Сьогодні відбувся
Марафон. День 3:
«Сталий розвиток: від освіти до світу»

Стаття "ПРИНЦИПИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КОРЕКЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ"

Самоосвіта

Для кого: Дорослі

15.01.2021

266

6

0

Опис документу:
Мета сучасної школи – підготовка дітей до життя. Кожен школяр повинен мати протягом навчання знання, що будуть затребувані їм у життя. Досягнення названої мети можна досягнути за допомогою технологій здоров’язберігаючої педагогіки, що розглядаються як сукупність прийомів і методів організації навчально-виховного процесу без шкоди здоров'я школярів та педагогів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ПРИНЦИПИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У КОРЕКЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ

Підготовка дитини до здорового життя з урахуванням здоров’язберігаючих технологій має стати пріоритетним напрямом у діяльності кожного освітнього закладу, особливо в дітей молодшого шкільного віку.

Здоров'я – поняття комплексне. Воно залежить від соціально-економічного становища дітей, екологічної обстановки у місцях проживання, якості харчування, медичного обслуговування, профілактичної роботи з дітьми медиків і сучасних педагогів, системи оздоровчих закладів. Навчити берегти своє добре здоров'я, вести здоровий спосіб життя – завдання батьків й освітянських закладів. Це може виражатися через безпосереднє навчання дітей елементарним прийомам здорового життя (профілактичним методикам – оздоровча, пальчикова, дихальна гімнастика, самомасаж та інших); прищеплювання дітям елементарних навичок гігієни (миття рук, використання носової хустки при чиханні і кашлі тощо); через здоров’ярозвиваючі технології процесу навчання дітей і розвитку за допомогою фізкультхвилинок і рухливих змін; провітрювання, вологого прибирання приміщень; ароматерапії, вітамінотерапії; функціональної музики; чергування занять із високою і низькою активністю; через спеціально організовану рухову активність дитини (заняття оздоровчою фізкультурою, рухливі ігри); у процесі реабілітаційних заходів (фітотерапія, інгаляція, лікувальну фізкультуру); масових оздоровчих заходів (тематичні свята здоров'я, вихід на природу). Останнім часом стає зрозумілою деяка обмеженість традиційної класно-урочної системи організації процесу, у зв'язку з більш актуальним завданням пошуку найефективнішого застосування сучасних освітніх технологій. Технологія – це, передусім, системний метод створення, застосування й універсального визначення всього процесу викладання й засвоєння знань з урахуванням технічних ресурсів і їх взаємодії, ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.

Часто зовсім близько з терміном «педагогічна технологія» використовується термін «методика», оскільки це поняття, як сукупність конкретної дії педагога, найближче за змістом до визначення «освітня технологія». Проте методика описує організацію та вливається у систему роботи вчителя, а технологія описує систему роботи учня як діяльності до досягнення поставленої освітньої мети, і розглядає систему роботи педагога як діяльність, що забезпечує умови роботи учня.

Здоров’язберігаюча педагогіка неспроможна виражатися якоюсь конкретною освітньою технологією. У той самий час, поняття «здоров’язберігаючі технології» об'єднує у собі всі напрямки діяльності закладів освіти із формування, збереження та зміцнення здоров'я учнів. Здоров’язберігаючі технології – це умови навчання дитини у школі (відсутність стресу, адекватність вимог, адекватність методик навчання і виховання); раціональна організація процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей і гігієнічним вимогам); відповідність навчального та фізичного навантаження віковим можливостям дитини; необхідний, достатній і раціонально організований руховий режим.

Мета сучасної школи – підготовка дітей до життя. Кожен школяр повинен мати протягом навчання знання, що будуть затребувані їм у життя. Досягнення названої мети можна досягнути за допомогою технологій здоров’язберігаючої педагогіки, що розглядаються як сукупність прийомів і методів організації навчально-виховного процесу без шкоди здоров'я школярів та педагогів. Педагог, володіючи сучасними педагогічними знаннями, у взаємодії з учнями, зі своїми батьками, з медичними працівниками, із колегами планує свою роботу з урахуванням пріоритетів збереження і зміцнення здоров'я учасників педагогічного процесу. Проте можна сказати, що навчально-виховний процес здійснюється за здоров’язберігаючими освітніми технологіями, якщо у педагогічній системи вирішується завдання збереження здоров'я учнів і сучасних педагогів. Основною метою здоров’язберігаючих освітніх технологій навчання є забезпечення школярів здоров'ям під час навчання у школі, формування в них необхідних знаннь, вміннь і навичок з здорового життя, навчаня використовувати отримані знання у повсякденні. Для навчально-виховного процесу виходячи з здоров’язберігаючих технологій необхідно виділити закономірності педагогічного процесу, що знаходять свій вияв у основних положеннях, тобто принципах.

Щоб відібрати принципи здоров’язберігаючих освітніх технологій навчання, було визначено критерії відбору: засади повинні сприяти профілактиці, діагностиці та корекції здоров'я у процесі розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів.

Принципи виступають на органічній єдності, створюючи систему, куди входять загальнодидактичні принципи і специфічні принципи, які виражають специфічні закономірності педагогіки оздоровлення.

Загальнодидактичні принципи – це основні тези, що визначають зміст, організаційні форми й ефективні методи процесу відповідно до загальних цілей здоров’язберігаючих освітніх технологій. Серед специфічних принципів, виражають специфічні закономірності педагогіки оздоровлення, найважливішим може бути принцип «Не нашкодь!» – однаково актуальний як для медиків, так і для педагогів. Засвоєння здоров’язберігаючих заходів вимагають їх повторюваності.

Розглянемо докладніше зазначені групи принципів.

Загальнодидактичні принципи:

  • Принцип свідомості і активності – націлює на формування у учнів глибокого розуміння, стійкого інтересу, осмисленого ставлення до пізнавальної діяльності.

  • Принцип активності – передбачає у учнів високий рівень самостійності, ініціативи й творчості.

  • Принцип наочності – зобов'язує будувати процес навчання з максимальним використанням форм залучення органів чуття людини до процесу пізнання.

  • Принцип систематичності і послідовності виявляється у взаємозв'язку знань, умінь, навичок. Система підготовчих дій дозволяє перейти до освоєння нового і, спираючись нею, розпочати пізнання наступного, складнішого матеріалу.

Специфічні принципи:

  • Принцип не заподіяння шкоди.

  • Принцип триєдиного ставлення до здоров'я (єдність фізичного, психічного і духовно-морального здоров'я).

  • Принцип повторення умінь і навичок одна із найважливіших. Через використання багатократних повторень виробляються динамічні стереотипи.

  • Включення варіантних змін у стереотипи передбачає дотримання принципу поступовості. Він передбачає наступність з однієї щаблі навчання в іншу.

  • Принцип доступності та індивідуалізації має свої особливості в оздоровчій спрямованості здоров’язберігаючих освітніх технологій.

  • Принцип індивідуалізації складає основу спільних закономірностей навчання і виховання. Маючи індивідуальні особливості, педагог всебічно розвиває дитину, планує і прогнозує її розвиток.

  • Принцип педагогікі оздоровлення як цілісного процесу. Він тісно пов'язаний з принципом системного чергування навантажень і відпочинку.

  • Принцип циклічності. Впорядкування процесу педагогіки оздоровлення сприяє принцип циклічності. Він полягає в повторюваної послідовності занять, що покращує підготовленість дитини до кожного наступного етапу навчання.

  • Принцип обліку вікових та індивідуальних особливостей учнів. Даний принцип сприяє формуванню рухових умінь і навичок, розвитку рухових здібностей дитини, обліку функціональних можливості організму молодшого школяра.

  • Принцип всебічного і гармонійного розвитку особистості. Цей принцип має найважливіше значення, так як сприяє розвитку психофізичних здібностей, рухових умінь і навичок, здійснюваних в єдності і спрямованих на всебічне фізичний, інтелектуальний, духовний, моральний та естетичний розвиток особистості дитини.

  • Принцип оздоровчої спрямованості вирішує завдання зміцнення здоров'я дитини в процесі навчання.

  • Принцип комплексного міждисциплінарного підходу до навчання школярів припускає тісна взаємодія педагогів і медичних працівників.

  • Принцип активного навчання, що полягає в повсюдному використанні активних форм і методів навчання (навчання в парах, групова робота, ігрові технології і ін.)

  • Принцип формування відповідальності в учнів за своє здоров'я і здоров'я оточуючих людей.

  • Принцип зв'язку теорії з практикою закликає наполегливо привчати молодших школярів застосовувати свої знання з формування, збереження та зміцнення здоров'я на практиці, використовуючи навколишню дійсність не тільки як джерело знань, але і як місце їх практичного застосування.

Для досягнення цілей здоров'язберігаючих освітніх технологій навчання необхідно визначити основні засоби навчання: засоби рухової спрямованості; оздоровчі сили природи; гігієнічні. Комплексне використання цих засобів дозволяє вирішувати завдання педагогіки оздоровлення. До засобів рухової спрямованості відносяться такі рухові дії, які спрямовані на реалізацію завдань здоров'язберігаючих освітніх технологій навчання. Це рух; фізичні вправи; фізкультхвилинки і рухливі зміни; емоційні розрядки і «хвилинки спокою»; гімнастика (оздоровча гімнастика, пальчикова, коригуюча, дихальна, для профілактики простудних захворювань, для бадьорості); лікувальна фізкультура; рухливі ігри; спеціально організована рухова активність дитини (заняття оздоровчою фізкультурою, своєчасне розвиток основ рухових навичок); масаж; самомасаж; психогімнастика, тренінги та ін

Використання оздоровчих сил природи робить істотний вплив на досягнення цілей здоров'язберігаючих освітніх технологій навчання. Проведення занять на свіжому повітрі сприяє активізації біологічних процесів, викликуваних процесом навчання, підвищують загальну працездатність організму, уповільнюють процес стомлення. Як відносно самостійні засоби оздоровлення можна виділити сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапію, ароматерапію, інгаляцію, вітамінотерапію (вітамінізацію харчового раціону, йодування питної води, використання амінокислоти гліцину двічі на рік в грудні і навесні з метою зміцнення пам'яті школярів). Можливо привнесення в життя школи нових елементів фітобари, кабінет фізіотерапії, оздоровчі тренінги для педагогів та учнів.

До гігієнічних засобів досягнення цілей здоров'язберігаючих освітніх технологій навчання, сприяючим зміцненню здоров'я і стимулюючим розвиток адаптивних властивостей організму, відносяться: виконання санітарно-гігієнічних вимог, особиста і суспільна гігієна (чистота тіла, чистота місць занять, повітря і т.д.); провітрювання і вологе прибирання приміщень; дотримання загального режиму дня, режиму рухової активності, режиму харчування і сну; прищеплення дітям елементарних навичок при митті рук, використанні носової хустки при чханні і кашлі і т.д.; навчання дітей елементарним прийомам здорового способу життя, найпростішим навичкам надання першої медичної допомоги при порізах, саднах, опіках, укусах; організація порядку проведення щеплень учнів з метою попередження інфекцій; обмеження граничного рівня навчального навантаження, щоб уникнути перевтоми.

Одним з головних вимог до використання перерахованих вище засобів є їх системне і комплексне застосування у вигляді занять з використанням профілактичних методик; із застосуванням функціональної музики; аудіосупровід уроків, з чергуванням занять з високою і низькою руховою активністю; у вигляді реабілітаційних заходів; через масові оздоровчі заходи, спортивно-оздоровчі свята, тематичні свята здоров'я; вихід на природу, екскурсії, через здоров’ярозвиваючі технології процесу навчання й розвитку в роботі з сім'єю з метою пропаганди здорового способу життя в системі організаційно-теоретичних і практичних занять в батьківських лекторіях, в роботі з педагогічним колективом як навчання педагогічного колективу в умовах інноваційної освітньої установи.

У сучасній літературі і практиці системи освіти здоров'язберігаючі технології розуміються як сукупність методів, які спрямовані на вирішення таких завдань, як: охорона і зміцнення здоров'я учнів; створення оптимальних моделей планування освітнього процесу, заснованих на пропорційному поєднанні навчального навантаження і різних видів відпочинку, в тому числі, активних його форм; формування у свідомості учнів і педагогів цінностей здорового способу життя.

Метод навчання (від грец. metodos - буквально шлях до чогось) - це впорядкована діяльність педагога, спрямована на досягнення заданої мети навчання. В здоров'язберігаючих освітніх технологіях навчання застосовуються дві групи методів: специфічні (характерні тільки для процесу педагогіки оздоровлення) і загальнопедагогічні (застосовувані у всіх випадках навчання і виховання).

Вчені (В.Ф. Лахтман, Н.К. Смирнов та ін) вважають, що, крім прагнення захистити школярів від впливу негативних чинників освітнього процесу, необхідно послідовно і планомірно навчати їх ведення здорового способу життя, виховувати у них культуру здоров'я. Причому робити це не в традиційних формах проведення більшості уроків, а в режимі активних методів навчання, з використанням ігор, тренінгів, показом і обговоренням відеоматеріалів, аналізом реальних життєвих ситуацій і т.п. Помітно підвищити ефективність цієї роботи можна шляхом залучення до неї батьків школярів, але в традиційних формах взаємодії сім'ї та школи, а саме за тематикою турботи про здоров'я учнів.

Педагогами застосовуються такі методи здоров'язберігаючої технології В.Ф. Базарного:

  • динамізація робочої пози допомогою використання учнівських конторок для профілактики порушень постави і викривлення хребта;

  • методика сенсорно-коордінаторскіх тренажів за допомогою зорово-сигнальних сюжетів і зорово-рухової схеми для підвищення фізичної і психічної активності дітей на уроці, корекції та профілактики зору;

  • навчання по екологічним букварями для активізації пізнавальних процесів, розширення зорових горизонтів, розвитку творчої уяви та цілісного сприйняття;

  • методика підвищення ефективності психомоторних функцій за допомогою самокерованого, крокового ритму.

Основною формою навчання молодших школярів залишається урок. Щоб проаналізувати урок з точки зору збереження здоров'я школярів, доцільно звернути увагу на наступні його аспекти:

1. Гігієнічні умови в класі (кабінеті).

2. Число видів навчальної діяльності, що використовуються вчителем (нормою вважається 4-7 видів за урок).

3. Середня тривалість і частота чергування різних видів навчальної діяльності (Орієнтовна норма: 7-10 хвилин).

4. Число використаних учителем видів викладання (норма - не менше трьох за урок).

5. Використання методів, що сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження учнів, які дозволяють їм перетворитися на суб'єкти діяльності. Це методи вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, його способу, вибір прийомів взаємодії, свобода творчості і т.д.); активні методи (учні в ролі вчителя, читання дією, обговорення в групах, рольова гра, дискусія, семінар та ін); методи, спрямовані на самопізнання і розвиток (інтелекту, емоцій, спілкування, уяви, самооцінки і взаємооцінки) та ін.

6. Уміння вчителя використовувати можливості показу відеоматеріалів для інсценування дискусії, обговорення, прищеплення інтересу до пізнавальним програмам, тобто для взаємопов'язаного вирішення як навчальних, так і виховних завдань.

7. Пози учнів та їх чергування в залежності від характеру виконуваної роботи.

8. Фізкультхвилинки і фізкультпаузи (норма - на 15-20 хвилин уроку по 1 хвилині з 3-х легких вправ з 3-4 повтореннями кожного), а також емоційний клімат під час виконання вправ і наявність у школярів бажання їх виконувати.

9. Позитивної оцінки заслуговує включення в змістовну частину уроку питань, пов'язаних зі здоров'ям і здоровим способом життя.

10. Наявність в учнів мотивації до навчальної діяльності на уроці: інтерес до занять, прагнення більше дізнатися, радість від активності, інтерес до досліджуваного матеріалу і т.п.

11. Сприятливий психологічний клімат на уроці.

12. Переважне вираз обличчя вчителя.

13. Момент настання стомлення учнів і зниження їх навчальної активності.

14. Темп і особливості закінчення уроку.

15. Стан і вигляд учнів, що виходять з уроку. Інтегральним показником ефективності проведеного заняття можна вважати стан і вигляд учнів, що виходять з уроку. Варто звернути увагу і на стан учителя.

Аналіз уроку краще почати з позитивних моментів, з того, що сподобалося, що здалося цікавим, оригінальним. При обговоренні недоліків слід уникати безапеляційних висловлювань, переходів до обговорення особистісних особливостей вчителя. Важливо не придушити ініціативу, творчі тенденції в роботі педагога.

Таким чином, для збереження здоров'я молодших школярів у корекційно-педагогічному процесі необхідна реалізація принципів, форм і методів здоров'язберігаючих навчання і виховання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.