Спостереження та досліди в ДНЗ

Опис документу:
Залучення дітей до проведення дослідів у природі активізує їх інтелектуальний розвиток. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників. Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів її розв’язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчого пошуку.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Спостереження:

  • За равликом

  • За деревами

  • За погодою

  • За хмарами

  • За грибами

  • За комахами

  • За птахами

  • За двірником

  • За листопадом

  • За дощем

  • За градом

  • За веселкою

  • За сонцем

  • За рослинами

  • За квітами

  • За плодами дерев

  • За ягодами

  • За бруньками

  • За черв'яком

  • За вітром

  • За тваринами в кут.прир.

  • За кімн. Рослинами.

  • За роботою пом.вих.

  • За розсадою

  • За їжачком

  • За метеликом

  • За білочкою

  • За місяцем

  • За кущами

  • За калюжами

  • За цвітом дерев

  • За городом

  • За камінням,водою…

  • Досліди:

  • Тема "Повітря"

  • 1. Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.

  • Умови: звичайне приміщення.

  • Хід досліду:

  • • Склавши у трубочку губи, з силою втягнути повітря. Повітряний струм "звучить" і відчувається на губах.

  • • Увімкнути вентилятор дати дітям відчути рух повітря.

  • • Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям.

  • • Перекинути порожню склянку догори дном і, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?

  • • Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?

  • • Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?

  • 2. Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.

  • Умови: весняна або літня днина.

  • Хід досліду:

  • • Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.

  • • Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.

  • Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям.

  • 3. Мета: продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.

  • Хід досліду. Запропонувати дітям на короткий час затулити носа рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря й відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.

  • Тема "Вода"

  • 1. Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).

  • Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).

  • Умови: звичайне приміщення будь-якої пори року.

  • Хід досліду:

  • • Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.

  • • Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.

  • 2. Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.

  • Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.

  • Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.

  • Хід досліду: Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою і за поступовим зменшенням кількості води у колбі.

  • Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й піднімається вгору.

  • 3. Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її.

  • Матеріал: пласкі мисочки з водою

  • Умови: літо, сонячна днина.

  • Хід досліду. Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну - на сонці, іншу- в затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.

  • 4. Мета: продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і навпаки.

  • Матеріал: прозора склянка, лід.

  • Умови: зима, морозяна днина.

  • Хід досліду. Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.

  • Висновок: в холоду вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг - це різні стани води.

  • 5. Мета: показати властивості снігу.

  • Матеріал: дві невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.

  • Умови: зима, морозяна днина.

  • Хід досліду. Виставити одну банку з водою на відкритій місцині, а другу присилати снігом. Через годину порівняти воду в обох банках.

  • Висновок: сніг зберігає тепло.

  • Тема "Грунт"

  • 1.      Мета: навчити дітей розрізняти вологу та суху землю.

  • Матеріал: добре зволожена і суха земля.

  • Умови: літо - подвір’я, зима - куточок природи.

  • Хід досліду. Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі – мокрої та сухої - і стиснути кулаки.

  • Висновок: волога земля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається.

  • 2. Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини - утримувати її.

  • Матеріал: три банки - одна з піском, друга з глиною, третя - з водою.

  • Хід досліду: Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й спостерігати, як вона просочується.

  • Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні.                                         

  • Тема "Явища природи"

  • 1. Мета: продемонструвати утворення веселки.

  • Матеріал: шланг для поливання, тригранна скляна призма.

  • Умови: літо, сонячна днина.

  • Хід досліду. Спрямувати високо вгору дрібні розсіяний струмінь води. Сонячне проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити біля водограю.

  • На шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну скляну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста "зебра" .

  • 2. Мета: продемонструвати утворення грому та блискавки.

  • Матеріал: два твердих камінці.

  • Умови: затемнене приміщення.

  • Хід досліду. Потерти камінці один об одний - чути потріскування й з’являться іскра. Це є у спрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати під час розчісування волосся гребінцем.

  • Тема "Рослини"

  • 1.      Мета: показати значення води для росту рослин.

  • Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.

  • Хід досліду. Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках.

  • Висновок: для росту рослин необхідна вода.

  • 2.      Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.

  • Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.

  • Умови: місяці лютий, березень.

  • Хід досліду. Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу - в прохолодному місяці (між в рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зі станом дерев на подвір’ї.

  • Тема "Тварини"

  • 1.      Мeтa: визначити кількість корму, необхідного для акваріумних риб.

  • Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.

  • Хід досліду. Зранку насипати корму в годівничку, відміряючи його міркою. Оглянути її через 15- хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня. Кількість корму вважати достатньою, коли його в годівничці залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік.

  • 2. Мeтa: з'ясувати дію органів чуття тварин.

  • Матеріал: різні види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді).

  • Хід досліду. Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде.

  • Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.

  • Тема "Я і "природа"

  • 1. Мeтa: продемонструвати значення зору та функцій очей.

  • Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів).

  • Хід досліду:

  • • Запропонувати дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?

  • • Піднести розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними?

  • Висновок: крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око, повіки швидко моргають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього впливу.

  • • Запропонувати дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти.

  • Зненацька легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила очі).

  • Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми дізнаємося про світ навколо нас.

  • • Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зіниці. Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)?

  • Дослід № 1.
    Припущення: Лід — твердий, слизький.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.

    Дослід № 2.
    Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки.

    Дослід № 3.
    Припущення: Лід тоне у воді.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні.Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.

    Дослід № 4.
    Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.
    Хід досліду
    Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.

    Дослід № 5.
    Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.
    Хід досліду
    Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.

    Дослід № б.
    Припущення: Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься.
    Хід досліду
    Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана. 

    ДОСЛІДИ З ВОДОЮ 
    Вода. Завдання: Закріплювати знання дітей про властивості води (чиста, прозора, брудна, каламутна, забруднена, кольорова, тепла, холодна, розливається, ллється, капає). Формувати удошкільнят переконання, що вода — це рідина, її не можна поставити, покласти, її можна тримати в посуді, що воду треба берегти, користуватися нею економно, оскільки вона є необхідною для рослин, тварин, людей. Розвивати спостережливість, допитливість, здатність  встановлювати  найпростіші зв'язки і взаємозв'язки в стані речовин.

    Дослід № 1.
    Припущення: Колір води не залежить від барвника.
    Хід досліду
    У дві прозорі склянки налити воду з водопровідного крана та дощову. Пропонувати порівняти її.
    У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (два-три). Діти роблять висновок, що колір води залежить від барвника.

    Дослід № 2.
    Припущення: Вода — це рідина.
    Хід досліду
    Продемонструвати властивість води розливатися в різних напрямках, утворюючи плями різної форми і розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посудини носиком (чайник, глечик, поливальниця) і кількома цівками, з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому?

    Дослід № 3.
    Припущення: Смак води залежить від розчинених в ній речовин.
    Хід досліду
    Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вона без смаку. Добавити ложечку цукру. В інший посуд ложку солі. Що сталося? З цукром? З сіллю? Якою стала вода? Від чого залежить смак води?

    Дослід № 4.
    Припущення: Температура води залежить від температури навколишнього середовища.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Запропонувати вихованцям скуштувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і принесеної з холоду. Від чого залежить температура води?

    Дослід № 5.
    Припущення: Вода не міняє форми. 
    Хід досліду
    Взяти гумову рукавичку, обережно наповнити її водою з глечика. Спостерігати, що вода набула форми рукавички. Зробити такий же дослід з іншими ємностями (бокал, колба, целофановий мішечок, надувна кулька, різні склянки). Зробити висновок: вода змінює форму. Отже, припущення не підтвердилось.

    Дослід № 6.
    Припущення: Легкі предмети плавають, важкі тонуть.
    ХІД ДОСЛІДУ
    У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу,  тканини,  воску), використовуючи послідовні дії, Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води.

    Дослід № 7.
    Припущення:  найбільша  крапля — холодна.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Підберіть три маленькі однакові пробірки і накапайте в кожну з них по 20 крапель відповідно холодної, теплої та гарячої води однією і тією ж піпеткою. Порівняйте одержані об'єми води. Якщо однакова кількість крапель дозволила одержати різні об'єми води, то це означає, що гарячі, теплі й холодні краплі різних розмірів. Яка крапля найбільша, яка найменша? Частинки рідини однакові й нерозрізнені одна від одної. Але існує спосіб позначити поверхневий шар води.

    Дослід № 8.
    Припущення: повітря містить воду.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Заповніть банку кубиками льоду та закрийте її кришкою. Почекайте поки вона охолоне. Що відбувається на зовнішній стороні банки? Протріть банку сухою тканиною. Чи намокла тканина? На стінках банки утворились краплини води, тому що повітря поряд з нею стало холодним.

    Дослід № 9.
    Припущення: Рослини п'ють холодну і кип'ячену воду.
    Хід досліду
    Візьміть два однакові живці будь-якої кімнатної рослини з швидкою вегетацією і помістіть їх у дві склянки. 
    1. З відстояною водою, взятою із водопровідного крану.
    2. З кип'яченою водою.
    Через кілька днів розгляньте обидва живці. Рослина з першої склянки вже має маленький корінець і готова до висадки у грунт, а в другої не помітно ніяких змін (негайно за допомогою дітей треба вжити заходів для порятунку рослини). Отже, рослини потребують води, яку взято з водопровідного крану, що відстоялася протягом деякого часу. В ній є необхідні речовини для росту і розвитку рослин; кип'ячена вода непоживна через те, що під час нагрівання й кип'ятіння корисні речовини в ній загинули.

    Дослід № 10.
    Припущення: Вода не рухається по стеблах і листях рослин, вона залишається в коренях.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Для наочної доказовості руху води по всіх частинах рослин візьміть 1—2 пагони судинної рослини, наприклад бальзаміну з добре сформованою системою й помістіть їх у забарвлений розчин. Разом з дітьми спостерігайте, як бальзамін всмоктує зафарбовану воду. Отже припущення не підтвердилося.

    Дослід № 11.
    Припущення: вода, що оточує нас, не завжди чиста, але її можна очистити.
    Хід досліду
    Прозорі пробірки наповніть водою в рівному об'ємі. Першу — водою з водопровідного крана, другу — водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу слід роздивитись воду в кожній пробірці через збільшуване скло. Висновок діти роблять самі. Воду з другої та  третьої пробірки  треба  очистити.
    Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний, з вугілля чи через серветку. Діти роблять висновки. Припущення підтвердилося.

    Дослід № 12.
    Припущення: Вода, проходячи через пісок, камінці, забруднюється.
    Хід досліду
    Для досліду можна використати пластикову пляшку, попередньо розрізавши її на дві частини — більшу і меншу. Спочатку покладіть в лійку крупних річкових камінців, зверху насипте дрібніших камінців, а на них пісок, посередині покладіть найбільший камінець з колекції. Вставте лійку в більшу частину. Наберіть в посудину з поділками брудної (каламутної) води. Відмітьте фломастером рівень води в посудині. Повільно лийте воду на камінець. Коли всю воду буде вилито, залиште пристрій для фільтрування на деякий час. Які зміни відбулися? Виміряйте, яка частина води очистилася.

    Дослід № 13.
    Припущення: Люди не втрачають воду лід час дихання.
    Хід досліду
    Подихайте на холодне скло. Воно вкриється крапельками води, запотіє. Звідки взялася вода? Це ми ЇЇ виділяємо під час видиху. За добу людина втрачає приблизно десять склянок води. Отже, стільки ж її треба випити або спожити з їжею.

    Дослід № 14.
    Припущення: Овочі, фрукти, продукти у своєму складі мають воду.
    Хід досліду
    В цілий сухий поліетиленовий пакет покладіть кілька свіжих огірків або хліб. Акуратно закрийте пакет і покладіть у холодильник. Приблизно через добу на внутрішній поверхні пакета ясно видно крапельки води. Звідки вона взялася? Із вмісту пакета: з повітря, в якому завжди є водяна пара, та з продуктів, що містять воду.

    Дослід № 15.
    Припущення: Солона вода важча за яйце.
    Хід досліду
    Взяти дві склянки. В першу склянку налити води по вінця і опустити яйце (воно тоне). В іншу склянку налити води до половини і покласти чотири ложки солі. Коли основна частина солі розчиниться, розмішати і пустити в суміш яйце. Що відбулося? (Яйце плаває на поверхні). Чому?

    Дослід № 16.
    Припущення: кількість води впливає на дзвін.
    Хід досліду
    Приготувати тацю, на яку поставити різноманітні склянки до середини наповнені водою. Взяти паличку з кулькою на кінці і постукати по краю однієї із склянок. Чуєте дзвін. Повторити ще раз І послухати, як дзвенять склянки з водою. Можна експериментувати, відливаючи чи доливаючи воду. Виявляється, що кількість води впливає на дзвін.

    Дослід № 17.
    Припущення: Вода сама не рухається вгору.
    Хід досліду
    Опустіть у воду смужку рушника, виготовленого з паперу. Спостерігайте, що буде відбуватися.

    Дослід № 18.
    Припущення: надуту гумову кульку можна заштовхнути у відро з водою.
    Хід досліду  
    Спробуйте заштовхнути надуту гумову кульку у відро з водою. Чи вдалося? Це важко зробити тому, що вода виштовхує її. Роздивіться, як піднімається вода у відрі коли ви заштовхнули туди кульку. Що буде відбуватися, коли ви не будете тиснути на кульку?

    Дослід № 19.
    Припущення: кулька і човник з пластиліну у воді не потонуть.
    Хід досліду
    Зліпіть кульку з пластиліну. Налийте воду в склянку і покладіть туди кульку. Чи плаває вона? Вона потонула? Розімніть, зліпіть з пластиліну човник з високими бортами. Чи плаває зараз пластилін? Так. Човник займає більше місця ніж кулька, тому він більше витісняє води. Вода так сильно давить на човник, що утримує його на поверхні. Металеві човни дуже важкі, вони мають таку форму, яка витісняє багато води. Вода натискує на корабель з такою силою, яка достатня, щоб він не потонув.

    Дослід № 20.
    Припущення: сіль в океані утворилась внаслідок омивання дощем скель.
    ХІД ДОСЛІДУ
    1. Змішайте в паперовому стаканчику одну ложку солі з двома ложками піску. Зробіть кілька дірочок у дні другого стаканчика. Покладіть на його дно фільтрувальний папір. Налийте трохи води в плоску посудину. Покуштуйте її. Яка вона на смак? Уявіть, що це — океан. Покладіть на посудину-фільтр дві палички так, щоб можна було поставити паперовий стаканчик з піском і сіллю. Уявіть, що це — скелі. І розташуйте «скелі» над океаном. Повільно лийте воду на скелі. Уявіть, що це — дощ. Спостерігайте, як вода з чашки просочується до посудини. Покуштуйте воду в посудині. Яка вона на смак? Чому вона стала солоною? Зробіть висновок про те, звідки взялася сіль у воді з океану.
    2. Поставте посудину з солоною водою (океан) на освітлену сонцем поверхню. Через кілька днів погляньте на посудину з водою. Що змінилося? Чого в посудині не вистачає? Куди поділася вода? Що це за біла речовина осіла на дні? Спробуйте на смак білий осад.

    Дослід № 21.
    Припущення: Голка, яка намазана жиром, також потоне.
    Хід досліду
    Налийте воду у дві однакові тонкі склянки. У кожну обережно покладіть по маленькому клаптику цигаркового паперу. На один клаптик покладіть не дуже товсту швейну голку, на другий обережно опустіть таку ж голку обмазану маслом чи жиром. Через деякий час папірці намокнуть і підуть на дно. Одна голка потоне, а змащена жиром лежатиме на поверхні води. Голки зроблені зі сталі і важать значно більше, ніж відповідно до їх об'єму вода. Тому обидві вони мусять тонути. Так і буде, якщо сухі голки обережно покласти на поверхню води. Оболонка з жиру не дає можливості голці потонути. Жир відштовхує від неї воду. Правильніше було б сказати, що голка не плаває у воді, а лежить на її поверхні.

    ДОСЛІДИ З ПОВІТРЯМ
    Повітря.

    Завдання: експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу. Закріпити  знання  дітей  про  те,   що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі оточуючі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода тощо. Уточнити уявлення дітей про те, що повітря — складова життя людини. Розвивати уважність, допитливість.

    Дослід № 1.
    Припущення: Повітря не має в оточуючих предметах.
    Хід досліду
    Продемонструвати порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку рухати від себе. Що сталося?
    (Повітря, яке було в мішечку, ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася в результаті наших дій).
    Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

    Дослід № 2.
    Припущення: Повітря всередині нас.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Запропонуйте малятам подути в соломинку або тоненьку трубочку, дин кінець якої занурений у склянку з водою. З'явилися бульбашки. Що це? Повітря. Звідки взялося? З наших легенів, ми вдихнули його. Отже припущення підтвердилося: повітря є всередині нас.

    Дослід № 3.
    Припущення: Якщо гумову кульку наповнити повітрям, вона стає легшою за ту, яку не наповнено повітрям.
    Хід досліду
    Запропонуйте дітям зважити на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки. Зважування показало, що їх вага однакова. Тепер одна кулька наповнюється повітрям і вдруге зважуються обидві кульки. (Чаша, на якій кулька з повітрям, опускається вниз, отже ця кулька важча). Тож припущення не підтвердилося — повітря має вагу.

    Дослід № 4.
    Припущення: всередині цеглини, піску, поролону, глини, землі повітря немає
    ХІД ДОСЛІДУ
    У банку з водою по черзі вкиньте цеглинку, жменьку піску, поролону, глину. В другу баночку — грудочку землі. Спостерігайте появу бульбашок навколо предметів. Що це? (Повітря). Звідки з'явились бульбашки, що містять повітря? Воно містилося всередині вкинутих у воду речовин. Отже, повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах. Тож припущення не підтвердилося.

    Дослід № 5.
    Припущення: У воді немає повітря.
    Хід досліду
    Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розріжте навпіл (пояснити дітям, що її взято для подальшого розмноження рослини) і опустіть зрізом униз у банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок, які з'явилия на місцях зрізів. Звідки взялися вони в рослині? З води. Запропонувати дітям розглянути через збільшене скло будову стебла елодеї, воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

    Дослід № 6.
    Припущення: Корені рослин не дихають під землею, бо там немає повітря.
    Хід досліду
    Грудочку твердої землі вкиньте в трилітрову банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок. Звідки вони взялися? (Із землі). Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Воно необхідно їм для росту і розвитку. Якщо фунт твердий, повітря в ньому мало і кореням майже нічим дихати. Треба рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити «сухий полив».

    Дослід № 7.
    Припущення: Рослини, які оточують дитячий садок, не очищають повітря в груповій кімнаті.
    Хід досліду
    Наклейте паралельну смужку на щілину між вікном та підвіконням, на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, І на тих, що не захищені також. Через деякий час зніміть смужки, розгляньте їх. Який папірець брудний? Вочевидь, що дерева і кущі захищають у певній мірі будівлі збоку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобілів.

    Дослід № 8.
    Припущення: Кімнатні рослини не сприяють очищенню повітря в приміщенні.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Вимийте водою листя фікуса, або іншої кімнатної рослини з великим листям. Разом із дітьми розгляньте воду, краще через збільшуване скло. Вона брудна, каламутна. Про що це свідчить? Домашні рослини збирають пил з повітря. Повторіть цей дослід через день-два. Збираючись на листі рослин, пил заважає рослинам дихати. Чим чистіше листя рослини, тим вільніше воно дихає і швидше росте.

    Дослід № 9.
    Припущення: Повітря в своєму складі містить воду. 
    Хід досліду
    Візьмемо аркуш альбомного паперу і покладемо його на губку. Губці цій вранці вже довелося «попрацювати». Наприклад, помити посуд. А потім години 3—4 «відпочити». Зверху губка буде практично сухою, а всередині — трішки вологою. Прямо, як справжня хмарка. Адже вона ніколи не буває абсолютно сухою, навіть якщо не крапає дощем, тому що складається з малюсіньких крапельок води.
    За допомогою кришечки будемо потроху змочувати губку. (Дуже важливо не поспішаючи робити це маленькими порціями, щоб губка встигала вбирати воду). На початку досліду папір під губкою буде залишатися сухим, навіть коли ми спробуємо вичавити губку, нам це  не  вдасться,  бо губка  ще  недостатньо  просякла  вологою  і   недостатньо волога. Точнісінько так відбувається і зі справжніми хмарами. Якщо вони білі І пухнаті не загрожують дощем, то можна сказати, що вологість низька.  Продовжуємо доливати воду. Через деякий  час знову  спробуємо віджати губку. Цього разу наші зусилля увінчаються успіхом у вигляді кількох крапельок. Таке іноді відбувається й у природі. Пригадаємо хоча б короткочасний «грибний дощ». Додаємо ще деяку кількість води. Тепер на аркуші паперу під губкою з'явилася і почала розповзатися волога пляма. Це значить, що губка настільки просякла водою, що більше не спроможна її утримувати. Це і є висока вологість. Така вологість виникає тоді, коли небо затягнуте важкими сірими хмарами й от-от піде дощ. Дослід можна повторити, поклавши губку на долоню дитини. Тоді вона зможе відчути зміни вологості і на тактильному рівні {на дотик). Зверніть увагу дитини на зміни відтінків кольору губки і на те, що вона стала важкою.

    Дослід № 10.
    Припущення: тканина під вологою не може залишатися сухою.
    Хід досліду
    Засуньте тканину в склянку настільки щільно, щоб вона не могла випасти, якщо склянку перевернути. Переверніть склянку і, держачи її прямо, опустіть у миску з водою. А тепер підніміть склянку. Тканина мокра? Тканина суха. Так відбувається тому, що склянка заповнена повітрям. Вода не може витиснути повітря, тому тканина залишається сухою. Що відбудеться, якщо склянку нахилити? Більшість предметів на перший погляд порожні, а насправді вони заповнені повітрям. Щоб заповнити ці предмети, вода повинна витиснути повітря. Отже припущення не підтвердилося.

    Дослід № 11.
    Припущення: Повітря не змінить форму трубки.
    Хід досліду
    Один кінець м'якої гумової трубки перетисніть затискачем або пальцями (а краще перегнути і затиснути). Другий кінець трубки піднесіть до рота. Вдуваючи повітря у трубку, ви змушуєте його розтягувати гуму, а відсмоктуючи повітря з трубки, бачите, як вона сплющується. Яка сила у нашому досліді змушує  трубку  сплющуватися?  Коли повітря в ній майже не залишилось, то зовнішнє атмосферне повітря легко, не зазнаючи опору, здавлює гумові трубки, сплющуючи їх.

    Дослід № 12.
    Припущення: ми за допомогою своїх легенів можемо підніматися по пластиковій трубочці.
    Хід досліду
    Опустіть тонку пластмасову трубочку в склянку з солодкою водою. Другий кінець трубочки візьміть у рот і змусьте воду підніматися по трубочці вгору. Чому це відбувається? Яка сила діє на воду? Роль насоса виконують наші легені, ви викачуєте повітря з трубочки, змушуючи воду заповнювати порожній простір. Так от, отримуючи задоволення від смачного напою, знайте, що ви займалися наукою.

    Дослід № 13.
    Припущення: В грудочках цукру-рафінаду є повітря.
    ХІД ДОСЛІДУ
    Вкиньте грудочку цукру-рафінаду в склянку з чаєм, зверніть увагу на бульбашки, що піднімаються на поверхню. Це сховане у дрібнесеньких порах повітря. У міру того, як вода потрапляє всередину грудочки, маленькі легкі бульбашки повітря залишають місця, де вони причаїлися. Якщо прислухаись, можна почути тихе шипіння, що супроводжує процес. А тепер замість цукру-рафінаду, вкинемо цукор-пісок. Чи така кількість бульбашок піднімається вгору? В чому причина? Швидке розчинення? Відсутність проміжків між піщинками? А можливо все разом. Корисна річ — вранішній чай! Є привід для постійних роздумів.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
0
міс.
2
1
дн.
2
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!