наукова робота "ОЦІНКА ТОКСИЧНОСТІ ҐРУНТІВ НА ТЕРИТОРІЇ ЗВАЛИЩА ЗА ДОПОМОГОЮ «РОСТОВОГО ТЕСТУ»

Опис документу:
Наукова робота вміщує 28 сторінок друкованого тексту, 2 рисунки, 12 таблиць, 20 використаних літературних джерел, 16 додатків. Об’єктом дослідження є територія звалища. Одержані висновки та їх новизна: у ході написання наукової роботи здійснено оглядову характеристику антропогенного впливу на територію Олександрівської сільської ради. Об’єкт дослідження є діючим. Під час дослідження було проведено метод ростового тесту, зроблений кількісно-видовий аналіз отриманих результатів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпровської облдержадміністрації

Дніпровське територіальне відділення МАН України

Номінація: Звалища та довкілля

ОЦІНКА ТОКСИЧНОСТІ ҐРУНТІВ НА ТЕРИТОРІЇ ЗВАЛИЩА ЗА ДОПОМОГОЮ «РОСТОВОГО ТЕСТУ»

Роботу виконала:

Проценко Анна Василівна

учениця 6 класу Очеретуватівської

загальоноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

Науковий керівник:

Рябоконь Світлана Олександрівна

Вчитель географії Очеретуватівської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Дніпро-2018

АНОТАЦІЯ

Наукова робота вміщує 28 сторінок друкованого тексту, 2 рисунки, 12 таблиць, 20 використаних літературних джерел, 16 додатків.

Обєктом дослідження є територія звалища.

Предметом дослідження є оцінка токсичності ґрунтів за допомогою ростового тесту.

Методи дослідження: аналітичний метод, експертний, статистичний, метод систематизації, метод оцінювання, картографічний.

Одержані висновки та їх новизна: у ході написання наукової роботи здійснено оглядову характеристику антропогенного впливу на територію Олександрівської сільської ради. Об’єкт дослідження є діючим. Під час дослідження було проведено метод ростового тесту, зроблений кількісно-видовий аналіз отриманих результатів та дано оцінку токсичності ґрунтів на території звалища.

Результати дослідження можуть бути використані в різноманітних сферах людської діяльності, а саме у виховному процесі, в агросфері, а також як рекомендації до адміністрації Олександрівської сільської ради з приводу окультурення та організації логічної утилізації побутових відходів.

Ключові слова: ҐРУНТ, БІОІНДИКАЦІЯ, РОСТОВИЙ ТЕСТ, ТЕСТ-КУЛЬТУРА, ЗВАЛИЩЕ, ТЕСТ-ПОЛІГОН.

ТЕЗИ

Забруднення ґрунтів значною мірою впливає на здоров’я та добробут людини, живих організмів і екосистеми в цілому. Тому, незважаючи на те, що в останні роки спостерігається значне підвищення інтересу до вивчення забруднення ґрунтів, конструктивних досліджень за межами промислової зони дуже мало. Зважаючи на це, доцільно говорити про оцінку токсичності ґрунтів на території Олександрівської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області за допомогою «ростового тесту»

Обєктом дослідження є територія звалища.

Предметом дослідження є оцінка токсичності ґрунтів за допомогою ростового тесту.

Отже, метою даної роботи є оцінка токсичності ґрунтів за допомогою «ростового тесту».

Дане дослідження показало, що в розвиток тест-культур пророщених на зразках ґрунту взятого з території звалища, був не типовий для злакових культур. Результати показали, що відбулася мутація, як кореневої системи так і стебла тест-культури. Тому можна стверджувати, що ґрунт на території звалища є високо мінералізованим та токсичним.

ЗМІСТ

Вступ

5

1.

Теоретичний розділ

7

1.1

Ґрунти як середовище техногенного забруднення

7

1.2

Біоіндикація як метод дослідження

10

1.2.1

Використання ростового тесту для оцінки об’єктів довкілля

11

2.

Фізико-географічна характеристика досліджуваної території

13

2.1

Загальні відомості

13

2.2

Природні умови і ресурси території

Характеристика антропогенного впливу

14

2.3

15

3.

Методика оцінки токсичності ґрунтів за допомогою «ростового тесту»

18

3.1

Взяття проб ґрунту

Пророщування тест-культур у ємностях

Кількісно-видовий аналіз результатів дослідження ростового тесту

18

3.2

19

3.3

23

Висновки

Перелік посилань

Додатки

27

29

31

ВСТУП

Наукова робота присвячена оцінці токсичності ґрунтів за допомогою «ростового тесту», а конкретніше – пророщуванню зерен пшениці, на зразках ґрунту, який було взято на території звалищ та порівняльний аналіз з контрольним субстратом, який відібрано в екологічно чистій зоні.

Актуальність обраної для дослідження теми полягає в тому, що сучасний розвиток суспільства стає неможливим без всебічного контролю за навколишнім середовищем. Планування та реалізація розвитку сільського господарства та промисловості без моніторингу рівня забруднення атмосфери, природних вод та ґрунтів стає неможливим. Також варто відмітити що забруднення ґрунтів значною мірою впливає на здоров’я та добробут людини, живих організмів і екосистеми в цілому. Тому, незважаючи на те, що в останні роки спостерігається значне підвищення інтересу до вивчення забруднення ґрунтів, конструктивних досліджень на досліджуваній території дуже мало. Зважаючи на це, доцільно говорити про оцінку токсичності ґрунтів на території Олександрівської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області.

Обєктом дослідження є територія звалища.

Предметом дослідження є оцінка токсичності ґрунтів за допомогою ростового тесту.

Мета даної роботи – це оцінити токсичність ґрунтів за допомогою «ростового тесту». Для досягнення мети передбачається рішення таких задач:

  • розглянути теоретичні питання для дослідження ґрунтів;

  • визначити методи оцінки токсичності ґрунтів;

  • розглянути фізико-географічну характеристику досліджуваної території;

  • оцінити антропогенний вплив на досліджувану територію;

  • проаналізувати послідовність оцінки токсичності ґрунтів за допомогою «ростового тесту»;

  • провести порівняння зразків ґрунту при оцінюванні токсичності;

Основними методами дослідження в даній роботі є аналітичний метод, експертний, статистичний, метод систематизації, метод оцінювання, картографічний.

В структурі даної роботи виділяється вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури, додатки.

1.ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

    1. Ґрунти як середовище техногенного забруднення

Людина з давніх-давен розуміла, наскільки важлива для неї земля, тому цінувала і шанувала її [15].

Ґрунтовий покрив, маючи незначну потужність, відіграє унікальну роль у біосфері Землі, забезпечуючи умови життя для всього живого [15].

До кінця ХІХ століття ґрунти вважали лише гірською породою, а їх походження пов’язували з мулом, який начебто утворювався на дні давніх морів і океанів. В.В.Докучаєв, який вперше у світі розробив класифікацію ґрунтів, встановив, що ґрунт являє собою особливе, самостійне природне утворення. Він формується у наслідок складної взаємодії клімату, материнських порід, рослинних і тваринних організмів, рельєфу місцевості й геологічного віку території. Ці компоненти дістали назву чинників ґрунтотворення. Нині до них додають ще й діяльність людини [15].

Отже, ґрунт – це особливе природно-історичне тіло, що утворилося мільйони років тому і продовжує розвиватися й нині внаслідок складної взаємодії клімату, рослинних і тваринних організмів, гірських порід та рельєфу [15].

Шар ґрунту є базовою основою для всіх можливих ланцюгів харчування. Без ґрунту стає неможливим існування людини, так як 97 % харчування людини отримують завдяки землі [7].

У XXI столітті навантаження на ґрунтовий покрив зросла в кілька разів, а проблема забруднення ґрунту виходить в ранг першорядної і глобальною. Варто відзначити, що вирішення цієї проблеми залежить від узгодженості дій всіх держав світу[6].

Забруднення ґрунтів — вид антропогенної трансформації ґрунтів, при якій вміст хімічних речовин у ґрунтах, які піддаються антропогенному впливу, перевищує природний регіональний рівень їх вмісту у ґрунтах [17].

Розрізняють три ступені забруднення, що вимагають наступних дій [17]:

  • профілактика,

  • перебудова,

  • припинення використання ґрунтів.

Найбільш забруднені ґрунти відводять під залісення. Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України, власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі, зобов'язані здійснювати захист земель від забруднення відходами виробництвахімічними і радіоактивними речовинами. Для цього необхідно знати їх просторовий розподіл в межах відповідних земельних масивів. Традиційно це завдання вирішується шляхом відбору деякої кількості проб ґрунту та зразків фітоценозів в межах кожного з них для подальшого аналізу [17].

Ґрунти є сполучною ланкою між атмосферою, гідросферою, літосферою і жи- вими організмами. Вони відіграють важливу роль у процесах обміну речовин та енергії між компонентами біосфери. Постійний обмін речовин: атмосфера ↔ рос- лина ↔ ґрунт ↔ атмосфера, визначає строго координовану в часі та просторі сукупність біохімічних реакцій [1,5,10,16]. Ґрунти відіграють полі функціональну роль у біогеоценозах і в біосфері. Вони є фоном взаємодій і середовищем життя рослин [16]. Екологічна багатозначність ґрунтів у біогеоценозах визначається як [5,16]:

1) зосередження організмів;

2) життєвий простір, притулок або тимчасове житло;

3) сорбент речовин;

4) стимулятор або гальмувач життєвих процесів;

5) дзеркало ландшафту, що відображає його екологічну сутність, історію;

6) субстрат і механічна опора для наземних організмів;

7) сигнальний фактор багатьох екологічних явищ і процесів.

Існують різні джерела забруднення ґрунтів. Всі їх можна поділити на дві групи: природні та антропогенні (рис.1.1). До природного забруднення відносять: природна ерозія, природні шкідники, хвороби і бур’яни, зростання народонаселення. Основними антропогенними видами забруднення є: технічне перетворення (підземне будівництво, видобуток корисних копалин); штучна ерозія (осушування боліт); хибне господарювання (порушення гідрологічного режиму, неефективне сільськогосподарське виробництво, випалювання рослинності, винищування лісів); 3) забруднення (теплоенергетичне, транспортне, сільськогосподарське, комунально-побутове, промислове); 4)відвід під будівництво (гідротехнічне, транспортне, промислове, житлове) [1,5,10,16].

Рис.1.1 Класифікація видів забруднення ґрунтів

Ґрунти – це колосальний дохід держави, завдяки якому ми щоденно маємо продукти харчування, а виробництво забезпечене необхідною сировиною.

Для формування ґрунтового шару потужністю у 20-30 см необхідно від 2 до 8 тис. років. Саме тому охорона ґрунтів від забруднення - це найважливіше для сьогодення [15].

Завдання вчених, державних властей і громадських діячів загальна - захистити ґрунту від шкідливого впливу всіх вищевказаних антропогенних видів забруднення або хоча б мінімізувати їх шкідливий вплив на ґрунти.

1.2 Біотестування як метод дослідження

Сучасною наукою накопичений значний арсенал методів, що дозволяють досить об'єктивно оцінювати якість середовища. Стан забруднення природного середовища є важливим для сьогодення.

Біотестування - процедура встановлення токсичності середовища за допомогою тест-об'єктів, що сигналізують про небезпеку незалежно від того, які речовини і в якому поєднанні викликають зміни життєво важливих функцій у тест-об'єктів [2].

Відома велика кількість методів біотестування, але серед них стандартизованих небагато. Найчастіше як тест-об'єкти використовують крес-салатцибулю, пшеницю [2].

Біотестування можливо проводити на популяційно-видовому, організмовому, органно-тканинному, клітинному, субклітинному та молекулярному рівнях [12].

Як правило, тест-об'єкт — це чутливий біологічний елемент, здатний реагувати на зовнішній вплив [10].

Фіксація тест-реакції при біотестування здійснюється за допомогою візуальних спостережень або за допомогою приладів. Так, візуальні спостереження проводяться при визначенні рівня виживання, плодючості, поведінкової реакції та реакції росту, а прилади застосовують при визначенні іммобілізації клітин,  зміні фізіолого-біологічних показників мікроскопічних організмів. При цьому використовують такі прилади, як мікроскоплюмінометрфлуориметрелектрокардіограф або електроенцефалограффотоелектрокалориметрспектрофотометр та спектрометр. Таким чином, спостерігається поєднання біологічних та інструментальних методів [10].

Біотестування висуває ряд вимог, дотримання яких є необхідним для отримання достовірних результатів. Серед них: відносна швидкість проведення досліджень, отримання достатньо точних і відтворюваних результатів, присутність об'єктів, що застосовують у біотестуванні у великій кількості і з однорідними властивостями, а також діапазон похибки у порівнянні з іншими методами тестування не більше 20% [14].

Таким чином, автор планує використовувати методи біоіндикації в даному дослідженні, тому що ця методика зручна у використанні і дає наочні результати для аналізування та характеристики дослідження без допоміжних приладів.

1.2.1 Використання ростового тесту для оцінки об’єктів довкілля

Рослини – це найбільш зручні індикатори забруднення навколишнього середовища, тому що вони є первісними ланками трофічних ланцюгів і відіграють головну роль у поглинанні різного роду забруднювачів. Унаслідок цього, за допомогою рослин можна достатньо точно оцінити екологічну ситуацію на досліджуваній території [2].

Сутність ростового тесту полягає в обліку змін показників проростання індикаторної культури, вирощеної на досліджуваних зразках ґрунту, води, водних витяжок ґрунтів тощо. Цей метод дозволяє оцінити не тільки пригноблюючу дію різних забруднювачів на рослини, але і стимулюючий ефект [2].

Перевагу віддають тест-культурам, які швидко проростають та є характерними для даного регіону. Наприклад, у регіонах з дерново-підзолистими ґрунтами в якості тест-культури використовують овес і горох; у регіонах зі степовими ґрунтами – пшеницю, люцерну, боби і квасолю. Найбільш розповсюдженими тест-культурами є пшениця, огірок, салат [12].

Існує значна кількість варіантів проведення ростового тесту [2,12]:

1) пророщування тест-культур у чашках Петрі;

2) пророщування тест-культур на «плаваючих дисках»;

3) пророщування тест-культур у ємностях.

Варто відмітити що для всіх вищевказаних варіантів спільними є те, що при оцінці токсичності проб ґрунту, який було взято на дослідній території обов’язковим моментом є порівняння з контрольним субстратом. Контрольний субстрат відбирається на умовно чистій території.

Розглянемо детально варіант – пророщування тест-культур у ємностях.

При дослідженні токсичності проб ґрунту в кожну з посудин вносять по 50-100 гр. субстрату, зволоженого до 70% (використовуючи відстояну питну воду), і висівають по 5-10 насінин тест-культури [2].

Для дослідження використовують лабораторний скляний простерилізований посуд, у разі його відсутності – чисті пластикові стакани, чашки та ін.[2].

На перші кілька діб посудини з досліджуваними зразками накривають склом. Два – три рази на добу скло знімають на 10-15 хвилин для провітрювання. На четверту добу ємності з висадженими в них насінням поміщають на полицю з гарним освітленням [2,12].

Через два тижні молоді рослини обережно звільняють із води та трохи підсушують. Потім проводять виміри довжини кореневої і стеблової системи та визначають сиру масу паростків [12].

Після проведення всіх вищевказаних дій. Здійснюється обробка результатів. Проводиться кількісно-видовий аналіз. Результати узагальнюються та робляться висновки.

Отже, даний метод дослідження буде використано для оцінки токсичності ґрунту проби якого було взято на території звалища. Вище описаний метод дослідження зручний, тому що його можна провести в домашніх умовах і за досить короткий час дати результативну характеристику активності тест-культури в забрудненому ґрунті та в зразках які було взято на екологічно чистій території.

2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ

2.1 Загальні відомості

Олександрівська сільська рада розташована вздовж берегів річки Кільчень на півдні Магдалинівського району Дніпропетровської області (ДОДАТОК А).

Заснована Олександрівська сільська рада в грудні 1993 року. До складу сільської ради входить 3 населених пункти: село Олександрівка, село Малоандріївка, село Запоріжжя. Адміністративно-територіальним центром сільської ради є с. Олександрівка. Населення становить: 713 особи (станом на 2001 рік) [18]

Населення села Олександрівка за переписом 2001 року становить 381 особа.

Населений пункт с. Олександрівка розташоване за 26км на північний захід від районного центру – смт. Магдалинівка. Відстань до районного центру шосейним шляхом 26км. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0410 [19].

Територія сільської ради займає площу – 4108 га., в тому числі земель державної власності 57,3 га, земель комунальної власності5,0 га, земель приватної власності 215,9 га, а площа населених пунктів складає 278,2 га [18].

Отже, можна сказати, що найбільша площа території селищної ради знаходиться під населеними пунктами, на другому місті за зайнятою площею стоїть земля яка належить приватним особам, третє місце в списку посідає число земель державної власності, і найменше знаходиться в комунальній власності. Якщо не враховувати землі підпорядковані населеним пунктам, то найбільша площа земель знаходиться все ж таки в руках приватних підприємців. Що в свою чергу обумовлює визначну роль в спеціалізації досліджуваної території. На території Олександрівської сільської ради знаходиться 10 фермерських господарств, які спеціалізуються на рослинництві.

2.2 Природні умови і ресурси території

Територія Олександрівської сільської ради має різноманітні сприятливі природні умови та ресурси для господарського розвитку.

Олександрівська сільська рада знаходиться в межах Дніпровсько-Донецької западини, яка є однією із складових Східноєвропейської платформи [4].

Досліджувана територія знаходиться в межах Придніпровської низовини, та відноситься до Орільсько-Самарського межирічного плато [4,9].

Практично вся територія України знаходиться в атлантико-кліматичній зоні помірних широт із активною атмосферною циркуляцією в басейні Атлантичного океану, який здійснює найбільший вплив на її територію [8].

Територія Олександрівської сільської ради відноситься до вологого, недостатньо теплого району з м’якою зимою. Середня висота снігового покриву становить 13 мм. Сума за період з t≥+10°С опадів 280 мм., а активних температур 2880°С [8,9].

Головною водною артерією визначеної території є річка Кільчень, яка перетинає Новомосковський, Магдалинівський, Дніпровський райони Дніпропетровської області. Права притока Самари і відноситься до водного басейну річки Дніпро [4].

Довжина річки 116 км, площа басейну 966 км². Долина трапецеподібна, симетрична, завширшки до 2,5 км. Річище звивисте, у пониззі (на 10 км від гирла) розташоване у підпорі водосховище. Похил річки 0,77 м/км. Влітку сильно міліє [18].

В долині річки Кільчень сформувались лучно-чорноземні ґрунти переважно на лесових породах. Також для досліджуваної території характерні еродовані ґрунти схилів різної крутизни і довжини, різних форм і експозицій[4,8,9].

Уся дикоросла (природна) флора вище визначеної території відноситься до степової екологічної зони. Сьогодення типового степу представлене сільськогосподарськими угіддями. Природна рослинність збереглась тільки по схилах балок, на деяких ділянках вододілів, ґрунти яких малопридатні для орання. Представники рослинного світу: ковила, типчак, пирій повзучий, суниця зелена, люцерна та ін. [8].

На територій Олександрівської сільської ради хоча й не часто, але можна зустріти представників фауни, які є типовими для степової зони: борсук, лисиця, ласка, козуля, дика свиня. Серед птахів типовими є: перепел, куріпка сіра, ворона сіра, грак, ластівка, горобець, шпак, лелеки, різноманітні качки, іноді можна побачити лебедів. В водах річки Кільчень насиченим життям живуть: щука, карась, линьок. З плазунів водяться гадюка степна, полоз жовтопузий, ящірки, жаба зелена й ін. [8].

Отже, можна зробити висновок, що територія Олександрівської сільської ради знаходиться в достатньо сприятливих природних умовах та має характерні для степової зони природні ресурси. Все це сприяє всебічному розвитку людської діяльності, що в свою чергу відображається на економічному розвитку території. Так, достатньо на високому рівні знаходиться аграрні підприємства, які представлені різними видами організації: від одноосібників до фермерських господарств.

2.3 Характеристика антропогенного впливу на ґрунти

На сьогоднішній день величина антропогенного впливу, за оцінками експертів, досягла критичного рівня, особливо на територіях крупних промислових зон [8].

А як же бути з віддаленими від промислових зон територіями? Чи можна говорити, що вплив на природне середовище мінімальний в селах де відсутні промислові підприємства? Чи може спричинити зміни в природному середовищі нікому невідоме звалище? Щоб відповісти на ці питання варто спробувати дати повну характеристику антропогенного впливу на ґрунти Олександрівської сільської ради. Особливу увагу приділити звалищу зосередженому на схилі балки (ДОДАТОК Б).

В результаті активної діяльності людини на теренах нашого краю практично повністю знищений природний ландшафт степу і створений штучний – аграрний.

Розглянемо види антропогенного впливу на ґрунти характерні для території Олександрівської сільської ради[1,4,8,9]:

  1. Обробіток ґрунту – оранка, боронування, дискування призводять до вітрової та водної ерозії.

  2. Сінокоси – як наслідок даного виду діяльності людини є збіднення ґрунту, висока випаровуваність.

  3. Випас худоби призводить до ущільнення ґрунту.

  4. Щорічне осіннє випалювання сухої трави є причиною знищення ґрунтових організмів в верхніх шарах.

  5. Внесення добрив призводить до зміни кислотності ґрунту та в подальшому зникнення природної родючості.

  6. Застосування отрутохімікатів та гербіцидів є причиною загибелі комах-запилювачів, пригніченню біологічної активності ґрунту.

Особливу увагу приділимо такому виду антропогенного забруднення ґрунту як створення побутових звалищ. Наслідком цього забруднення є зниження площі придатної для сільського господарства землі, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках.

Досліджуване побутове звалище знаходиться на території села Олександрівка в балці, як перегороджена дамбою. По одну сторону дамби ставок, по іншу гарна балка, краєвиди якої змінює звалище... (ДОДАТОК В).

Організоване побутове звалище в 1974 році. На сьогоднішній день є діючим. Щорічно відходи на звалищі спалюються, а потім згортаються з верхнім шаром ґрунту в низ по схилу.

Неподалік звалища знаходиться агропідприємство яке спеціалізується на зберіганні зернових та технічних культур.

Варто відмітити що з усіх боків балка оточена орними землями. Межею між двома зміненими людиною природними обєктами слугує ґрунтова дорога. Місцеві жителі використовують не засмічені схили балки для випасу худоби та як територію для сінокосів.

З першого січня 2018 року діють нові поправки до Закону Україні до «Про відходи», що забороняють захоронення сміття без його переробки. Чи правильно це? Звісно так! Візьмемо країни Європи, для прикладу. У більш розвинутих (Швеція, Данія, Швейцарія) менша половина відходів переробляється, а більша спалюється на підприємствах, що виробляють електроенергію та тепло. В Україні близько 2,5% відходів переробляється і стільки ж приблизно спалюється. Решта вивозиться на полігони, які значно забруднюють не тільки повітря, а й ґрунти та внутрішні води місцевості [19].

Як жити мешканцям Олександрівки з новим законом? Чи забезпечила місцева влада належну інформаційну політику серед населення? Як сортувати сміття? Чи будуть його потім вивозити? Навряд. Адже поблизу Олександрівки немає сміттєпереробних заводів, що зможуть в повному обсязі прийняти всі побутові відходи. Якщо законом дозволено спалювати сміття тільки на спеціально призначених для цього підприємствах з метою одержання теплової та електричної енергії, то куди все таки потрібно буде його вивезти? Законом цього не передбачено.

Але з чогось потрібно все таки починати. Якщо в громадян села буде звичка сортувати сміття на папір, пластмасу, скло, залізо й органічні відходи, то встановлення потрібної кількості сміттєвих баків має само по собі забезпечити їх утилізацію потрібними підприємствами. Тому забезпечити сортування побутових відходів для переробки має місцева влада одночасно з усіма мешканцями Олександрівки.

3. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ТОКСИЧНОСТІ ҐРУНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ «РОСТОВОГО ТЕСТУ»

3.1 Відбір проб ґрунту на території звалища для біоіндикаційних досліджень

Для проведення біологічного моніторингу довкілля на території звалища було виділено тест-полігони. Тест-полігони були вибрані таким чином, щоб першочергово було досліджено найбільш небезпечні та техногенно-навантажені райони. Територію звалища доцільно поділити на два тест-полігони: 1. Середина смітника; 2. Окраїна смітника( ДОДАТОК Г).

При забрудненні ґрунту на території звалища було використано систему концентричних точок, які розташовані на рівних відстанях одна від одної в центрі звалища вниз по схилу та на окраїні звалища вниз по схилу див. рис 3.1.

Рисунок 3.1 Схема концентричних точок для відбору ґрунту для визначення токсичності

Тобто, кожен тест-полігон ділиться на 3 концентричних точки, які розміщені в напрямку вниз по схилу. В кожній точці було відібрано 2 зразка ґрунту на глибині 0-5 см., та на глибині 5-10 см (ДОДАТОК Ґ).

Відбір проб був здійснений згідно «ГОСТ 17.4.3.01-83. Ґрунти. Відбір проб».

Проби ґрунтів відібрано пошарово з глибини 0-5; 5-10 см. При взятті проб було використано такі прилади:

  • лінійка;

  • лопатка;

  • пластикові стаканчики;

  • контейнер для зберігання всіх проб ґрунту;

  • записник та олівець для позначень;

  • фотоапарат;

Також для порівняння та комплексного аналізу було взято пробу контрольного субстрату. Нами було визначено взяти вищевказану пробу неподалік від русла річки Кільчень. Під час процедури взяття проб було взято зразки контрольного субстрату в одній точці на глибині 0-5 см, та на глибині 5-10 см.

Отже, таким чином вищевказані дії характеризують загальні положення яких було дотримано під час взяття зразків субстрату, для проведення оцінки токсичності ґрунтів за допомогою «ростового тесту» на території організованого звалища, та на умовно чистій території.

3.2 Пророщування тест-культур у ємностях

Важливим етапом дослідження оцінки токсичності ґрунтів на території звалища стало пророщування тест-культури в ємностях.

Ґрунт, відібраний для тесту, попередньо був просушений, внесений до пластикових контейнерів. Наступна дія полягала в просушенні ґрунту та його зволоженні.

Всього для проведення тесту було відібрано 14 стаканчиків з різними пробами, дані яких було внесено до таблиці 3.1 (ДОДАТОК Д) .

Таблиця 3.1

Характеристика загальної ваги в експериментальних ємностях

ємності

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Маса, гр

124

125

117

119

109

137

127

113

136

136

83

100

100

100

За об’ємом ємності були наповнені однаково, але коли відбулося зваження, то зявилися розбіжності у вазі. Причиною цього є те, що відібраний ґрунт був із камінцями та залишками сміття.

В ємності було висаджено по 5 насінин. Насіння було відібране не пошкоджене, відкаліброване. Перші три дні стаканчики із зразками були накриті плівкою. Кожного дня плівку піднімали на 15 хвилин для провітрювання. Проводилося спостереження і за вологістю ґрунту. При необхідності вміст вологи поповнювався. Результати проростання насіння занесені до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Результати сходів тест-культури (4 день)

ємності

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Кількість рослин

1

1

1

5

4

2

З даної таблиці можна спостерігати, що 100% проростання маємо в ємності з ґрунтом який відібрано с тест-полігона на окраїні смітника в верхній точці схилу з шару 0-5см. 80 % сходів маємо з контрольної точки з шару ґрунту відібраного на глибині 0-5см (ДОДАТОК Е).

На п’ятий день з’явилися ще сходи (ДОДАТОК Є), результати спостережень внесено до таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Результати сходів тест-культури (5 день)

ємності

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Кількість рослин

1

1

2

3

5

4

2

Зявляються сходи в ємностях з ґрунтом який відібрано на окраїні звалища. На сьомий день досліду зявилися паростки пшениці в зразках ґрунту відібраних по центру звалища в верхній точці на глибині 0-5 см та 5-10 см. Спостереження занесені до таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Результати сходів тест-культури (7 день)

ємності

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Кількість рослин

1

5

2

2

3

5

4

2

На сьомий день отримані наступні результати: 100% проростання спостерігається на верхівці схилу на глибині 0-5 см. 80% з контрольного зразка ґрунту відібраного на глибині 0-5 см (ДОДАТОК Ж).

Наступне проростання зерен пшениці спостерігалося на девятий день досліду. Дані сходів занесені до таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Результати сходів тест-культури (9 день)

ємності

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Кількість рослин

1

1

1

5

3

2

3

5

4

2

З таблиці видно, що зявилося по одному пророщеному зернятку в ємностях взятих з території звалища (ДОДАТОК З). На контрольному субстраті досить стабільна ситуація.

Останні пророщені зерна зявилися на одинадцятий день і результати були занесені до таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Результати сходів тест-культури (11 день)

ємності

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Кількість рослин

1

2

1

5

3

3

5

5

4

2

Останній день проростання зерен пшениці показав наступні результати: 100% проростання тест-культури спостерігається в ємностях з ґрунтом відібраним на території звалища на верхівці схилу. Глибина по центру звалища 0-5 см., а на окраїні 0-5 та 5-10 см (ДОДАТОК І).

На 13 день ємності було залито водою для розмягчення ґрунту, так як він глинистий і мазкий, діставати рослини було небезпечно, коріння могло зламатися (ДОДАТОК Ї). На 14 день відбулося вимивання коріння рослин з субстрату і фіксування розмірів.

Отже, після етапу пророщення зерен тест-культури (пшениці) можемо сказати, що на зразках ґрунту відібраного з території звалища на протязі всього періоду дослідження спостерігалося не систематичне проростання зерен пшениці. В кінцевому результаті маємо в трьох ємностях 100% сходів. За це й же період на контрольному ґрунті зявились сходи на четвертий день, що є нормою, і більше проростання не спостерігалося. 80 % сходів відмічено в ґрунті який було відібрано на глибині 0-5 см, що в свою чергу є нормою для посіву пшениці в агрономії.

3.3 Кількісно-видовий аналіз обробки результатів ростового тесту

Загальна кількість зразків зі звалища складає 12 ємностей. Ємності з контрольним ґрунтом 2 (ДОДАТОК К).

Третій, восьмий, дев’ятий і дванадцятий зразки не дали врожаю. В цих ємностях представлено переважно ґрунти відібрані в середніх точках як на окраїні звалища так і в центрі. До кінця досліду ці ємності залишалися пустими.

На даному етапі дослідження спочатку автором зроблений аналіз зразків тест-культури пророщених в ґрунтах відібраних на окраїні звалища (ДОДАТОК Л).

В першій ємності (низ схилу 0-5 см) проросла одна рослинка (на восьмий день). Після вимірів маємо такий результат: довжина стебла –27,3 см, довжина коріння – 6,5 см. В другій ємності ( низ схилу 5-10 см) проросло дві рослинки. Довжина стебла першої рослини –31,2 см, кореня – 9,8 см. Довжина стебла другої рослини 16,5 см, кореня –15,5 см. В четвертій ємності (середина схилу 5-10 см) виросла 1 рослинка: стебло – 11,5 см, корінь – 4 см. П’ята ємність з зразком ґрунту на верхів’ї схилу (глибина 0-5 см) дав нам урожай з 4 рослин, але при дослідженні коріння, виявилося, що рослин – п’ять. В одного зернятка розвинулося лише коріння, стебло було відсутнє. Розміри цього корінця були вражаючі – 17,5 см. Друга рослина: 7,4 см – коріння, 15 см – стебло, третя: 11 см – стебло, 22,7 см - коріння, четверта рослина: 8,5см – стебло, 36,7 - коріння, п’ята – 10,8 см – стебло, 36,1 см – коріння.

рослина

1

2

3

коріння

14.5

13,7

11.2

стебло

32.7

25.6

36.6

В шостій ємності (верх схилу 5-10 см) проросло 3 зернятка результати вимірів занесені до таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Результати вимірів тест-рослини

На даному прикладі можемо спостерігати відхилення від норми, як в кореневій системі так і в висоті стебла.

Наступним для характеристики було обрано туст-культури які проросли на ґрунтах відібраних по центру звалища (ДОДАТОК М).

В сьомій ємності (низ схилу глибина 0-5 см.) пророщені рослини при вимірах яких, результати були занесені до таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Результати вимірів тест-рослин

рослина

1

2

3

коріння

13.6

24.5

10

стебло

24.5

11.5

37

Цей матеріал особливий. При розмірі стебла 11,5 см, розмір кореня був – 24,5 см. За своєю природою, пшениця має мичкувату кореневу систему, чого в даному досліджуваному матеріалі не спостерігалося. Переважна більшість коренів розвивались не типово, тобто рослини мають кореневу систему, яка більше схожа на стрижневу. Чим це зумовлено? На нашу думку, така мутація спричинена саме високою мінералізацією та забрудненням ґрунтів залишками сміття, його токсичністю.

При дослідженні ємності під десятим номером (середина схилу глибина 5-10 см) отримані результати було внесено до таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Результати вимірів тест-рослин

рослина

1

2

3

4

5

коріння

18

14.5

16.2

21

16

стебло

32.2

34.5

23.5

9.3

21.2

Даний зразок відмічається 100% проростанням. А також має не типове стебло, тусклого кольору, та кореневу систему яка перевищує норму.

Ємність під номером 11 має містить ґрунт який відібрано на верхівці схилу на глибині 0-5 см. При розмиванні було здійснено заміри які занесли до таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Результати вимірів тест-рослин

рослина

1

2

3

4

5

коріння

12

15

19.5

18.5

18.7

стебло

35.7

35.4

30.1

31.2

32.5

По результатам вимірювання тест-культур пророщених на пробах ґрунту з території звалища, можна сказати, що кожна рослина має не яскраве зелене забарвлення. Характерним є те, що коренева система видозмінена. Стебло також перевищує норму по висоті. Тобто, високий відсоток схожості в порівнянні з пророщеними рослинами в контрольному ґрунті, дає нам основу для твердження, що на території звалища присутня висока мінералізація ґрунтового покриву. Разом з тим спостерігається відхилення в нормах структури та довжини кореня і висоти стебла, що в свою чергу говорить про наявність токсичних елементів на досліджуваній території.

Останнім етапом даного дослідження є характеристика тестових рослин, які пророщені на зразках ґрунту з умовно чистої території (ДОДАТОК Н).

Рослина

1

2

3

4

коріння

8

12

7

8

стебло

36.1

39.8

37.6

38.7

В ємності під тринадцятим номером (контрольний субстрат, 0-5 см.) проросло 4 рослини, які зійшли одночасно, мають типову кореневу систему для пшениці. Результати вимірів занесені до таблиці 3.9

Таблиця 3.9

Результати вимірів тест-рослин

Даний зразок має типову довжину кореневої системи та мичкувату структуру.

Чотирнадцятий зразок (контрольний субстрат, 5-10 см) містив дві рослини, які також мали мичкувату кореневу систему, зовнішньо рослина виглядала, як і в попередньому зразку, насиченого зеленого кольору.

Таблиця 3.10

Результати вимірів тест-рослин

рослина

1

2

коріння

5.3

6.5

стебло

29

23

Так, як у нашому ростовому тесті проросла різна кількість рослин, ми вирішили знайти середнє арифметичне кожного зразка. Отримали такий результат:

рослина

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

коріння

6.5

12.7

-

4

13.8

13.1

16

-

-

17.1

16.7

-

8.8

5.9

стебло

27.3

23.1

-

11.5

22.1

31.6

24.3

-

-

24.1

34.3

-

38

26

Пшениця вимоглива до ґрунтів. Добре розвивається на окультурених структурних ґрунтах із середнім механічним складом. Найкраще зростає на чорноземних, каштанових та сірих лісових ґрунтах. Приблизна довжина стебла на 14 день у пшениці – 5-7 см, коріння – 8-9 см. Саме таке коріння і є в зразках 13-14. Так, як пшениця проростала не в природних умовах, а в штучних, температура середовища була підвищена та стала, довжина стебла перевищувала норму. Погано підходять для вирощування пшениці солонцюваті ґрунтисолоді, легкі піщані та важкі за механічним складом глинисті ґрунти, у яких під час вегетації застоюється вода. Саме такі ґрунти і є, взяті для тесту на смітнику.

ВИСНОВКИ

У ході написання наукової роботи автором було вивчено та проаналізовано 20 літературних джерел, серед яких є наукова, словникова, методична літератури, картографічні джерела, дані Internet.

Дослідження токсичності ґрунтів звалища за допомогою ростового тесту проводилось у кілька етапів: спочатку були розглянуті теоретичні питання по темі «Ґрунти як середовище техногенного забруднення», пояснення поняття ґрунтів та класифікацію видів забруднення та визначення того факту, що завдання вчених, державної влади і громадських діячів загальна – захистити ґрунти від шкідливого впливу всіх антропогенних видів забруднення, або хоча б мінімізувати їх шкідливі наслідки.

Для визначення токсичності ґрунтів було вибрано методику біотестування та розглянуто теоретичні аспекти. В нашій роботі було використано метод ростового тесту. Цей дослід зручний тим, що його можна провести в домашніх умовах і за досить короткий час дати результативну характеристику активності тест-культури в забрудненому ґрунті та в зразках, які було взято на екологічно чистій території.

На наступному етапі дослідження була складена фізико-географічна характеристика території Олександрівської сільської ради. Адже саме на території цієї адміністративної одиниці знаходиться об’єкт дослідження – місцеве звалище. Далі було розглянуто види антропогенного впливу на ґрунти, які характерні для території Олександрівської сільської ради. Детально автор зупинився на характеристиці побутового звалища, яке знаходиться на схилі балки.

Практична частина наукової роботи поділена теж на декілька етапів. Першим етапом в методиці оцінки токсичності ґрунтів на території звалища став відбір проб ґрунту. Також для суттєвого порівняння проби ґрунту було відібрано на відповідних глибинах в контрольній точці в порівняно чистій екологічній зоні.

В ході проростання насіння в зразках, автором роботи робилась фотозйомка та фіксування результатів сходження посівів.

Отримані результати дають підставу стверджувати, що ґрунт на території досліджуваного звалища дуже мінералізований та токсичний, так як тестові рослини, які проростали в субстраті мали коріння довжиною, яка перевищує норму (8,5-9,5 см) в тричі із відсутністю природної мичкуватої кореневої системи злакових.

Також при проведенні тесту спостерігається послідовність 100% схожості в ґрунтах, які відібрані на верхівці схилу з шару 0-5 см. Це дає підставу стверджувати, що максимальна концентрація мінералізації та токсичності ґрунту знаходиться на верхів’ї схилу. Можливе допущення, і того факту, що в досліджуваних зразках присутня висока концентрація хімічних добрив та різних агро-препаратів для рослин, які стікали разом із талою водою восени з прилеглих полів.

Паралельно також пророщувались і зерна з контрольної території. Ці зразки дають типовий та стандартний процес розвитку зерен пшениці. Коренева система в нормі, ярко виражена мичкуватість, довжиною 8-9 см. Та яскраве зелене стебло. Схожість 4 насінини з шару 0-5 см.

Отже, можна сказати, що дане дослідження показало, що ґрунт на території звалища є високо мінералізованим та токсичним, тому що присутні мутаційні процеси в розвитку тест-культур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1

Агроекологія: Навчальний посібник /О.Ф.Смаглій, А.Т.Кардашов, П.В. Літвак та 29к.. Київ:Вища освіта, 2006. 671 с.

2

Біоіндикація. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт
студентами напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього
середовища та збалансоване природокористування» / А.І. Горова,
А.В. Павличенко, О.О. Борисовська, В.Ю. Ґрунтова, О.В. Деменко; − Д.:
Національний гірничий університет, 2014. – 76 с.

3

Гільберт Т.Г. Географія:підручник 6 кл. загальноосвітній навчальний заклад\ Т.Г.Гільберг, Л.Б.Паламарчук. – К.:Грамота, 2014.-240с.

4

Дніпропетровська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина: видю2-е виправлене і доповнене Відповідальний редактор Т.В. Погурельська – К.:ТОВ «Видавництво «Мапа», 2003. – 20с.

5

Забруднювачі та їх впливи на екологічно вразливі екосистеми Верхнього Потисся / Н. Бойко, Ш. Балажі, Ю. Голас, І. Коваль, Н. Ковальчук, В. Козловський, А. Колесник, О. Колесник, О. Легань, Н. Романюк, С. Сухарев, М. Тот, І. Чонка, С. Чундак, Л.Шимон / Під 29к.29. Н. Бойко, Ш. Балажі. Ужгород; Ніредьгаза, 2008. 380 с.

6

Закон України «Про відходи» : за станом на 05.03.1998 № 187/98-ВР. / Верховна Рада України. – Офіц. Вид. – Київ : Парлам. Вид-во, 1998. – 187 с.

7

Заставний Ф.Д. Фізична географія України: підруч. Для 8 кл. серед. Загальноосвіт. 29к... – К.:Форум, 2000. – 239с.

8

Зеленська Л.І., Географія рідного краю. Дніпропетровщина: Навчальний посібник для 9 кл. загальноосвітніх шкіл/Зеленська Л.І., Афанасьєв О.Є – Д.: ВАТ «Дніпрокнига», 2006.-247с.

9

Зеленська Л.І., Методичні вказівки до виконання практичних робіт із дисципліни «Географія рідного краю»/ Л.І.Зеленська, О.Є Афанасьєв. – Д.:Темплан 2006.-60с.

10

Канівець В.І. Життя ґрунту. Київ: Аграрна наука, 2001. 131 с

11

Крайнюкова А. Н. Методы биотестирования вод // АН СССР. Отд-ние Ин-та хим. Физики — Черноголовка, 1988. — 127 с.

12

Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни «Біоіндикація і біотестування» призначені для студентів магістрів спеціальності 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища» – Житомир: ЖДТУ, 2014. – 25 С.

13

Сытник К. М., Брайон А. В., Гордецкий А. В., Брайон А. П. Словарь-справочник по экологии. — К. : Наукова думка, 1994. — 665 с. — ISBN 5-12-001885-8.

14

Теоретические вопросы биотестирования / Отв. Ред. Лукьяненко. — Волгоград, 1983. — 195 с.

15

Чернов Б.О. Фізична географія України:Підручник для 8 класу. Загальноосв. навч. Закл. – К.: ВД «Афон», 2004.-254с.

16

Шанда В.І, Шанда Л.В. Ґрунт як середовище взаємовідносин рослин. Ґрунтознавство,2009; 10(1–2):14–22.

17

https://uk.wikipedia.org/wiki/Забруднення_ґрунту

18

ua.com.ua/oleksandrivka_at_dnipropetrovschyna/ua/waste_law

19

http://www.magd-rn.dp.gov.ua/OBLADM/magd_rda.nsf/docs/D25365BCAEEA04C8C225768A0082B294?OpenDocument

20

https://rada.info/rada/20308102/

ДОДАТКИ

Додаток А

Карта Google «Супутниковий знімок території Олександрівської сільської ради»

Додаток Б

Фотознімок побутового звалища

Додаток В

Карта Google « Супутниковий знімок балки на території якої знаходиться звалище»

Додаток Г

Карта Google « Супутниковий знімок балки на території якої виділено тест полігони та концентричні точки»»

Додаток Ґ

Фото «Взяття проб ґрунту на території звалища»

Додаток Д

Фото «Зважування ґрунту»

Додаток Е

Результати сходів тест-культури (4 день)

Додаток Є

Результати сходів тест-культури (5 день)

Додаток Ж

Результати сходів тест-культури (7 день)

Додаток З

Результати сходів тест-культури (9 день)

Додаток І

Результати сходів тест-культури (11 день)

Додаток Ї

Фото «Заливання водою зразки ґрунтів для подальшого розмивання кореневої системи»

Додаток К

Фрагмент робочого позначення ємностей

Додаток Л

Вимірювання рослин які проросли на ґрунті відібраному на окраїні звалища

Додаток М

Вимірювання рослин які проросли на ґрунті відібраному в центрі звалища

Додаток Н

Вимірювання рослин які проросли на ґрунті відібраному на умовно чистій території

ДОДАТОК А

КАРТА GOOGLE «СУПУТНИКОВИЙ ЗНІМОК ТЕРИТОРІЇ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ»

Ðèñóíîê 2

ДОДАТОК Б

ФОТОЗНІМОК ПОБУТОВОГО ЗВАЛИЩА

ДОДАТОК В

КАРТА GOOGLE « СУПУТНИКОВИЙ ЗНІМОК БАЛКИ НА ТЕРИТОРІЇ ЯКОЇ ЗНАХОДИТЬСЯ ЗВАЛИЩЕ»

ДОДАТОК Г

КАРТА GOOGLE « СУПУТНИКОВИЙ ЗНІМОК БАЛКИ НА ТЕРИТОРІЇ ЯКОЇ ВИДІЛЕНО ТЕСТ ПОЛІГОНИ ТА КОНЦЕНТРИЧНІ ТОЧКИ»»

Ðèñóíîê 7

ДОДАТОК Ґ

ФОТО «ВЗЯТТЯ ПРОБ ҐРУНТУ НА ТЕРИТОРІЇ ЗВАЛИЩА»

ДОДАТОК Д

ФОТО «ЗВАЖУВАННЯ ҐРУНТУ»

ДОДАТОК Е

РЕЗУЛЬТАТИ СХОДІВ ТЕСТ-КУЛЬТУРИ (4 ДЕНЬ)

Ðèñóíîê 1

ДОДАТОК Є

РЕЗУЛЬТАТИ СХОДІВ ТЕСТ-КУЛЬТУРИ (5 ДЕНЬ)

Ðèñóíîê 1

ДОДАТОК Ж

РЕЗУЛЬТАТИ СХОДІВ ТЕСТ-КУЛЬТУРИ (7 ДЕНЬ)

Ðèñóíîê 2

ДОДАТОК З

РЕЗУЛЬТАТИ СХОДІВ ТЕСТ-КУЛЬТУРИ (9 ДЕНЬ)

ДОДАТОК І

РЕЗУЛЬТАТИ СХОДІВ ТЕСТ-КУЛЬТУРИ (11 ДЕНЬ)

Ðèñóíîê 4

ДОДАТОК Ї

ФОТО «ЗАЛИВАННЯ ВОДОЮ ЗРАЗКИ ҐРУНТІВ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО РОЗМИВАННЯ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ»

Ðèñóíîê 5ДОДАТОК К

ФРАГМЕНТ РОБОЧОГО ПОЗНАЧЕННЯ ЄМНОСТЕЙ

Ðèñóíîê 6 ДОДАТОК Л
ВИМІРЮВАННЯ РОСЛИН ЯКІ ПРОРОСЛИ НА ҐРУНТІ ВІДІБРАНОМУ НА ОКРАЇНІ ЗВАЛИЩА

ДОДАТОК М

ВИМІРЮВАННЯ РОСЛИН ЯКІ ПРОРОСЛИ НА ҐРУНТІ ВІДІБРАНОМУ В ЦЕНТРІ ЗВАЛИЩА

Ðèñóíîê 10

ДОДАТОК Н

ВИМІРЮВАННЯ РОСЛИН ЯКІ ПРОРОСЛИ НА ҐРУНТІ ВІДІБРАНОМУ НА УМОВНО ЧИСТІЙ ТЕРИТОРІЇ

Ðèñóíîê 12

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
4
міс.
1
2
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!