Сьогодні відбувся
Марафон. День 3:
«Сталий розвиток: від освіти до світу»

Стаття "УСІ ДІТИ — ПОТЕНЦІЙНІ ГЕНІЇ"

Самоосвіта

Для кого: Дорослі

15.01.2021

108

0

0

Опис документу:
Більшість батьків мріють про те, щоб їхній малюк досяг успіху в житті, але не всі діти виправдовують такі сподівання. Хтось учиться краще, хтось гірше. У нас звикли вважати, що одним дітям дано вчитися добре, а іншим це не доступно, тому вони приречені носити тавро середнячків або двієчників. Психологи вважають, що таку ситуацію можна легко виправити.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

УСІ ДІТИ — ПОТЕНЦІЙНІ ГЕНІЇ

Більшість батьків мріють про те, щоб їхній малюк досяг успіху в житті, але не всі діти виправдовують такі сподівання. Хтось учиться краще, хтось гірше. У нас звикли вважати, що одним дітям дано вчитися добре, а іншим це не доступно, тому вони приречені носити тавро середнячків або двієчників. Психологи вважають, що таку ситуацію можна легко виправити.

Вони розробили унікальну методику розвитку особистості, яка допомагає розкрити талант кожної дитини. Нині вітчизняні педагоги (вчителі, вихователі, дефектологи) використовують методи роботи з малятами, орієнтовані на кожну дитину індивідуально, тобто після обстеження малюка створюють програму його розвитку або ж формують відповідні умови і не заважають розвиватися, адже будь-яке втручання іззовні може нашкодити.

Усі діти мають приблизно однакові можливості, яких достатньо для досягнення успіху в будь-якій сфері діяльності, тобто кожен — потенційний геній. Цю теорію підтримували видатні педагоги: Макаренко, Коменський, Гельвецій. Варто лише створити умови для саморозвитку малюка та перетворення його вроджених нахилів і здібностей на обдарованість. Наскільки важливі для майбутнього таланту людини вроджені нахили, спадковість?

Ще у XIX ст. міф про спадковість таланту розвіяв психолог Гальт. Він дослідив 600 біографій видатних людей, аби встановити зв’язок між обдарованістю і спадковістю, і дійшов висновку: немає такої залежності! Звичайно, є династії видатних людей, але це винятки.

Деякі вчені вважають, що успішність людини визначається лише вродженими здібностями. Якось вихователька дошкільного навчального закладу зазначила: «У нас є хлопчик, який може грати на всіх музичних інструментах, які лише потрапляють йому до рук. Це у нього талант від Бога, він дуже обдарований».

А старий і досвідчений музичний керівник відповіла: «Цього обдарованого хлопчика неможливо навчити грати на високому рівні, він не хоче високих досягнень, а задовольняється тим, що вміє...».

Давайте визначимо, що таке обдарованість.

Обдарованість — високий рівень розвитку здібностей, який супроводжується високими досягненнями. На перший погляд досягнення хлопчика здаються високими, особливо тим, хто не вміє грати на жодному музичному інструменті.

Та цей хлопчик не бажає розвиватися далі, бо йому і так добре.

Згадаймо Шевченка, Франка— вони пройшли важкий шлях, боролися. Така боротьба й є умовою розвитку обдарованості. Шкільна вчителька Сергія Корольова згадує: «Дуже здібний і обдарований хлопчина, особливо любив математику», — а сам Корольов у 13 років у листах до мами писав: «Мамо, дуже важко вчитися, особливо тяжко дається математика». Парадокс? Аж ніяк. Просто потрібно гартувати і розвивати свої здібності. Адже всі діти потенційно обдаровані. Лише один працює день і ніч, як Корольов, який тяжко працював по 20 годин на добу, щоб довести вітчиму свою значущість, бо той йому сказав: «Нічого з тебе не вийде», — а другий виростає і просто лежить на дивані, розмірковуючи: «Я теж міг би, просто мені від природи не дано...». Усім дано, та не всі хочуть це розвивати.

У дошкільному віці головне — сюжетно-рольова гра. Якщо дитина не навчиться грати у рольові ігри, у неї не розвиватиметься воля, соціальне відчуття.

Такі малята просто не будуть готові до життя серед людей.

Ейнштейн казав: «Фізика — це дитяча забавка у порівнянні з дитячою грою!».

