Учителю! Мій світоче прекрасний!
Коли ж не ти, хто проведе в Країну знань?
І погляд твій у всіх віках незгаслий
Дорогу вкаже до людських надбань.
Ти виховать і піднести зумієш,
Талант покажеш учнів навселюд.
Своїм теплом дитячі душі грієш,
Для них - порадник, приклад, навіть друг...
І як тривожно бачить оті очі,
Що світяться лиш холодом пустим.
Ти їх врятуєш, витягнеш з полуди ночі,
Себе забудеш - риса од святих!
Учителю! Мій янголе пречистий!
Верни в дитинство! Світ знову відкрий!
А погляд твій хай осяває шлях тернистий,
Знов поведи нас до вершин Країни мрій!
