Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Реферат на тему: "Міжпредметні зв’язки у викладанні музичної літератури в школах естетичного виховання"

Реферат на тему: "Міжпредметні зв’язки у викладанні музичної літератури в школах естетичного виховання"

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №QS412281
За публікацію цієї методичної розробки Коркіна Олена Юріївна отримав(ла) свідоцтво №QS412281
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Обласний навчально-методичний центр

підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів

Міжпредметні зв’язки

у викладанні музичної літератури

в школах естетичного виховання

Реферат викладача

Ізюмської ДМШ

Коркіної Олени Юріївни,

Група викладачів музично-теоретичних дисциплін

Харків 2017

Виховання дитини у музичній школі – великий та складний процес, що відбувається як на індивідуальних (спеціальність, інструмент за вибором, вокал), так і на групових (сольфеджіо, музична література, хор, ансамбль, оркестр). Між всіма предметами багато спільного: єдність та взаємозв’язок полягають у музиці, яка виступає як об1єкт пізнання та засіб виховання.

Всі музичні дисципліни повинні сприяти формуванню у дітей зацікавленості до серйозного музичного мистецтва, емоційного ставлення до музики та всебічному розвитку музичних здібностей.

Однією з тенденцій музичної освіти школярів є прогрес інтеграції мистецтв. Кожен вид мистецтва володіє особливими можливостями проникнення в духовне життя людини. Освоєння дитиною історії музики в комплексі з іншими предметами є необхідною умовою для всебічного і гармонійного розвитку його загальної культури.

Кожен етап викладання музичної літератури у школах естетичного виховання має певні завдання, тому розуміння і визначення цих завдань стає запорукою вибору правильних шляхів для якісної роботи викладача. Відомо, що завданням у ШЕВ постає розвиток творчих здібностей дітей, їх естетичний розвиток, отримання досвіду художніх вражень, виховання вміння слухати, розуміти, розбирати музичні твори і головне - любити музику. Про це багато говорив Борис Асаф’ев: "Розуміння краси музики та краси мистецтва - ось головне, що ми повинні розвинути в дітях". В музичній школі головне - враження, музичне сприйняття, збагачення естетичного рівня, навчити дітей любити і розуміти музику. Відповідність змісту музичної освіти природі дитини та її схильності до творчих видів діяльності стає передумовою його інтелектуального розвитку а також розвитку творчої уяви.

Розуміючи ці задачі, ми замислюємося над методами і прийомами навчання. Проблема міжпредметності знаходить різноманітні аспекти розгляду у науково-методичних роботах різних авторів. Вчені пов'язують ці аспекти з поняттями «комплексність», «інтеграція», «взаємодія», «міжпредметні зв'язки», «синтез».

У сучасній музично-педагогічній дидактиці розроблена система міжпредметних зв'язків. Специфіка говорить сама за себе: зв'язок між предметами, ознаки одного навчального предмета розкриваються в інших. Все зв'язується між собою зв'язками тимчасовими (за навчальною програмою) і тематичними (між предметами).

Інтерес до використання міжпредметних зв'язків у вітчизняній музичній педагогіці активувався на початку 70-х р. XX століття. Розробка триває і сьогодні під терміном «інтегрований урок». Хоча цей принцип одержав своє застосування порівняно недавно, зазначимо, що корені йдуть дуже глибоко, оскільки ще у Давній Греції, Римі вчителі на заняттях у філософських школах намагалися показати навчальний предмет у його зв'язках з іншими видами мистецтв. Сьогодні в прекрасних роботах вітчизняних дидактів і педагогів В. Лернера, М. Матюшкіна, Б. Асаф'єва, Б. Яворського, Д. Кабалевского розроблена чітка система міжпредметних зв'язків, яка успішно використовується у викладанні музичної літератури ШЕВ.

Поділ пізнання на наукові області виникло із-за неможливості людини пізнати світ цілком у всіх його зв'язках і відносинах. Предметна диференціація полегшує процес пізнання, але позначається на його якості. В учнів виникає уривчасте уявлення про світ і його закони, у яких не все пов'язано і залежно та багато існує саме по собі. Такі безсистемні знання псують мислення і спотворюють ставлення до світу і самого себе. Тому виникає потреба в об'єднанні знань різних наук про одних і тих же об'єктах дійсності, тобто потреба в міжпредметних зв'язках навчальних дисциплін у програмі шкіл естетичного виховання.

