Розробка "У викладанні математики значне місце займають арифметичні задачі. "

Опис документу:
На цей розділ виділяється майже половина часу, який дається на предмет занавчальним планом. Успіх учнів в навчанні математики оцінюється не стількивмінням обчислювати приклади, скільки вмінням розв'язувати арифметичні задачі. Висока оцінка такого вміння пояснюється великим значенням цього виду математичної роботи

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

У викладанні математики значне місце займають арифметичні задачі. Нацей розділ виділяється майже половина часу, який дається на предмет занавчальним планом. Успіх учнів в навчанні математики оцінюється не стількивмінням обчислювати приклади, скільки вмінням розв'язувати арифметичні задачі. Висока оцінка такого вміння пояснюється великим значенням цього виду математичної роботи. Арифметичні задачі мають велике загальноосвітнє, корекційно-виховне та практичне значення для учнів з інтелектуальними вадами.

Уже в пропедевтичний період під час перших бесід, спостережень задіяльністю дітей, спеціальних уроків учитель, виявляючи підготовленість учнівдо вивчення систематичного курсу математики, звертається до простих задач.

Розв'язування арифметичних задач значно впливає на розумовий розвиток учнів, на розвиток їх мислення, мови, уваги, уявлення, пам'яті,спостережливості тощо. Вони сприяють формуванню системи математичнихзнань, умінь і навичок.

Для розв'язування будь-якої арифметичної задачі учень повинен виконати її аналіз: виявити дані, намітити шукане, відокремити питання. Складання плану розв'язування задачі вимагає від учнів уміння використовувати процеси синтезу: уявити умову задачі, визначити арифметичні дії, абстрагуючись від конкретної ситуації. Як бачимо, розв'язання задачі не можливе без застосування таких пізнавальних процесів, як аналіз та синтез.

Арифметичні задачі виступають тим конкретним матеріалом, який дозволяє встановити різноманітні числові співвідношення у явищах, які діти спостерігають, закріпити обчислювальні навички, з'ясувати взаємозв'язок "між словом і символом, між символом і поняттям.

Розв'язуючи задачу, учні спираються на уявлення про предмети, які згадуються" . Вони вчаться переводити відношення між предметами і величинами на математичну мову.

Задачі у курсі математики допоміжної школи з одного боку становлять специфічний розділ програми, матеріал якого учні мають засвоїти, а з другого - виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів.

Навчальні функції задач спрямовані на формування системи математичних знань, умінь і навичок на різних етапах їх засвоєння. Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над предметними множинами. Засобом переходу від операцій над множинами предметів до дій над натуральними числами є задачі. Розв'язуючи задачі, учні опираються на уявлення про предмети, які згадуються в умові, але оперують уже числами.

Текстові задачі, які відображають конкретні життєві ситуації,використовуються для ознайомлення розумово відсталих школярів з певнимиматематичними поняттями та закономірностями, для з'ясування взаємозв'язків між словом і символом. У деяких випадках формування теоретичних знань через задачі може бути організоване у вигляді проблемної форми навчання.

Навчальні функції задач виявляються також у здійсненні принципуполітехнізації та в процесі контролю знань і математичного розвитку учнів.Самостійне розв'язування задач як засіб оберненого зв'язку (учень - вчитель) дає змогу виявляти вміння правильно обирати і виконувати арифметичні дії,робити висновок про корекцію та розвиток інтелектуальних функцій школярів. Виховні функції задач спрямовані на формування в учнів умінь контролювати свої дії, наполегливості, акуратності, цілеспрямованості, подоланню труднощів, розвитку зацікавленості до математики, формують у них свідоме ставлення донавчання, почуття товариськості, дружби, взаємодопомоги тощо.

Під корекційно-розвивальними функціями задач розуміють такі, що

спрямовані на формування в учнів мисленнєвої діяльності. У процесі

розв'язування задач школярі виконують різні розумові операції (аналіз,

синтез, конкретизація, абстрагування, порівняння, узагальнення),

висловлюють судження і міркування.

Виконання задач озброює учнів умінням здійснювати різноманітні

обчислення, які постійно зустрічаються у житті і дають можливість

реалізувати один з основних дидактичних принципів - зв'язок теорії з

практикою. Кожна арифметична задача відображає певну життєву

ситуацію. Зміст багатьох з них описує працю дітей і дорослих, досягнення

України у галузі народного господарства тощо.

Знання, які отримують учні допоміжної школи при розв'язуванні задач, сприяють більш успішному оволодінню професією, що посилює зв'язок математики з професійно-трудовим навчанням. При виконанні завдань практичного характеру учні вчаться вимірюванню відрізків, обчисленню периметра та площі фігур, об'єму геометричних тіл, що посилює практичне значення задач.

Що ж таке задача? Під математичною задачею розуміють будь-яку вимогу обчислити, побудувати, довести що-небудь, що стосується кількісних відношень і просторових форм. Задача - це сформульоване запитання, відповідь на яке можна знайти за допомогою арифметичних дій.

Задача - це невеличка розповідь, яка містить у собі умову, в якій здійснюється зв'язок між даними і шуканим і на основі чого вибирається арифметична дія і питання, на яке треба дати відповідь.

Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякої величини, якщо дані числові значення інших величин і існує залежність, яка пов 'язує їх як між собою, так і з шуканою.

Всі задачі поділяються на складні і прості.

Задача, для розв 'язування, якої треба виконати одну арифметичну дію, називається простою. Якщо ж для розв'язування треба виконати дві і більше дій - це складена задача.

Перші арифметичні задачі - це задачі-дії, задачі-інсценування, які учнірозв'язують, перераховуючи конкретні предмети або їхні зображення. Потім поступово школярі включаються у розв'язання текстових задач. Саме на них вчитель вперше знайомить дітей зі структурними елементами задачі -умовою, числовими даними, запитанням.

У допоміжній школі в основному розглядають так звані сюжетні задачі, в яких описується кількісний бік певних явищ, а знаходження невідомогозводиться до виконання арифметичних дій. В умові сюжетних задач подаютьсязначення величин і деякі залежності (відношення) між ними, причому вони мають певні числові характеристики.

З визначення задачі випливає, що в ній обов'язково має міститись певнезапитання. Без запитання задачі не існує. Оскільки відповідь на запитання дістаємо в результаті виконання певних арифметичних дій, очевидно, що в ній повинна міститись вимога визначити те чи інше число (числа) - шукане, і крім того, повинні вказуватись числа, за допомогою дій над якими можна це шукане знайти. Тому обов'язковим елементом будь-якої задачі є шукане число і дані числа.

Головна особливість сюжетних текстових задач полягає в тому, що в них безпосередньо не називається, яку саме дію (дії) потрібно виконати над даними числами, щоб дістати шукане. Тому в тексті задач потрібні непрямі вказівки на той зв'язок, який існує між даними числами і шуканими і який визначає добір потрібних арифметичних дій та їх послідовності. Це - умова задачі. Умова, яка покликана розкрити числові зв 'язки між даними і шуканими числами, природно, містить числові дані задачі. ,

Особливості пізнавальної діяльності учнів допоміжної школи, викликаніорганічними ураженнями головного мозку, накладають певні труднощі навироблення умінь розв'язувати задачі, але не знімають рішення цієї проблеми.

Для того,щоб учні зі стійкими інтелектуальними вадами досягли позитивого результату з даного питання,їм необхідно:

1) засвоїти задачу в цілому;

2) зробити хоча б прості умовисновки;

3) встановити в процесі міркувань,направлених на пошуки шляхів правильного розв’язування задач,логічні зв’язки і залежності між даними і шуканим;

4) розпізнати вид задачі;

5) провести певні мисленнєві операції і встановити логічні зв’язки між даними і запитанням,вибрати відповідну арифметичну дію;

6) правильно провести обчислення і знайти відповідь на запитання задачі.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.