Тексти для самостійного читання "БАГАТО ЧИТАЄМО - БАГАТО ЗНАЄМО"

Опис документу:
Тематика творів відображає різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих почуттів: любові до рідної землі, мови, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, формуванню особистісного ставлення до дійсності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

День народження Місяця – Приходіть до мене на день народження, – запросив Марійку Місяць. – А коли він у тебе? Влітку, взимку чи весною? – Щомісяця...
Слайд № 2

День народження Місяця – Приходіть до мене на день народження, – запросив Марійку Місяць. – А коли він у тебе? Влітку, взимку чи весною? – Щомісяця, – сказав Місяць. – Бо кожного місяця я народжуюся новий. Тепер, бачиш, я повний. – Та бачу! – бо Місяць був круглий та білий, наче свіжий млинець. – А новий я тонкий, як серпанок. Приходь! Потім були хмарні дні. Коли небо нарешті прояснилося, Марійка побачила місячний серпик. – Це вже ти народився? – зраділа вона. – Ні, тепер я старий, – зітхнув Місяць. Зірка Мензатюк

Є тварини, які живуть під землею і ніколи не вилазять зі своїх нірок. Усе життя вони копають землю, прокладають нескінченні галереї і тунелі. Що їм...
Слайд № 3

Є тварини, які живуть під землею і ніколи не вилазять зі своїх нірок. Усе життя вони копають землю, прокладають нескінченні галереї і тунелі. Що їм для цього потрібно? Звичайно, лопата. Подивися на крота – передні лапи у нього сильні, долоньки широкі. Чим не лопати? Ними він і відгортає землю в сторони. Зайву землю, яка йому заважає, кріт викидає на поверхню – виходять кротовини, купки землі на лузі. В Африці під землею живе інша тварина. Вона кроту зовсім не рідня, але дуже на нього схожа. І назвали її златокріт. А в далекій Австралії є свій підземний житель –сумчастий кріт. Не родичі один одному, а як схожі їх лапи! Є ще одна спільна властивість: всі вони ведуть однаковий, підземний спосіб життя і дуже добре до нього пристосовані. За Віталієм Танасійчуком

Чорна пантера Мисливці раніше сперечалися: леопард і пантера –дві різні тварини чи ні? Учені довели – звір один. Чорні пантери народжуються інколи ...
Слайд № 4

Чорна пантера Мисливці раніше сперечалися: леопард і пантера –дві різні тварини чи ні? Учені довели – звір один. Чорні пантери народжуються інколи від звичайних плямистих леопардів. Таке буває і в інших тварин. Пантерами називають і дуже великих плямистих леопардів. Мисливці говорять: тигр – „джентльмен”, а пантера „невіглас”. Тому що тигр, коли нападає, завжди кричить, немов попереджає. А пантера нападає мовчки і ззаду. Пантера менша за лева і тигра і не така, звичайно, сильна. І все-таки сила у неї немала. Велику корову вона легко тягне по землі. А тепер подумайте: яка ж сила у лева і тигра! За Ігорем Акімушкіним

Добрий казкар Уже давно, сто років тому, жив-був старий поет, такий хороший, добрий старий, справжній поет. Він умів розповідати цікаві казки, і то...
Слайд № 5

Добрий казкар Уже давно, сто років тому, жив-був старий поет, такий хороший, добрий старий, справжній поет. Він умів розповідати цікаві казки, і тому його всі любили. І на що він не погляне – про те й розповість цілу історію: і про квітку, і про чорногуза, і про звичайнісіньку голку. Здавалося, всі речі при ньому оживали і приятелювали з ним... Він наче розумів усі мови на світі, не тільки людські, а й пташок, і тварин. Інколи можна було подумати, що при ньому все стає чарівним, як і повинно бути в казці. Звали того казкаря Ганс Крістіан Андерсен, і жив він у маленькій країні Данії. За Оксаною Іваненко

Чи знайдеться в Україні ліс, у якому б не зустрілася вам білка? Певне, немає такого лісу, немає такого саду, в якому б не водилося оце миле звірятк...
Слайд № 6

Чи знайдеться в Україні ліс, у якому б не зустрілася вам білка? Певне, немає такого лісу, немає такого саду, в якому б не водилося оце миле звірятко. Де лісова гілка – там і білка. Восени в білки особливо багато клопоту. Треба на зиму грибів насушити. Запастися горіхами, жолудями, шишками. Дупло вимостити, теплити, упорядити, замаскувати. Пізніше, коли на землю випадуть заморозки, їй треба міняти шубку. Білка скидає перед зимівлею руду шерсть, одягаючи сіру, теплішу, м’якшу, пухнастішу шубку. Ще завіють сніги, загудуть завірюхи. Білка сховається в дуплі, укриється пухнастим хвостом і чекатиме відлиги. А доки не чути заморозків, білка розважається. Чи знаєте ви осінні білчині ігри? Граються білки в хованки. Граються самі з собою, з променем-зайчиком. Грається білка з білкою. Сковзне промінь по дереву – білка за ним. Промінь на гілку – білка за променем. Зверху – донизу. Знизу –догори. Хто кого ловить – не втямиш. І не стомиться білка-стрибунка. І не прощається з осінню. Сонце нагілку – білка за ним. Білка на другу, сонце за нею. Білка безжурно в схованки грає. Білка на зиму горіхи збирає. За Миколою Сингаївським

Перший подих осені Перший місяць осені – вересень. Тихі, задумливі вересневі дні ще теплі, наче літні. Та подих осені вже відчутний у вечірній і ні...
Слайд № 7

Перший подих осені Перший місяць осені – вересень. Тихі, задумливі вересневі дні ще теплі, наче літні. Та подих осені вже відчутний у вечірній і нічній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман зникає, розсіюється. Підіймається сонечко, обігріває землю. Нерідко початок вересня дивує своїм теплом, яскравістю, здається, що літо повернулося. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі, та воно вже не таке гаряче, як влітку, а ласкаве, лагідне. Повітря прозоре й легке. На газонах ще квітнуть яскраві, різнокольорові айстри й жоржини, червоні канни, милують око оксамитові чорнобривці. Та як тільки набіжить хмаринка, змінюються барви навколо: золотяться березові гаї, на бульварах і в парках перше жовте листя встеляє доріжки. Вітер підхоплює крилаті насінини берези й липи, клена й сосни та переносить їх на далекі відстані. Помітно скорочується день... За Алевтиною Волковою

Дністер (легенда) – Знаєте, чому річка Дністер має таку назву? Колись у давнину тут, де Дністер зараз плине, протікав собі маленький безіменний стр...
Слайд № 8

Дністер (легенда) – Знаєте, чому річка Дністер має таку назву? Колись у давнину тут, де Дністер зараз плине, протікав собі маленький безіменний струмок, а вздовж нього люди жили. Були серед них мисливці, хлібороби. І мали вони свій календар. Чи то сіяти треба було, чи святаякогось чекали, то, щоб не збитись з ліку, вони кожен день позначали на піску, що був на березі струмка, позначками. Що не день, то нова позначка. По тих позна- чках вони знали, скільки днів залишилося, наприклад, до весни... Але одного разу струмок розлився на довколишніполя і затопив береги. Коли вранці вода спала, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема. – Хтось дні стер, – бідкались люди і самі собі відповідали: – Та хто?! Струмок дні стер. З того часу і стали називати струмок, який дні стер, – Дністер. Тепер це вже не струмок, а велика річка. А бере вона початок аж у самих Карпатах з-під могутнього дуба.

Чи не боляче їжаку від своїх голочок? З того боку, з якого від їжака боляче всім, самому їжаку, звичайно, не боляче. Всім боляче, а йому не боляче....
Слайд № 9

Чи не боляче їжаку від своїх голочок? З того боку, з якого від їжака боляче всім, самому їжаку, звичайно, не боляче. Всім боляче, а йому не боляче. Тому що голки колють не їжака, а тих, хто доторкнеться до нього з боку голок. – А як з іншого боку? – Це секрет. Секрет, який їжак ретельно береже від усіх, хто захоче до нього доторкнутися. Він приховує, що з того, іншого боку, у нього нема голок, і там йому може бути боляче. Це повинні пам’ятати ті, хто має звичку робити боляче іншим. Чим болючіше ти робиш іншим – з одного боку, тим болючіше тобі буде з іншого – з того, який ти намагаєшся приховувати. Фелікс Кривін

Наш добрий хліб Люди сіють хліб. Щедро оспівана ця праця людська. Зерно для людини і досі залишається земним дивом. Воно безсмертне. Кинуте в землю...
Слайд № 10

Наш добрий хліб Люди сіють хліб. Щедро оспівана ця праця людська. Зерно для людини і досі залишається земним дивом. Воно безсмертне. Кинуте в землю, стає колоском. Нали вається соками землі і сонця. Красується, радіє урожаєм. Нелегко дається хліб. Справжню ціну йому складають хлібороби, ті, хто до землі найближче, хто від засіву до жнив живе сподіваннями й турботами хлібної ниви. У кого в душі вміщується весь колосковий лан. Микола Сингаївський

Вітер січе в обличчя. Намело кучугури снігу. Важко стало жити пташкам, що зимують у нас. Але вони не дуже журяться. Ось, весело цвірінькаючи, хвиле...
Слайд № 11

Вітер січе в обличчя. Намело кучугури снігу. Важко стало жити пташкам, що зимують у нас. Але вони не дуже журяться. Ось, весело цвірінькаючи, хвилею пролетіла зграйка жвавих красенів-щигликів, чижів і коноплянок нок. Помчали поснідати насіннячком десь на лопухах, вільхах чи березах. А яке гарне дерево горобина! Чудові, спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. Які ж гарні пташки! їх називають північними папугами. Це наші зимові гості. Вони прилетіли з далекої півночі, щоб тут перебути зиму. Бо там вона сувора, люта. А вже в лютому, на початку березня потроху посуваються до себе додому, аж під самісіньку тундру. Олександр Копиленко

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00