Презентація до уроку 8 класи " Візитні картки традиційних страв України"

Трудове навчання

Для кого: 8 Клас

22.04.2021

251

3

0

Опис документу:
Українці – одні з найбільш хлібосольних та гостинних народів. Вони вміють з приготування їжі та застілля зробити ціле свято – хочеться знову і знову куштувати ці страви, приїхати знову в щедрі краї або повторити це свято і національні страви у себе вдома. Безліч рецептів і різноманітність способів, як можна приготувати одну й ту ж страву, дозволяють кухні зберігати традиції і одночасно бути неповторною.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Традиційні українські страви, про які мало хто знає
Слайд № 1

Традиційні українські страви, про які мало хто знає

Традиційні страви відображають характер і культуру тої країни, якій вони належать. Українська національна кухня славиться щедрістю та любить всього...
Слайд № 2

Традиційні страви відображають характер і культуру тої країни, якій вони належать. Українська національна кухня славиться щедрістю та любить всього побільше. Пропонуємо ознайомитись із традиційними, але маловідомими стравами української кухні. Особливості національної кухні – це широке використання м'яса, круп, а також різних овочів: помідорів, баклажанів, цибулі й виробів з пшеничного борошна. Зібрали для вас страви, які їли наші предки, як виявилося: не борщем єдиним!

Ось які страви вибрали: Балабушки – булочки круглої форми з кислого тіста. Зазвичай, їх печуть на свята або в неділю. Для приготування балабушки ви...
Слайд № 3

Ось які страви вибрали: Балабушки – булочки круглої форми з кислого тіста. Зазвичай, їх печуть на свята або в неділю. Для приготування балабушки використовують пшеничне або гречано-пшеничне борошно. У деяких регіонах України балабушки не випікають, а варять. Вергуни – просте печиво. Їх виготовляють із прісного тіста на яйці та сироватці. Це печиво потрібно смажити в киплячій олії до золотавого кольору. За традицією, вергуни готують дівчата – на вечорниці, господині – для колядників і щедрувальників, баби-повитухи – для онуків. Гречаники – гречані млинці. Готується тісто з хлібною закваскою або дріжджами, туди додають пшеничну муку, яйце й сироватку. За українським столом їх їдять зі шкварками, молоком, кисляком, сметаною.

Клюски готуються аналогічно галушкам. Єдина різниця тісто замішують із товченою картоплею, свіжими кисломолочним сиром. Завиваники (крученики) – це...
Слайд № 4

Клюски готуються аналогічно галушкам. Єдина різниця тісто замішують із товченою картоплею, свіжими кисломолочним сиром. Завиваники (крученики) – це шматок м'яса, свинини або телятини, який відбивають, солять, перчать, а потім накладають на нього начинку і завивають рулетом. Січеники – свинину або рибу, дрібно нарізану або товчену, змішують зі смажену цибулею, перцем, борошном і вимішують із сирим яйцем до однорідної маси. Із цієї маси роблять ковбаски, які викачують в борошні та підсмажують їх на сковороді, а потім тушкують. Сирокваша або ряжанка. Молоко парять до золотавого кольору, а потім охолоджують до кімнатної температури. Далі додають одну-дві ложки сметани, накривають і лишають в теплому місці. Через 12 годин сироквашка – готова. Холодник – один із різновидів борщу. Його готують виключно влітку. У народі його називають "сирим" борщем, адже варять лише буряк. Їдять його охолодженим і дуже часто разом із вареною картоплею.

Затірка – одна з найдавніших страв слов'янських народів. Тісто з пшеничного борошна на яйцях, розтирають доти, доки не утворяться кульки розміром з...
Слайд № 5

Затірка – одна з найдавніших страв слов'янських народів. Тісто з пшеничного борошна на яйцях, розтирають доти, доки не утворяться кульки розміром з горошину чи квасолину. Їх варять або в окропі, або в молоці, а іноді в м'ясній юшці. 1. Затірка — одна з найдавніших українських страв. Взагалі ця страва була поширена на території проживання усіх слов’янських народів. Рецепт дуже простий: готується добряче підсолене пшеничне тісто, котре потім розтирається у макітрі з пшеничним борошном. Розтирати тісто потрібно, доки воно не перетвориться на мілкі розсипчасті кульки розміром з горошину. Ці кульки відварюються у воді, молоці або бульйоні. Страва готується, поки кульки не спливуть на поверхню. Заправляють готову затірку маслом, олією чи шкварками. Раніше її вживали до столу щодня, адже вона проста у приготуванні та ситна.

 Гомбовці – страва, що прийшла до нас з Угорщини, але певний час була розповсюджена і в Україні. Її унікальність полягає в тому, що вона майже іден...
Слайд № 6

 Гомбовці – страва, що прийшла до нас з Угорщини, але певний час була розповсюджена і в Україні. Її унікальність полягає в тому, що вона майже ідентична із китайськими паровими булочками, які також вважаються там традиційною стравою. Тож можливо, цей рецепт прийшов до нас практично з іншого кінця світу. Гомбовці – це парові булочки-кульки із дріжджового тіста. Всередину тіста додають різні начинки із ягід, фруктів чи просто заправляють тісто прянощами. Відрізняються ці українські кульки від інших одним нюансом – після приготування їх обвалюють у крихтах підсмажених сухарів із цукром.

3. Рокот-крумплі – дивна назва одразу наштовхує на думку про іноземне походження. Дійсно, це угорська страва, яку українці перейняли у свій побут. ...
Слайд № 7

3. Рокот-крумплі – дивна назва одразу наштовхує на думку про іноземне походження. Дійсно, це угорська страва, яку українці перейняли у свій побут. Адже рецепт зовсім не складний і включає в себе інгредієнти, які є у кожній родині: картопля, сир, будь-яке копчене м’ясо і яйця. Все це викладається тоненькими шарами, приправляється червоним перцем та запікається.

4. Меживо – традиційна українська страва, котра подібна із відомими нам овочевою ікрою чи рагу. Додаються до межива буряк, кабачки, баклажани, помі...
Слайд № 8

4. Меживо – традиційна українська страва, котра подібна із відомими нам овочевою ікрою чи рагу. Додаються до межива буряк, кабачки, баклажани, помідори, гарбуз (за бажанням якісь інші овочі), а також обов’язково додають цибулю і моркву. Вживати цю страву можна як у гарячому вигляді, так і холодну. Більше того, кажуть, що меживо настояне декілька днів стає навіть кращим на смак – адже овочі маринуються у власному соку.

5. Книші – про походження цієї страви існує багато суперечок. За однією з версій – вона зародилась у Білорусі. Проте була досить популярною на знач...
Слайд № 9

5. Книші – про походження цієї страви існує багато суперечок. За однією з версій – вона зародилась у Білорусі. Проте була досить популярною на значній частині північних та центральних українських регіонів. Книші – це округлі пиріжки із листкового тіста, в середині яких досить багато начинки. Начинка могла бути найрізноманітнішою: каші, картопляне пюре, овочі, сири та зелень. Такий смаколик був доповненням до супів або страв із м’яса. Також існував солодкий варіант страви, з фруктами, ягодами та домашнім сиром.

6. Лемішка – традиційно полтавська страва, яка давно вийшла з українського побуту. Сьогодні її рецепт зберігся завдяки згадкам у книжках та обрядов...
Слайд № 10

6. Лемішка – традиційно полтавська страва, яка давно вийшла з українського побуту. Сьогодні її рецепт зберігся завдяки згадкам у книжках та обрядовим приготуванням страви на ярмарках. Обсмажене гречане борошно розводять у гарячій солоній воді так, щоб вона зберігала густу консистенцію. Потім додають туди шматочки сала, також попередньо обсмажені. Страву перекладають у глиняний горщик і допікають у добре прогрітій печі. В тому ж горщику і подають на стіл.

7. Коцюрба – страва, яка поєднує у собі картопляне пюре і галушки. Віддалено нагадує італійську варіацію пасти, де вона також подається у пюре з ка...
Слайд № 11

7. Коцюрба – страва, яка поєднує у собі картопляне пюре і галушки. Віддалено нагадує італійську варіацію пасти, де вона також подається у пюре з картоплі. Українська традиційна страва не менш смачна: маленькі галушки з тіста, картопля, шкварки і часник перемішуються у макітрі і все це разом подається у тій же посудині. Інший варіант страви – не товкти картоплю і подавати її грубими шматочками.

8. Токан – страва, котра була поширена на території західної України. Прийшла вона до нас із румунської кухні. Часто токан плутають з мамалигою, ал...
Слайд № 12

8. Токан – страва, котра була поширена на території західної України. Прийшла вона до нас із румунської кухні. Часто токан плутають з мамалигою, але це дві абсолютно інші страви. Вони обидві включають в себе кукурудзяну кашу, але у мамализі ця крупа – основний інгредієнт, а токан – це страва зі свинини, гарніром до якої подається ця каша. Згодом до страви почали додавати і бринзу, що зроблило її ще більш подібною до мамалиги, або замінювати свинину іншим м’ясом, але це звична справа – експериментувати на кухні.

9. Росівниця – досить оригінальна страва, сьогодні її можна було б віднести до високої кухні, якби хтось взявся за популяризацію цього рецепту. Вар...
Слайд № 13

9. Росівниця – досить оригінальна страва, сьогодні її можна було б віднести до високої кухні, якби хтось взявся за популяризацію цього рецепту. Варений рис та кукурудза, квашена капуста відварена у розсолі та тертий мак у якості спеції. Унікальний смак зовсім не схожий на класичні прості українські страви.

10. І на останок – стародавній напій Гуслянка. Стінки посудини змастити густо сметаною, а в посудину залити кип’ячене та охолоджене до кімнатної те...
Слайд № 14

10. І на останок – стародавній напій Гуслянка. Стінки посудини змастити густо сметаною, а в посудину залити кип’ячене та охолоджене до кімнатної температури молоко, не перемішуючи. Вкутати посудину, аби вона прогрівалась та залишити на 12 годин. Потім охолодити напій перед вживанням.

З ложкою по Україні: 14 нетрадиційних страв, які варто спробувати
Слайд № 15

З ложкою по Україні: 14 нетрадиційних страв, які варто спробувати

Фляки (флячки) Незвична страва, яку лагідно називають флячки, є гастрономічним надбанням Польщі. У нас же воно набуло широкого поширення у Галичині...
Слайд № 16

Фляки (флячки) Незвична страва, яку лагідно називають флячки, є гастрономічним надбанням Польщі. У нас же воно набуло широкого поширення у Галичині. Фляки – не що інше, як суп, головним інгредієнтом якого є яловичий рубець. Рецепт цієї страви дуже простий, а всі складові до нього можна роздобути у будь-якому найближчому магазині. Великої популярності страва здобула завдяки високій поживності і яскравому смаку. Ви здивуєтеся, скільки сил може надати такий простий і ароматний бульйон.

Банош Банош – це традиційна страва гуцульської кухні, яка представляє собою густу кашу з кукурудзяного борошна, звареного на вершках або сметані. Ц...
Слайд № 17

Банош Банош – це традиційна страва гуцульської кухні, яка представляє собою густу кашу з кукурудзяного борошна, звареного на вершках або сметані. Цю страву ще називають вічним двигуном, адже навіть невеликої порції вистачить, щоб нагодувати багатодітну родину. Кажуть, що рецепт баноша придумали, коли зовсім не було що їсти, залишилася тільки сметана і трохи кукурудзяного борошна. Згідно з традицією, кашу повинні готувати тільки чоловіки і лише на відкритому вогні, помішуючи страву дерев’яною ложкою.

Книші З приводу походження книшів можна зустріти досить багато суперечок, але більшість стверджує, що це страва білоруської кухні. Круглі пиріжки з...
Слайд № 18

Книші З приводу походження книшів можна зустріти досить багато суперечок, але більшість стверджує, що це страва білоруської кухні. Круглі пиріжки з тонкого листового тіста і багатою начинкою завоювали велику популярність. Не дивно, що багато хто намагається привласнити винахід рецепта цієї страви. Книші в основному подають як доповнення до гарячих або м’ясних страв. А начинка може бути абсолютно будь-якою. Найпоширеніший варіант – книш з гречаною кашею, цибулею і шкварками, він може бути і солодким – з варенням, сиром або ягодами. В українській кухні найчастіше використовують бринзу, картопляне пюре, сир або капусту.

Збитень Збитень – це давньослов’янський напій, який був відомий і користувався великою народною любов’ю задовго до появи на Русі чаю. Цьому напою н...
Слайд № 19

Збитень Збитень – це давньослов’янський напій, який був відомий і користувався великою народною любов’ю задовго до появи на Русі чаю. Цьому напою не менше тисячі років, і перші самовари призначалися саме для варіння збитня, а вже потім набули звичного для нас призначення. Роблять збитні на основі меду з додаванням різних прянощів і трав’яних зборів. Напій вважають вітамінним, здатним надавати тонізуючий і лікувальний ефект при багатьох захворюваннях. Він буває алкогольним і безалкогольним, його можна пити як гарячим, так і холодним.

Меживо Меживо є однією з традиційних споконвічно українських страв. Ця закуска смачна як в гарячому, так і в холодному вигляді і представляє собою ...
Слайд № 20

Меживо Меживо є однією з традиційних споконвічно українських страв. Ця закуска смачна як в гарячому, так і в холодному вигляді і представляє собою щось середнє між ікрою і рагу. Найпоширеніший набір овочів для страви – буряк, кабачки, гарбуз і томати, до цих основних інгредієнтів обов’язково додають цибулю і моркву. Для України найбільш характерним є меживо з баклажанів. Особливість цієї страви полягає у тому, що через кілька днів вона стає ще смачнішою, оскільки овочі додатково маринуються. Також зустрічаються і фруктові варіанти рецепта.

Бограч З угорської «бограч» перекладається як казанок, і оскільки казанок є похідним начинням, рецепт бограчу кочував від села до села. В Україні в...
Слайд № 21

Бограч З угорської «бограч» перекладається як казанок, і оскільки казанок є похідним начинням, рецепт бограчу кочував від села до села. В Україні відомий угорський гуляш в основному зустрічається на території Закарпаття, де є безліч угорських селищ, що зберегли давні традиції. Для того, щоб бограч дійсно вдався, його слід готувати так, як це робили наші пращури протягом століть – у казанку і на багатті. Цікава легенда, пов’язана з появою у страві паприки – головного інгредієнта бограчу. Турки, що одвічно воювали з угорцями, готуючи собі їжу, трохи перестаралися і сипнули занадто багато паприки. Спеція настільки сильно не припала їм до смаку, що вони відмовилися від своєї страви й віддали її полоненим угорцям. З тих пір кухня Угорщини рясніє паприкою, неприйнятою їхнім ворогом.

Човлент (чолнт, чулнт) Човлент – це традиційна єврейська страва з м’яса, квасолі, крупи та овочів. ЇЇ готують у горщику і в печі. Винахідливі закар...
Слайд № 22

Човлент (чолнт, чулнт) Човлент – це традиційна єврейська страва з м’яса, квасолі, крупи та овочів. ЇЇ готують у горщику і в печі. Винахідливі закарпатці запозичили рецепт цієї страви у євреїв і перетворили його у звичайну їжу для кожної сім’ї, не забувши внести деякі корективи. Так українці використовують будь-яке м’ясо і обов’язково додають гострий перець. Кажуть, що найсмачніший і ароматний човлент виходить з копченого окосту або грудинки, можна також додати часник для пікантності.

Рокот крумплі Ще одна страва, запозичена в угорців – рокот крумплі. Слід сказати, що угорська кухня багата різноманітними овочевими запіканками, ал...
Слайд № 23

Рокот крумплі Ще одна страва, запозичена в угорців – рокот крумплі. Слід сказати, що угорська кухня багата різноманітними овочевими запіканками, але цей рецепт дуже простий і навряд чи залишить когось байдужим. У перекладі з мови предків «Rakott Krumpli» означає «картопля, запечена шарами». Щоб приготувати цю страву, знадобляться інгредієнти, які можна знайти у будь-якому домі: картопля, яйця, сир, копчена ковбаса і, звичайно ж, особлива спеція – червоний перець.

Токан Спочатку токан прийшов до нас з румунської кухні, але це не завадило страві прижитися в Україні і стати однією з улюблених. Досить часто стра...
Слайд № 24

Токан Спочатку токан прийшов до нас з румунської кухні, але це не завадило страві прижитися в Україні і стати однією з улюблених. Досить часто страву плутають з мамалигою, цю плутанину легко пояснити. Мамалига – це кукурудзяна каша, а токан – страва зі свинини, яку незмінно подавали з цією самою кашею. З часом рецепт видозмінювався, і тепер токан подають у наступному вигляді: на тарілку викладають шар каші, потім шар бринзи і знову шар каші. Шарів може бути стільки, наскільки вистачить каші. На завершення викладають смажену свинину або шкварки або взагалі можуть замінити іншим видом м’яса.

Мамалига Мамалига є молдавською національною стравою. Це круто замішана каша з кукурудзяної муки, яку прийнято варити у чавунці. Що може бути особл...
Слайд № 25

Мамалига Мамалига є молдавською національною стравою. Це круто замішана каша з кукурудзяної муки, яку прийнято варити у чавунці. Що може бути особливого у цій страві? Справа в тому, що мамалига ні за смаком, ні за консистенцією або зовнішнім виглядом не схожа на якусь іншу відому нам кашу. Спочатку її готували з проса, але коли у Молдавському князівстві почали розростатися кукурудзяні поля, то цей злак легко замінили. До того ж кукурудзу не обкладали даниною турецькі окупанти. Історично так склалося, що мамалига була основною їжею у селян, її використовували замість хліба. Для того щоб розрізати страву, найчастіше використовують вощену нитку або спеціальний дерев’яний ніж.

Крученики Крученики або завиванці – це українська національна страва, яку можна повсюдно зустріти на території Закарпатського регіону. Посудіть сам...
Слайд № 26

Крученики Крученики або завиванці – це українська національна страва, яку можна повсюдно зустріти на території Закарпатського регіону. Посудіть самі: «крученики по-хустськи», «крученики мукачівські», «крученики волинські», у кожному районі по крученику. Не варто забувати також про те, що кожен користується своїм особливим рецептом, тому крученики мають неповторний смак. Крученики являють собою різновид рулету з овочевою начинкою, туго обкручений шаром м’яса або риби. Для приготування страви використовують невелику кількість інгредієнтів, але смак має чудовий. У якості начинки можна використовувати все, що завгодно: як гриби, так і, наприклад, чорнослив. Ця закуска в основному подається гарячою, але і холодні крученики добре розлітаються.

Гомбовці Гомбовці – дивовижна угорська страва. Але дивні вони не своєю рецептурою, а тим, що фактично повністю повторюють страву, яку готують на ін...
Слайд № 27

Гомбовці Гомбовці – дивовижна угорська страва. Але дивні вони не своєю рецептурою, а тим, що фактично повністю повторюють страву, яку готують на іншому краю світу. Мова йде про китайські парові булочки баоцзи, які дуже популярні у Японії і Південно-Східній Азії. Що ж, угорці були кочівниками, тому цілком імовірно, що гомбовці прийшли до нас з маловідомої азіатської провінції. Самі гомбовці представляють собою булочки з дріжджового тіста у вигляді кулі. Їх готують на пару з різноманітними солодкими або ягідними начинками. Смак цього десерту буде залежати від вашої фантазії та обраної вами начинки. Але є у гомбовців одна маленька особливість: після приготування їх обов’язково посипають підсмаженими сухарями.

Флодні і Пожоні Кіфлі Ще один угорський десерт – популярний пиріг Флодні і рогалики Пожоні Кіфлі. Ці легендарні солодощі готують за старовинною рец...
Слайд № 28

Флодні і Пожоні Кіфлі Ще один угорський десерт – популярний пиріг Флодні і рогалики Пожоні Кіфлі. Ці легендарні солодощі готують за старовинною рецептурою угорців єврейського походження. Флодні – не що інше, як пісочний пиріг, але з особливим і багатим «внутрішнім світом». Вся родзинка цього десерту полягає у начинці: горіхи, яблука і мак, які укладають шарами. На батьківщині Флодні традиційно готують до Різдва. Євреям, що запозичили рецептуру пирога, настільки сильно полюбилася ця випічка, що його неодмінно подають до весільного столу. Можливо, вся особливість десерту полягає у секретах інгредієнтів, адже Флодні необхідно готувати з додаванням качиного, гусячого або курячого смальцю.

Рогалики Пожоні Кіфлі – ще одна страва, приготовлена за оригінальним угорським рецептом. Їх особливість полягає у тому, що для тіста одночасно вико...
Слайд № 29

Рогалики Пожоні Кіфлі – ще одна страва, приготовлена за оригінальним угорським рецептом. Їх особливість полягає у тому, що для тіста одночасно використовують і дріжджі, і розпушувач. Таким чином, рогалики виходять розсипчастими і надзвичайно ніжними. Саме такі десерти немов тануть у роті.

Львівська кава Історію львівської кави слід почати із згадки про Франца-Юрія Кульчицького – засновника першої кав’ярні у Відні і однієї з перших у ...
Слайд № 30

Львівська кава Історію львівської кави слід почати із згадки про Франца-Юрія Кульчицького – засновника першої кав’ярні у Відні і однієї з перших у Європі. Він був уродженцем Львова. І швидше за все через це кавова традиція незабаром прийшла і на батьківщину Кульчицького. Сьогодні Львів і кава – два нероздільні поняття, що злились воєдино. Проходжуючись вуличками древнього міста, не можна не відчути злегка терпкуватий кавовий аромат, що доноситься з невеликих віконець численних кафе. Справжньою кавоманією Львів захворів у кінці 18 століття, коли повсюдно почали з’являтися різні кав’ярні та кондитерські. Тут кожен міг приєднатися до ритуалу «кавування» з більш ніж 500-річною історією. Від цієї «епідемії» Львову так і не вдалося оговтатися. Місто як і раніше тримає марку кавової столиці України.

Слайд № 31

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.