Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Нестандартні уроки інформатики

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №AW352627
За публікацію цієї методичної розробки Семенова Ірина Василівна отримав(ла) свідоцтво №AW352627
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Нестандартні уроки –

шлях до успіху

Автор: Семенова

Ірина Василівна,

Лубенська ЗОШ

І-ІІІ ступенів № 2,

учитель інформатики

ВСТУП

Якщо бути занадто логічним, зробити відкриття неможливо. Тільки ті, хто розпочинають абсурдні спроби, зможуть досягти неможливого. Освіта — це те, що залишається після того, коли забуваєш все, чому вчили в школі.

Альберт Ейнштейн

Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями й батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи та засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків...

Урок – це основна організаційна форма навчання в школі. Він є не тільки важливою організаційною, але, перш за все, педагогічною одиницею процесу навчання і виховання. Сучасні школярі воліють жити сьогоднішнім днем, часто не замислюючись про те, що чекає на них завтра. Завданням учителя є не припиняти спроби знайти ті стимули, які допомогли б залучити школярів до навчання, зацікавити, заохотити та сприяти ефективній самореалізації.

Хитрощі вчителів вражають уяву: створення ситуацій успіху, використання ІКТ, завищення оцінок, застосування новітніх технологій, допуск до самостійного керування навчальним процесом і ще багато-багато іншого. Але часом зусилля вчителів не дають належних результатів, а навчальний процес нагадує справжні бойові дії: учителі наступають на учнів зі знаннями, які ті повинні засвоїти, а учні відбиваються, ховаючись за стіну байдужості.

За словами Верзіліна Н.М. “Урок – це сонце, навколо якого, як планети, обертаються всі форми навчальних занять”, тому саме на уроці вчитель повинен організувати таку діяльність, використати таку форму викладення матеріалу, щоб в учнів виникало здивування, захоплення, бажання його освоїти.

Учні будуть любити предмет, вчити його, захоплюватися ним лише тоді, коли їм буде цікаво. А зацікавити учнів – це обов’язок кожного вчителя.

Ще А. Ейнштейн писав: “... якщо вчитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такому оточенні все зачахне; зуміє навчити той, хто навчає цікаво”.

Виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сучасності стає те, що людина для самореалізації в суспільстві має набути вміння самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя.

А тому потрібно вносити в застарілі правила, нові пріоритети, цікаві корективи, які б спонукали дітей пізнавати все нове й нове, самостійно та за допомогою учителя. Я вважаю, що нестандартні уроки – шлях до успіху в навчанні. Саме вони сприяють формуванню нетрадиційного мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізнавального пошуку.

Розвиток певних якостей мислення засобами одного предмету значною мірою сприяє загальному розвитку мислення учнів. Інформатика ж має на меті навчити підходів та способів опрацювання інформації та має значні потенційні можливості перенесення розумової діяльності з однієї галузі знань в іншу. Приділяти увагу лише передаванню учням змісту навчального матеріалу – недостатньо. Здебільшого учень зберігає в пам'яті великі об'єми інформації, але не вміє їх застосувати ні у межах навчального процесу, ні, тим більше, у життєвих нестандартних ситуаціях.

Нестандартні уроки – це неординарні підходи до викладання учбових дисциплін. Мета їх проста: пожвавити нудне, захопити творчістю, зацікавити буденним, оскільки інтерес – це каталізатор всієї учбової діяльності. Нестандартні уроки – це завжди свято, коли активні всі учні, коли кожен має можливість проявити себе в атмосфері успішності й клас стає творчим колективом.

РОЗДІЛ І. НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК. ЯКИЙ ВІН ?

У сучасній педагогічній літературі досі не існує навіть чіткого визначення „нестандартний урок”. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та незвичайний задум і організаційну форму. Це урок, позбавлений шаблону, трафарету в його організації, він ґрунтується на оригінальному, творчому підході у визначенні змісту, методів, засобів навчання. У переважній більшості методичних праць нестандартний урок розглядається як нова форма уроку. Аналізуючи істинність такого формулювання, нагадаю, що урок сам є формою організації навчання. Тому одна форма (нестандартний урок) не може бути формою іншого (уроку в цілому). З огляду на це пропоную розглянути нестандартні уроки як новий тип уроків, які мають гнучку структуру та характеризуються особливою довірчою атмосферою між учасниками навчального процесу.