Якщо дитина не навчиться бавитися й будувати соціальні стосунки з однолітками, то жодні знання їй не допоможуть. Уже в дошкільному віці потрібно дати малятам змогу пробувати і реалі­зувати себе у різних видах діяльності, що виховує гармонійну особистість.

У чому ж полягає «рецепт обдарованості»?

Концепція програми розвитку дитини «Гра і кроки» спрямована на те, щоб малюк після закінчення школи зробив власний вільний вибір по­дальшої самореалізації. Обрати можна тоді, коли все спробував. Коли ж за дитину вибрав хтось (батьки, вчителі, психолог), це може стати внутрішньою трагедією особистості.

Перший крок: потрібно зробити так, щоб кожна дитина стала номером один у будь-якій сфері діяльності. Хтось — у математиці, другий — у музиці, третій — у фізкультурі, четвертий у моделюванні, п’ятий — у спорті, шостий — у жартах...

Побачити дитячі таланти не так уже й складно, достатньо спостереження за грою малят: кожен знаходить якусь роль, у якій він є лідером.

Наприклад, хлопчик учиться дуже погано, але є незаперечним авторитетом. Чому? Бо він найкраще і найшвидше... зав’язує шнурівку на черевиках! Ще й допомагає іншим це робити. Ось вам і перший крок до визнання особистості.

Другий крок: навчити дітей, батьків, педагогів (учителів, вихователів, психологів, дефектологів) цінувати досягнення одне одного. Адже одна з головних психічних потреб кожної людини — у визнанні. Натомість сучасні батьки та педагоги не вміють хвалити дітей. Дослідження показали, що все обмежується п’ятьма словами: «молодець», «супер», «клас», «люкс», «прекрасно».

Невміння хвалити дитину — це величезна проблема.

І третій крок: зробити так, щоб за роки навчання дитина пройшла попередні два кроки принаймні десять разів. Вона має десять разів стати першим номером у різних видах діяльності, спробувати себе у всьому. Бо у нас дуже часто роблять так: малюка виділяють у першому класі (наприклад, завдяки математичним здібностям) і плекають та оберігають його, а потім він вступає до вишу, і виявляється, що таких математиків, як він, — сотні. Ось і трагедія особистості: не ту професію обрав, не вгадав.

У дитини розкриються здібності до одного з видів діяльності, вона зможе зробити свій вільний і осмислений вибір, розкриє власну обдарованість, можливо, стане генієм, якщо спробує себе у різних видах діяльності й визначить, що саме їй до душі.

Усі діти мають приблизно однакові здібності, яких достатньо для досягнення успіху в будь- якій сфері. Кожен малюк — потенційний геній. Побачити дитячі таланти зовсім неважко, достатньо поспостерігати за їхніми іграми.

ПОПОВНЕННЯ СЛОВНИКА В ДОМАШНІХ УМОВАХ

Один із ефективних способів збагачення словника дітей, у яких є вади зору, — це використання настільно-друкованих ігор на темно-зеленому тлі (лото, доміно, парні картинки, кубики). їхня мета: сформувати навички складати з окремих частин ціле, уточнити знання про предмети, вчити малят правильно називати предмети. Купивши гру, не потрібно одразу давати її дитині, адже цікавість швидко минає. Спочатку батьки самі мають ознайомитися з грою, після чого пояснити її малюку. Першого разу протягом 10—15 хвилин пограйтеся разом із дитиною.

У процесі гри (наприклад, із розрізними картинками) бажано спочатку розглянути цілі картинки-зразки і запитати: «Що намальовано на картинці?», «Як можна назвати їх одним словом?», «Де ростуть фрукти?», «Що можна зробити з фруктів?». Після бесіди поясніть: «Ось перед тобою маленька картинка, на якій намальована тільки частинка фрукта, а ти склади цілу картинку. Згадай, якого кольору сливка, які у неї листя, й добери необхідні картинки». Батьки можуть почати складати кар­тинку, а дитина завершить самостійно.

За таким же принципом діти збирають кар­тинки з кубиків. Якщо вони присвячені складанню знайомих казок, то спочатку необхідно провести бесіду або попросити розповісти зміст картинки.

ІГРОТЕКА У КОЛІ СІМ’Ї

Пропоную вашій увазі ігри, які допоможуть дитині тісно ознайомитися зі словом, навчать розповідати, знаходити цікаві слова, збагатять і урізноманітнять мовлення малюка з вадами зору. Ці ігри е цікавими і корисними всім членам родини. Ви можете займатись у вихідні дні, свята, в будні дні вечорами, коли дорослі й малята збираються разом після чергового робочого дня.

Під час гри зі словом використовуйте кольори, що компенсують ті чи інші вади характеру дитини, враховуйте настрій малюка, його потенціал і здібності. Грайте з дитиною на рівних, відзначайте її відповіді, радійте успіху, малесеньким перемогам!

Гра «Тільки веселі слова»

Грати краще у колі. Хтось із гравців визначає тему. Потрібно називати по черзі, наприклад, веселі слова.

Перший гравець вимовляє: «Клоун». Другий: «Радість». Третій: «Сміх»... Гра рухається по колу, доки слова не закінчаться. Можна змінити тему і назвати лише зелені слова (наприклад, огірок, олівець), лише круглі (годинник, колобок, колесо).

Гра «Добери слово»

Дитині пропонують дібрати до будь-якого предмета, об’єкта слова, що позначають певні ознаки. Наприклад:

  • Зима яка? (Холодна, морозна, сніжна.)

  • Сніг який? (Білий, пухнастий, м’який, чистий.)

Гра «Хто що вміє?»

Дитині пропонують дібрати до будь-якого предмета, об’єкта щонайбільше слів-дій.

  • Що вміє робити кішка? (Муркотіти, гнути спинку, бігати, стрибати, спати, дряпатися, пити молочко, лизати сметанку.)

Гра «Автобіографія»

Спочатку хтось із дорослих бере на себе роль ведучого і представляється: предметом, річчю або явищем, і від його імені починає розповідь. Інші гравці мають уважно слухати і після запитань визначити, про кого або про що йдеться. Хто відгадає, може спробувати себе у ролі ведучого, перевтілитися в якийсь предмет чи явище.

Наприклад: «Я є в будинку кожної людини. Тендітна і прозора. Від необережного поводження гину, і стає темно не тільки у душі». (Лампочка.)

Гра «Чарівний ланцюжок»

Проводиться в колі. Хтось із дорослих називає будь-яке слово (наприклад, мед) і запитує у гравця, який стоїть (сидить) поруч, що він уявляє собі, коли чує це слово?

Далі хтось із членів родини відповідає, наприклад, «бджола». Наступний, почувши слово «бджола», має назвати нове слово, яке за задумом підходить до попереднього, наприклад, «біль»... Що з цього може вийти? (Медбджолабільчервоний хрестпрапоркраїнаУкраїнаКиїв.)

Гра «Слова-м’ячики»

Дитина та дорослий грають у парі. Дорослий кидає дитині м’яча й одночасно вимовляє слово, наприклад, «тихий». Дитина, зловивши м’яча, має повернути його і вимовити слово, протилежне за значенням: «голосний». Після цього гравці обмі­нюються ролями.

Тепер уже дитина першою промовляє слово, а дорослий добирає до нього протилежне за значенням.

Гра «Веселі рими»

Учасники добирають до запропонованих слів рими.

Наприклад: свічка — пічка, мишки — кришки, шишка — книжка, равлик — Павлик, квасоля — бараболя, машина — картина...

Гра «Якщо раптом...»

Дитині пропонують якусь незвичну ситуацію, з якої вона має знайти вихід, сказати свою точку зору.

Наприклад: якщо на Землі зникнуть усі ґудзики (ножі, книжки, звірі), то що станеться? Чим можна це замінити? Малюк відповідає: «Якщо раптом на Землі зникнуть усі ґудзики, нічого поганого не буде, адже їх можна замінити: липучками, кнопками, шнурівками, поясом».

Можна запропонувати й інші ситуації, наприклад: «Якби у тебе була жива вода (квітка бажань, чарівна паличка), що б ти зробив?».

ПІДБІР ІГРАШОК ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

Іграшки повинні бути з якісного твердого матеріалу (пластмаси, дерева) яскравих кольорів: оранжевого, червоного, зеленого, жовтого.

Дітям із міопією (короткозорістю) необхідно добирати іграшки більшого розміру з оптимальним поєднанням кольорів: синій — білий, жовтий — чорний, зелений — білий, із гіперметропією (далекозорістю) —меншого розміру, бажано уникати поєднання таких кольорів: червоного і зеленого, синього і зеленого, якщо цього уникнути неможливо, необхідно використати контрастні відтінки (темний — світлий) або чіткий контур, що відділятиме ці кольори.

Складні іграшки для розвитку дрібних м’язів рук (пірамідки, намисто, мозаїка, конструктори, ляльки-машинки).

Іграшки слід розміщувати:

  • при розбіжній косоокості: на підлозі (нижче від рівня очей);

  • при збіжній косоокості: на полицях, столі, підвіконні, на підставці (вище від рівня очей);

  • при міопії—розташовувати на нормальній відстані від очей (20—25 см);

  • при гіперметропії — відділити іграшки від очей на більшу відстань, ніж у нормі.

ПРАВИЛА ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ ТЕЛЕПЕРЕДАЧ

  1. Відстань від телевізора потрібно обирати залежно від типу зору (далекозорим — подалі, при міопії — ближче). Сидіти потрібно просто перед телевізором, адже дивитися на нього збоку шкідливо для очей.

  2. Дивитися на екран потрібно прямо, не задираючи і не нахиляючи голови.

  3. Корисно часто кліпати очима та глибоко дихати.

  4. Очі мають «гуляти» по всьому екрану, не потрібно дивитися в одну точку, це може знизити гостроту зору.

Улаштовуйте відпочинок під час перегляду телепередач (хоча б під час реклами), ненадовго заплющивши очі або прикривши їх долонями, дайте відпочинок очним м’язам, нехай зміцняться нерви сітківки.

ГІМНАСТИЧНІ ВПРАВИ ТА МАСАЖ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ЗОРУ

Проводяться сидячи на стільчику, руки покладені на коліна, розслабтеся, уяву зосередьте на очах, виконуйте всі дії без напруження, дихайте повільно.

  1. На рахунок «один» — підніміть очі вгору, на два — дивіться прямо, на три — опустіть очі додолу, на чотири — дивіться прямо. Повторіть 8 разів.

  2. На «один» —дивіться на перенісся, на два — прямо. Повторіть 8 разів.

  3. На «один» — дивіться ліворуч, на два — прямо, на три — праворуч, на чотири — перед собою. Повторіть 8 разів.

  4. Колові рухи очима — 4 рази ліворуч і 4 — праворуч. Повторіть 5—6 разів.

5. Широко розплющте очі, після чого міцно заплющте. Повторіть 5—6 разів.

Після виконання вправ легенько масажуйте активні точки біля очей (їхня стимуляція допо­магає при лікуванні очних захворювань):

  1. Складіть пальці в кулак, мізинці покладіть на кут очей біля перенісся.

  2. Зробіть 9 колових рухів за годинниковою стрілкою і 9 — проти.

  3. Проведіть мізинцем по краю очної впадини знизу до зовнішнього кута ока і згори до внутрішнього. Повторіть кожен рух тричі.

  4. Зробіть три аналогічні рухи у протилежному напрямку.

  5. Проведіть пучками пальців руки по бровах із середини назовні. Повторіть 9 разів.

Після масажу розітріть долоні до тепла, затуліть очі й покладіть долоні рук так, щоб центр долоні був над зіницею (1—2 хв.) Відчуйте тепло, що надходить із долонь. Такі вправи та масаж рекомендують і малюкам, і дорослим.

ТРЕНУЄМО ОЧІ ДІТЕЙ

Вправи для покращення роботи внутрішніх і зовнішніх м’язів очей:

  1. Фіксуємо голову дитини так, щоб могли рухатися тільки очі. На витягнутій руці стисніть долоню в кулак. На широкій амплітуді рухайте кулаком: праворуч, ліворуч, угору, вниз. Потрібно невідривно стежити за кулаком очима.

  2. У великій кімнаті станьте біля стіни і, не повертаючи голови, швидко переводьте погляд із правого верхнього кута кімнати в лівий верхній, із лівого нижнього у правий нижній. Бажано повторити 30—40 разів.

  3. Ноги на рівні плечей, руки на поясі, різко повертайте голову праворуч і ліворуч (поглядом стежте за рухами). Бажано повторити 30—40 разів.

  4. Дивіться на яскраве світло протягом трьох секунд, після чого затуліть очі рукою і дайте їм відпочити. Повторіть 15 разів.

  5. Широко розплющте очі, сильно їх примружте, заплющте. Повторіть 30—40 разів.

  6. Подивіться у вікно на далеку відстань, уважно розгляньте якийсь предмет, переведіть погляд на долоню своєї руки. Повторіть 15 разів.

  7. Наберіть у долоню води та плесніть воду в заплющені очі, підставте обличчя сонцю.

ГІМНАСТИКА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ВНУТРІШНІХ М’ЯЗІВ ОКА

  1. Розглядання малюнків на великій відстані то одним, то другим оком.

  2. Якщо є міопія (короткозорість) у межах від 2.5 до 5 діоптрій, то робити таку гімнастику рекомендую без окулярів.

  3. При короткозорості понад 5 діоптрій лінзи для окулярів потрібно брати на 2.5 слабші, при роботі з книжкою на короткій відстані одним оком дозволяється читати не більше 15—30 хв, друге око чи лінзу окулярів закривайте оклюзією (непрозора наліпка). Через 3—5 хв роботи на короткий час повільно пересуньте текст від найдальшої крапки на 10—15 см ближче до ока.

Ця гімнастика вимагає самоконтролю, двічі на місяць потрібно вимірювати максимальну відстань, із якої ваша дитина читає без окулярів. Текст має бути освітлений лампою у 40 вольт із відстані один метр.

Вправи для очей бажано виконувати двічі на день протягом місяця, після чого перерва — тижні, і так 3 підходи.

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ, ЯКІ ЛЮБЛЯТЬ СВОЮ ДИТИНУ

  1. Любіть свою дитину, радійте їй. Не забувайте зайвий раз обійняти і поцілувати малюка просто так. Знаходьте радість у спілкуванні зі своєю дитиною.

  2. Хай не буде жодного дня без прочитаної або розказаної перед сном казки, оповідання чи віршика.

  3. Розмовляйте з дитиною спокійним, підбадьорливим тоном, розвивайте її мовлення. Слухайте уважно, коли вона вам щось розповідає.

  4. Дозвольте дитині малювати, вирізати, наклеювати, розфарбовувати, ліпити.

  5. Відвідуйте театри, організовуйте екскурсії містом.

  6. Надавайте перевагу повноцінному харчу­ванню.

  7. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 20—30 хв на день.

  8. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці.

  9. Не робіть із дитини тільки споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.

  10. Будьте терплячими, не втрачайте почуття гумору.

Не варто критикувати малюка навіть наодинці, а тим паче — у присутності інших, краще підбадьорте. Не порівнюйте дитину з іншими, адже ваш малюк — найкращий і неповторний.

ПОРАДИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ, ЯКІ СПІЛКУЮТЬСЯ З МАЛЯТАМИ

  1. Основну увагу у спілкуванні з дітьми, котрі мають вади зору, слід приділяти не корекції поведінки, а налагодженню з нею довірчих стосунків.

  2. Дитину потрібно любити і поважати попри всі її вади.

  3. Вчинки дитини потрібно не засуджувати або схвалювати, їх слід аналізувати й розуміти.

  4. Важливо ставити перед дитиною конкретні вимоги і давати чіткі пояснення, чому в тій або іншій ситуації слід діяти так, а не інакше.

  5. Не можна критикувати дитину за неуспішність, порівнюючи її з однолітками. Помилки дітей — це насамперед помилки дорослих.

  6. Потрібно уважно слухати дитину, використовуючи синьо-зелене, неяскраве червоне або жовтувате забарвлення (це може бути світло або простирадло певного кольору), що сприяє довірчим стосункам між малюком і дорослим, заохочувати малюка, співчувати йому під час розмови, ненав’язливо навертати на прийняття правильного рішення.

  7. Дорослі мають бути для дитини зразком чемної поведінки.

НЕ ЗАБУВАЙТЕ!

  1. Якщо дитину підбадьорювати, вона починає вірити в себе.

  2. Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

  3. Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

  4. Якщо дитина зростає у докорах, вона зростає почуттям провини.

  5. Якщо дитину підтримувати, вона вчиться цінувати себе.

  6. Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.

  7. Якщо дитина живе у розумінні, доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

  8. Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

  9. Якщо дитина зростає у терпимості, вона вчиться сприймати інших.

  10. Якщо дитина зростає у чесності, вона вчиться бути справедливою.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.