Природознавство є комплексом наук про природу, її взаємозв’язки та системи. Воно нерозривно п ов’язане з іншими предметами (фізика, біологія, хімія, географія тощо) міжпредметними інтегрованими зв’язками.

Головною метою при вивченні даного предмета є здобуття учнями природознавчої компетентності шляхом засвоєння знань про людину і природу. До основних цілей, які ставляться під час навчання природознавству, можна віднести формування природничих знань у дітей (вони мають розуміти основні поняття та мати уявлення про предмети та явища, що їх оточують, та їх взаємозв’язки); формування природничих умінь (вміти розрізняти об’єкти природи, рослини, тварин тощо).

Навчання природознавству також позитивно впливає на розвиток психічних процесів дитини, її розумової діяльності. Діти вчаться порівнювати, доводити свою точку зору, активно використовуючи перцептивну, мисленнєву, імажитивну та інші види розумової діяльності. 

Діти набувають досвіду навчально-пізнавальної та практичної природоохоронної діяльності, формують навики самостійної роботи та групової, засвоюють норми морально-етичного ставлення до природи та людини.

Сучасне природознавство пройшло вже три етапи розвитку і зараз перебуває на четвертому. Першу стадію – натурфілософію – можна охарактеризувати активними спостереженнями, знання здебільшого базувалися на здогадках. В основі лежав синтез природничих і філософських ідей.

Друга стадія розвитку природознавства припадає на XVII – кінець XIX століття і вже називається аналітичним природознавством. В хід активно вступають експерименти та математичне викладання отриманих результатів. Цей період характеризується великою кількістю відкриттів: закони класичної механіки, всесвітнього тяжіння, періодичного закону, теорії еволюції тощо. Розвиваються і пов’язані з природознавством науки: хімія, біологія та інші. В центрі досліджень здебільшого стоять об’єкти природи, а не процеси. Головним принципом було визнано сталість природи та незалежність її елементів.

Третя стадія характеризується синтетичним природознавством (кінець ХІХ – початок ХХ століття). В цей період вже активно відбуваються дослідження як самих об’єктів, так і процесів, що відбуваються в природі. Визначаються залежності між всіма процесами та явищами. Життя вивчається як сукупність безперервно протікаючих хімічних реакцій.

І от вже наприкінці ХХ століття розпочався новий етап розвитку природознавства, який отримав назву інтегрального. Йому характерне розширення масштабів досліджень, об'єднання дисциплін та напрямків наукових розробок. Природа розуміється як цілісна система з еволюційним розвитком.

Сучасне природознавство є багатогранною наукою, яка використовує різноманітні методи досліджень та поєднує інтегровані знання з усіх можливих дисциплін.