Сучасні дослідження з проблем дошкільної лінгводидактики в Україні.

Опис документу:
Лігводидактика – це загальна теорія навчання мови зміст якої полягає у дослідженні мови, вирішенні питань змісту навчання на основі лінгвістичних досліджень, вивченні труднощів засвоєння матеріалу та принципів, методів, прийомів навчання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сучасні дослідження з проблем дошкільної лінгводидактики в Україні (а.М.Богуш, н.В.Гавриш, н.І.Луцан, т.М.Котик, к.Л.Крутій, о.І.Луценко, о.С.Трифонова)

Лігводидактика – це загальна теорія навчання мови зміст якої полягає у дослідженні мови, вирішенні питань змісту навчання на основі лінгвістичних досліджень, вивченні труднощів засвоєння матеріалу та принципів, методів, прийомів навчання.

Сьогодні дошкільна лінгводидактика є інтегрованою дисципліною, яка розробляє лінгвістичні, психофізичні, психолінгвістичні та дидактичні основи навчання дітей мови.

У лінгводидактиці ствердився діяльнісний підхід до мовлення. Мовлення розглядається як мовленнєва діяльність, в якій в ході спілкування використовуються мовні засоби. Діяльністний підхід до мовлення сприяє підвищенню ефективності методики розвитку мовлення дозволяє більш чітко спрямувати роботу на формування мовленнєвих умінь і навичок, виступає показником засвоєння мови.

На ранніх етапах (ранній і дошкільний вік) мовленнєвого розвитку дитини пріоритет належить організації мовленнєвої діяльності дітей у процесі спілкування з дорослими, провідною метою якої є розвиток правильного мовлення дітей (діалог, монолог, полілог) мовлення відповідно до якісних психічних новоутворень кожного вікового періоду (діалогічне, ситуативне, контекстне; мовлення-повідомлення, мовлення-опис, мовлення-пояснення, мовлення-міркування, мовлення-констатація, мовлення-планування, мовлення-інструкція, мовлення-регулювання, а також створення педагогом відповідних умов – життєвих мовленнєвих ситуацій для реалізації означених видів і форм мовлення.

Натомість у фаховій лінгводидактичній літературі останнім часом спостерігається тенденція підміни мовленнєвої і навчально-мовленнєвої діяльності дітей в дошкільних закладах освіти комунікативною діяльністю, а методики розвитку мовлення та ознайомлення дітей з довкіллям «методикою розвитку мовного спілкування» (Т.О.Пироженко)

У передмові до програми курсу «Методика розвитку мовного спілкування» А.М.Богуш

пише – спілкування підмінюється проблемою розвитку мовних засобів, лінгвістичних компонентів мови, тоді як такий підхід до питання знижує можливості гармонійного розвитку особистості через формування широкого кола комунікативних навичок і здібностей у дітей (уміння аналізувати ситуацію спілкування, сприймати не лише змістову, але й емоційну інформацію. А.М.Богуш пропонує «психолізувати» навчально-виховний процес у дошкільному закладі водночас із «психологізацією навчального курсу методики розвитку мови», тобто змінити статус лінгводидактики на психолінгвістику.

А.М.Богуш – вивчала особливості оцінних суджень дітей старшого дошк віу в процесі сприймання художніх текстів.

Отже дослідження розвитку моральних оцінок у дітей засвідчили, що молодші дошкільники ще недостатньо усвідомлюють мотиви свого ставлення до персонажу твору й оцінюють його, як «поганого», або «хорошого». Старші дошкільники вже аргументують свої оцінки. Можливість переходу простої немотивованої оцінки в мотивовану моральну оцінку пов’язана з розвитком у дітей дошк віку співпереживання і співчуття героям літ творів.

Учені (А.Богуш, Н.Гавриш, Н.Лисенко, О.Трифонова) відзначають особливості сприймання й засвоєння дітьми творів усної народної творчості. Діти сміливо реконструюють твір, навіть якщо пам’ятають усього декілька слів з його традиційного варіанту, з величезним задоволенням створюють власні примовлянки, лічилки, загадки, колискові тощо, знаходять їм відповідне місце у своєму житті, грі, спілкуванні.

Результати дослідження Н.Гавриш (1991)

присвяченого вивченню особливостей усвідомлення дітьми переносного значення прислів’їв і приказок, довели, що діти виявляють інтерес до незвичайного змісту цих виразів, прагнуть визначатись у їх значенні, проте вагаються в розумінні та інтерпретації. Н Гавриш приділяла увагу і художній літературі. Останнім часом книга в житті дошкільника, не витримує конкуренції з комп’ютерними іграми. Відтак звернення до проблем виховання читацької культури, любові до художнього слова в дошкільнят вважаємо актуальною. Методика ознайомлення дітей з худ літ-рою в системі дошкільної лінгводидактики потребує оновленого підходу. Ключовими напрямками літературної роботи з дошкільнятами вважаємо: розвиток художньо-естетичного сприймання, виховання мовленнєвої культури, збагачення емоційно-чуттевого та когнітивного досвіду. Кожна дитина по-своєму розуміє художній текст, пропускаючи здобуту інформацію крізь особистий неповторний та унікальний досвід. Процес ознайомлення дошкільнят з худ словом пов’язаний не лише з формуванням певної літературознавчої обізнаності відповідно до вікових можливостей, а й із набуттям ними певних умінь та навичок, розвитком творчих, художніх здібностей. Найефективніші форми ознайомлення дітей з літ. та фольклорними творами – розповідання, виразне читання казок, текстів та обігрування їх ознайомлення з малими фольклорними формами.

Значним прогресом у розвитку й удосконаленні змістової лінії у роботі з розвитку мовлення дітей у дошкільних установах, на наш погляд, є розробка в 90-х роках тематичних програм з навчання дошкільників рідної мови й розвитку мовлення (А.М,Богуш, Н.Я.Дзюбишина – Мельник, О.С.Ушакова), та Базисного компонента дошкільної освіти.

Навчання дошкільників рідної мови досліджується сьогодні в декількох напрямах: - виховання звукової культури мовлення (М.Алексєєва, В.Є.Борова, А.И.Максаков)

- різноманітні аспекти словникової роботи ( І.О.Луценко, Н.І.Луцан, Ц.М.Струніна, О.С.Ушакова)

- формування граматичної правильності мови ( А.М.Богуш, К.Л.Крутій, Ф.О.Сохіна)

розвиток виразності мовлення й мовний етикет (О.П.Аматьєва, Н.С.Метелина)

- навчання діалогічного й монологічного мовлення (Л.І.Білан, Н.І.Луцан, Г.В.Чулкова)

проблеми образного мовлення й словесної творчості дітей (Н.В.ГавришЛ.А.Колунова, Ю.А.Руденко, О.С.Ушакова)

розвиток мовлення засобами українського фольклору (Н.І,Луцан, Ю.А.Руденко, О.С.Трифонова)

Великий вклад в дошкільну лінгводидактику вносить А.М.Богуш – провідний фахівець в цьому напрямку, автор більше, як 500 робіт. ЇЇ школа налічує більше 50 людей. (Гавриш, Крутій, Луцан, Білан, Котик, Науменко – ранній вік Н.В. Савінова).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
4
міс.
0
1
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!