Погляди педагогів на нестандартні уроки розходяться: одні бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку розвитку школи, а інші навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів, вимушеним відступом педагогів під натиском зледачілих учнів, які не бажають і не вміють серйозно працювати.

Отже, нестандартний урок як педагогічна інновація – це результат модифікації й удосконалення традиційного уроку шляхом внесення змін у його структурну побудову, методичне орієнтування, форму взаємодії учителя й учнів, що сприяє підвищенню пізнавальної активності й самостійності учнів, посиленню їхньої суб'єктної позиції в навчальному процесі.

1.1. Ознаки та принципи нестандартного уроку

Істотними ознаками нестандартного уроку є:

  • гнучкість структурної організації;

  • зміна усталених функцій учителя й учнів (учні є активними суб'єктами навчально-пізнавальної діяльності);

  • активне застосування групових форм роботи;

  • максимальна реалізація міжпредметних зв'язків.

Інтегровані, міжпредметні уроки дають можливість формувати цілісне уявлення про проблему, яка вивчається. Активна позиція учня в ситуації критичного аналізу інформації, здобутої з різних джерел, має важливе значення для підвищення ефективності його навчальної діяльності. Несе елементи нового, змінюються зовнішні рамки, місця проведення.

Зрозуміло, ніхто не вимагає скасування традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання дітей. Мова йде про використання в різних видах навчальної діяльності нестандартних, оригінальних прийомів, які активізують учнів, підвищують інтерес до занять і разом з тим забезпечують швидкість запам'ятовування, розуміння і засвоєння навчального матеріалу з урахуванням, звичайно, віку і здібностей школярів.

До принципів нестандартних уроків можна віднести:

  • відмова від шаблону в організації уроку, від рутини і формалізму в проведенні;

  • максимальне залучення учнів класу до активної діяльності на уроці ;

  • підтримка альтернативності, множинності думок;

  • розвиток функції спілкування на уроці як умова забезпечення взаєморозуміння, спонукання до дії, відчуття емоційного задоволення;

  • "прихована" (педагогічно доцільна) диференціація учнів за навчальним можливостям, інтересам, здібностям і нахилам;

  • використання оцінки в якості формуючого, а не тільки результуючого інструменту.

Нестандартний урок – це можливість розвивати свої творчі здібності та особистісні якості, оцінити роль знань і побачити їх застосування на практиці, відчути взаємозв'язок різних наук, це самостійність і зовсім інше ставлення до своєї праці.

Нестандартні форми проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмету, що вивчається,а так само розвивати їх творчу самостійність, навчати роботі з різними, самими незвичайними джерелами знань.

Нестандартні форми уроків містять в собі необмежені можливості в справі ліквідації перевантаження учнів домашніми завданнями шляхом використання різних способів вивчення нового матеріалу на уроці.

Незважаючи на таке величезне розмаїття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання.

1.2 Класифікація нестандартних уроків

У творчому досвіді вчителів України існує близько п'ятдесяти нестандартних форм організації навчально - виховного процесу.

"Класична" типологія за основними дидактичними цілями виходить не тільки з планованих результатів навчання, але й з стадій процесу навчального пізнання (засвоєння нового матеріалу - формування нових знань і вмінь, їх закріплення і систематизація, контроль і оцінка отриманих результатів).

С.В. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють свої групи нестандартних уроків:

1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2. Уроки, пов’язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

3. Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок- експедиція).

4. Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).

5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік,

урок-моделювання).

6. Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок-монолог).

7. Уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8. Уроки-аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут,

урок-дослідження).

  • Урок- інсценування

Побудований на конкретному театральному сюжеті, де учні виконують певні ролі. В початковій школі я практикую уроки-казки. Такі заняття діти чекають з нетерпінням, бо вони проводяться зрідка (двічі-тричі на рік), оскільки вимагають ґрунтовної підготовки. Підготовча робота полягає у вивченні школярами текстів своїх ролей, віршів, пісень, підготовці декорацій, костюмів, у доборі інформаційних «цікавинок» відповідно до теми уроку.

  • Інтегровані уроки

Ці уроки проводжу з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, відображених у різних науках та відповідних навчальних предметах. Вони дають можливість сформувати та яскравіше уявити навколишні взаємозв’язки і явища. Основний аспект ставиться не тільки на засвоєння певних знань, стільки на розвиток освітнього мислення.

  • Урок-конференція

Доцільно проводити у старших класах. Клас розбиваю на групи. Одна частина перетворюється на представників преси – співробітників різних газет, інша – на спеціалістів різних галузей. Спеціалістів одного профілю може бути декілька, їх очолюють консультанти.

  • Урок- лекція

Структура традиційної лекції складається з організації діяльності вчителя та учнів:

  • формулювання теми, постановка мети і завдань;

  • актуалізація опорних знань учнів;

  • викладання змісту дидактичного матеріалу вчителем, забезпечення умов сприйняття та засвоєння його учнями;

  • узагальнення та систематизації знань учнів, набутих у процесі читання лекції;

  • підведення підсумків лекції.

  • Урок-подорож

Одним із найцікавіших із нестандартних уроків, на мій погляд, упродовж усіх етапів вивчення матеріалу є уроки-подорожі. Метою таких уроків є зацікавлення всіх учнів; створення атмосфери невимушеності та веселого настрою у дітей; стимулювання до розвитку творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви; швидке орієнтування в особистих знаннях, використання їх на практиці. Особливість цих занять полягає в тому, що їх можна проводити як в умовах класного приміщення (заочні мандрівки: урок-екскурс, урок-подорож, урок-«картинна галерея»), так і поза ним (очні мандрівки: урок-екскурсія, урок-марафон).

Ефективність такої нетрадиційної форми організації навчальної діяльності учнів залежить від підготовки вчителя та учнів до уроку. Під час проведення таких уроків дуже важливо підбити підсумок заняття, визначити переможця, вказати на недоліки. Наприклад, я пропоную учням створити музеї, яких ще ніде не існує та здійснити віртуальну подорож «Музеї майбутнього», до якої б входили:

  • музей комп'ютера;

  • музей обчислювальних пристроїв;

  • музей комп'ютерних казусів;

  • музей Всесвітньої павутини;

  • музей мов програмування;

  • музей невивчених явищ застосування ПК;

  • музей старих і нових подвигів програміста;

  • музей комп'ютерних досягнень тощо.

Завдання: Придумати експонати для музею й скласти текст екскурсії. Кожна група презентує свою експозицію (виступ може бути серйозним або веселим залежно від форми заходу, його цілей).

Усі учасники таких уроків мають рівні можливості взяти найактивнішу участь, виявити ініціативу. Під час підготовки учнів до таких уроків здійснюється особистісно-орієнтований підхід до навчання. Кожен учень одержує індивідуальне завдання: виступ з теми, демонстрацію роботи програми, складання кросворду, газети, тестової програми, розв'язання завдання (складання програми) за допомогою самостійно знайденого методу, написання твору на деяку тему, тощо. У той же час, з огляду на різнорівневу підготовленість учнів з інформатики, різну можливість доступу до ПК у позаурочний час, учитель може комплектувати групи для підготовки до уроків, даючи групам диференційовані завдання.

  • Урок-дослідження

Це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлене проблемами сучасного суспільства, яке ставить перед навчальним закладом завдання виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки учнів, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці.

Такі уроки урізноманітнюють роботу учнів, знімають напругу від звичної навчальної діяльності, викликають живий інтерес до пізнання світу.

  • Бінарний урок

Бінарний урок – це заняття, яке побудоване на тісних міжпредметних зв’язках, яке проводиться спільно двома вчителями відповідних дисциплін. В сучасному тлумаченні бінарний урок повинен бути побудований на активному використанні комп’ютерної техніки на заняттях із спеціальних дисциплін.

  • Урок-діалог

Будується на основі таких принципів:

  • культурологічного;

  • історичного ;

  • гармонізації і діалогізації навчання .

  • Урок-ділова гра

Це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета ділової гри – поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.

Урок-ділова гра має свої різновиди:

Результати моїх досліджень показують, що використання ділових ігор на уроках дає змогу зменшити час, що відводиться на вивчення деяких тем, на 30-50% при більшому ефекті засвоєння навчального матеріалу.

Відзначу, що творча активність особистості в діловій грі обумовлена тим, що гра дозволяє відчути значимість свого «Я», особливо у тих випадках, коли учень знаходить оригінальне рішення, що оцінюється; відбувається поступове зняття напруженості, нерішучості при роботі на персональному комп'ютері, що призводить до посилення інтересу до навчального процесу.

  • Урок-практикум

Це тип навчального процесу, який сполучає різні форми організації пізнавальної діяльності, має риси «комбінованого» уроку, органічно «поєднуваного» з системою нетрадиційної освіти.

  • Урок- рольова гра

Для того щоб створити хорошу рольову гру, треба мати чітке уявлення про її складові:

  • рольове моделювання;

  • алгоритм рольової гри;

  • етика майстра гри;

  • стандарти правил та використання їх у грі.

Перші два блоки є фундаментом гри. Вони забезпечують динаміку та інтерес учасників. При проведенні гри необхідний постійний контроль за дотриманням правил. Останнім етапом рольової гри є її аналіз. Бажано, щоб в ньому взяли участь всі гравці й ведучі. Навіть якщо гра, на вашу думку, не вдалася, не можна допустити, щоб її аналіз звівся до розбору взаємних образ чи просто до критики дій ведучих.

Основний мотив гри - не результат, а процес. Це посилює її розвиваюче значення, але робить менш очевидним освітній ефект.

Безсумнівно, у ігрових уроків є й освітні можливості, якщо їх розглядати не розрізнено, а в системі.

  • Урок-суд

Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру – судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:

  • суддям – підготовка запитань;

  • позивачам – підготовка вступної промови та викладу аргументів;

  • відповідачам – підготовка промови-відповідей та захисту.

Ця форма уроку приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже, така форма проведення заняття сприяє з´ясуванню суті проблеми.

  • Урок-аукціон

На дошці написано список запитань, які повинні бути "продані" на "аукціоні" та на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення "аукціону" обирається експертна група, керівник цієї групи – ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що "продається". Ведучий називає першого учня, той – номер запитання. Усі очима знаходять текст запитання на дошці. Ведучий запитує: "Хто хоче купити це запитання?" (потрібно розуміти це питання як таке: "Хто знає відповідь на нього?"). Чекає піднятих рук. Рахує: "Один", – знову читає запитання і оголошує: "Два..." Якщо піднялася рука "покупця", надає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал. Коли запитання повністю куплене, ведучий називає другого продавця і так поки всі запитання не будуть з´ясовані

Уроки-змагання. До такого типу уроків відносяться: урок-гра, урок-"доміно", перевірочний кросворд, урок у формі гри "Лото", урок типу: "Слідство ведуть знавці", урок-ділова гра, урок типу КВК, урок: "Що? Де? Коли? ", урок-естафета, конкурс, гра, дуель, змагання і т.д.

Готуючись до таких уроків, учитель проводить таку роботу (п. 6, 7 розробляються всім класом):

1. Спостереження за учнями.

2. Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу.

3. Підготовка кількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для записування отриманих балів на дошці.

4. Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій.

5. Роз'яснення критеріїв оцінювання журі (артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору тощо).

6. Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обґрунтоване доповнення.

7. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів.

8. Розподіл учнів класу на команди. Організовуючи учнів класу в команди, класовод враховує, щоб до них увійшли як хлопчики, так і дівчатка з різним рівнем розвитку, типом темпераменту та стилем навчання.

Розподіл дітей на команди можна робити за допомогою лічилочки; за інтересами; за кольором волосся; за першою буквою імені; за розрахунком на перший-п'ятий; за цифрами (геометричними фігурами, умовними позначками), намальованими на картках.

Важливо, щоб підсумком такого уроку стала не лише перемога однієї з команд, а й фіксування всіх складових, завдяки яким група здобула перемогу.

Отже, уроки-змагання дають змогу дітям працювати активно, зацікавлено: виконавці відчувають радість творчості, а їхні друзі – судді мають можливість проявити самостійність, продемонструвати вміння оцінювати почуте й обґрунтовано висловлюватися. При цьому навіть у найслабкішого учня формується почуття відповідальності за власні знання. Бажання не підвести однокласників спонукає дитину підвищувати свій рівень знань, тренувати навички та вміння, допомагає розкрити особисті здібності задля перемоги команди, до складу якої вона входить. Робота на кінцевий результат, на перемогу змушує школяра працювати самостійно, виробляє навички самоаналізу, формує точну самооцінку.

  • Урок-семінар.

Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня. На семінарах передбачається більш високий ступінь концентрації навчального матеріалу, ніж лекція. Вони вимагають від учнів серйозної самостійної роботи з додатковою літературою, читання додаткового джерела, порівняння матеріалів, підбору цікавих фактів. Семінари відрізняються від інших видів навчальних занять підвищеною активністю і самостійністю школярів, проявом їхніх організаційно-діяльнісних особистісних якостей.

  • Урок-диспут

Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання. Підготовка до уроку-диспуту змушує учнів опрацьовувати додаткову літературу. Додому учням дається завдання написати твір (своєрідний письмовий звіт із диспуту) і зробити висновок.

  • Римовані уроки

Це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення – римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими, їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.

Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло – віршами, не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.

Я пропоную використовувати римовані заняття раз на місяць. Спостереження показали, що після таких нестандартних уроків діти «грають у рими», а деякі, за свідченням батьків, пробують самі «складати» вірші. Ось скільки цінного у проведенні віршованих уроків і для учнів, і для вчителя.

  • Ігрові уроки

Н.В. Короткова пропонує нову класифікацію форм навчальних занять для уроків інформатики, в основі якої різні види навчальної діяльності:

• ігри-реконструкції(наявність уявної ситуації, яка відбувалася в минулому або сьогоденні, розподіл ролей);

• ігри-обговорення(наявність ситуації, яка моделює різні форми обговорення, створення конфлікту думок, аналіз минулого експертами з точки зору сучасності);

• ігри-змагання(наявність фіксованих правил, відсутність сюжету і ролей, перший план суб'єктно-об'єктних відносин);

  • театралізовані (уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок творчості, урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок винахідництва, урок-"дивовижне поруч", урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок- портрет, урок-сюрприз, урок-подарунок від Хотабича ).

Провідною складовою життя людини є освіта. Її структуру складають:

  • учителі, їх компетенція, методи роботи;

  • учні, їх потреби та мотивації;

  • зміст навчання, його систематизація, засоби перевірки отриманих результатів;

  • середовище навчання, тобто засоби навчання та його суспільно-матеріальні умови.

Звертаючись до нестандартних форм навчання на уроці, сьогодення справедливо вбачає в них можливості ефективної організації роботи, взаємодії учителя і учня, продуктивної форми їх спілкування. Цим формам притаманні елементи змагання, вони викликають справжній інтерес учнів. У процесі такого уроку в школяра виробляється звичка концентрувати увагу, мислити самостійно. Зацікавившись грою, діти не помічають, що вчаться, пізнають, запам’ятовують нові знання, орієнтуються у незвичних ситуаціях. Елемент нестандартності підвищує інтерес, викликає неприховану радість. Вирішальним фактором у виникненні інтересу до предмету є «цікаве викладання матеріалу», тобто таке викладання матеріалу, при якому присутнє створення проблемних ситуацій, виконання завдань творчого характеру, практичних завдань – все, що сприяє створення на уроці умов для виявлення індивідуальних якостей учня. Але при використанні нестандартних уроків потрібно бути дуже обережним, щоб не перевантажити дітей незвичайністю. Вчителям головне потрібно навчитись правильно підбирати форму роботи і якісно проводити урок. Якщо ці умови виконуються, то можна кожний урок зробити нестандартним.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Елемент нестандартності підвищує інтерес, викликає неприховану радість. Вирішальним фактором у виникненні інтересу до предмету є «цікаве викладання матеріалу», виконання завдань творчого характеру, практичних завдань – все, що сприяє створення на уроці умов для виявлення індивідуальних якостей учня.
  • Додано
    01.03.2018
  • Розділ
    Інформатика
  • Тип
    Наукова робота
  • Переглядів
    172
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер матеріала
    AW352627
  • Вподобань
    0
Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
700 грн
190 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №AW352627
За публікацію цієї методичної розробки Семенова Ірина Василівна отримав(ла) свідоцтво №AW352627
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти