Розробка навчальноъ екскурсії на тему "Антропогенні ландшафти Кривбасу"

Географія

Для кого: 8 Клас

13.10.2021

40

0

0

Опис документу:

Про матеріал

Для розширення знань про ландшафти, а саме антропогенні, постає необхідність відібрати інформацію про них із наукових джерел та адаптувати її для учнів та вихованців. Досить актуально постає необхідність вивчення антропогенних ландшафтів під час позакласної та позашкільної роботи у гуртках еколого-натуралістичного напрямку. З цією метою була розроблена навчальна екскурсія для учнів-вихованців 8 – 11 класів на тему «Антропогенні ландшафти Кривбасу».

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«СТАНЦІЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ ТЕРНІВСЬКОГО РАЙОНУ»

КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ











Розробка навчальної екскурсії

на тему «Антропогенні ландшафти Кривбасу»









Укладач: Ханченко

Даря Олегівна

керівник гуртка

«Юні квітникарі»

КПНЗ «Станція юних

натуралістів Тернівського

району» КМР





м. Кривий Ріг, 2018



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У Кривбасі у зв’язку із значною освоєністю території домінують антропогенні ландшафти, які сформувалися у процесі тривалого промислового, сільськогосподарського використання, а також міського, теплоенергетичного, рекреаційного та інших впливів.

Для розширення знань про ландшафти, а саме антропогенні, постає необхідність відібрати інформацію про них із наукових джерел та адаптувати її для учнів та вихованців. Досить актуально постає необхідність вивчення антропогенних ландшафтів під час позакласної та позашкільної роботи у гуртках еколого-натуралістичного напрямку. З цією метою була розроблена навчальна екскурсія для учнів-вихованців 8 – 11 класів на тему «Антропогенні ландшафти Кривбасу».



Розробка навчальної екскурсії

на тему «Антропогенні ландшафти Кривбасу»

Мета екскурсії:

навчальна: екскурсія дає гарний матеріал для формування матеріалістичного світогляду, екологічних зв’язків, єдності та цілісності природних комплексів, розкриває історію свого краю, міста, дає уявлення про розвиток економіки і культури, про місця трудової слави, школярі можуть глибше познайомитися з природними умовами і ресурсами рідного краю, природоохоронною діяльністю, виявити під керівництвом педагога сукцесій ні зміни пост техногенних об’єктів, вивчити їх закономірності, з’ясувати ступінь можливої участі в охороні природи і правильному використанні природних ресурсів, знайомить краєзнавців з природними та соціально-економічними умовами промислового виробництва, з питаннями їх технології, способами організації і планування, з перспективою розвитку господарства в місті, з розвитком даної галузі в масштабі області та країни в цілому.

розвиваюча: екскурсія сприяє адаптації школярів до дійсності свого міста, професійному самовизначенню (що передбачає організацію педагогами різнопланового вивчення сучасної території міста, формування умінь практично використовувати отримані знання в різних сферах повсякденного життя), сприяє становленню, розвитку і зміцненню навчально-виховних колективів, сприяє розвитку особистісних якостей учнів засобами краєзнавства.

виховна: екскурсія виховує культуру поведінки в природі естетичні почуття, пробуджує і зміцнює почуття прекрасного, розвиває в школярів прагнення знати свій край, сприяє формуванню особистісного ставлення учнів до нього, сприяє розвитку громадянських якостей учнів, патріотичного ставлення до малої батьківщини, створює умови для вивчення проблем розвитку міста, формування у школярів бачення свого місця у вирішенні їхніх проблем, розвитку установки на необхідність внести особистий внесок у вдосконалення його життя, вчить дітей бачити красу рідшої природи, вдивлятися неї, придбати навички спілкування із нею.

Завдання: На цій екскурсії побачити та ознайомитись з унікальними антропогенними ландшафтами, які сформувалися під дією видобувної промисловості у різні часи історії Кривбасу.

Хід екскурсії:

1) Збір біля позашкільного навчального закладу. Інструктаж з техніки безпеки та поведінки під час комбінованої автобусно-пішохідної екскурсії.

2) Вступне слово педагога.

3) Слідування по станціях спланованого маршруту та виконання поставленого завдання.

4) Підведення підсумків.

5) Повернення до позашкільного навчального закладу.

Картосхема маршруту

Маршрут:

1) Музей трудової слави ПРАТ «ПівнГЗК»;

2) Оглядовий майданчик карєру «Першотравневий» ПРАТ «ПівнГЗК»;

3) Задернована відвальна частина карєру «Першотравневий» ПРАТ «ПівнГЗК»;

4) Залізорудний кар'єр в балці Північна Червона колишнього РУ ім. Леніна (Червоний міст);

5) Затоплений Жовтневий гранітний кар'єр.

Короткі відомості

Упродовж майже 130 років на невеликій і компактно організованій території в результаті тісної взаємодії природи, техніки й людей сформувалася й активно функціонує потужна Криворізька ландшафтно-технічна система.

Загальна площа, охоплена техногенезом, складає 550–600 км2. Тут характерним є горбистий рельєф із перепадами висот понад 400 м і крутими схилами уступів. Порівняно зі степовими різниця у відносних висотах зросла на порядок. Сформувалися нові, не властиві для степових ландшафтів форми рельєфу – відвали, кар’єри, шламосховища з техногенними зсувами, проваллями, карстовими явищами. Загальний обсяг геологічного середовища, що зазнав техногенного впливу у межах Кривбасу, наближається до 17 км3.

Антропогенні солоні й прісні водойми Кривбасу акумулюють близько 500 млн. м3 води. З них у шламосховищах накопичено до 200 млн. м3 шахтних і кар’єрних вод із середньою мінералізацією 5–8 г/дм3. Щорічно лише з водних горизонтів усіх геологічних структур криворізької серії з глибин до 1500 м на поверхню потрапляє більше 40 млн. м3 шахтних вод. Разом з тим, орієнтовні площі підтоплення, спричинені фільтрацією вод зі шламосховищ у межах Кривбасу, складають 230–270 км2. Гідрологічна мережа зазнала суттєвої перебудови. Середня й нижні частини річки Саксагань знищені.



Опис екскурсійних об’єктів

1)Музей трудової слави ПРАТ «ПівнГЗК» заснований у 2003 році.  В  2005 році  зареєстрований   Міністерством культури  і  туризму  України,  як  галузевий музей. 

Музей розміщений  в  окремому приміщені, загальною площею 860  квадратних метрів.  В  музеї  зберігається  більше  3 тисяч  експонатів. Експозиція  музею висвітлює  історію  підприємства  з  дня  його  відкриття у  1963 році  і до сьогодення,  розкриває  розвиток  всіх  структурних  підрозділів комбінату. Музей має виставкову залу, де постійно експонуються різноманітні виставки народної творчості.

Експозиції  музею  висвітлюють: 

  • історію будівництва  і  розвитку  Північного  гірничо-збагачувального  комбінату,

  • соціально-культурне  життя  колективу,  

  • матеріали о трудових  династіях,  

  • досягнення   колективу  підприємства.  

На  базі  музейних  колекцій    проводяться цікаві  масові,  науково-просвітницькі, культурологічні,  виховні  та  профорієнтаційні заходи. В експозиції нового музею представлені різноманітні види техніки і обладнання, а також історичні документи ПівнГЗК. В одному із залів, який відображає десятилітню історію комбінату в складі Групи Метінвєст, встановлений унікальний макет обпалювальної машини «LURGI 552» та мультимедійний макет промислового майданчика підприємства. З його допомогою відвідувачі музею зможуть отримати докладну інформацію про діяльність комбінату і роботу основних промислових підрозділів.

2)Першотравневий кар'єр - один з найбільших кар'єрів в Україні. Проектна глибина кар'єру 650 метрів. В даний час кар'єр простягається вшир на 2,5 тис. м, у довжину більше, ніж на 3 тис. м. Глибина кар'єра 400 м. Нижній його горизонт знаходиться на позначці - (285) м.

3)Задернована відвальна частина карєру «Першотравневий» ПРАТ «ПівнГЗК» прекрасний приклад лісової рекультивації порушених земель.

Важлива роль лісових насаджень полягає у рекультивації техногенних ландшафтів. Перспективними деревними рослинами, які рекомендовані для озеленення відвалів, відсипаних скельними породами, висаджені сосна кримська та біла акація. На відвалах, сформованих з потенційно родючих грунтів, можливе використання кленів ясенелистого та татарського, черемхи магалебки та пізньої, барбарису звичайного, свидини білої, бирючини звичайної, аморфи кущової тощо. Ріст і розвиток деревних рослин на відвалах визначається переважно величиною коефіцієнту зволоження, який залежить від екологічної приуроченості ділянки, поверхневого та внутрішньогрунтового стоків, типу ґрунтотворних порід тощо.

Відвали та шламосховища гірничо-збагачувальних комбінатів залишаються одними з найнебезпечніших об’єктів забруднення навколишнього середовища пилом. Для швидкої стабілізації ерозійних процесів на відпрацьованих шламосховищах пропонується технологія створення лісозахисних смуг на розмежувальних дамбах, які розділятимуть шламосховище на ділянки площею понад 10 га. Дамби завширшки 5-7 м відсипаються розкривними грунтами. На поверхні шламосховища висівають або висаджують сіянці колосняку чорноморського. Ці технології розроблені працівниками Криворізького ботанічного саду НАН України відділом оптимізації техногенних ландшафтів та успішно випробувані на практиці. Автори отримали авторське свідоцтво про винахід та срібні медалі на виставці досягнень народного господарства.

4)Балка Північна Червона. Загальна довжина 24 км. Має два рівновеликих відроги, довжиною до 5-7 км. Вершина головної вісі знаходиться дещо вище колишнього с. Новоселівки. Верхній відріг брав початок біля знесеного Першотравневим відвалом с. Вільна Долина. Обидва відроги розташовані по лівій стороні балки. Верхній відріг зливається з основною балкою в 2-х км нижче селища Олексіївки, а за ним неподалік (0,4 км) впадає нижній відріг. Водозбірна площа всієї системи 78 км². Поверхня рельєфу спокійна. У верхів'ях ерозійної діяльності не помічено. По мірі опускання контури балки стають більш різкими, є днище, тальвег стає розширеним, звужуючись поступово у напрямі до середньої частини балки. На днищі протікає короткий струмок води, днище заболочене. На схилах збереглися слабко змінені степові рослинні угруповання, що стало причиною створення заказника з відповідною назвою. На схилах є штучні протиерозійні лісонасадження. Ліві відроги балки сильно змінені відвалами ПівнГЗК, на лівому борту головної балки є невеликий старий залізорудний кар'єр. Нижня частина балки - широке корито з мандруючим водотоком.

Вона є ландшафтним заказником загальнодержавного значення і знаходиться в Тернівському районі Кривого Рогу. Розташована між шахтою ім. Леніна та Першотравневим кар’єром, через селище до зони обвалення РУ ім. Леніна, то праворуч будуть залишки старої залізниці та дачний кооператив „Восход”. Ось як раз за ними і знаходиться балка.

Площа балки складає 54,3 га, довжина 36 км. По днищу балки протікає струмок, який бере початок із ставків у селищах Романівка та Чапаєво. А закінчується на межі з дачним кооперативом „Восход”, від якого починається Ленінське водосховище (ставок), що виходить до автомобільної траси на Веселі Терни. В балці на денну поверхню виходять породи продуктивної залізорудної товщі палеопротерозойського віку, відслонюються сланцеві та залізисті горизонти, які утворюють невеликі за розмірами розрізнені скельні виходи на обох схилах. Зустрічаються також брили імпактитів та відслонення пісковиків зі скам’янілими рештками рослин. Імпактити – це породи, які утворилися в результаті удару об землю метеоритів. Зовні вони схожі на доменні шлаки. Існує версія спеціалістів, що 360-400 млн. років тому в районі сучасних Тернів впав метеорит і утворив кратер, на місці якого зараз розташована балка Північна Червона.

Вперше ця територія була взята під охорону як геологічний заказник місцевого значення в 1974 році. Систематичне вивчення рослинного світу балки було розпочате ще в 1972 р. науковцями Криворізького відділення Донецького ботанічного саду. 12 січня 1983 р. територію балки площею 28,3 га оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення. А в 1988 р. заповідна територія збільшилася ще на 26 га за рахунок заказника місцевого значення. Ще однією визначною особливістю балки є старовинний залізничний міст, вірніше залишки двох мостів. Один з них був побудований в 1898 році і з’єднував рудник Колачевського з центром міста. Зруйнували міст, за різними даними, після війни чи вже в 1950-ті роки. Висота опор мосту близько 30 м, вони піднімаються над землею, як величні піраміди, а на каменях, з яких їх складено, і досі збереглися особисті клейма каменярів. Сюди на міст завжди приходять туристи помилуватися панорамою балки. А в арках мосту, під самою стелею, звисають маленькі „сталактити” із напливів вапна, яким щільно зцементовані кам’яні цеглини.

На жаль, на сьогодні майже не залишилося ніяких позначок про те, що балка Північна Червона є заповідною. Лише біля дачного кооперативу на лівому боці струмка збереглася одна-єдина табличка, яка інформує про те, що балка Північна Червона є об’єктом природно-заповідного фонду України і охороняється законом. Дуже прикро, але в дійсності територія нічим та ніким не охороняється. Тут випасають худобу, збирають дикі рослини, палять багаття, залишають масу сміття відпочивальники -„туристи”. Офіційно балка підпорядковується відділу архітектури та містобудівництва міськвиконкому.

5)Жовтневий гранітний кар'єр - озеро «кратер». Час утворення 2001 рік. Продовжує заповнюватись водою. Водойма без стічного типу. Має яйцеподібну форму. Довжина – 300 м, найбільша ширина 140 м., глибина в 2009 році становила 27,5 м, площа водного дзеркала 0.029 км2. Прозорість води за диском Секкі 3,5 м. використовується місцевим населенням як місце відпочинку.

Це місце, де вода блакитного кольору пестить гранітні укоси кар'єра, місце, де три стихії утворюють ідеальну композицію індустріальної спадщини Кривого Рогу, місце, яке гідно обкладинки журналу National Geographic.

Висновки

Отже, техногенні навантаження в межах Кривбасу в 6-7 разів перевищують допустимі норми, то процес формування промислових ландшафтів тут іде прискореними темпами. Сьогодні, ландшафти, створені  в результаті промислової діяльності, стають невід'ємною характерною рисою Криворіжжя. Безумовно, що провідну роль в їх формуванні (кар'єри, відвали) відіграє техніка.

Процес формування антропогенних ландшафтів має тривалу історію. До кінця XVIII ст. роль людини у розвитку природних ландшафтах була незначною. Посилення антропогенного тиску на довкілля розпочалося з 1881 року - року початку становлення і розширення гірничодобувних робіт, згодом і започаткування металургійного напряму у природокористуванні. Максимального рівня антропогенні зміни природних ландшафтів досягли у другій половині ХХ ст. Антропогенні ландшафти - єдиний сучасний тип природно-територіальних комплексів на Криворіжжі.

Завдання

1)Підчас екскурсії конспектувати цікаві факти, робити знімки об’єктів.

2)Знайти та роздрукувати супутниковий змінок-карту; позначити та підписати на ньому об’єкти, що були відвідані.




ВИСНОВКИ

Антропогенна трансформація – зміна природних систем під впливом господарської діяльності людини. Це інтегрована характеристика, яка враховує не лише зміни структури геосистеми в цілому, але й фізичні й хімічні забруднення компонентів ландшафтної системи, зміни видового складу біорізноманіття тощо. Антропогенна трансформація характеризує сукупний впливів різних видів навантажень на ландшафтну систему. Це результат взаємодії людини з навколишнім середовищем у рамках конкретних геосистем.

Дана методична розробка може використовуватися під час проведення занять у гуртках позашкільних закладів еколого-натуралістичного напрямів, а також позакласних заходів з географії.

Апробація результатів здійснювалась за підтримки Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №105 Криворізької міської ради Дніпропетровської області та показала відмінний результат.

За результатами проведеного дослідження підготовлено публікацію «Географічний аналіз антропогенних ландшафтів Криворізького басейну» (Студентський науковий вісник ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018).



Список використаних джерел

  1. Географічні дослідження Кривбасу. Фізична географія, економічна і соціальна географія, геоекологія, історична географія, викладання географії: Матеріали кафедральних науково-дослідних тем. Ярков С.В. Антропогенні ландшафти Криворіжжя: історія розвитку, характеристика. Випуск 2. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. - С. 27-36. 

  2. Казаков В.Л., Ярков С.В. Антропогенні ландшафти криворіжжя: історія розвитку, структура. / В. Л. Казаков, С. В. Ярков // Географічні дослідження Кривбасу : матеріали кафедральних науково-дослідницьких тем. Вип.- Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007.- с.39-45.

  3. Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу // Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологічні і прикладні аспекти. Зб. наук. праць наук. конф. - Київ, 2000. - с. 41-46. 

  4. Науково-довідникове видання «Криворізький ботанічний сад» / Мазур А.Ю., Кучеревський В.В., Баранець М.О. // - Дніпропетровськ, видавництво «Проспект», 2006 – с. 38-45.

  5. Рудько Г. І. Ландшафти і рельєф гірничопромислових регіонів як об’єкти спадщини / Г. І. Рудько, І. М. Суматохіна // Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2008. - С. 199-207

  6. Ярков С. В. Гірничопромислові ландшафти Кривбасу як рефугіуми зональної рослинності / С. В. Ярков // Географічні дослідження Кривбасу : матеріали кафедральних науково-дослідницьких тем. Вип.- Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. - С. 27-35.

Електронні джерела:

7.Офіційний сайт природничо-географічного факультету Криворізького державного педагогічного університету [електронний ресурс] / Режим доступу: https://kdpu.edu.ua

8.Офіційний сайт ТОВ«Метінвест холдинг» [електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.metinvestholding.com

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.