Стаття "МЕТОД ПРОЄКТІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ"

Літературне читання

Для кого: Дорослі

10.01.2021

401

2

0

Опис документу:
Метод проєктів — це одна з популярних сучасних педагогічних технологій організації роботи учнів в різний час. Важливою рисою цього методу роботи є його спрямованість на розвиток особистості через виконання навчальних завдань. Під час роботи над проєктом ми формуємо в учнів такі якості як повага до інших, відповідальність, самостійність, уважність.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МЕТОД ПРОЄКТІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

На сьогоднішній день гостро стоїть питання удосконалення навчально-виховного процесу. Навчання учнів початкової школи повинно бути спрямоване не тільки на засвоєння знань, а й на практичне їх застосування. При цьому варто не забувати про особистісний розвиток здобувачів освіти, виховання в них бажання вчитися самостійно, критично мислити та аналізувати отриману інформацію. Учні початкових класів в силу вікових особливостей ще не володіють, або ж володіють не в достатній мірі цими навичками та вміннями. Перед педагогічним колективом стоїть завдання так організувати навчально-виховний процес, щоб навчати та виховувати особистість, здатну до критичної самооцінки, саморозвитку та самовдосконаленню.

В пояснювальній записці програми початкових класів зазначено, що курс «Літературне читання» має на меті розвиток дитячої особистості за допомогою засобів читацької діяльності та формування в учнів читацької компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова. Метою також є здійснення мовленнєвого, інтелектуального та літературного розвитку дитини, формування в неї морально-естетичних та громадянських понять та уявлень. Окрім читацької компетентності в учнів також формуються інші: загальнокультурна, інформаційна та комунікативна.

Для гармонійного поєднання всіх цих особливостей вчителям варто урізноманітнити уроки новітніми методами. Варто звернути увагу на метод проєктів, який завдяки своїй структурі та особливостям проведення в повній мірі забезпечує виховання та розвиток цих якостей за умови дотримання всіх вимог до його проведення.

Проєкт — метод навчання, оснований на постановці соціально значимої мети і її практичному досягненні.

Метод проєктів — це комплексний навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності.

Метод проєктів — це педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх використання і здобуття нових (іноді і шляхом самоосвіти).

Це організація навчання, коли набуваються знання і навички у процесі планування й виконання практичних завдань – проєктів.

Проєктний метод — це спосіб, шлях навчання.

Проєктування — це сам процес створення проєкту його учасниками.

Проєктну діяльність можна визначити як активну творчу діяльність учнів, що має конкретну мету, визначену структуру, спрямована на отримання заздалегідь прогнозованого продукту.

Структура проєкту — послідовність етапів навчального проєкту. Обов’язково включає в себе постановку соціально значимої проблеми, планування діяльності, пошук необхідної інформації, виготовлення з опорою на неї продукту, презентацію продукту, аналіз і оцінку проведеного проєкту.

Складовими проєкту є такі компоненти як:

Питання проєкту — питання, на які потрібно відповісти учасникам проєктної групи, щоб достатньою мірою усвідомити і розкрити тему проєкту.

Результат — відповідь на питання проєкту.

Презентація — це форма подання інформації як за допомогою різноманітних технічних засобів, так і без них.

На уроках літературного читання вчитель формує уміння і навички, що допомагають учням в опануванні практично всіх навчальних предметів, які вивчаються протягом навчання в школі. Основною метою уроків літературного читання є розвиток дитячої особистості засобами дитячої діяльності та формування читацької компетентності.

Для того щоб становлення дитини-читача пройшло успішно варто звертати увагу і на вікові особливості учнів. Оскільки для молодшого віку характерні слабкий розвиток самооцінки, критичного мислення, навички пошукової діяльності тощо, вчителю потрібно дуже уважно ставитись до вибору теми проєкту, підбору інформації та прийомів роботи. Не варто обирати багато складної інформації, вимагати детального її вивчення та досконалих знань з теми проєкту. Такі високі вимоги можуть заплутати учнів і кінцевий результатне відповідатиме меті проєкту. Обираючи для учнів завдання варто мати на увазі, що вони переходять від ігрової до навчальної діяльності поступово. Важливо щоб після завершення проєкту в учнів залишились позитивні враження.

До організації проєкту входять такі важливі етапи:

  1. Підготовчий етап. На цьому етапі визначають мету, вид, тривалість проєкту, обирають учасників.

  2. Етап планування. Під час цього етапу визначають методи збору та оброблення інформації, прогнозують подальшу роботу.

  3. Етап виконання проєкту. Учні виконують поставлені завдання, досягають результату, готують презентацію своєї роботи.

  4. Етап презентації проєкту. Учні презентують свою роботу на уроці, святі у вигляді «усного журналу» тощо.

  5. Етап підведення підсумків. Вчитель разом з учнями відзначає позитивні та негативні моменти, формує конкретний висновок та визначає наступну тему проєкту.

Можна визначити такі характерні ознаки проєкту:

  • наявність проблеми, яка цікава для учнів;

  • домінування принципу самостійності;

  • зв'язок проєкту з реальним життям та навчанням учнів;

  • інтегрування знань учнів з різних предметів;

  • розвиток творчих здібностей учнів, критичного мислення та активізація пізнавальної діяльності;

  • використання різноманітних методів, прийомів, технологій та засобів навчання;

  • виготовлення наочних матеріалів.

Метод проєктів — це одна з популярних сучасних педагогічних технологій організації роботи учнів в різний час. Важливою рисою цього методу роботи є його спрямованість на розвиток особистості через виконання навчальних завдань. Під час роботи над проєктом ми формуємо в учнів такі якості як повага до інших, відповідальність, самостійність, уважність.

Педагог повинен створити такі умови для проведення проєкту, щоб цей метод перш за все сприяв розвитку особистості учня, удосконаленню його розумових здібностей. Підбираючи матеріал для проєкту, організовуючи роботу над ним потрібно пам’ятати, що успішне виконання проєкту перш за все залежить від усвідомлення вчителем початкових класів важливості значення, знання й дотримання ним вимог до впровадження методу проєктів.

Метод проєктів є досить ефективним для роботи з учнями початкових класів, хоч і суттєво відрізняється від звичних, традиційних форм навчання. Така форма навчання потребує високої кваліфікаційної підготовки, креативності, творчості від вчителя. Оскільки участь в проєкті можуть брати батьки (їх безпосередня допомога учням у виконанні завдань), вчителеві необхідно також налаштувати атмосферу розуміння і співпраці між учнями, батьками та собою. Отже, метод проєктів дає змогу сучасній школі урізноманітнити, в певній мірі полегшити навчально-пізнавальний процес, зробити його цікавішим та спрямувати увагу дитини не тільки на виконання завдань, засвоєння необхідного матеріалу, а й на розвиток.

Методика впровадження методу проєктів на уроках літературного читання виконує такі завдання:

  • розвивати уміння критично мислити, орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати свої знання;

  • формувати та розвивати критичне мислення, навички роботи в групі, взаємодії та співпраці;

  • сприяти підвищенню самооцінки учня;

  • виховувати уважність, самостійність, акуратність, старанність.

Зміст методики полягає у формуванні вмінь і навичок, які знадобляться учням у подальшому навчанні:

  • вміння планувати свою роботу та передбачати результат;

  • вміння використовувати багато джерел інформації, порівнювати її та виділяти головне;

  • вміння самостійно працювати з матеріалом: збирати та систематизувати його;

  • вміння аналізувати думки інших, змістовно та лаконічно висловлювати власну думку, доводити її правильність;

  • вміння аналізувати поставлену проблему та приймати виважені рішення, щодо її вирішення;

  • вміння раціонально розподіляти завдання між учасниками проєкту, спільно працювати для досягнення кінцевого результату;

  • вміння втілювати словесний результат у «кінцевий продукт»;

  • вміння презентувати власну роботу перед аудиторією, коротко аналізувати її, виділяючи головну думку;

  • вміння самокритично ставитись до себе та до інших, керуватись раціональними та доцільними критеріями оцінки представлених робіт.

Під час добору теми проєкту, учитель з учнями обговорюють послідовність роботи та дають відповіді на такі запитання:

1. Проблема проєкту.

  • Чому цей проєкт важливий?

  • Яку проблему учні ставлять перед собою?

  • Яким чином буде організовуватись робота учнів?

2. Загальна мета проєкту, завдання.

      • Мета — це те, що учні прагнуть досягти в кінці проєкту.

      • Завдання — це дії, які треба виконати для реалізації мети.

3. Плановані результати проєкту.

      • Для кого цей проєкт буде цікавим? Кому він потрібен?

      • Що учасники отримують після реалізації проєкту?

4. Діяльність в рамках проєкту.

        • Які дії потрібно виконати задля досягнення кінцевого результату?

        • Яким чином буде вирішуватись проблема?

        • Які ресурси будуть доступні для виконання поставлених завдань?

5. Висновки при виконанні проєкту.

      • Що може вплинути на кінцевий результат?

      • Де можна використати результати проєкту?

Обираючи тему проєкту вчитель може скористатись такими джерелами інформації:

  • Програма

  • Календарно-тематичне планування

  • Події у житті дітей та школи

Під час роботи над проєктом вчитель може використати такі форми організації роботи (методи, прийоми, технології):

  • Словесні методи (групове обговорення, диспут, пояснення, бесіда)

  • Наочні методи (демонстрування)

  • Аналіз, порівняння

  • Проблемно-пошуковий метод роботи

  • Інтерактивні технології: «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Мозкова атака», «Навчаючи вчуся», «Ток шоу», «Круглий стіл» та «Акваріум»

  • Консультація з вчителем

Оскільки кожен проєкт має на меті досягнення кінцевого результату, варто обрати у якому вигляді буде представлений цей результат. Це може бути: абетка, буклет, вірш, газета, журнал, в тому числі й електронний, загадка, казка, календар, книжка-розкладка, колаж, листівка, малюнок, мультимедійна презентація, наочний матеріал, оповідання, пам’ятка, плакат, родинне свято, серія ілюстрацій, словник, стінгазета, сценарій свята, театр, фантастична історія.

План проведення проєкту

  1. Підготовчий етап. На цьому етапі визначають мету, вид, тривалість проєкту, обирають учасників.

  2. Етап планування. Під час цього етапу визначають методи збору та оброблення інформації, прогнозують подальшу роботу.

  3. Етап виконання проєкту. Учні виконують поставлені завдання, досягають результату, готують презентацію своєї роботи.

  4. Етап презентації проєкту. Учні презентують свою роботу на уроці, святі у вигляді «усного журналу» тощо.

  5. Етап підведення підсумків. Вчитель разом з учнями відзначає позитивні та негативні моменти, формує конкретний висновок та визначає наступну тему проєкту.

Паспорт проєктної роботи:

  1. Назва проєкту.

  2. Керівник проєкту.

  3. Навчальні дисципліни, близькі до теми проєкту.

  4. Склад проєктної групи (прізвища учнів, клас).

  5. Тип проєкту.

  6. Мета проєкту (практична та педагогічна мета).

  7. Завдання проєкту.

  8. Необхідне обладнання.

  9. Передбачувані продукти проєкту.

  10. Етапи роботи над проєктом.

На кожному етапі виконання проєкту вчителю варто застосовувати різноманітні методи і прийоми, щоб організувати роботу, спрямувати учнів у правильному напрямку та допомогти краще засвоїти матеріал. При цьому варто враховувати психофізіологічні особливості учнів, рівень розвитку, для того щоб доцільно використати обраний метод.

Підготовчий етап грає важливу роль в подальшій роботі над проєктом. Вчителю необхідно створити робочу атмосферу, організувати учнів до роботи та зацікавити їх у подальшій спільній праці над проєктом. В процесі роботи над проєктом в учнів формуються такі навички:

    • Уміння слухати і розуміти інших, критично мислити, висувати ідеї, планувати свою діяльність;

    • Розумітися під час роботи в групі

    • Робити самоаналіз та сприймати критику

    • Підбирати необхідне обладнання

    • Вибирати способи і форми презентації продукту проєкту, тощо.

Перед початком роботи над проєктом вчитель має переконатись, що в учнів не виникне проблем з матеріальною та технічною базою, матеріально-технічним та організаційним забезпеченням тощо. Відсутність необхідних умов може вплинути на якість виконаної роботи.

Окрім умов підготовки та виконання проєкту вчитель також повинен мотивувати учням. Тема та проблема проєкту повинна бути побудована таким чином, щоб зацікавити учня, викликати в бажання творчо та самостійно працювати. На цьому етапі проєкту доцільно застосувати такі методи та прийоми роботи:

«круглий стіл», «мозковий штурм», диспут, бесіда, демонстрація зразка.

Найбільш доцільно їх застосувати при вивченні таких тем:

  1. «Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти повинні. В. Сухомлинський «Соромно перед соловейком» » — бесіда про збереження природи.

  2. «Сонце — джерело світла, а книга м знань. Д. Павличко «Соняшник». Прислів’я» — «круглий стіл» на тему «Прислів’я про книгу», бесіда про автора твору.

  3. «Казка — це диво сповнене краси. Українські народні казки» — «мозковий штурм» на тему «Народна казка»

  4. « Яка совість, така й честь. Вадим Скомаровський «Чому в морі вода солона» — «круглий стіл» на тему «Що таке совість та честь?», бесіда.

На етапі створення плану проєкту проводиться організаційна робота: визначається мета проєкту, підбираються завдання та визначаються результати відповідно до завдань та мети. Окрім цього учні складають поетапний план роботи, розподіляють завдання між групами та їх учасниками. Учитель повинен фіксувати реалізацію проєкту. Для цього необхідно дотримуватись такого алгоритму:

  1. Учитель разом з учнями розробляє структуру проєкту.

  2. Створюється чітка схема проєкту ( її можна подати у вигляді «дерева» чи «піраміди».

  3. Учитель скеровує дії дітей відповідно до кінцевого результату, допомагає спланувати фіксацію та представлення результатів проєкту.

  4. Учні складають список необхідних даних та речей, які знадобляться під час роботи над проєктом.

  5. Необхідно сформувати групи та поділити завдання між ними, визначити, хто що робить. Для цього в групі проходить активне обговорення, під час якого вирішуються важливі питання.

  6. Учні визначаються із способом представлення результату своєї роботи та презентують кінцевий результат.

  7. Після презентації та обговорення плану проєкту до його схеми вносяться необхідні зміни

Після планування роботи можна розпочинати роботу над проєктом. Під час роботи над проєктом учитель вже не керує проєктом, а лише дає учням певні поради та спостерігає за роботою. Він слідкує за самостійним виконанням завдання і якщо виникає ситуація, коли в учнів не вистачає певних знань, умінь та навичок, педагог може втрутитись, надати необхідні нові матеріали чи дати підказку.

Виконуючи відповідні завдання учні повинні дотримуватись уже розробленої на попередньому етапі схеми. Оскільки учні найчастіше працюють в групах, то завдання, яке вони отримали можна назвати міні-проєктом. Кожна частина проєкту потребує детального підбирання, опрацювання матеріалу, який потрібно в подальшому систематизувати, проаналізувати та критично оцінити, учні починають практично розв’язувати поставлені завдання. Саме тому на цьому етапі варто застосовувати технології, методи та прийоми, які допомагають активувати критичне мислення, наприклад «мозковий штурм», проблемно-пошуковий метод, асоціативний кущ, «Займи позицію», «Ажурна пилка» та « Коло ідей», які доцільно застосовувати при вивченні таких тем:

  1. «Осінні дари природи. О. Підсуха «Хвалилися гриби»» — асоціативний кущ «Дари осені», «Ажурна пилка».

  2. «Шевченкове слово. Тарас Шевченко «Село! І серце одпочине...» ,«І досі сниться: під горою»» — асоціативний кущ, «Мозковий штурм» на тему «Великий кобзар».

  3. Марія Познанська «Співай, соловейку!» — «Коло ідей», «Займи позицію».

  4. Перший весняний місяць. Щебетала пташечка(укр. народна пісня) Іван Франко «Надійшла весна прекрасна..» Г.Чубач «Роса». — «Мозковий штурм», асоціативний кущ.

Наприкінці етапу можна помітити значну реалізацію плану, завдання майже виконані. Вчителю варто звернути на це увагу учнів, додатково мотивувати їх до завершального етапу. Дуже важливе емоційне налаштування, адже учням ще потрібно захистити свої напрацювання.

Після закінчення роботи над проєктом, кожна група готує доповідь, спираючись на отриманий результат. Протягом роботи учасники групи можуть доповідати про свою роботу іншим групам, обмінюючись досвідом та інформацією. Спираючись на тему проєкту, поставлені завдання та результати роботи учні готують остаточну презентацію. Допомогти в підготовці цього може як вчитель, так і батьки.

Етап презентації проєкту є важливою складовою самого проєкту. Він необхідний для підведення підсумків та логічного завершення роботи. На етапі презентації учні демонструють результати своєї роботи, мають змогу проаналізувати свої помилки та навчитись чомусь новому. Вчитель на цьому етапі уважно слідкує за підготовкою результату до демонстрації, допомагає учням стисло та логічно висловити свою думку. Після презентації учитель оцінює проєкт, аналізує його, дає цінні поради щодо виправлення помилок та підкреслює позитивні сторони. Разом з учнями педагог робить висновок до результату кожної групи. Для кращої підготовки до презентації вчитель разом з кожною групою може скласти план презентації, відповівши на питання:

  1. Мета презентації це?

  2. Кому учні будуть презентувати проєкт?

  3. Яким способом краще організувати презентацію?

  4. Місце проведення презентації.

  5. Хто буде презентувати проєкт?

  6. Чим користувались учасники групи виконуючи завдання?

  7. Що необхідно для демонстрації кінцевого результату?

  8. Хто за що відповідав?

Учні самі обирають форму представлення проєкту. Це може бути розміщення на дошці/стіні, слайди доповіді, виступ групи, вистава тощо. Вибір залежить від вигляду кінцевого результату. Учні можуть виготовити роздатковий матеріал, підібрати одяг тощо.

Можна зробити висновок, що кінцева мета кожного проєкту – це підготовка презентації та представлення кінцевого результату цільовій аудиторії. На цьому етапі доцільно обрати такі методи та прийоми: метод «помилок», «мікрофон», «мозковий штурм», диспут та демонстрацію.

  1. Мова барвиста, мова багата. Д. Білоус «Кожну літеру ціни» І. Січовик «Мова» — мікрофон та мозковий штурм.

  2. Вступ до розділу «Байки». Що таке байка, і хто такий байкар? Життєвий і творчий шлях Л.Глібова. Леонід Глібов «Лебідь, Щука і Рак»(напам’ять) Л.Глібов «Коник-стрибунець» — демонстрація, мозковий штурм.

  3. Чудеса поруч. Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху» — мікрофон та мозковий штурм.

  4. Умій у звичайному побачити незвичайне. Тамара Коломієць «Чоловічки». Леся Мовчун «Загадки-добавлянки». Наталія Хаткіна «Веселі римки». — диспут та мікрофон.

Етап підбиття підсумків є останнім етапом виконання проєкту. На цьому етапі відбувається виставлення остаточної оцінки, підбиття підсумків, висвітлення позитивних моментів та планування роботи над помилками. Учитель разом з учнями вирішує чи була досягнута мета проєкту, чи результат відповідає очікуванням, які методи роботи були ефективними, а які навпаки, гальмували виконання проєкту. Виконавці проєкту висловлюють свою точку зору щодо подібного виду роботу та пов’язують проєкт з наступною діяльністю. Для ефективного проведення етапу підсумку проєкту можна скористатись таким планом роботи:

  1. Підбиття підсумків проєкту кожної групи

  2. Підбиття загального підсумку до всього проєкту

  3. Аналіз проєкту

  4. Оцінка проєкту та роботи кожної окремої групи

  5. Обговорення перспективи наступного проєкту

На цьому етапі варто застосувати такі методи та прийоми роботи: заохочення, диспут, порівняння, синтез та аналіз, технології «Навчаючи вчуся, «Ток-шоу». Після завершення варто похвалити учнів.

Учні всього класу чекають оцінювання проєкту. Можна організувати окрім оцінки проєкту в журналі, грамоти та номінації. Кожен проєкт може перемогти в певній номінації. Можна підготувати медалі. Для заохочення всього класу учитель може організувати екскурсію до музею чи на виставку.

Методичні рекомендації щодо застосування методу проєктів на уроках літературного читання

1. Добираючи тему проєкту, формулюючи завдання учитель повинен враховувати психолого-педагогічні особливості учнів, звертати увагу на вікові особливості, інтелектуальний розвиток кожного учня. Мета та завдання проєкту мають позитивно впливати на подальший розвиток учнів.

2. Під час планування проєкту варто звернути увагу на коло інтересів учнів, поєднати проєкт з іншими предметами, з життям. Також потрібно прослідкувати щоб тематика проєкту була тісно пов’язана з предметним змістом, адже учні в роботі спираються не на власний досвід, а на знання з конкретного предмету, в даному випадку з літературного читання.

3. Проєкти бувають різними за своєю тривалістю, але в початковій школі варто обмежити тривалість проєкту 1 - 2 тижнями в позаурочний час. Або присвятити виконанню проєкту 2 - 3 уроки.

4. Проблема проєкту повинна бути підібрана згідно з психолого-педагогічними особливостями учнів початкової школи, тобто повинна мотивувати учнів. Завдання проєкту мають знаходитись у сфері найближчого розвитку.

5. Оскільки під час роботи над проєктом роль вчителя-керівника відходить на задній план, вчитель стає спостерігачем. На цьому етапі слід бути дуже уважним, потрібно спрямувати самостійну діяльність учнів у правильне русло. Можна зробити це за допомогою таких запитань:

    • Що буде результатом проєкту?

    • Яка інформація необхідна для виконання завдань?

    • Чого не вистачає для вирішення проблеми?

6. Важливою частиною проєкту є презентація результату. Вчитель ненав’язливо повинен допомогти з організацією презентації, якщо в учнів виникає в цьому потреба. Перш за все варто вирішити у якій формі буде проходити презентація, врахувати кінцевий результат.

7.Навіть якщо учні не вперше працюють з проєктами потрібно перед початком роботи продемонструвати зразок дитячого проєкту з літературного читання. Перед кожним проєктом учнів необхідно заохочувати, мотивувати до роботи.

8. В кінці проєкту учнів можна нагородити за плідну працю, але варто пам’ятати, що кожна група, пара чи учень заслужили нагороду за свою роботу. Якщо це групова робота, можна підготувати грамоти чи медалі, якщо кожен учень працював самостійно, можна організувати похід до музею наприклад.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.