Розробка відкритого уроку з нагоди державно важливої події

Опис документу:
Плани конспекти уроків навчання грамоти у початковій школі що можна використовувати як за старою програмою, так і за програмою нової української школи. Розроблені щоправда за старою програмою. Плани конспекти уроків навчання грамоти у початковій школі що можна використовувати як за старою програмою, так і за програмою нової української школи. Розроблені щоправда за старою програмою

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій шкільної лінійки

Чорнобиль-трагедія

ХХ століття.

(до відзвачення 30-ї річниці трагедії на ЧАЕС)

Ведуча 1: У всі часи дзвони були вісниками, вони звучали в дні свят і людських бід, коли голосу людському не під силу було викричати біль…По кому дзвін сьогодні?

26 квітня 1986 року о першій годині 23 хвилин зазвучав чорнобильський дзвін, його почули мешканці всієї планети. Він звучить і сьогодні. Наслідки чорнобильської катастрофи виявилися серйозними, і якщо є у нас усенародні свята, то ця дата в Україні є всенародною панахидою, що об'єднує всіх сущих одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

Ведуча 2: Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло літ, все одно це слово полум*янітиме чорним вогнищем скорботи. Тому квітень завжди із того часу пов*язується зі словом «Чорнобиль», бо щороку 26 квітня ми згадуємо про цю біду.

Учениця 1: Ти відомий сьогодні кожному-

Не ім'ям своїм, а бідою.

Тою вулицею порожньою

Понад Прип'ятською водою…

Ведуча 1: Чорнобиль-місто Київської області, райцентр, що знаходиться на річці Прип*ять (притока Дніпра). Річковий порт. Перші літописні спогади про Чорнобиль належать до 1193 року. У 1362 році місто було захоплене феодальною Литвою. Після Люблінської унії 1569 року потрапило під владу Польщі. Населення Чорнобиля брало участь у визвольній війні українського народу 1648-1654 рр. Після другого розподілу Польщі (1793 р.) Чорнобиль опинився у складі Правобережної України. З 1941 року Чорнобиль-місто. Місто із заводами, промисловими комбінатами, комбінатами побутового обслуговування, чотирма школами, ПТУ, музичною школою, лікарнею, поліклінікою, будинком культури, кінотеатром, бібліотекою.

Ведуча 2:ЧАЕС знаходиться не в Чорнобилі. До аварії вона не мала нічого спільного із цим містом. Навіть станційний персонал проживав у спеціально для нього збудованому місті Прип*яті. А називається так станція тому, що будувалася вона на території Чорнобильського району, де на початок будівництва не було інших великих населених пунктів.

Учень: Ви чули, як плаче спустошена Прип*ять,

За скоєний гріх розіп*ята живцем,

Прип*ята до неба, щоб вічності випить,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей.

І тихо ступає життя у полин,

І лине Чорнобильський дзвін.

Ведуча 1: Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип*яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою та найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки, усім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, хотілося отримати від природи хорошу погоду. Проти тієї ночі, з 25 на 26 квітня, відлік часу став уже не мирним. О 1год 23 хв 40 с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну тишу велетенське полум*я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний…

Ведуча 2: «З руїн реактора вирвався стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіку. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної електростанції та річку з верболозами. Вогняний стовп завмер на високі 1,5 км. На вершині його утворилася світла куля, яка наче засмоктувала в себе цей примарний стовбур, у середині якогось щось рухалося, загорялося але сам він став над нічною землею, як ялинкова іграшка, блідо-вишневого, кривавого кольору. Ніч безвітряна, і стовп між небом і землею, наче вагався, куди ж йому пустити свій корінь», - такі свідчення з*явилися пізніше.

Ведуча 1: Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа. Тридцять років пройшло з того часу, як сталася ця велика трагедія. Смертоносна пилюка з ядерної печі покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля.

Ведуча 2: Горем і болем увійшов тридцять років тому в наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип*яті, покинуті школи, будинки, дитячі майданчики і колючий дріт з написом «Зона».

Учень : І попелом покрились села,

І згинуло усе живе.

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєній землі

Небачена розкрилась квітка –

Про допомогу крик німий,

Між попелом остання іскра

Запала тиша.

Ведуча 1: Красивою та багатою була Чорнобильська земля з її врожайними полями, садочками, річками та ставками. Але тільки до квітневої ночі 1986 р. Відтоді ця земля стала називатися «зоною».

(Звучить пісня «Чорнобилем постукала у вікна…»)

Чорнобилем постукала у вікна

Лиха біда й заплакала земля

І цілий світ у розпачі затихнув

Лелека в чорнім небі закружляв

І посивіла ненька Україна

У пекло посилаючи синів

Секунди рахувала як години

Сльозами постарілих матерів

Земля моя, я знаю все здолаєм

Я сумніву не маю ні на мить

Бо тільки той, хто віри не втрачає,

Усі нещастя зможе пережить

Біда – біда безжалісна й не втішна

Для українських дочок і синів

Біда, біда скажи чому й навіщо

Господь від лиха нас не захистив?

Господь від лиха нас не захистив…

Ведуча 3: Світ відразу ж дізнався про чорнобильську трагедію. Одне із зарубіжних видань відгукнулося так: «Страшна ядерна катастрофа спіткала Радянський Союз і провела до викиду радіоактивних хмар над Європою. Уже одна думка про це викликає страх. Цього разу науковий геній людини катастрофічно поєднався з людською помилкою. Це сталося на ЧАЕС в Україні. Москва приховала інформацію від свого ж народу, від усіх. Але скільки ще помре людей? Менше ніж за 5 місяців до того США втратили шатл, а Україна – ЧАЕС. Завдання нині –винести урок із катастроф і виправити помилки».

Ведуча 4: За покликом рідної землі на захист свого народу першими до падаючого реактора за тривогою прибули пожежники з охорони Чорнобильської АЕС. Вони ставили свої машини навколо палаючого реактора, не мали ніякого захисного одягу. Голіруч шлангами лили воду в розжарене черево атомного монстра. Вода ця миттю розкладалась на кисень і водень, що ще більше виносило радіацію назовні. Після вибуху реактора всю вимірювальну апаратуру на АЕС зашкалило. Приладів для вимірювання радіації не було. У цю страшну ніч у Прип'яті в лікарні працювали лікар Валентина Білокінь та фельдшер Олександр Скачок.

Ведуча 3: Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип*яті. Вступивши у вируюче полум*я, смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники тієї ночі, не шкодували ні сил, ні життя, виконали присвяту на вірність народу України. Коли молоді пожежники, які першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації, були ще живими, журналісти запитували в них: «У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?». Так, у цій ситуації вони могли тимчасово відійти до приїзду підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.

Ведучий 4:. Потерпілих пожежників від опромінення й опіків відвезли в лікарню. Лікарі доклали багато зусиль до лікування, але й це не допомогло, тому через деякий час було поховано 33 українці. Серед них Володимир Правик, Віктор Кібенюк, Володимир Тишура, Микола Ващук, Володимир Ігнатенко, вдячна пам'ять про яких буде вічною, бо тільки завдяки цим героям вдалося скоротити масштаби аварії, попередити вибух ще одного реактора.

(звучить дзвін)

Учениця 2: Чорнобильський дзвін.

За ким же б*є він?

За тим хто пішов

У високу блакить,

Щоб звідти на мудрість

Нам очі відкрить…

Щоб пам*ять не згасла,

Щоб ти пам*ятав.

Як розлючений той

Там реактор палав.

Чорнобильський дзвін.

Печаль і журба,

За тими б*є він,

Кого вже нема…

Ведуча 3: Сьогодні ми запалимо свічку пам*яті й вшануємо загиблих під час Чорнобильської трагедії хвилиною мовчання.

(хвилина мовчання)

Ведуча 4: До 5-ї години ранку пожежу було ліквідовано. Подув легенький вітерець, і величезний стовп диму та пилюки підірвався від реактора та посунув територією України, Росії, Білорусії, сіючи смертоносну радіацію.

Ведучий 3: 27 квітня для участі в ліквідації аварії було залучено уже 1185 працівників міліції, 99 пожежників, 850 військовослужбовців внутрішніх військ.

Ведуча 4: 27 квітня урядова комісія прийняла рішення про евакуацію населення Прип'яті. За дві години її було закінчено. А в місті проживало 50 тисяч жителів. 29-го квітня почалася евакуація з тридцятикілометрової зони. У ті дні різко підвищився радіаційний фон і в Києві. На жаль, про це повідомили не відразу. Реактор тлів до 6 травня, а лише 16 травня почалася евакуація дітей з Києва.

Учениця 3: Ні звуку, ні скрипу, лиш вітер

Гуляє в порожніх оселях…

Ще треба й таке пережити –

Безлюдні й покинуті села.

Ведуча 3: Від аварії постраждало населення багатьох регіонів України, Білорусії та Росії. 160 тисяч чоловік із 170 населених пунктів змушені були залишити свої будинки і переїхати на нові місця проживання.

Величезних збитків було завдано господарствам Київської, Житомирської, Чернігівської областей. Тільки в Україні від Чорнобильської катастрофи постраждало 3,5 млн. чоловік, 73 тис. з яких стали інвалідами. Більше 125 тис. померли до 1994 року.

Учениця 4: Було село. Тепер села немає.

Там річка омивала береги

І люди там жили,

Тепер і їх немає –

Роз*їхались по світу хто куди…

О Господи! За що таке прокляття

На мій народ, на рід мій, на село?

Прости нас ,Господи, за сльози наші

І за молитви недосказані, прости.

Ведуча 5: Найстрашніше – тиша. Сьогодні Прип*ять – місто привидів. Людям не можна сюди повертатися мінімум чверть століття. Це «закрите» місто. І все ж багато хто хоче повернутися назад. Із цієї причини Прип*ять обнесено сьогодні високим парканом із колючим дротом. Менше ніж за кілометр від ЧАЕС – мертвий ліс. «Рудий ліс» - так його назвали.

Учениця 1: (в костюмі квіточки, яка постраждала від ЧАЕС)

В зеленім лісі я була царівна,

В зеленім лісі я була жива.

Рудим став ліс, рудими стали тіні,

Рудою стала крона і трава.

Іржавий ліс, пустеля, мертва зона,

Й табличка: «Дихати і ходити заборонено».

І незбагненне: «Не торкатися трави…»

Ведуча 6: Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому.

Ведуча 5: Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров*ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією нашу квітучу, родючу українську землю.

(відео про Чорнобиль)

Ведуча 6: Проходять роки після аварія на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов*язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам*яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров*ям, своїм життям.

Ведуча 5:  Гріх перед Богом спокутувать будуть
Ті, хто порушив закони святі,-
Дзвони Чорнобиля стогоном будуть,
Щоб не було чорних днів у житті!


Ведуча 6: Боже великий, навічно єдиний,
В пісні – молитві до тебе іду,
Хай спопелить Твоя Воля біду.

(Пісня «Боже, Україну збережи…»)

Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Нам свою всемилість покажи
Правдою повсюди й повсякчас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Приспів:
Помилуй, Господи,
Помилуй, Господи,
Господи, помилуй нас.
Наші душі нидіють в іржі,
Але промінь віри не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Грішні діти – діти не чужі,
Отче наш, почуй їх щирий глас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Приспів (2)

Використана література

1. Чернобыльская катастрофа / Под ред. В.Г.Барьяхтара. – К.: Наук. думка, 1995. – 560 с.
2. Охорона навколишнього природного середовища в Україні. 1994-1995. – К.: В-во Раєвського, 1997. – 95 с.

3. Авраменко А. І., Антипкін Ю. Г., Апасов Г. Ф., Бабич О. А., Бариляк І. Р. Десять років після аварії на Чорнобильській АЕС. – К., 1996.

4. Бабич О., Ветчинін В., Вознюк В., Волинець С., Ковальчук В. Чорнобиль: Десять років подолання. – К., 1996.

5. Бакуменко В. Д., Проскура М. І., Холоша В. І. Сучасні підходи до вирішення проблем Чорнобильської Зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення. – К., 2000.

11

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
3
міс.
2
9
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!