+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Сценарій виховної години «Велична і свята моя ти рідна мово!»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій виховної години

«Велична і свята моя ти рідна мово!»

(звучить музика, виходять читці.)

Читець 1: Рідна мово, моя барвиста, запашна та нев'януча квітко, яка вічно квітне долаючи час, та кидаючи барвисту стрічку з давнини у майбутнє.

Читець 2: Виткана червоною калиною, синім барвінком, та вишневим цвітом квітуєш пелюстками слів у морозних думах полину.

Читець 1: Мово... Яка ти багатогранна, ніжна та ясна, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром та радістю. Ти даєш поетові дужі крила, щоб зміг піднятися у височінь, відкриваєш мудрість людської душі.

Читець 3: Мова .. невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші, найніжніші струни людської душі. 

Разом: Тобі рости, рости і не в'янути, бо у серці твоїм,— великого народу ніжна і замріяна душа.

( читці виходять,виходить хор)

Ведуча: Українська мова - барвистий килим самоцвітів, що віками ткали генії нації та прості люди, які називають себе українцями. Кожне слово в ній – коштовний камінь з десятками граней.

Ведучий: У тому слові прихована енергія, що розкріпачує людину, робить її незалежною, допомагає усвідомити свою значущість у світі, дає захисток душі й духу.

Ведуча: Найбільше і найдорожче багатство в кожного народу - його мова, жива схованка людського духу, багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя, свої надії, та досвід.

Ведучий:Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. І хоч дитина ще нескоро вимовить своє перше слово, але в її пам'ять уже вливаються звуки рідної мови.

Ведуча: Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них - материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

(Колискова Т.Боєчко)

Ведуча: Сьогодні свято української мови – одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, яка увібрала в себе найкращі та найвеличніші здобутки нашого народу.

Україна – це краплина сонця на карті світу. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, історією. Наша земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та повноводних рік.

Ведуча: Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів

Ведуча: Наша мова протягом віків зберегла свою неповторність і притаманні їй особливості, та одержала в демократичному світі визнання за свою красу. Її фонетична розкіш, лексичне та фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість ,величезні словотворні можливості дістали загальне визнання. У 1934 р. на конкурсі в Парижі вона була визнана, поряд з французькою і перською, як найкраща, наймилозвучніша, найбагатша мова світу.

(ведучі розходяться у різні сторони, на сцені зявляються читці)

Читець 1:

Чарівна й світла українська пісня…
Де українець, там і пісня є.
Протяжна і сумна, аж серце тисне,
У пісні тій усе життя моє.


Читець 2:

В ній тихі й славні українські ночі,
Безмежний простір, сині небеса…
І до роботи рученьки охочі,
Палке кохання і п’янка краса.

Читець 3:
У пісні туга і любов безмежна,
Та сподівання вилите сповна.
І думки спалах, почуття бентежне,
Надія світла, щира і ясна.

Читець 4:
У пісні мрія і душа народу,
І вільна воля, злет у небеса.
І боротьба одвічна за свободу,
У нашій пісні радість і краса.

Читець 1:
Над цілим світом хай вона лунає,
Бентежить душі і палкі серця…
Без пісні українця не буває,
Вона від роду з нами й до кінця…

(музична композиція)

Ведуча: Доля української мови повна злетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. Проте недаром кажуть, що мова – то душа народу, і поки живий народ, живе й мова.

Ведуча: Ось уже два століття ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Протягом цього часу мало коли світило лагідне сонце і йшли благодатні дощі над нашою мовною нивою. Не завжди було на ній багато трудівників, а ті, що були, не завжди працювали ревно. Не дивно, що густо поросла вона бур'янами, що не всі її ділянки зеленіють, що чималими місцями вона не тільки витоптана, але й заасфальтована. 

1-й ведучий. Чого тільки не застосовували губителі нашої мови! І офіційно забороняли, і оголошували неіснуючою чи придуманою німцями, і вважали діалектом російської або польської мови, і тримали в мовних гетто, й оцінювали як "хлопську", "колхозну". Віками вдовбували в наші голови переконання, що українська мова - безперспективна, селянська, придатна лише для хатнього вжитку.

Проте наша мова – криниця духовності і моралі, дзеркало українського менталітету, доброти, душевності, щирості. Ось чому імператори, можновладці, тирани всіх мастей відчували ненависть до української мови, століттями намагалися перетворити народ у населення, безсловесну юрбу слухняних маріонеток.

(звучить музика, з різних куточків сцени по черзі виходять читці)

Читець 1:

Топтали мову і душили,
Щоб українець онімів.
Здавалось, не було вже й сили,
Ні пісні доброї, ні слів.

Читець 2:

Скалічена, принишкла мова.
Всі думали, що це вже — крах…
Лиш пісня пташки світанкова
Її будила у серцях.

Читець 3:

І мова ніжно розквітала,
Приходила у дивні сни.
І колискової співала
Із першим подихом весни.

Читець 4:

Ні, наша мова не вмирала,
Вона боролася й жила.
Як Фенікс — завжди воскресала
І до людських сердець ішла.

Читець5:

І ось вона — державна стала,
Чарівна мова з-поміж мов!
І барвами всіма заграла…
Ніхто цю мову не зборов!

Читець 1:

Хоч знов перевертні з народу
Назад все хочуть повернуть,
У мови викрасти свободу
І перекрити світлу путь…

Читець 2:

Народ поставить на коліна,
Щоб українець онімів.
Віддати в рабство Україну…
Хто ж ми без мови і без слів?

Читець 3:

Ніхто… Як згине рідна мова,
Безликі станем ми, авжеж?
Загине й нація чудова
І рідна Україна — теж.

Читець 4:

Невже ж то , люди, стало вам байдуже,
Що нашу мову топчуть, як сміття?
Чи ви й самі вже ставитесь не дуже
До тих святинь, які дало життя??

Читець5:

Що? вам самим уже на все начхати,
На волю та історію свою?
Й не хоче серце вже протестувати,
І не згадає тих, хто ліг в бою?

За світлу волю і свою країну,
За щире слово і усе святе,
За рідну землю, пісню солов’їну,
За хліб насущний, що його їсте…

Читець 1:

О! Люди, українці, схаменіться
І не топчіть в багно самі себе.
Прокиньтеся від сплячки, подивіться,
Над вами наше небо голубе,

Читець 2:

Ви живете на тій землі-святині,
В яку діди і прадіди лягли.
А їхня слава й дума і понині
Звучить над краєм… Як же ви могли?

Не дайте вашим душам збайдужіти,
Прокиньтеся, як квіти навесні…
Нам, українцям, личить вільно жити,
Плекати рідну мову і пісні.

(худ.номер)

Ведуча: Нашому поколінню випало відповідальне і складне завдання - відродження української мови, слова, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить, це наш історичний обов'язок.

Ведучий: Кажуть, у нації не відібрати майбутнє і минуле, якщо не знищити мову. Бо саме вона є тим річищем, що несе рідне слово із покоління в покоління. Коли ж замулимо його - перестанемо бути народом, нацією.

Ведуча: Тож пильнуймо це чисте джерело, шануймо тих, хто несе українське слово, його утверджує і плекає. Не забуваймо імена тих, хто пішов у вічність, борючись за право називатись українцем, бажаючи бачити свою державу вільною та незалежною, а мову - пишною квіткою серед інших мов.

Ведуча: Нехай зерна любові до рідної мови проростуть у серці кожної людини і заколосяться плідною нивою. Бо Слово живе, воно зародилося з Любові, воно сильне, бо зросло на Вірі. Слово віще, бо несе під серцем Надію, як дитя. Слово чесне, бо освячене Правдою. Слово заповітне, бо покликане здобути Волю.

(худ.номер)

Опис документу:
Захід допомагає донести до учнів красу і багатство україн­ської мови; збагатити знання про рідну Україну, вихо­вує глибокі почуття любові до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національ­ну культуру, бути патріотами своєї держави.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності соціального педагога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн
590 грн