Психодіагностика дітей з особливими освітніми потребами. "Формалізований метод індивідуальної діагностики"

Психологія

17.03.2021

177

0

29

Для кого: Дошкільнята (3-4 роки), Дошкільнята (4-5 років), Дошкільнята (5-6 років), 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас
Опис документу:
Цей метод покликаний полегшити роботу шкільного психолога, так як дозволяє, по-перше, здійснювати діагностику дітей інклюзивної форми навчання у межах своєї компетентності, по-друге, фіксувати дані від комунікації, а точніше саму комунікацію, незалежно від змісту. . Комунікація, якою б вона була: вербальна чи невербальна, виступає тут у якості предмету дослідження. Сам змість почутого чи побаченого психологом під час діагностики може фільтруватися чи навіть ігноруватися.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ФОРМАЛІЗОВАНИЙ МЕТОД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ
учня з особливими освітніми потребами

З провадженням інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, перед психологічною службою та шкільним психологом з’явилися нові виклики щодо спілкування та діагностування дітей, які є на межі або поза межами стандартизованих методів дослідження дітей дошкільного та шкільного віку, які власне практичний психолог використовує у своїй повсякденній роботі.

Валідність інструментів психологічної роботи не ставиться під сумнів. Відсутність результату також результат. Але, наприклад, вербальний тест, який потребує вербальної відповіді стає безсилим, коли перед психологом опиняється дитина, у якої діагностовано порушення апарату мовлення. Яку модель комунікації у такому випадку вибрати психологу? І чи навчений шкільний психолог невербальній комунікації, вірніше, – чи у компетентності психолога застосовувати інші, крім вербальних, засоби комунікації з дітьми? Простіше кажучи, яким чином практичному психологу зафіксувати у своєму журналі діагностику учня, який, не зважаючи на свої фізіологічні чи психічні особливості, є повноцінним учасником освітнього процесу.

Не дуже чесно вимагати у шкільного психолога компетентних знань та умінь за межами свого фаху, наприклад, зі сфери парапсихології, що є частиною медицини. Є неврологи, психіатри та інші спеціалісти, які вправі поставити діагноз застосовуючи при цьому фахові інструменти та методи.

А для шкільного психолога основним інструментом є слово. Емоції та почуття ми домовимось не брати до уваги, адже вони суть людської природи і незалежно від рівня психічного розвитку, кожна людина здатна їх проявляти.

Щоб пояснити поведінку учня, психологу потрібно, насамперед для себе самого, зафіксувати її і описати таким чином, щоб можна було пояснити отриману інформацію, наприклад, батькам учня. Саме для цього було розроблено формалізовану таблицю, де психологу досить просто можна зафіксувати свою комунікацію з дитиною, яка може реагувати чи відповідати нестандартно, чия поведінка відрізняється від загальноприйнятих норм та поглядів; у якої лікарі діагностували та зафіксували порушення мовленнєвого апарату, нервової системи та рекомендували відмінну від загальноосвітньої форму навчання тощо.

Формалізований метод індивідуальної діагностики покликаний полегшити роботу шкільного психолога, так як дозволяє, по-перше, здійснювати діагностику дітей інклюзивної форми навчання у межах своєї компетентності, по-друге, фіксувати дані від комунікації, а точніше саму комунікацію, незалежно від змісту. Комунікація, якою б вона була: вербальна чи невербальна, виступає тут у якості предмету дослідження. Сам змість почутого чи побаченого психологом під час діагностики може фільтруватися чи навіть ігноруватися. Це необхідна складова формалізованого методу задля правильної побудови думок, міркувань та загального висновку про досліджуваного.

Даний метод представлений у таблиці, в якій психологу, відповідно до етапів дослідження, потрібно фіксувати дані комунікації з дитиною.

І етап – в якому фіксуються дані першого емоційного контакту з дитиною. На першій зустрічі це може бути знайомство, під час якого психолог може зафіксувати, чи є прямий зоровий контакт, посмішка у відповідь.

ІІ етап – це перший вербальний контакт, де після привітання психолога до дитини він очікує вітання у відповідь.

ІІІ етап – за рівнем складності, якщо І та ІІ етапи пройдені успішно, доцільно почати спілкування зі зняття психологічного напруження. Запитання запропоновані у таблиці можна змінювати, головне, щоб зафіксувати при цьому, чи дитини напружується, чи розслабляється, проявляє інтерес чи байдужість.

Далі, у межах ІІІ етапу, психолог може зібрати короткий анамнез. Просить дитину розповісти про День народження, очікування якогось свята; увагу слід звернути на об’єктивізацію дитиною свого суб’єктивного світу, полічити кількість слів, якими вона оперує.

Далі бесіду можливо вести двома шляхами: перший – коли потрібно підвести розмову до завчасно відомого, або очікуваного результату; другий – коли з розповіді дитини психолог вибирає слова, які просить пояснити (їх значення, почуття, які вони викликають).

На наступній зустрічі психолог може проаналізувати своє спілкування з дитиною та зафіксувати дані у таблиці «Аналіз психологічної консультації», де має можливість зафіксувати : 1. Розуміння дитиною звуків мови (слів, речень); 2. Грамотність дитини при змінюванні слів та складанні речень (якщо такі будуть); 3. Активний словник (кількість слів, якими дитина складає речення).

Якщо спілкування з дитиною перейде у вищі форми і буде можливість спостерігати задовільну вербальну комунікацію, психолог може зафіксувати отримані дані у таблиці «Кількісний аналіз».

Додатково, психолог може під час роботи з дитиною підкреслити важливі дані у таблиці «Емоційно-вольова сфера, психічні процеси, орієнтація у часі та просторі». А на останок зробити «загальний аналіз мовлення», де відповідні до дитини дані необхідно лише підкреслити.

У результаті психолог отримує заповнену таблицю з даними на основі яких буде спроможний скласти формалізований висновок.

Індивідуальна діагностика _________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові дитини)

Дата: ____________

І. Перший емоційний контакт

Перша реакція на психолога

Є прямий зоровий контакт

Дратується, відвертається

Спокійний або байдужий

Інше

У відповідь на посмішку

Посміхається у відповідь

Дратується, плаче, злиться

Байдужий, не реагує

Інше

ІІ. Перший вербальний контакт

У відповідь на вітання

Вітається

Дратується, плаче, відвертається

Байдужий, не реагує

Інше

ІІІ. Другий вербальний контакт

Зняття психологічного напруження

Я психолог, я цікавлюся твоїм настроєм…

Слухає пояснення

Дратується, боїться, ховається

Не слухає, вдає що не чує

Інше

(наприклад) Хто такий психолог?

Розуміє запитання

Не розуміє запитання

Не слухає, ховається

Інше

Відповідь дитини:

Яким буває настрій?

Розуміє запитання

Не розуміє запитання

Не слухає, ховається

Інше

Відповідь дитини:

У мене хороший настрій, а у тебе?

Розуміє запитання

Не розуміє запитання

Не слухає, ховається

Інше

Відповідь дитини:

Далі діалог формується з контексту

Ключове слово (слово, яке дитини часто повторює)

Тема, яка цікавить дитину

Інше

Психолог:

Дитина:

Психолог:

Дитина:

Аналіз психологічної консультації

І. Розуміння дитиною звуків мови

Повністю розуміє почуте

Розуміє почуте частково (не розуміє деякі слова)

Не розуміє почутого

Інше

Очікувано реагує на почуте

Не очікувано реагує на почуте

Ніяк не реагує

Інше

Може пояснити слово (запитання), яке чує

Слово (запитання) знає і розуміє, але пояснити не може

Не знає і не може пояснити почуте

Інше

ІІ. Грамотність дитини при змінюванні слів та складанні речень

Грамотно змінює слова, складає речення

Помиляється при відмінюванні слів та складанні речень

Не здатна скласти речення, використовує невідмінювані слова

Інше

ІІІ. Активний словник (кількість слів, за допомогою яких дитина складає речення)

Речення повні, складаються з 3 і більше слів

Речення обмежені від 1 до 3 слів

Речень не складає, відповідає лише одним словом

Інше

Кількісний аналіз

Слова, які найчастіше вживає дитина

Переважають такі емоції

Теми, інтереси

Чого найбільше боїться

Авторитети (ідеали)

Кого ставить нижче за себе або негативно ставиться

Оцінки у щоденнику, охайність у зошитах (при наявності)

Емоційно-вольова сфера, психічні процеси, орієнтація у часі та просторі

(підкреслити відповідне)

емоції

Емоційно стабільна, без раптових та частих перепадів настрою

Настрій швидко змінюється, але піддається контролю

Не може контролювати емоції, довго перебуває у якійсь емоції

Контроль поведінки

Поводиться адекватно, контролює себе сам

Не здатна сама контролювати поведінку

Не піддається контролю

Увага

Здатна зосередити увагу на заданому предметі (бесіді)

Не може вказаний час бути зосередженою на заданому предметі

Взагалі не тримає уваги на заданому предметі

Час і простір

Розуміється в часі та просторі (де перебуває, який рік)

Плутається у цифрах або географії

Не розуміє ні часу ні простору

Загальний аналіз мовлення

(підкреслити відповідне)

Розуміння почутого

Розуміє

Розуміє частково

Не розуміє

Рухи язиком (мовленнєвим апаратом)

Мовленнєвий апарат працює добре

Є незначні дефекти мови

Мовленнєвий апарат не розвинений

Говоріння фразами (реченнями)

Складає повноцінні речення

Використовує одне слово, фрази «кліше»

Не відповідає словами

Заміна слів

Легко змінює слова

Користується завченими словами

Не замінює слова

Послідовність складання слів

послідовне

хаотичне

Не складає слова у речення

Членороздільність мови

Чітко розділяє слова, речення

Ковтає слова, губить закінчення слів

Мова не членороздільна (незрозуміла)

Судоми мовленнєвих м’язів

Немає судом

Судоми є, але не заважають вимові слів

Складно вимовляти слова через судоми, заїкання.

Практичний психолог _____________________________

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Психологія

17.03.2021

177

0

29

Для кого: Дошкільнята (3-4 роки), Дошкільнята (4-5 років), Дошкільнята (5-6 років), 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас