Платна розробка

Ріпка на новий лад

doc

Дошкілля

Для кого: Дошкільнята (4-5 років), Дошкільнята (5-6 років)

15.02.2022

141

0

0

Вміст матеріалу: показано 1 з 2 сторінок

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення зі змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документа.

Опис методичного матеріалу:

РІПКА НА НОВИЙ ЛАД

Декорації: українська хатинка, тин, лавка біля хатинки.

Ведуча. Казку цю всі добре знають, всі її розповідають, та на новий лад для вас буде казочка у нас.

У селі десь біля річки дід Омелько проживав. Він господар був хороший у порядку все тримав. На весні він сіяв просо, сіяв жито і овес, щоб узимку годувати свій чималий рід увесь. І ось тільки сонце стало нам світити що є сил, на городі скопав грядку ріпки зерня посадив.

Поливав її щоранку, заглядав чи підросла. Так хотілось щоб утіху вона рідним принесла.

Дід. Поливаю поливаю, і земельку підгортаю, виростай ріпко на диво соковита і красива.

Ведуча. Тепле сонечко сіяло швидко ріпка підростала.

Дід. Ну і ріпка, що за диво, соковита і красива. Гарну ріпку будемо мати, треба ріку витягати. /Тягне/

Ріпка. Ой йо йой, не смич за чуба, чи ж тобі я, дід, не люба. Швидше витягай з землі, вже набридло тут мені.

Дід. Ох і ріпка, ну і диво, і велика і красива.

Та як витягнути ріпку? Щось не здужаю я сам. Треба бабцю мабуть кликать. Гей, бабусю, де ти там?

/Виходить бабуся в капелюшці з сумочкою/

Баба: Ну, чого ти розкричався, хоч мерщій сюди біжи?

Дід. Ой, бабусю, йди швиденько, ріпку вирвать поможи.

Баба: Ріпку? Да, таки красива, та немаю я часу я на фітнес поспішаю й в перукарню я спішу. Погукай онуку краще досить в хаті їй сидіть, хай комп’ютер вимикає та на поміч прибіжить.

/Дід розводить руками/

Дід. Внучко, внучечко, Оленко, з інтернету йди сюди, нехай ігри зачекають, ріпку вирвать поможи.

/Онучка/в наушниках, з ноутом

Онука: Що це? Ріпка? Справжнє диво. Соковита і красива. Та тягти її не буду. Нащо клопіт це мені? В мене манікюр хороший, буду мазать у землі. Зараз я по інтернету подивлюся що робить, так, треба трішки підкопати, за чуприну покрутить. \Дід все виконує/

Ріпка: Ой не треба чуб крутити. Буду краще ще рости.

Дід. Ріпко, Ріпочко, пробач нам, як же нам її тягти?

Внучка. Це без мене, поспішаю, я на це часу не маю.

Дід. Що ж робити, що ж робити? О! Треба Жучку попросити. Жужко, Жучко не лежи вирвати ріпку поможи

Жучка: Чи не бачиш що я сплю? Яка в тебе тут потреба? Ріпку їсти не люблю, рвать її мені не треба.

Заховаюсь в холодочок, буду кіску смакувати, краще он Мурка поклич ти ріпку з грядки витягати.

Дід. Котку, Мурчику, ходи, ріпку вирвати поможи.

Кіт. Хто мене сюди покликав?

Дід. Я, мій котику,

Кіт. Чого?

Дід. Ріпку вирвати нам треба нема сили в одного.

Кіт. Ріпку, от іще морока, і чого було гукать. Так на сонечку я грівся, так солодко було спать. Я люблю сметану, м'ясо, рибку, трішки ковбаси. Ріпку не люблю я їсти її рвати не проси.

Дід. /Сів/ Що ж моя, красунько мила, витягти не маю сили, виростив тебе на диво соковиту і красиву. Тільки всім немає діла, що така ріпка вродила.

/Ріпка і дід зітхають./

Мишка. Добрий день, тобі дідусю? Що це ніби ти не в дусі?

Дід. А, та клопіт добрий маю, ріпку вирвать сил немає. А вона така вродила, подивись, ну справді диво.

Мишка. Ріпка? Ой яка пригожа, на голівку сиру схожа. Тобі треба помічниця? Мишка справжня трудівниця. Разом станемо і раз, ріпку витягнемо враз.

Дід. Та куди ж тобі малій, малі лапки хвіст тонкий.

Мишка. Не дивись що я маленька, у роботі я жвавенька. Ну мо разом разом раз два три, за листочки потягли.

Піднатужилися, вправно ріпку витягнули славно.

Ведуча. Ріпку дід продав за гроші та гостинців накупив, на гостинці із базару усіх рідних запросив. Дуже соромно було їм ті гостинці смакувати, бо вони ж то не хотіли ріпку з грядки витягати.

Баба. Ти пробач дідусю милий

Внучка: Ти за лінощі прости.

Жучка. Будемо разом працювати ріпку новую ростить.