Реферат на тему: «Гуманістична спрямованість педагогічної взаємодії»

Опис документу:
Педагогічна професія – одна з найдавніших. Виникла вона на ранніх етапах розвитку людства у зв’язку з потребою передавати підростаючому поколінню набутий досвід. Провідне місце у професіоналізмі вчителя посідає спрямованість його особистості. Спрямованість особистості педагога – це мотиваційна зумовленість його дій, вчинків, усієї поведінки конкретними життєвими цілями, джерелом яких є потреби, суспільні вимоги.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

Педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка

Реферат на тему: «Гуманістична спрямованість педагогічної взаємодії»

Виконала: студентка групи ШКВ-12

Процайло Олена

Львів 2020

Педагогічна професія – одна з найдавніших. Виникла вона на ранніх етапах розвитку людства у зв’язку з потребою передавати підростаючому поколінню набутий досвід. Провідне місце у професіоналізмі вчителя посідає спрямованість його особистості. Спрямованість особистості педагога – це мотиваційна зумовленість його дій, вчинків, усієї поведінки конкретними життєвими цілями, джерелом яких є потреби, суспільні вимоги. Педагогічна

спрямованість особистості – це стійка мотивація формування особистості

учні її всебічного гармонійного розвитку.

Гуманістична спрямованість особистості вчителя означає ставлення

до дитини як до найвищої цінності, визнання її права на свободу і щастя,

вільний розвиток і прояв своїх здібностей. Вільно реалізувати свої творчі

можливості задля себе й оточення – людина може лише за наявності віри в

саму себе. Остання зміцнюється тоді, коли сприймаються й оцінюються не

тільки її позитивні якості, а й уся особистість загалом, тобто коли її

люблять, поважають її гідність, виявляють гуманність. Водночас гуманізм

не є абсолютизованим усепрощенням і покірність стосовно недосконалості

людини. Педагог повинен ставити перед вихованцем посильні й розумно

сформульовані вимоги з метою його подальшого розвитку, тобто

здійснювати педагогічний вплив гуманістичного, а не авторитарного

характеру. Виявляючи в діалозі, співпраці, партнерстві повагу до учня,

толерантність і справедливість, учитель тим самим захищає свободу

особистості, продовжує культурну спадщину, творить нові вартості,

виступає співучасником зміцнення демократичного ладу. Педагогічна культура вчителя є системним утворенням. Її головними структурними компонентами є: педагогічні цінності, творчі способи педагогічної діяльності, досвід створення

вчителем зразків педагогічної практики з позицій гуманізму.

Показниками високого рівня сформованості педагогічної культури

слід вважати:

  • гуманістичну спрямованість особистості педагога;

  • психолого-педагогічну компетентність і розвинуте педагогічне

  • мислення;

  • освіченість у галузі предмета, який учитель викладає, і володіння

  • педагогічними технологіями;

  • досвід творчої діяльності, уміння обґрунтувати власну

  • педагогічну діяльність як систему (дидактичну, виховну, методичну);

  • культуру професійної поведінки (педагогічного спілкування,

  • мови, зовнішнього вигляду).

Ще у ХVІІ столітті чеський педагог-гуманіст Ян Амос Коменський мріяв дати своєму народові зібрану воєдино мудрість світу. Він порівнював учителя із садівником, який з любов'ю вирощує рослини в саду, з архітектором, який дбайливо забудовує знаннями всі куточки людської істоти, зі скульптором, який старанно обтесує і шліфує уми й душі людей, з полководцем, який енергійно веде наступ проти варварства і неуцтва. 
Відомий німецький педагог і  діяч у галузі народної освіти середини XIX століття Адольф Дістервег, якого  називали учителем німецьких учителів, висував загальнолюдську мету виховання: служіння істині, добру, красі. "У кожному індивіді, в кожній нації повинен бути вихований образ думок, який називається гуманністю, - це прагнення до благородних загальнолюдських цілей".

Видатний вітчизняний педагог К.Д.Ушинський заклав теоретичні основи національної гуманної педагогіки. Ідеальний учитель, на його думку, тонко відчуває душевний стан своїх учнів, убачає в них особистості, які гідні такої самої поваги та визнання своїх прав, як і дорослі люди. Такий педагог прагне створювати взаємини, за яких виникає можливість особистісного впливу вчителя, його розуму, моральності, волі, характеру на особистість вихованця.

Проголошуючи повагу до особистості дитини, визначний  російський педагог-просвітитель другої половини XIX - початку XX століття П.Ф.Каптерєв вважав за необхідне визнання свободи, самостійності і водночас відповідальності вихованця за свої дії. Він писав: "Діти не осли, нав'ючені вантажем обов'язків, а особистості, у яких, як і у дорослих особистостей, обов'язки йдуть поряд з правами. Тому до дітей, навіть до найменших, треба ставитись з обачністю, обережно, поважати в них людську особистість і не порушувати їхні права".

Виховання заради щастя дитини такий  гуманістичний смисл педагогічної діяльності В.О.Сухомлинського. Першорядне завдання учителя, вважав він, полягає в тому, щоб відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньо-творчої, інтелектуально-повнокровної праці. "Розпізнати, виявити, розкрити, випестити, викохати в кожному учневі його неповторно-індивідуальний талант - значить підняти особистість на високий рівень розквіту людської гідності".

У новому тисячолітті  гуманізм стає узагальненою системою поглядів, переконань і ідеалів учителя XXI століття. Зміст його практичної діяльності, її засоби, методи і способи  будуть реалізовувати: 
• ідею особистісно орієнтованого підходу в навчанні і вихованні; 
• підпорядкування всіх дій педагога реальним інтересам учня; 
• надання допомоги учневі у його саморозвитку шляхом виховання культури ставленняь до самого себе, інших людей, природи, праці; 
• забезпечення гармонійного і творчого розвитку кожного учня з наданням йому можливості прояву суб'єктності і самобутності; 
• якомога ширше використання педагогічних вимог в опосередкованій формі (порада, прохання, довір'я, схвалення тощо, педагогічної підтримки); 
• поступовий перехід від групових форм взаємодії до індивідуальної; 
• емоційне забарвлення ділових відносин з учнями; 
• постійний контроль у процесі ділової комунікативної діяльності; 
• подолання різних форм авторитаризму, домінування, садизму, відриву навчання і виховання від життя суспільства. 
Ствердження гуманістичного мислення передбачає розуміння педагогом суспільно-економічних і політичних змін, що відбуваються, чутливість до зрушень в особистості вихованців, їх позицій, цінностей, потреб, мотивів; невпинне переосмислення своїх освітніх дій і використання його в удосконаленні педагогічного процесу.

Виявляючи в діалозі, співпраці, партнерстві повагу до учня, толерантність і справедливість, учитель тим самим захищає  свободу особистості, продовжує  культурну спадщину, творить нові вартості, виступає співучасником зміцнення демократичного ладу.

В умовах демократичного суспільства важливо активізувати в педагогічних системах гуманістичний потенціал педагогічної взаємодії. Особливо це актуально для педагогічної освіти, головним завданням якої є становлення студента як майбутнього вчителя, забезпечення сприятливих умов для його особистісного і професійного зростання. “Виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості” (К.Д Ушинський), а тому незаперечним є благодійний вплив високо розвинутої особи викладача на формування особистості студента. Саме взаємини системи “студент - викладач” є тією соціально-психологічною цариною, де чи не вперше розгортається професійне самоствердження майбутнього вчителя, формується його професійна самосвідомість, закладається модель професійної поведінки і діяльності фахівця.

Процес соціалізації особистості майбутнього вчителя розпочинається задовго до вступу його до педагогічного навчального закладу і продовжується під час навчання як у формі цілеспрямованого впливу, так і нерегульованої взаємодії з соціально-професійним середовищем. Започатковується професійно-рольова ідентифікація студента, яка сучасною психологією розглядається саме як один із найважливіших механізмів соціалізації. Вона пов’язана, насамперед із прийняттям студентом нової соціально-рольової позиції майбутнього педагога, формування соціально-професійного аспекту його “Я-концепції”, інтеріоризацією гуманістичних цінностей, виробленням відповідних професійно-педагогічних настанов.Ідентифікація студента з викладачем допомагає йому набути професійної ідентичності: зміцнити професійно-педагогічну спрямованість скоригувати “Образ-Я”, підвищити професійну самооцінку, професійно-рольові цінності і угодити їх зі структурою власного “Я”. Особливо важливе значення мають взаємини студента з викладачами для формування гуманістичних орієнтацій і способів поведінки майбутнього вчителя, зокрема альтруїстичних почуттів і відношень особистості, почуття власної гідності і прийняття самоцінності іншої людини, педагогічного оптимізму і співчуття, розуміння дитини, здатності відгукнутися на її проблеми і радощі та бути готовим надати їй своєчасну допомогу і підтримку.

 Для педагога провідною є орієнтація на головну мету за гармонійної узгодженості всіх інших: гуманізації діяльності, гідного самоутвердження, доцільності засобів, врахування потреб вихованців. Лише за умови почуття відповідальності перед майбуттям, усвідомлення мети і великої любові до дітей починає формуватися професійна майстерність учителя.Якщо спрямованість педагога гуманістична, вона завжди виявляється як активна позиція. Гуманістична спрямованість є виявом здатності бачити великі завдання у малих справах. Вона дає змогу оцінювати свою діяльність з точки зору не лише безпосередніх, а й опосередкованих результатів, тобто тих позитивних індивідуальних змін у життєдіяльності і структурі особистості своїх вихованців, частковим організатором яких він є сам як особа, відповідальна за якість організації виховного процесу.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.