СЦЕНАРІЙ СВЯТА на тему: «Осінній коровай»

Опис документу:
Учитель Журливо музика заграла , І закружляло в вальсі листя . В країну осінь завітала Красива , сонячна , барвиста. Відкриємо завісу ненароком і зазирнем в осінню пору року. Вона тоді буває чарівна, коли стає золотокоса. Отож, запрошуємо в осінь. (Танок з листочками) Діти 1.В парках і садочках На доріжки й трави, Падають листочки буро-золотаві.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: «Осінній коровай»

СЦЕНАРІЙ СВЯТА

Учитель

Журливо музика заграла ,

І закружляло в вальсі листя .

В країну осінь завітала

Красива , сонячна , барвиста. 

Відкриємо завісу ненароком і зазирнем в осінню пору року.

Вона тоді буває чарівна, коли стає золотокоса.

Отож, запрошуємо в осінь.

(Танок з листочками)

Діти

1.В парках і садочках
На доріжки й трави,
Падають листочки буро-золотаві.


2. Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє, чисте.


3.Метушні немає,
Тиша й прохолода -
Осінь золотая тихо-ніжно ходить.

4.А осінь вже постукала в вікно.
Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугах не зникла,

5.Ще сине небо радістю цвіте
І хори коників лунають стоголосо,
А вдень і не подумаєш про те,
Що у дворі стоїть красуня-осінь.

6.Земля красива, наче у раю,
Ще усміхаються привітно диво-квіти...
Земля їм віддає красу свою,
Та вже недовго їм палахкотіти...

7.Бо над віконцем ластівок нема,
Лелеки в небі до тепла гайнули...
Верба над річкою схилилася сумна,
Веселі літні дні давно минули...

8.Краса глибоко в душу проникає
І заворожує, і обпікає нас.
Це осінь щиро в гості закликає
Пройтись в природу в цей чарівний час.

9.Душа від ніжності чарівної радіє,
Віта поезію осінньої пори.
Все золотиться ніжно, багряніє,
Сміється сонце весело згори!

10.Щедра осінь зайшла до гаю
І змінила усе за мить,
Клени в золото одягає,
Горобина — то аж горить!

11.Дичка-груша уся червона
І калина багряна теж...
І висять перестиглі грона
У красі дивовижних пожеж

12.Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить,

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

13.І берізка над потоком
Стала наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта...

14. Листя пада, пада,

Холодно землі.

Вже летять над садом

У вирій журавлі.

15. Де була травичка,

Там сухий покіс.

Спохмурніла річка.

Змовкли гай і ліс.

16. Ясне сонце не гріє,

Холодок повіва,

Засихає, жовтіє на узліссі трава.

17. Небо хмуриться часто, потемніла ріка.

Щоб дощами упасти, плине хмара важка.

18. Осипаються клени,
Листя з дуба летить...
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть.

19.Ялинонька задивилась,

Бачить в небі журавлів,

Клени-браття зажурились,

Що нема вже теплих днів.

Пісня «Осінь»

Сідають на стільчики.

Діти

1. От і осінь стоїть на порозі,
Розфарбовує гарно ліси.
Щедра осінь давно у дорозі —
І добра принесла, і краси...

2. І красою нам очі милує,
Тішать серце рясні кольори...
І врожаєм хоро
шим дивує,
Усміхається сонцем згори.

3. Ми сьогодні зійшлися на свято,
Щоб здружитись, як добра сім’я.
Свят, нам кажуть, ще буде багато,
Як пісень навесні в солов’я.

4.Але осінь в яскравому листі
В цьому році найкраща у нас.
Гляньте, соняшники з жовтими голівками
Завітали сьогодні у клас!

(Танок соняшників)

Учитель.

Зручно всі тепер сідайте,
Казку слухать починайте
Назва казки, зазвичай,
“Про осінній коровай”! (відкриває книгу, читає)
На узліссі, на горбочку,
Коло річки в холодочку,
Горобиною накрита
І барвінками увита,
Дивна хаточка стояла,
А в ній осінь проживала.


(Із хатинки виходить осінь)

Осінь Добрий день! В добрий час!

Рада дуже бачить вас!

Я - Осінь чарівна й ясна.

Я - дивна, наче казочка сама.

Тримаю пензлик у руках,

Малюю я в садках, в гаях.

Малюю всюди - тут і там,

Щ об догодити, любі, вам.

Я не сама до вас прийшла

Трьох братів я привела,

Вересень Перший місяць - вересень, я смачний.

Вам дарую яблука запашні,

Груші, сливи, дині і виноград -

То солодка радість для всіх малят.

Жовтень Врожай добротний зібрано без втрат.

І ось прийшов сьогодні на світанні

У гості жовтень - Вересня я брат.

Листопад Я листопадом звуся недарма,

З дерев останнє листя обриваю.

Вітер понад лісом співа - гуде –

Засипайте швидше, зима іде.

Осінь.

Ліс скінчили прикрашати -

Одягли в чудові шати.

Будемо гостей стрічати

Тільки чим їх пригощати?

Хто блука в осіннім лісі?

Хто збирає тихо листя?

Дівчинка

Ми із братиком блукаєм,

Ось листочки тут збираєм.

Мабуть вітер пустував,
Всі листочки позривав,
Ти поглянь, який намет...
Я зроблю собі букет,
А коли зима прибуде,
Осінь згадувати буду.

Хлопчик

Славна, осінь, ти садами,

Соковитими плодами,

Овочами наливними,

І корисними, й смачними

Пишний, славний на весь край

Ти спечи нам коровай!

Осінь.

Ваша правда, діти любі,

Коровай для всіх вас буде!

Борошно беру відмінне,
Із пшениці біле-біле,
Молочка туди доллю,
Пишне тісто замішу,
І поставлю його в діжку,
Підросте нехай хоч трішки
(накриває діжку рушником. За діжкою ховається дитина-тісто)

Осінь
Поки тісто підростає,

Я гостей всіх привітаю,

Бо багато буде їх ,

Моїх гостей дорогих.

Я запрошую в господу

Любих гостей із городу.

Ти, Гарбуз, всьому господар,

Ти найбільший на городі.

Як живе твоя сімя?

Гарбуз

Добрий день, красуне Осінь, все достигло й налилося,
Підростаємо щодня я і вся моя сім’я.

Вчитель
По городу гарбуз ходить,
Всіх із роду оглядає,
Кого хвалить, кого журить,
А кого і научає.

І звернувся до   ґаздині
Солодесенької дині.

Гарбуз.
Розкажи мені, красуне,
Як ти влітку працювала?
Може, трохи лінувалась?
Чи сумлінно дозрівала?

Диня.
Ой, Гарбузе-гарбузенко,
Вічно ти підозри маєш.
Не сидиш на однім місці,
По городу все гуляєш.
Бачиш же, я постаралась,
Ніжним соком вся набралась.
Налилася на всі боки,
І важкі вже мої кроки.
Кожен знає – жовта диня на городі господиня.

Я солодка, соковита, покуштуй – не схочеш пити.

А як їстимеш саму – всі хвороби прожену!

Гарбуз.
А що скажуть огірочки – мої любі сини й дочки?

Огірочок 1                                                         Огірочок 1
Не свари нас, татку любий,                             Та зелені огірочки
Гарно ми росли спочатку,                                  всі  вживають залюбки.
Та якось дощі махнули –                                    Нас шанують недаремно,
Заховатись ми забули.                                       дух наш свіжий і приємний.

Огірочок 2                                           Огірочок 2
Коли сонечко палило                         Та зелені огірочки
Ми листками не прикрились                    всі вживають залюбки.    
На кілках, шнурках висіли                        нас шанують недаремно,
І, звичайно, перезріли.                 Дух наш свіжий і приємний.

Гарбуз.
А як тут моя морквиця, гарбузовая сестриця?


Морква.
Кожен знає, що морквиця
На городі, мов цариця.

Коси довгі, кучеряві
Та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і  вітамінна
І не гірше апельсина.
Той, хто моркву поважає,
До ста років проживає.
Любий братику, послухай
І сестрицею пишайся,
Бо ж не просто я Морквиця –
Гарбузовая сестриця,
Я пробилась в депутати,
Скоро буду виступати
І  доб’юся для городу
Перегною аж підводу! О!

Гарбуз:
Ну, а як тут Бурячок, мій шановний своячок?

Буряк:
Що казати, я у нормі,
Круглий, чистий, соком повний.
Так вже кольором налився,
Ніби в Африці родився.
Буде борщ смачний, червоний
З бурячком таким чудовим.

Гарбуз:
А що скаже Бараболя, як жилося їй у полі?

Картопля:
Хоч проблем було багато,
Та не буду нарікати.
Мене люблять, поважають,
Другим хлібом називають.
Можу бути у меню  хоч по кілька раз на дню.

Диня:
Усі знають – рід наш гарний,
Гарбузовий рід преславний.
Тож тепер, Гарбузе-батьку,
Всім подякуй для  порядку.

Гарбуз:
Я вклоняюся всім ґречно,
І всім дякую сердечно.
Хай наш рід чудовий буде
На поживу й користь людям.  

Учитель


Ну а тісту варто знати,
Вже набридло так лежати,
І стрибнуло тісто з діжки
І побігло по доріжці. (Вибігає тісто)

Тісто

Дощик, дощик капає дрібненько.
Не боюся я дощу, бо я веселеньке.
Срібний дощик кап-кап-кап, у потік усе злилось
Годі, годі вже іти. Ми тебе не боїмось!
Парасолькою новою я накриюсь головою.
Чобітки високі взую, по калюжах затанцюю!


(Танок з парасольками)

Тісто
Сяду на пеньочок
Та й спочину трішки,
Тупать по доріжці
Вже втомились ніжки  (Сідає на пеньочок, засинає)

(виходять діти-гриби)

Учитель.

Після дощику в лісочку

Гарні виросли грибочки.

Подивіться , малюки.

Які гарні в нас грибки.

1-й грибок

Зійди, хмаронько, з неба,
Бо нам дощику треба.
Щоб росли грибки високі,
Щоб росли грибки широкі.


2-й грибок

Я родивсь в гаю зеленім,
Там, де сонечка нема.
Гарна шапочка у мене,
Ніжка тоненька, пряма.

Танок грибочків


Дівчинка

Хто це тупав по доріжці,
В кого це лапаті ніжки ?
Ти поглянь там на пеньочку
Хтось сидить у холодочку.

Хлопчик

Та це ж тісто, та це ж тісто
На пеньку знайшло місце !
Он і сонечко виходить
Буде тісто швидко сходить.

Сонечко
Хто сказав, що восени
Сонце світить тьмяно ?
ось спечу я коровай
Пишний та духмяний.

Збулася мрія вже моя –
Справжнім пекарем є я !
Заморилось, час відпочивати,
Завтра зрання знов вставати.


Сонечко залишає галявину. З хатини виходять Осінь, знімає рушник, зазираючи в діжку.

Осінь
В діжці стало пусто.
Де ж ти моє тісто? (шукає)
Під муз. Супровід до оселі Осені збігаються звірята: Лисичка, Білочка, Їжачок.

Осінь
Ось і звірята у гості прийшли.
Може про тісто щось знають вони? (до звірят)
Гей, малята, зачекайте,
Тісто де моє, не знаєте?


Лисичка
Бачили ми місце, де стрибало тісто.
Йди на той горбочок,
Там стоїть пеньочок.

Білочка
На пеньочок сіло тісто,
В холодочку знайшло місце.
Сонце припікало,
Тісто зомлівало.

Їжачок

Тісто виросло високе,

Наче сонце – круглобоке.

Та й убрате дивно,

Стиглою калиною.


Осінь
Що ж, ходімо усі разом
Тісто знайдемо одразу.

(Танок «Печу хлібчик»)


Лисичка

Замість тіста – коровай!


Білочка (нюхає)
І духмяний


Їжачок
І рум’яний, свіжий, ситний

Разом

Ай-ай-ай!

Осінь

Подивіться–но малята,
Коровай який багатий.

От влаштуєм гарне свято

З короваєм запашним

Будем ласувати ним!

Лисичка

Тож приходьте на гостину,

Гарбузовая родина,

Буде осінь пригощати,

Чесним хлібом шанувати!

Їжачок

І дітей усіх ми просим,

Буде рада щедра осінь

Всю малечу пригостить,

Щоб росли ви і міцніли,

І ніколи не хворіли,

Їжте пишний коровай!

Нумо, осінь, пригощай!

Осінь

За вкраїнським за звичаєм,

Коровай калиною ми квітчаєм

Ще прикрашу я квітками:

Айстрами та нагідками.

Пригощаю всіх з любовю,

Їжте, любі, на здоровя.

Учитель

Нам осінь, щедра і багата

Врожай свій принесла

У кожну хату, в школу, усюди.

Нехай живуть завжди

В достатку люди!

Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних літ.
Так будьте ж здорові!
І будьте багаті!
Хай діти радіють у батьківській хаті!
Нехай розквітають лани і оселі
Так будьте ж щасливі і будьте веселі!  

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»