і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Синдром емоційного вигорання вчителів

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Синдром емоційного вигорання вчителів Річ не в шляху, який ми обираємо, - обрати шлях змушує те, що всередині нас О.Генрі Нема лихішої долі, ніж учительська, Нема виснажливішої роботи, ніж учительська, Де нерви паляться, мов хмиз сухий, Де серце рветься в клекоті і чаді, Але нема щасливішої долі, Коли Людина з твоїх рук, Учителю, Іде у світ: на краплю світ людніє. Іван Драч Підготувала практичний психолог НВК «Павлиська ЗОШ І-ІІІ ст. – ліцей ім. В.О. Сухомлинського» Рижак О.В.

Слайд № 2

Синдром «емоційного вигорання» – це явище, що спостерігається у спеціалістів, професійна діяльність яких пов’язана з постійною взаємодією з людьми і зобов’язує відповідати визначеним професійним вимогам. Сьогодні під професійним вигоранням розуміють захисну поведінку, спрямовану на уникнення або зменшення витрат на емоції. У людини зменшується сила волі, загострюються індивідуальні особливості й деякі риси характеру.

Слайд № 3

До основних факторів, які зумовлюють вигорання педагогів, відносяться: - дисбаланс між інтелектуально-енергетичними затратами та морально- матеріальною винагородою; - напруженість і конфлікти в професійному оточенні; - недостатні умови для самовираження; - одноманітність діяльності; - відсутність позитивного оцінювання; - „непомітність” результатів роботи;

Слайд № 4

- невирішені особисті проблеми; - фемінізованість професії педагога - невмотивованість учнів; - поведінка «важких» школярів; - високий рівень відповідальності за учнів.

Слайд № 5

«Працю вчителя, — як підкреслював В.О. Сухомлинський, — ні з чим не можна порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців милуються колосками і жменею зерна, вирощеного в полі... А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого творіння, буває, минають десятиріччя і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив. Нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя, ні в якому ділі помилки і невдачі не ведуть до таких наслідків, як у вчительському. Учитель зобов'язаний — перед суспільством, перед батьками — працювати тільки правильно, тільки добре…».

Слайд № 6

Синдром емоційного вигорання розвивається поступово, за наростанням симптомів, постійно прогресуючи. СЕВ проявляється в перевтомі, емоційному виснажені, психосоматичних проблемах (коливання артеріального тиску, головний біль, захворювання травної та серцево-судинної системи, неврологічних розладах); безсонні, почутті байдужості; негативному ставленні до колег та власної діяльності; агресивних тенденціях (гнів і роздратованість); негативному ставленні до себе (негативне самосприйняття себе як професіонала); тривожних станах; песимістичних настроях; почутті провини.

Слайд № 7

Симптоми умовно можна розділити на п’ять груп: 1. фізичні симптоми (втома, фізичне стомлення, виснаження; зміна ваги; недостатній сон, безсоння; поганий загальний стан здоров'я, в т.ч. за відчуттями; ускладнене дихання, задишка; нудота, запаморочення, надмірна пітливість, тремтіння; підвищення артеріального тиску; виразки і запальні захворювання шкіри; хвороби серцево-судинної системи)

Слайд № 8

2. емоційні симптоми (недолік емоцій; песимізм, цинізм і черствість в роботі і особистому житті; байдужість, втома; відчуття безпорадності і безнадійності; агресивність, дратівливість; тривога, посилення ірраціонального занепокоєння, нездатність зосередитися; депресія, відчуття провини; істерики, душевні страждання; втрата ідеалів, надій або професійних перспектив; збільшення деперсоналізації своєї або інших – люди стають безликими, як манекени; переважає почуття самотності)

Слайд № 9

3. поведінкові симптоми (робочий час більше 45 годин на тиждень; під час роботи з'являється втома і бажання відпочити; байдужість до їжі; мале фізичне навантаження; виправдання вживання тютюну, алкоголю, ліків; нещасні випадки – падіння, травми, аварії і ін.; імпульсивна емоційна поведінка)

Слайд № 10

4. інтелектуальний стан (падіння інтересу до нових теорій та ідей в роботі, до альтернативних підходів в рішенні проблем; нудьга, туга, апатія, падіння смаку та інтересу до життя; більша перевага стандартним шаблонам, рутині, ніж творчому підходу; цинізм або байдужість до нововведень; мала участь або відмова від участі в розвиваючих експериментах – тренінгах, освіті; формальне виконання роботи)

Слайд № 11

5. соціальні симптоми (низька соціальна активність; падіння інтересу до дозвілля, захоплень; соціальні контакти обмежуються роботою; мінімальні стосунки на роботі і вдома; відчуття ізоляції, нерозуміння інших і іншими; відчуття недостатності підтримки з боку сім'ї, друзів, колег).

Слайд № 12

В.Бойко виділяє три компоненти (етапи) СЕВ, кожний з яких поділяється на чотири групи симптомів: Перший компонент (етап) – «напруження» – характеризується відчуттям емоційного виснаження, втоми, викликаної власною професійною діяльністю. Це знаходить вияв у таких симптомах: - переживання психотравмуючих обставин – людина сприймає повсякденні умови роботи та професійні міжособистісні стосунки, як такі, що завдають психологічної травми. Високий рівень: 42, 7, 16 середній: 40, 34, 3, 19, 20, 30, 28, 24 - незадоволеність собою – незадоволеність власною професійною діяльністю та собою як професіоналом. Високий рівень: 21 середній: 3, 42, 18

Слайд № 13

- «загнаність у кут» – відчуття безвихідності ситуації, бажання змінити роботу чи професійну діяльність взагалі. Середній рівень: 21, 16 - тривога і депресія – розвиток тривожності у професійній діяльності, підвищення нервовості, депресивні настрої. Високий рівень: 40, 21, 19, 20 середній: 3, 2, 25, 12, 1, 22, 28, 8, 16

Слайд № 14

Другий компонент – «резистенція» – характеризується надмірним емоційним виснаженням, провокуючому виникнення та розвиток захисних реакцій, що роблять людину емоційно закритою, відстороненою, байдужою. На такому тлі будь-яке емоційне залучення до професійних справ та комунікацій викликає у людини відчуття надмірної перевтоми. Це знаходить вияв у таких симптомах, як: - редукція професійних обов’язків – згортання професійної діяльності, прагнення якомога менше часу витрачати на виконання професійних обов’язків. Високий рівень: 36 середній: 21, 34, 19, 33, 2, 20, 25, 24, 8, 16

Слайд № 15

- емоційно-моральна дезорієнтація – розвиток байдужості, особливо у професійних стосунках. Високий рівень: 38, 21, 26, 32, 18; середній: 42, 14, 12, 22, 28, 7 - неадекватне вибіркове емоційне реагування – неконтрольований вплив настрою на професійні стосунки. Високий рівень: 40, 43, 20, 28 Середній: 38, 21, 34, 3, 25, 22, 44, 29, 16 - розширення сфери економії емоцій – емоційна замкненість, відчуження, бажання згорнути будь-які комунікації. Високий рівень: 21, 34, 3, 19, 42, 2, 22, 32 середній: 20, 9, 36, 10, 8

Слайд № 16

Третій компонент – «виснаження» - характеризується психофізичною перевтомою людини, спустошеністю, нівелюванням власних професійних досягнень, порушенням професійних комунікацій, розвитком цинічного ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися з робочих питань, розвитком психосоматичних порушень. Тут виявляються такі симптоми, як: - особистісне відчуження (деперсоналізація) – порушення професійних стосунків, розвиток цинічного ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися при виконанні професійних обов'язків. Середній рівень: 21, 34, 3, 42, 8, 16

Слайд № 17

- емоційний дефіцит – розвиток емоційної нечутливості на фоні перевиснаження, мінімізації емоційного внеску у роботу, автоматизм та спустошення людини при виконанні професійних обов’язків. Середній рівень: 38, 40, 3, 19, 14, 20, 25 - емоційне відчуження – створення захисного бар’єру у професійних комунікаціях. Середній рівень: 22 - психосоматичні та психовегетативні порушення – погіршення фізичного самопочуття, розвиток таких психосоматичних та психовегетативних порушень, як розлади сну, головні болі, проблеми з артеріальним тиском, шлункові розлади, загострення хронічних хвороб тощо. Високий рівень: 40, 3, 19, 42, 12, 24 середній: 21, 34, 20, 25, 1, 22, 28, 32, 7, 16

Слайд № 18

Також у вчителів виявлені наступні можливі наслідки розвитку синдрому емоційного вигорання: 1). Складності в професійній взаємодії: високий рівень: 16 середній: 40, 21, 34, 3, 19, 42, 2, 20, 25, 36, 28, 7, 8   2). Емоційні складності із самоприйняттям та самопроявом: середній рівень : 38, 40, 21, 3, 19, 42, 14, 20, 12, 28, 18, 7

Слайд № 19

3). Неадекватність сприйняття ситуації, активізація реакцій психологічного захисту: середній рівень: 21, 20, 22, 28, 29, 16   4). Порушення психологічної рівноваги і проблеми зі здоров’ям: високий рівень: 40, 21, 3, 19, 42, 20, 12, 22 середній: 34, 2, 25, 36, 1, 28, 32, 7, 8, 16  

Слайд № 20

Хоч будь-який процес має початок свого розвитку і власну динаміку, але не завжди варто відпускати все на самоплив. Це стосується і розвитку “синдрому емоційного вигорання”. Якщо на початкових стадіях він може сприйматися як звичайна виробнича втома, наслідки його останніх стадій не помітити складно. Це і зростаючі труднощі у повсякденній робочій взаємодії, і порушення психологічної гармонії взаємин із собою та з іншими людьми, і, як наслідок, поява проблем зі здоров’ям. Медиками і психологами давно доведена пряма залежність стану здоров’я від психологічного стану людини. Емоційне вигорання доволі сприяє розвитку психосоматичних хвороб: виразки шлунка, інфаркту, інсульту і навіть банальній застуді. Тому що людина особливо підпадає ризикові “підхопити вірус”, якщо занижено її захисний енергетичний потенціал. Це може бути пов’язано як із загальним ритмами (весняний авітаміноз), так і з індивідуальними (емоційне виснаження від надмірного спілкування).

Слайд № 21

За дослідженнями працівники бюджетної сфери порівняно з персоналом комерційних структур більш схильні до емоційного виснаження і мотиваційного вигорання. Це показує, що фактор, який визначає вигорання, - це не тільки комунікативне навантаження, але й більш низька матеріальна винагорода, а також пов’язане з цим незадоволення, почуття несправедливості і незахищеності, втрата соціального престижу і рольового статусу.

Слайд № 22

Загальні рецепти позбавлення від стресу: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси);

Слайд № 23

- Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі);

Слайд № 24

- Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень). - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму).

Слайд № 25

Активізація ресурсів стресостійкості особистості - Розвивайте навички позитивного мислення. Позитивне мислення сприяє виокремленню корисних сторін важкої ситуації і допомагає на цій основі скласти конструктивний план дій, не загострюючи увагу на негативних переживаннях і не перешкоджаючи пошуку нових альтернативних способів вирішення особистих та професійних труднощів. - Виражайте свої почуття та емоції соціально прийнятними формами. - Проявляйте гнучкість мислення та поведінки. В кожній ситуації, в яку ми потрапляємо, відображається наша стратегія розв’язання проблем.

Слайд № 26

- Якщо проблемні ситуації зустрічаються нам регулярно, варто звернути увагу на те, що ми робимо не так і бути готовими змінити своє ставлення до ситуації та способи поведінки. - Позбавтесь від ірраціональних переконань і суджень. Ірраціональні переконання лежать в основі неефективних моделей поведінки, вони призводять до неконструктивних переживань. Не сприяють подоланню стресу і підвищують ризик емоційного вигорання.

Слайд № 27

Ознаки ірраціональних суджень: 1) в них враховані лише 2 крайності „добре-погано”, „або- або”(третього не дано); 2) спираються на перебільшене узагальнення („так роблять всі”), а в наслідок – містять помилкові висновки; 3) їх супроводжують сильні негативні переживання – гнів, почуття безсилля, роздратування, приниження, агресивність тощо; 4) часто в них використовують слова „повинен”, „зобов’язаний”; 5) вони завжди песимістичні і спрямовані на невдачу („я цього не витримаю”, „я не зможу цього зробити”); 6) в них відсутня орієнтація на ціль („несправедливо, що мене не цінують...”); 7) часто базуються на перебільшенні фактів, впливові інших.

Слайд № 28

- Вчіться у будь-якій ситуації визначати власну мету, результат, якого ви хотіли б досягти. Для досягнення бажаного результату намагайтесь сформулювати мету за правилами позитивного мислення. Мета, сформульована таким чином, налаштовує на активну діяльність та пошук конструктивних способів розв’язання проблем. Правила формулювання мети: - Формулюйте мету від власного імені (чого я хочу); - Формулюйте мету позитивно (без частки „не”); - Мета повинна бути конкретною та досяжною в часі; - Врахуйте засоби досягнення мети (які ресурси мені потрібні для досягнення мети); - Визначте обмеження (що може завадити досягти мети); - Спрогнозуйте наслідки (що я отримаю не отримаю у випадку досягнення недосягнення результату).

Слайд № 29

  Що потрібно і чого не потрібно робити при вигоранні: • НЕ приховуйте свої почуття. Проявляйте ваші емоції і давайте вашим друзям обговорювати їх разом з вами. • НЕ уникайте говорити про те, що трапилося. Використовуйте кожну можливість переглянути свій досвід наодинці з собою або разом з іншими. • НЕ дозволяйте вашому почуттю сорому зупиняти вас, коли інші надають вам шанс говорити або пропонують допомогу.

Слайд № 30

• НЕ очікуйте, що важкі стани, характерні для вигорання, підуть самі по собі. Якщо не вживати заходів, вони будуть відвідувати вас протягом тривалого часу. • Виділяйте достатній час для сну, відпочинку, роздумів. • Проявляйте ваші бажання прямо, ясно і чесно, говорите про них сім'ї, друзям і на роботі. • Постарайтеся зберігати нормальний розпорядок вашого життя, наскільки це можливо.  

Слайд № 31

ЯК ПОДОЛАТИ “СИНДРОМ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРЯННЯ”? - Плануйте. Вибудовуйте посильні плани. Наявність великої кількості планів часто призводить до плутанини, безпам’ятності й почуття, що незакінчені проекти висять над головою як дамоклів меч. Доцільно включати в плани не лише роботу, а й особисті справи. - Ставте перед собою досяжні цілі. - Розважайтесь. Іноді необхідно втекти від життєвих проблем і розважитись. Знайдіть заняття, що було б захоплюючим і приємним. - Будьте позитивною особистістю. Хваліть інших за ті речі, що вам у них подобаються. - Зосереджуйтесь на позитивних якостях оточуючих.

Слайд № 32

- Будьте поблажливі до слабкостей інших. Нетерпимість лише призведе вас до фрустрації і гніву. Спробуйте зрозуміти, що відчувають інші люди, це допоможе вам прийняти їх. - - Уникайте зайвої конкуренції. Занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях життя створює напруження і тривогу, робить людину агресивною. - Пам'ятайте про власне тіло. Оберіть прийнятні для себе продуктивні методи зняття напруги. - Розповідайте іншим про свої успіхи та невдачі. Знайдіть того, з ким можете бути відвертим. - Умійте бути щасливими. Тренуйте себе у тому, щоб звертати увагу на світлі сторони життя.  

Слайд № 33

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Презентація до виступу на психолого-педагогічному семінарі
  • Додано
    26.02.2018
  • Розділ
    Психологія
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    486
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    KE594888
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання