"Техніка виконання зупинки м'яча"

Фізична культура

Для кого: 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас

18.10.2021

68

0

0

Опис документу:

Зупинка м’яча – важливий засіб гри, що використовується для прийому м’яча й подальшого контролю над ним. Головне завдання в момент прийому – погасити швидкість м’яча, що котиться чи летить, для ефективного здійснення подальших ігрових дій.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Зупинки мяча

Зупинка м’яча – важливий засіб гри, що використовується для прийому м’яча й подальшого контролю над ним. Головне завдання в момент прийому – погасити швидкість м’яча, що котиться чи летить, для ефективного здійснення подальших ігрових дій.

Зупинка може бути повною, пiсля якої м’яч залишається лежати бiля нiг нерухомо, i неповною, коли рух м’яча гаситься не повнiстю, а тiльки уповiльнюється його швидкість i змiнюється напрямок руху. У грi, звичайно, найчастiше використовують неповнiї зупинки. Отримуючи м’яч, гравець має зорієнтуватися, куди його спрямувати.

Зупинки м’яча поділяються на: зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи; зупинка м’яча підошвою; зупинка м’яча середньою частиною підйому; зупинки м’яча зовнішньою частиною підйому; зупинка м’яча стегном; зупинка м’яча животом; зупинка м’яча грудьми; зупинка м’яча головою.

Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи

Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи використовується при прийомі м’ячів, які котяться або летять. Завдяки великій зупиняючій поверхні і значному амортизуючому шляху цей засіб зупинки м’яча має високу міру надійності.

Підхід до м’яча такий же, як і при підході для удару внутрішньою частиною стопи. Опорна нога зігнута в коліні. Плече на боці опірної ноги виведене трохи вперед. Інша нога повернута в тазостегновому суглобі так, щоб повздовжня вісь стопи була перпендикулярною до лінії польоту м’яча.

При наближенні м’яча нога ставиться перед лінією опори так, щоб гомілка знаходилася під кутом 45-50 градусів до грунту. В такому положенні верхня частина тіла трохи відхиляється назад. Руки підтримують рівновагу. Погляд прикутий до м’яча. В момент, коли м’яч торкнеться поверхні витягнутої вперед, але напруженої стопи, ногу слід швидко відвести назад, при чому робити це треба повільніше, ніж рухається м’яч. Завдяки цьому м’яч стикається із внутрішньою поверхнею стопи на протязі більшого шляху. Швидкість його плавно зменшується і після відтягування ноги назад м’яч зупиняється перед стопою.

Зупинка м’яча підошвою

Зупинка м’яча підошвою виконується, коли справа йде щодо м’ячів, що котяться і опускаються.

При зупинці м’яча, що котиться на зустріч, вихідне положення – обличчям до м’яча, вага тіла на опорній нозі. При наближенні м’яча нога, що зупиняє, трохи зігнута в колінному суглобі, виноситься назустріч мячу. Носок стопи піднятий вверх на 30-40 градусів.

П’ятка стопи знаходиться над поверхнею на відстані 5-10 см.

В момент зіткнення м’яча з підошвою виконується невеличкий поступальний рух назад.

Щоб зупинити підошвою м’яч, який опускається, необхідно точно розрахувати місце його приземлення. Нога, що зупиняє, трохи зігнута в колінному суглобі, розташовується над місцем приземлення м’яча, при цьому носок піднятий, а нога розслаблена.

Зупинка робиться в момент торкання м’яча землі. В цьому випадку м’яч спрямовується підошвою, але нога не торкається землі.


Зупинка м’яча середньою частиною підйому

Зупинка м’яча підйомом, що набула широкого поширення в останні роки, потребує точного управління системою руху, оскільки зупиняюча поверхня (підйом стопи) достатньо тверда і за розмірами невеличка, з чого витікає, що незначне відхилення в структурі руху або неточний розрахунок траєкторії і швидкості м’яча призводить до суттєвих помилок в зупинці.

При зупинці м’ячів, що опускаються з високою траєкторією, стопа ноги, що зупиняє, розташована паралельно землі. М’яч приймається на нижню частину підйому (ближче до пальців). Поступальний рух виконується вниз-назад.


Зупинка м’яча зовнішньою частиною підйому

Вихідне положення – обличчям до м’яча, що опускається. Зупиняюча нога виноситься вперед. Стопа розвертається назовні. Поза ідентична положенню при зупинці м’яча внутрішньою стороною стопи. В даному випадку м’яч пропускається і рух ноги назад за м’ячем виконується з таким розрахунком, щоб накрити його зовнішньою частиною підйому в момент відскоку. Тулуб повертається навколо носка опорної ноги в бік подальшого руху м’яча, швидкість якого значно зменшилася.


Зупинка м’яча стегном

Зупинка м’яча стегном використовується в сучасному футболі досить часто. Це пояснюється тим, що стегном можна зупиняти м’ячі, що опускаються по різним траєкторіям. Крім того, спосіб дуже надійний, так як зупиняюча поверхня велика, а амортизуючий шлях – значний.

В підготовчій фазі стегно виноситься вперед. Кут його згинання залежить від траєкторії польоту м’яча, стегно повинне бути під прямим кутом до м’яча, що опускається. М’яч торкається середньої частини стегна. Поступальний рух виконується вниз-назад.



Зупинка м’яча животом

Гравець стає обличчям до м’яча, який наближається. Ноги трохи зігнуті в колінах і розташовані на ширині плечей. Вага тіла переміщена на обидві ноги, руки розслаблені і опущені донизу вбік. М’яч супроводжується очима. Коли той торкнеться живота, гравець одною ногою робить невеликий крок назад. Нога, що перебуває попереду, не зовсім випрямлена в коліні. Верхня частина тулуба нахилена вперед. М’яч, торкнувшись м’якої поверхні живота, відскакує до низу, оскільки сила його руху різко зменшується.

Зупинка м’яча грудьми

Найчастіше цим прийомом користуються тоді, коли м’яч летить з більшої висоти.

Гравець становиться обличчям до м’яча, стійка ноги нарізно або на ширині невеличкого кроку, груди виставляються наперед, руки злегка зігнуті в ліктьовому суглобі, опущені униз; погляд – на м’ячі.

В момент торкання грудей м’ячем, коліна і таз швидко відводяться назад, майже випрямляються. Оскільки площина грудей вертається і навіть спрямована трохи вниз, після удару м’яч продовжує свій шлях по направленню до майданчика.

Можлива зупинка грудьми м’ячів, які або летять як на їхньому рівні, або тих, що опускаються з різною траєкторією. Основні дії при зупинці м’ячів, що летять з різною траєкторією, однакові.

Зупинка м’яча головою

Цей технічний прийом досить рідко використовується у грі, тому що є дуже складним у порівнянні з іншими прийомами і засобами. Зупиняюча м’яч частина голови приходиться переважно на середину лоба. З-за твердості лобних кісток амортизація виконується тільки за рахунок поступального руху. Це знижує цінність прийому. Однак, незважаючи на труднощі, опановувати зупинки м’яча головою вкрай необхідно.

Можлива зупинка середньою частиною лоба м’ячів, що летять на рівні голови і знижуються з різною траєкторією.

В першому випадку гравець розташовується обличчям до м’яча в положенні невеличкого кроку. Вага тіла на нозі, що стоїть попереду. Тулуб і голова подані вперед, приблизно до рівня опорної ноги. При наближенні м’яча тулуб і голова відводяться назад. Вага тіла переноситься на ногу, що стоїть позаду.

Для зупинок м’ячів, які опускаються, використовують положення – пряма стійка на носках, ноги нарізно на ширині плечей або у невеличкому кроці. Голова відхилена назад, лобною частиною направлена в бік м’яча. Поступальний рух виконується за рахунок згинання ніг і втягування голови в плечі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.