Методичною основою підходу до навчання є формування знань про навколишній світ та його закономірності в цілому, а також встановлення внутрішньопредметних зв'язків у засвоєнні основ наук. У цьому зв'язку інтегрованим уроком називають будь-який урок зі своєю структурою, якщо для його проведення залучаються знання, уміння та результати аналізу досліджуваного матеріалу методами інших наук, інших навчальних предметів.

За загальною класифікацією розрізняють два типи міжпредметних зв'язків.

Перший – це зв'язки програмні, тобто за навчальною програмою і з музичної специфікою: музична література пов'язана зі спеціальністю, сольфеджіо. На уроках неодноразово повинні підкреслювати, що сольфеджіо допоможе нам краще розуміти музику, музичні стилі. Доцільно розглядати репертуар хору, оркестру, давати завдання дізнаватися про композитора, стилі тієї чи іншої музики. Отже, розвивати професіоналізм, зацікавленість учнів. Яскравим прикладом повинна бути загальна характеристика творчості композитора, ілюстрування учнями не тільки музичних фрагментів, але і аналізом стилю композитора (лади, гармонія, тональність).

Другим типом є зв'язки загальногуманітарного циклу: українська, російська та зарубіжна музичні літератури, і загальна література, проза, поезія, історія, початки філософії та естетики. А також в загальних рисах живопис, скульптура, архітектура. Практика показує, що все це можливо і реально об’єднати. Наприклад: О. Даргомижський – П. Федотов, О. Бородін – В. Васнецов, М. Мусоргський – В. Суріков, І. Бах - готичні собори, Ф. Шопен – Е. Делакруа, П. Чайковський – Д. Байрон, М.Лермонтов і т. д.

У процесі педагогічної діяльності спостерігається багато прикладів, коли система міжпредметних зв'язків «працювала» в багатьох темах. Наприклад, дуже добре сприймається учнями тема «Життєвий і творчий шлях О. Даргомижського». Часто подається педагогами як важка тема, вона може бути подана дуже яскраво, цікаво, з використанням міжпредметних зв'язків.

Календарно-тематичний план передбачає 1,5 години на тему «О. ДАРГОМИЖСЬКИЙ. Огляд творчості. Романси і пісні.» Перш ніж безпосередньо перейти до теми життєвого і творчого шляху О. Даргомижського, учнів необхідно коротко познайомити з направленням, яке було провідним у той час (40-і роки XIX століття). Слід загострити увагу на тому, що людські вади і недоліки подаються через сміх і гумор. Але під зовні смішною ситуацією ховається глибокий сенс, особиста драма людини. "Видимий світові сміх, невидимі світові сльози" – М. Гоголь. В якості прикладу можна навести картину П. Федотова "Розбірлива наречена". Коротко ознайомивши учнів з сюжетом картини (колись гарна дівчина відкидала женихів в силу свого примхливого характеру, поки вік та обставини не змусили її вийти заміж за багатого каліку), важливо провести паралель з поезією - байка І.Крилова з однойменною назвою. Прочитавши уривок байки, необхідно з'ясувати, який же порок намагалися виявити і показати П. Федотов і І. Крилов. Після знайомства учнів з картиною і байкою ми можемо вводити новий для них термін «критичний реалізм», тобто показ недоліків і вад людей через сміх.

Далі необхідно з'ясувати: якщо напрям критичний реалізм ми зустрічаємо в живопису (П. Федотов), літературі (М. Гоголь, І.Крилов), він може зустрічатися в музиці, а якщо "так", то в яких саме жанрах - інструментальних або вокальних.

Найяскравіший представник критичного реалізму в музиці – О. Даргомижський. Загостримо увагу учнів на те, що цей напрямок для них новий, отже, музичні засоби, які будуть використовуватися в музиці, також будуть незвичайні. Згадаймо М. Глінку – характерними для його творчості є наспівність, кантилена. У О.Даргомижського ж, навпаки, - речитатив ("Хочу, щоб звук висловлював слово. Хочу правди"). Наприклад, романс "Титулярний радник". Прослухавши твір і ознайомившись сюжетом, учні роблять висновки: соціальна нерівність постає перешкодою особистому щастю людини.

Міжпредметні зв'язки ми можемо використовувати також в інших темах, наприклад, "Епічнісь у творчості А. Бородіна". Ознайомивши учнів з поняттям епічності, ми загострюємо увагу на масштабах розвитку, грандіозності, величі. Це - живопис (картини В. Васнєцова, В. Глазунова, К. Васильєва. Масштабні полотна, давньоруські сюжети, богатирська міць), іконопис (Спас Нерукотворний).

Згадаймо давньоруські архітектурні споруди, храми (храм Покрови на Нерлі, Святої Софії в Новгороді) - їм також притаманний розмах, монументальність, грандіозність, богатирська сила.

Таким чином, ознайомивши учнів з епічністю на прикладі живопису і архітектури, цілком виправдано ми можемо переходити до музики, а саме до Симфонії №2 Бородіна. Слід звернути увагу на підзаголовок - "Богатирська". Отже, яким же буде музичний матеріал, драматургія? Що являє собою тематизм партій, на яких інтонаціях будується? Широкий розмах, богатирська міць, неквапливість. Паралельно виникають асоціації з хоровим прологом опери "Князь Ігор". Учні відчувають схожість хору "Сонцю красному..." та головної партії симфонії № 2, отже, роблять висновок: що характерно для епічного симфонізму і епічної драматургії опери: неквапливість руху та розвитку, великий штрих. Тут наводимо фрагменти літературних творів "Слово о полку Ігоревім" та "Пісня про віщого Олега".

Також можна підключити методи сучасної дидактики: евристична бесіда. Учні порівнюють принципи епічної драматургії в літературі, архітектурі, живописі, музиці. Шукають подібності та відмінності, таким чином, сприймаючи цю досить складну тему, цікаво і легко. Підключаючи самостійне мислення дітей, ми вчимо їх знайомитися з новими темами більш усвідомлено, доходити до суті будь-якого питання самостійно.

Можна відзначити, що цікавих прикладів взаємодії різних граней мистецтва досить багато. В цілому погодимося з багатьма дидактами і педагогами, що предмет музична література має, безсумнівно, проходити у зв'язку з іншими предметами, оскільки допомагає дітям представляти багату картину світу.

Комплексний метод викладання, широке взаємопроникнення змісту навчальних предметів, єдність цілей навчання і практична слухова основа всіх дисциплін у дитячій музичній школі створюють сприятливі об'єктивні умови для різнобічних і плідних міжпредметних зв'язків у музичному виховному процесі.

Література

  1. Ахлебинина Т.В. Межпредметная интеграция и ее роль в повышении качества знаний и развитии школьников //Наука и школа – 2008. – с. 22.

  2. Асмолов А.Г. Системно-деятельностный подход к разработке нового поколения стандартов образования // Проблемы стандартизации в системах образования стран Содружества Независимых Государств: Тр. Междунар. науч.-практ. конф. «Проблемы стандартизации в образовании и пути их решения» (Москва, 10–11 ноября 2009 г.). М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2009. 294 с.

  3. Гейхман Л.К. Обучение общению во взаимодействии: интерактивный подход//Образование и наук. -202. -№3. 

  4. Зверев И.Д., Максимова В.Н. Межпредметные связи в современной школе. - Готсдинер А.Л. Музыкальная психологогия. – М.: Просвещение, 1993. – 194с М., 2011.

  5. Исаев И.Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя: Учеб.пособие для студ.высш.учеб.заведений. –М, 2012. 

  6. Исурина Г.Л.Групповые методы. – Л., 2013. 

  7. Кавтарадзе Д.Н.Обучение и игра. Введение в активные методы обучения. Учеб.пособие для учителей. –М, .2008. 

  8. Кулагин П. Г. Межпредметные связи в обучении. – М.: Просвещение, 2013.

  9. Зверев И. Взаимная связь учебных предметов. М. 1977.

  10. Лагутин А. Методика преподавания музыкальной литературы в ДМШ. М. 1982.

  11. Лагутин А. Основы педагогики музыкальной школы. М. 1985.

  12. Лернер И. Процесс обучения и его закономерности. М. 1980.
    Максимова В. Межпредметные связи и совершенствование процесса обучения. М. 1984.

  13. Максимова В. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе. Л. 1980.

  14. Машенко Н.М. музика та живопис у творчості письменників. – К.: Вища школа, 1985. – 14 с

  15. Теплов Н.А. Музыка – детям: Пособие для муз. руководителя. – М.: Просвещение, 1985. – 144 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Реферат "Міжпредметні зв’язки у викладанні музичної літератури в школах естетичного виховання" звертає увагу викладачів музично-теоретичних дисциплін на важливість активного використання такої форми роботи та наводить приклади практичного застосування на уроках.
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Культура
  • Клас
    5 Клас, 6 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    515
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер матеріала
    QS412281
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №QS412281
За публікацію цієї методичної розробки Коркіна Олена Юріївна отримав(ла) свідоцтво №QS412281
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти