів та особливості його створення. Сценарій масової театралізованої вистави відрізняється від інших видів мистецтва тим, що в ньому робота сценариста і режисера взаємопов’язана, тісно переплітається, і її неможливо розділити, тим більше, що на практиці більшість режисерів є водночас і сценаристами. Створення сценарію масового дійства, особливо свята “просто неба” (в парку, на площі, на стадіоні), це процес творчий і тому чітко не можна дати однозначних рецептів щодо їх ство- рення. Новий час народжує вже нові форми заходів. Але без самого сценарію, чи принаймні сценарного плану, неможлива робота над постановкою будь-якого дійства, його чітка організація і образність. Майстерність же сценариста формується саме завдяки використанням важливих драматургічних елементів та різноманітних засобів створення оригінального сучасного художнього образу; плюс практика, досвід, високий інтелектуальний рівень, обізнаність з різними темами, нестандартний погляд на проблему та особисте небайдуже ставлення до матеріалу — народжують справжні сценічні шедеври, що ніколи не залишають учасників байдужими, запам’ятовуються надовго і мають позитивний вплив на їх особисте ставлення до себе і світу загалом. Компонуючи свято, сценарист, передусім, повинен подбати про те, щоб знайти можливість об’єднати велику масу глядачів. А це означає, що сценарій масового свята потрібно будувати так, щоб певні засоби впливу поширювались на всіх присутніх. До таких засобів належать: оформлення території, будівель, сценічних майданчиків; пересувні театралізовані процесії чи групи костюмованих; вміло складений радіо конферанс, друкований путівник чи лібрето, в якому в досконалій літературній формі подається виклад змісту і програми свята. Всією масою глядачів сприймаються також піротехнічна вистава, вистава на воді чи повітряне шоу, театралізована хода (процесія) та заключний феєрверк. Ці загальні засоби впливу доповнюються тими враженнями, які присутні на святі отримують, ознайомившись з тією чи іншою частиною програми. В побудові сценарію масового дійства важливу роль також відіграє внутрішній монтаж епізодів. Монтаж — це творчий прийом з’єднання, завдяки якому митець в своєму творі зближує досить віддалені і не дотичні у звичайному житті предмети і людські долі, поєднує вкрай ізольовані події в єдине ціле, вибудовує нові зв’язки між предметами, створюючи таким чином художній образ. Діапазон драматургії масових форм надзвичайно великий; від найпростішого співпереживання у видовищах до колективно організованої масової дії. Для нас останнє надзвичайно важливе, бо, на відміну від театру, який лише іноді ставить перед глядачем певні цілі і завдання до дії у майбутньому, а розмежування сцени і залу рампою та умовність обстановки не можуть викликати безпосередньої дії; в святі заклики до дії мають стосунки до кожного глядача і повинні бути виконані саме цією, а не іншою аудиторією. Організатори масового заходу намагаються ставити глядачів у такі умови, щоб вони відчували себе активними учасниками постановки. Творча активність у театралізованому дійстві виникає тоді, якщо участь присутніх досягає найвищої точки і впливає на подальший хід дії, присутні стають співавторами дійства. Здійснюється процес активності не сам по собі, а за допомогою прийомів та засобів активізації, що є привілеєм і специфікою масових дійств. Сценарист повинен знати і включати ці засоби під час підготовки сценарію:

1.Пряме звернення до аудиторії — всі слова та дії виконавців спрямовані безпосередньо до присутніх, а не один до одного (як зазвичай у театрі). Таке пряме звертання передбачає зворотну відповідь аудиторії.

2.Удавана активізація — або «виконавці серед глядачів», «підсадні особи». Це — заздалегідь сплановані вигуки із залу, проходження через натовп, тобто перебування в гущі глядачів і безпосереднє спілкування з ними. Цей засіб не відкидає і певної імпровізації, до якої творча група теж готується.

3.Фізична активізація — здійснюється втому разі, коли аудиторію спонукають до ряду нескладних фізичних дій: передати будь-який предмет, відійти на декілька кроків, розвернутися в інший бік, перейти на інше місце, поплескати в долоні, протупотіти ногами, зробити «хвилю», тощо. Цей засіб застосовується, коли потрібно терміново переключати увагу, викликати певні почуття та уникнути небажаних емоції.

4.Словесна активація — це різні запитання до ауди- торії, звернення до присутніх, вікторини, загадки, спільне проголошення слоганів, заклики до спільної дії («давайте разом заспіваємо, давайте покличемо Святого Миколая»,

«я не чую вас», «я хочу почути чи є в залі хлопці! Добре, а тепер дівчата.., а тепер всі разом!..» і т.п.). Цей засіб дає можливість учасникам дійства через слово виявити своє ставлення до того, що відбувається, дати свою оцінку, дати вихід емоціям.

Гра — є важливим засобом святкового спілкування, це ігри на сцені з залученням учасників із залу, ігри в канві народного гуляння, і особливо масові ігри з аудиторією, в основі яких фізична та вербальна активізація.

Повна дійова активізація — досягається всім арсеналом художніх засобів у сукупності із згаданими вище засобами активізації. Якщо аудиторія залучена до дії і впливає на її подальший хід за задумом організаторів, ми досягаємо вищої точки активності у святі. Воно стає інтерактивним. Мета активізації глядача у святі, полягає не лише у створені піднесеної атмосфери та реалізації художнього задуму, вона значно глибша. По-перше, завдяки активній участі у святі, людина має можливість відпочити, виплеснути накопчені емоції, дати позитивну розрядку напрузі, вийти із депресивного стану. По-друге, допомагає сформувати активну позицію людини у подальшому житті: “якщо я так думаю, то маю до цього особисте ставлення і відповідно до цього кажу і роблю”.

Опис документу:
Мета заняття: вивчити особливості масових свят як форми організації дозвілля населення, розкрити суть методів організації масового свята, ознайомити студентів із засобами ідейно-емоційного впливу масового свята;

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн
590 грн