Самостійна робота з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Опис документу:
Основи безпеки життєдіяльності.Особливості аналізаторів як органів безпеки життєдіяльності. Нюх та смак. Вчення про аналізатори розробив Павлов (ввів термін у 1909 році). Периферичної (органи чуття, що містять чутливі рецептори).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Самостійна робота з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Слайд № 1

Самостійна робота з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Завдання №1
Слайд № 2

Завдання №1

Особливості аналізаторів як органів безпеки життєдіяльності. Нюх та смак
Слайд № 3

Особливості аналізаторів як органів безпеки життєдіяльності. Нюх та смак

Одним із основних завдань навчальної дисципліни «Безпека життєд­іяльності» є визначення рівня та шляхів впливу різних небезпек на організм людини. ...
Слайд № 4

Одним із основних завдань навчальної дисципліни «Безпека життєд­іяльності» є визначення рівня та шляхів впливу різних небезпек на організм людини. Для вирішення цих завдань необхідно насамперед розглянути шляхи взаємодії людини з навколишнім середовищем і як саме всі зміни навколишнього середовища відображаються в її свідомості. Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ, сприймає всі його різноманітні сторони за допомогою сенсорної сис­теми чи органів чуття. З позицій безпеки життєдіяльності особливо важливим є те, що органи чуття сприймають і сигналізують про різноманітні види і рівні небезпеки. Наприклад: люди­на бачить на своєму шляху автомобіль, що рухається, і відходить убік; шум грому, що наближається, змушує людину сховатися, — і таких прикладів можна навести безліч. Отримана інформація передається в мозок людини; він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам. Залежно від характеру одержуваної інфор­мації, її цінності буде визначатися наступна дія людини.

Аналізатори — це сукупність взаємодіючих утворень периферич­ної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про ...
Слайд № 5

Аналізатори — це сукупність взаємодіючих утворень периферич­ної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму. Аналіза́тори — складні нервові механізми вищих тварин і людини, що здійснюють сприймання й аналіз подразнень з зовнішнього і внутрішнього середовища. Аналізатор — єдина функціональна система, до якої, крім периферичного чутливого утвору (рецептора), що сприймає певні подразнення, входять нервові волокна, які передають збудження до центральної нервової системи, а також центр в корі головного мозку, в якому збудження перетворюється у відчуття. Аналізатору властива здатність сприймати й розрізняти різноманітні щодо своєї сили й характеру подразнення. Аналізатори - сигналізатори небезпек

Руховий; Зоровий; Слуховий; Смаковий; Нюховий; Шкірний; Вестибулярний; Вісцеральний. Структура аналізатора: Рецептори (сприймають утвір) Чутливі не...
Слайд № 6

Руховий; Зоровий; Слуховий; Смаковий; Нюховий; Шкірний; Вестибулярний; Вісцеральний. Структура аналізатора: Рецептори (сприймають утвір) Чутливі нейрони Ділянки кори головного мозку. Види аналізаторів у людини

Кожен аналізатор складається із рецептора, провідних нервових шляхів та мозкового центру. Рецептор перетворює енергію подразника на нервовий процес...
Слайд № 7

Кожен аналізатор складається із рецептора, провідних нервових шляхів та мозкового центру. Рецептор перетворює енергію подразника на нервовий процес. Нервові імпульси провідними шляхами надходять у кору головного мозку. Між рецепторами та мозковим центром існує двобічний зв'язок, який забезпечує саморегуляцію аналізатора. Особливістю людини є парність аналізаторів, то забезпечує їх високу надійність. Чутливість аналізаторів та рецепторів людини дуже висока.

Розрізняють такі основні види ре­цепторів: механорецептори, що сприймають механічну енергію(до них належать рецептори слухової, вестибу­лярної, рух...
Слайд № 8

Розрізняють такі основні види ре­цепторів: механорецептори, що сприймають механічну енергію(до них належать рецептори слухової, вестибу­лярної, рухової, частково вісцеральної чутливості); хеморецептори - ню­ховий, смаковий; терморецептори, що мають шкірний аналізатор; фоторецептори — зоровий аналізатор та інші види. Кожен рецептор виділяє з множини подразників зовнішнього і внутрішнього середовища свій адекватний подразник. Цим і пояснюється дуже висока чутливість рецепторів. Усі аналізатори завдяки своїй однотипній будові мають загальні пси­хофізіологічні властивості.

надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників; наявність абсолютної, диференційної та оперативної межі; чутливості до подразника; спромож...
Слайд № 9

надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників; наявність абсолютної, диференційної та оперативної межі; чутливості до подразника; спроможність до адаптації; спроможність тренування; спроможність певний час зберігати відчуття після припинення; дії подразника; перебування у наступній взаємодії один за одним; Властивості аналізаторів

Нюх – здатність сприймати й розрізняти запахи. Нюховий аналізатор здійснює сприйняття й аналіз пахучих речовин, хімічних подразників зовнішнього се...
Слайд № 10

Нюх – здатність сприймати й розрізняти запахи. Нюховий аналізатор здійснює сприйняття й аналіз пахучих речовин, хімічних подразників зовнішнього середовища, а також прийнятої їжі. Людина здатна розрізняти різноманіття запахів, тому вчені їх неод- норазово намагалися класифікувати, систематизувати, об’єднувати в групи, використовуючи елементи схожості запахів. Нюховий аналізатор

Нюх - процес сприйняття запахів речовин. Елементи, що сприймають запахи речовин, розташовані в слизистій оболонці верхньої і частково середньої нос...
Слайд № 11

Нюх - процес сприйняття запахів речовин. Елементи, що сприймають запахи речовин, розташовані в слизистій оболонці верхньої і частково середньої носових раковин. Ці елементи представлені нюховими клітками, рецепторами. Рецепторні клітки мають короткі (15- 20 мкм) периферичні відростки і довгі центральні. Тіла цих кліток знаходяться в товщі слизистою, поверхня якої складає 240- 500 мм2. Нюхові рецептори складають орган хімічного відчуття. У людини їх близько 40 млн., а у собак, наприклад, у багато разів більше (близько 225 млн.). Цим пояснюються високі здібності собак уловлювати запахи.

Вважається, що молекули пахучих речовин осідають на поверхні слизистої носових раковин і розчиняються у секреті залоз, які теж розташовані в слизис...
Слайд № 12

Вважається, що молекули пахучих речовин осідають на поверхні слизистої носових раковин і розчиняються у секреті залоз, які теж розташовані в слизистій носа. Розчинені таким чином речовини дратують нюхові волоски і булавоподібні потовщення. Звідси імпульси поступають по нюхових нервах в центри нюху головного мозку, розташовані в проміжному мозку і корі. Там формується відчуття запаху речовин що вдихаються. Система нюхових рецепторів, нюхових нервів і центрів нюху складає аналізатор нюху. Цей аналізатор менш важливий для життя людини, ніж зір і слух. Втрата нюху виявляється в неможливості відчувати запахи речовин в повітрі (а вони можуть виявитися небайдужими для здоров'я), розпізнавати їжу, що зіпсувалася. Для працівників парфюмерної, харчової промисловості, сфери живлення втрата нюху може стати причиною зміни професій.

На сьогодні найбільш розповсюдженою є класифікація, яка виділяє сім основних або первинних запахів: - камфорний (нафталін); - квітковий (троянда); ...
Слайд № 13

На сьогодні найбільш розповсюдженою є класифікація, яка виділяє сім основних або первинних запахів: - камфорний (нафталін); - квітковий (троянда); - мускусний (мускус); - м’ятний (м’ята); - ефірний (ацетон); - гнильний (тухле яйце); - гострий (оцет). Чутливість людини до запаху залежить від виду пахучої речовини, її концентрації, місцезнаходження (наприклад, у воді, повітрі), температури, зволоження, швидкості руху повітря, тривалості впливу та інших факторів.

Запах може служити сигналом, який попереджає про небезпеку(всім відомо про небезпечні гази). Для розпізнавання небезпечних газів, що не мають запах...
Слайд № 14

Запах може служити сигналом, який попереджає про небезпеку(всім відомо про небезпечні гази). Для розпізнавання небезпечних газів, що не мають запаху, до них додають спеціальні сильно пахнуть речовини - одоранти. Широко розповсюджених приладів для вимірювання сили запаху поки немає. Однак наш ніс миттєво відчуває навіть найменші частки пахучих речовин. У людини близько 60 мільйонів нюхових клітин. Вони розташовуються у слизовій оболонці носових раковин на площі приблизно в 5 см2. Клітини покриті величезною кількістю волосків довжиною 30-40 ангстрем (3-4 нанометра). Площа їх зіткнення з пахучими речовинами - 5-7 м2. Від нюхових клітин відходять нервові волокна, що посилають сигнали про запахи у мозок. Якщо на аналізатори потрапляє речовина, небезпечне для життя чи загрозливе здоров'ю людини (ефір, нашатирний спирт, хлороформ і т.д.), рефлекторно сповільнюється або короткочасно затримується дихання.

впливає на роботу нервової системи людини, що проявляється у створенні позитивного або негативного настрою; впливає на зміну порогів сприйняття різ...
Слайд № 15

впливає на роботу нервової системи людини, що проявляється у створенні позитивного або негативного настрою; впливає на зміну порогів сприйняття різних органів чуття людини; Функції нюхового аналізатора

Гіперосмія (загострення нюху - поріг сприйняття запаху тимчасово знижується); Гіпосмія (зниження гостроти нюху - поріг сприйняття запаху зростає); ...
Слайд № 16

Гіперосмія (загострення нюху - поріг сприйняття запаху тимчасово знижується); Гіпосмія (зниження гостроти нюху - поріг сприйняття запаху зростає); Паросмія (неправильне сприйняття запахів); Агнозія (нюхові галюцинації за відсутності пахучих речовин); Аносмія (відсутність сприйняття запахів, яка найчастіше виникає при анатомічних змінах у порожнині носа - запальні процеси, поліпи); Розрізняють такі види порушень роботи нюхового аналізатора:

Смак – відчуття, яке виникає в результаті дії хімічних подразників (харчових і нехарчових речовин) на рецептори язика й ротової порожнини. Смак є с...
Слайд № 17

Смак – відчуття, яке виникає в результаті дії хімічних подразників (харчових і нехарчових речовин) на рецептори язика й ротової порожнини. Смак є складним відчуттям, оскільки хімічні подразники сприймаються в комплексі з термічними, механічними й нюховими. Смаковий аналізатор – складна анатомо-фізіологічна система, що забезпечує тонкий аналіз хімічних подразників, які впливають на смакові органи людини. Смаковий аналізатор

Смак - процес сприйняття смакових властивостей речовин, що потрапляють на рецептори слизистої мови і порожнини рота. Життєва роль смакових відчутті...
Слайд № 18

Смак - процес сприйняття смакових властивостей речовин, що потрапляють на рецептори слизистої мови і порожнини рота. Життєва роль смакових відчуттів, як і нюхових, менше, ніж зорових і слухових. Проте вони не втратили свого значення, оскільки забезпечують визначення якості споживаної їжі, сприяють поліпшенню апетиту. Сприйняття смаку обумовлене смаковими сосочками з нирками, розташованими в слизистій мови. У дітей, а іноді і у дорослих смакові нирки знаходяться на губах, надгортаннику і навіть на голосових зв'язках. Смакових нирок у людини близько 2 тис. Вони мають напівкруглу форму і складаються з подовжених, щільно прилеглих один до одного смакових і опорних кліток. На одному з кінців кліток є 40-50 якнайтонших ворсинок. На поверхні смакових кліток починаються нервові волокна. Вважають, що речовини їжі осідають на поверхні ворсинок смакових кліток і викликають їх роздратування. Збудження із смакових рецепторів цибулин передається через волокна язичного нерва в міст і довгастий мозок, а звідти - до зорових горбів і кори великого мозку. Там формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Вся ця система складає аналізатор смаку. Він здійснює аналіз смакових якостей харчових речовин.

Розрізняють чотири "первинні" смакові відчуття: солодке (сприймає в основному кінчик язика); кисле (сприймають середня й бічні частини язика); соло...
Слайд № 19

Розрізняють чотири "первинні" смакові відчуття: солодке (сприймає в основному кінчик язика); кисле (сприймають середня й бічні частини язика); солоне (сприймають бічні частини язика); гірке (сприймає корінь язика). Смакова чутливість людини може змінюватися залежно від стану організму (наприклад, при голодуванні, вагітності). Крім того, алкоголь і нікотин збільшують пороги смакової чутливості. У фізіології та психології прийнята чотирьохкомпонентна теорія смаку, згідно з якою смак має чотири основних види: солодкий, солоний, кислий і гіркий. Всі інші смакові відчуття - комбінація основних видів. Смак сприймається спеціальними клітинними утвореннями (схожими на цибулини), що знаходяться в слизовій оболонці мови. Розрізнювальна чутливість смакового аналізатора досить груба, тим не менш, смакові відчуття грають попереджувальну роль у забезпеченні безпеки. Смаковий аналізатор приблизно в 10 тисяч разів грубіше нюху, індивідуальне сприйняття смаку може розрізнятися до 20%.

Регулювання об’єму споживаної їжі; Регулювання рефлекторного виділення слини й шлункового соку; Стимулювання моторики шлунково-кишкового тракту. Фу...
Слайд № 20

Регулювання об’єму споживаної їжі; Регулювання рефлекторного виділення слини й шлункового соку; Стимулювання моторики шлунково-кишкового тракту. Функції смакового аналізатора

Гіпергевзія - підвищення смакової чутливості (наприклад, у результаті мікроушкоджень поверхні язика); Гіпогевзія (зниження смакової чутливості); Аг...
Слайд № 21

Гіпергевзія - підвищення смакової чутливості (наприклад, у результаті мікроушкоджень поверхні язика); Гіпогевзія (зниження смакової чутливості); Агевзія - втрата смакових відчуттів (наприклад, у результаті ураження провідникового апарату й центрального відділу смакового аналізатора); Дисгевзія (зіпсування сприйняття смакових подразників (солодке здається солоним), що є симптомом деяких захворювань травної системи); Види порушень роботи смакового аналізатора:

Отже, можна зробити висновок, що: - Аналізатори людини функціонують в умовах складної взаємодії. На кожен аналізатор людини впливають одночасно дек...
Слайд № 22

Отже, можна зробити висновок, що: - Аналізатори людини функціонують в умовах складної взаємодії. На кожен аналізатор людини впливають одночасно декілька подразників, які відтак впливають на всю систему аналізаторів. Тому необхідно враховувати не лише можливості аналізатора, а й ті умови, в котрих перебуває людина. Відомо, що сильний шум змінює чутливість зору. Чутливість зорового апарата знижується під дією деяких запахів, температури, вібрації. Визначаючи оптимальні умови функціонування, слід враховувати всю систему подразників, що діють на аналізатори людини, комплексно враховувати чинники навколишнього середовища.

Завдання №2
Слайд № 23

Завдання №2

Ситуаційне завдання
Слайд № 24

Ситуаційне завдання

Через декілька годин після розпалу газового котла, двоє чоловіків раптово почули запах чадного газу завдяки аналізатору людини – нюху. Один з чолов...
Слайд № 25

Через декілька годин після розпалу газового котла, двоє чоловіків раптово почули запах чадного газу завдяки аналізатору людини – нюху. Один з чоловіків відчув різкий головний біль і тошноту, інший думав надати потерпілому першу медичну допомогу, але не мав змоги зробити це. Так, потерпілий наштовхнувся з проблемою – отруєння чадним газом. Тому, зараз розглянемо питання : Як, що потрібно робити в такій ситуації і що взагалі за поняття чадний газ? 1. Що таке чадний газ? Відповідь: Чадний газ (оксид вуглецю) - це безколірний газ, який не має запаху. Головна його небезпека полягає в тому, що чадний газ через легені; швидко проникає в клітини крові, заміняє кисень, що міститься в еритроцитах. 2.. Як визначити витоки чадного газу за станом організму людини? Відповідь: За симптомами. Ознаки та симптоми отруєння чадним газом: головний біль; - нудота; - задуха; - потьмарення свідомості; - м'язова слабкість; - червоний колір обличчя.

3.Якою повинна бути перша допомога в цій ситуації? Відповідь: Перша допомога при отруєнні чадним газом: Хворого негайно виносять на свіже повітря. ...
Слайд № 26

3.Якою повинна бути перша допомога в цій ситуації? Відповідь: Перша допомога при отруєнні чадним газом: Хворого негайно виносять на свіже повітря. За необхідності здійснюють реанімаційні заходи для відновлення дихання і діяльності серця. Дотримуються принципів надання медичної допомоги при інгаляційних отруєннях. Негайно викликають «швидку медичну допомогу» (103). Кращий засіб для лікування - тривале дихання киснем.

Завдання №3
Слайд № 27

Завдання №3

Тести
Слайд № 28

Тести

1. Безпека життєдіяльності вивчає: засоби особистого захисту; способи особистого захисту; *основи захисту особистості; інструменти захисту особисто...
Слайд № 29

1. Безпека життєдіяльності вивчає: засоби особистого захисту; способи особистого захисту; *основи захисту особистості; інструменти захисту особистості; індивідуальні і колективні засоби захисту. 2. Безпека – це: *збалансований стан людини, держави, соціуму; незбалансований стан людини, держави, соціуму; розбалансований стан людини, держави, соціуму; стан людини, яка чекає небезпеку; стан людини після виниклої небезпеки. 3. Небезпека – це *умова, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії і спричинити шкоду, поранення, пошкодження; ситуація у навколишньому середовищі, яка постійно існує і призводить до пошкодження людей; ситуація або умова, яка існує у навколишньому середовищі але не може призвести до вивільнення енергії і спричинити шкоду людям, тваринам; умова або ситуація у навколишньому середовищі, яка вимушена призвести до вивільнення енергії і спричинити шкоду людям; спричинення шкоди людям за рахунок вивільнення енергії, яка виникає при стихійному лисі, катастрофі, аварії.

4. Безпека життєдіяльності – це *наука, яка вивчає загальні підходи до розробки і реалізації відповідних заходів по створенню і підтримці здорових ...
Слайд № 30

4. Безпека життєдіяльності – це *наука, яка вивчає загальні підходи до розробки і реалізації відповідних заходів по створенню і підтримці здорових та безпечних умов життя і діяльності людини; наука, яка вивчає фактори безпеки для запобігання небезпеки; наука, яка вивчає шкідливі і нешкідливі фактори, що впливають на створення здорового способу життя; наука, що вивчає вплив небезпечних факторів на організм людини для створення безпечного життя; наука, яка вивчає і забезпечує безпечне життя людини; 5. Що є нехарактерним для визначення категорії життя? одна із форм існування матерії; здатність до розмноження. можливість пристосуватися до середовища; реакція на подразнення; *наявність системи дихання; 6. У класифікації небезпек за наслідками не виділяють: загибель; травми; захворювання; зниження працездатності; *інвалідність; 7. Класифікація та систематизація явищ, процесів, що здатні завдавати шкоди для здоров’я людини називається: Ідентифікація небезпек Квантифікація небезпек Номенклатура небезпек *Таксономія небезпек Класиномія небезпек

8. До першої (катастрофічної) категорії небезпек відносять: серйозну травму; стійке захворювання; *смертельний випадок; інвалідність І групи; інвал...
Слайд № 31

8. До першої (катастрофічної) категорії небезпек відносять: серйозну травму; стійке захворювання; *смертельний випадок; інвалідність І групи; інвалідність, що потребує догляду. 9. Шкірний аналізатор складається з відчуттів: тактильних; температурних; больових; рухових; *всі відповіді вірні. 10. Людині притаманні такі види поведінки: інстинкт, навички; реакція на подразнення; *інстинкт, навички, свідома поведінка; адекватна, неадекватна; реакція на слова, дії. 11. Сукупність взаємодіючих утворень периферич­ної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму – це: рецептори; *аналізатори; гомеостаз; психіка; чутливість. 12. У сучасній фізіології, враховуючи анатомічну єдність і спільність функцій, розрі­зняють: шість аналізаторів; п’ять аналізаторів; *вісім аналізаторів; сім аналізаторів; десять аналізаторів. 13. Розрізняють такі основні види ре­цепторів: механорецептори; хеморецептори; терморецептори; фоторецептори; *всі відповіді вірні.

14. В системі взаємодії людини з об'єктами навколишнього середовища головними або домінуючи­ми при виявленні небезпеки виступають такі аналізатори:...
Слайд № 32

14. В системі взаємодії людини з об'єктами навколишнього середовища головними або домінуючи­ми при виявленні небезпеки виступають такі аналізатори: вісцеральний, нюховий; руховий, смаковий; *зоровий, слуховий, шкірний; вестибулярний, зоровий; шкірний, нюховий, смаковий. 15. За місцем виникнення розрізняють наступні види симптоматичного болю: локальний, місцевий; гострий, тупий; *вісцеральний, соматичний; внутрішній, зовнішній; хронічний, гострий. 16. Дії, вчинки, які успадковуються людиною – це: *інстинктивна поведінка; свідома поведінка; поведінка за навичками; фізіологічні властивості; психологічні властивості. 17. Стереотипи поведінки, набуті людиною у постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в про­цесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадковість – це: умовні рефлекси; *безумовні рефлекси; свідома поведінка; інстинктивна поведінка; навички. 18. Складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх поверхонь слизових оболонок та м'язево-суглобового апарату – це: *дотик; біль; вісцеральний біль; соматичний біль; подразнення. 19. Біль, який вказує на наявність та локалізацію захворювання, називається: локальним; *симптоматичним; соматичним; вісцеральним; рецепторним.

20. Залежно від волі увага буває: швидка, повільна; свідома, рефлекторна; *активна, пасивна; абстрактна, конкретна; узагальнена, точна. 21. Емоції ...
Слайд № 33

20. Залежно від волі увага буває: швидка, повільна; свідома, рефлекторна; *активна, пасивна; абстрактна, конкретна; узагальнена, точна. 21. Емоції бувають: нижчі і вищі; позитивні і негативні; стенічні і астенічні; емоційні реакції та стани; *всі відповіді вірні. 22. Зворотні дії людини на будь-які відчуття, які сприймаються органами чуттів – це: біль; *сенсомоторні реакції; свідома поведінка; інстинктивна поведінка; фізіологічні властивості. 23. На розвиток і якість пам’яті впливають: фізичний і психічний стан; тренованість; професія; вік; *всі відповіді вірні. 24. Потреби поділяються на: природні, соціальні *біологічні, соціальні, ідеальні; прості, складні; пасивні, активні; конкретні, абстрактні. 25. Розрізняють наступні види стресу: гострий; хронічний; фізичний; емоційний; *всі відповіді вірні. 26.Переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, що робить – це: A. психічні властивості; B. психогенії; C. *емоції; D. стрес; E. сенсомоторні реакції.

1.C; 2.A; 3.A; 4.A; 5.E; 6.E; 7.D; 8.C; 9.E; 10.C; 11.B; 12.C; 13.E; 14.C; 15.C; 16.A; 17.B; 18.A; 19.B; 20.C; 21.E; 22.B; 23.E; 24.B; 25.E; 26.C; ...
Слайд № 34

1.C; 2.A; 3.A; 4.A; 5.E; 6.E; 7.D; 8.C; 9.E; 10.C; 11.B; 12.C; 13.E; 14.C; 15.C; 16.A; 17.B; 18.A; 19.B; 20.C; 21.E; 22.B; 23.E; 24.B; 25.E; 26.C; Відповіді до тестів

Дякую за увагу!!!
Слайд № 35

Дякую за увагу!!!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Всеосвіта дарує

Три iPhone 12

+20 крутих призів з нашого фірмового магазину

до закінчення залишилось
00
00
00
00