Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Розвиток читання у дошкільному віці. Посібники серії «Розглядай та пізнавай»
»
Взяти участь Всі події

Тема: « Чарівний світ бабусиної світлиці»

Я і Україна

10.06.2021

95

1

0

Опис документу:
Тема: « Чарівний світ бабусиної світлиці» Програмовий зміст:продовжувати ознайомлювати дітей з предметами українського національного побуту . Закріпити знання про посуд , у якому готували їжу і в якому подавали її на стіл. Активізувати словник словами : світлиця, піч,мисник, рогач, коцюба , узвар. Поглибити знання дітей про усну народну творчість використанням казок, загадок, колискових пісень, забавлянок. Виховувати інтерес і повагу до національних традицій.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: « Чарівний світ бабусиної світлиці»

Програмовий зміст:продовжувати ознайомлювати дітей з предметами українського національного побуту . Закріпити знання про посуд , у якому готували їжу і в якому подавали її на стіл. Активізувати словник словами : світлиця, піч,мисник, рогач, коцюба , узвар. Поглибити знання дітей про усну народну творчість використанням казок, загадок, колискових пісень, забавлянок. Виховувати інтерес і повагу до національних традицій.

Хід заняття.

Вихователь проводить дітей до дверей відповідно обладнаної кімнати – світлиці.

- Чи подобається вам, любі малята , ця гарненька хатка – чепурушка? Хатинка й справді гарна , і напевно вона така не тільки зовні , а й усередині. Давайте зайдемо до неї. Бачите , яка світла та затишна ця господа , тому й називається ось так - світлиця . Вона прибрана , ніби чекає когось . А може , на нас чекає Бабусина світлиця? Все в ній чарівне , і якщо бути дуже уважним , можна почути багато цікавого , бо кожна річ тут уміє говорити. Пропонує прислухатися – немовби хтось шепоче загадку: «Що у хваті найбільше та найгрубіше?»

- Перевіримо , чи кмітливий наші діти . ану Васильку відгадай . Не знаєш? Ще цю загадку ми не відгадали , а вже чути іншу:

Я морозу не боюся,

А хто змерзне – я сміюся.

Бабу гріє не кожух,

А веселий теплий дух.

- Знову не знаєте? То я вам допоможу . Скажіть : де готували наші бабусі обід, пекли пироги ?( - У печі.) Правильно , у печі. Подивіться , яка вона гарна . Чим прикрашена піч? ( - Різними квітами , ягідками .) Отже , отже це піч загадувала нам загадки . Але вона знає не тільки загадки , а й казки . Давайте пригадаємо: у якій казці піч допомогла дівчинці врятувати свого малого братика від птахів , які їх переслідували ? ( - У казці « Дикі гуси».) Куди заховали піч дітей ? ( - Всередину.)Чи вона їх пригостила ? ( Пиріжками ).

Далі вихователь запитує дітей , які ще страви готують у печі ( борщ, кашу); який посуд знадобиться для того , щоб зварити борщ ( горщик). Разом пригадають загадку про горщик : « Чорна овечка і в огні не згорить».

-А це чавунчик . У ньому найчастіше готували печеню, бабку. Пропоную обстежити форму горщика і чавунця: знизу вони вузькі , а вгорі розширені , щоб зручніше було їх брати в руки. З’ясовує , чим вставляти горщик у піч ( рогачем ), показує , як це робиться , заохочує і малих спробувати вставити рогачем горщик у піч.

-А це що? Не знаєте? Це діти , коцюба . Нею поправляють дрова , які горять . Рогач і коцюба завжди стоять у кутку біля печі . Підійшовши до мисника ( закріплюються назви і призначення), діти розглядають називають знайомий їм посуд : глечик , куманець , кухлик, миску, таріль , макітру.

- На що схожий куманець ? Так , на козака , що стоїть , взявши руки в боки . а що наливали в куманець ? ( - Узвар .) Який це напій ? ( - Компот із сушених фруктів .)

Вихователь знову пропонує прислухатися : хтось у хаті загадує іншу загадку. – Хто це ? А ось звідкіля чути шепіт ! ( Бере в руки кухлик ). Яку ж загадку загадує нам кухлик ? ( Діти пригадують вивчену за кілька днів перед заняттям : « Ліз карасик через перелазик та у воді плюх») А глечик і собі шепоче , що втрапив у якусь пригодоньку . Наливали у нього не молоко і не сметану , а борщ. У якій казці так було ? ( - У казці « Лисичка і журавель») Кого пригощали борщем із глечика ? ( - Лисичку.) Ось що може статися з прости глечиком з мисника . А макітра теж підсувається та питається , що в неї можна покласти . ( Вареники , пиріжки , кутю на Святвечір .)

У світлиці чути плач.

-А хто це плаче може кухлик ? Ні ! Може куманець ? Ні!Може …Ой , голосочок чути з дитячої колиски . Ходімо , заспокоїмо малятко , розкажемо йому забавляночки й заспіваємо коли саночки .

Діти підходять до колиски і по черзі забавляють ляльку ( 3-4 забавлянки : «Кую , кую чобіток», «Сорока-ворона», «Киця Мура , де ти була?»)

- От уже й не плаче наше дитятко . Давайте покладемо його в люльку на подушечку – гулечку з гусячого пір’ячка . Та під подушечку покладемо зілля черевцю і м’яти , щоб зле з очей знімати. А на мотузочку прив’яжемо хміль, щоб сон був міцним та глибоким. Так робили наші бабусі . Ростили дитятко в теплі , квітах та у вишиванках, співаючи колискових пісень .

Діти присипляють дитину, співаючи колискових і тихенько виходять із світлиці.



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили