Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Освітній бранч – сучасний формат організації роботи з учнями та вчителями. Підготовка та презентація творчих кейсів
»
Взяти участь Всі події

Наукова робота "Фортепіанна творчість М. Лисенка як синтез національної та європейської традицій: музичні QR-коди"

png

Музика

Для кого: 7 Клас

08.12.2022

102

2

0

Вміст матеріалу:

png
71,2 Кб

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення зі змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документа.

Опис методичного матеріалу:

На сучасному етапі розвитку українського музичного мистецтва актуальне місце займає проблема взаємодії традиційного та новаторського. Поширення інформаційних технологій у навколишньому середовищі дає поштовх для проектних досліджень у сфері музичного мистецтва. Нами розроблена спроба пояснити закономірності музичних явищ за допомогою знаків-символів, які умовно названі музичними QR-кодами. Початкові літери QR у назві розшифровуються як «Quick Response», що означає «швидкий відгук». Пропонується виокремити такі типи музичних QR-кодів: 1) жанрові; 2) стильові; 3) емоційно-виразні; 4) коди звуконаслідування, згідно з класифікацією музичних знаків В.Холопової [10, с.70].

Мета дослідження – виявити синтез національного та європейського в музичній мові М.Лисенка за допомогою музичних QR-кодів, обґрунтувати спадкоємні зв’язки та естетичні засади стильових ліній творчості композитора.

Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі завдання: визначити характерні особливості музичних знаків-кодів як носіїв певної інформації; систематизувати музичні QR-коди як елементи музичної лексики творчого почерку М. Лисенка у взаємозв’язку з національною та європейською традиціями.

Об’єктом дослідження невипадково обрана творчість відомого українського композитора М.В.Лисенка як фундатора національної композиторської школи. У цьому році мистецька спільнота відзначила ювілейну дату: 22 березня 2022 року виповнилося 180 років від дня народження митця. Матеріалом дослідження слугують фортепіанні твори М. Лисенка. Їх можна поділити на 3 групи: 1) великі, розвинені композиції (2 Українські рапсодії, Українська сюїта у формі старовинних танців); 2) мініатюри програмного характеру («Баркарола», «Мрія»); 3) салонно-віртуозні та танцювальні п’єси (гавоти, вальси, полонези, мазурки).

Ключові слова: музичний QR-код, композиторський стиль, жанр, традиція.

Національне та європейське у єдиному тандемі супроводжувало життя композитора ще з дитинства. За словами Г.Курковського, «здорові і сильні музичні враження, винесені Лисенком з дитинства, і насамперед враження від народної української музики розвинули його слух, заклали міцну основу музичного мислення».[6, с.12] З іншого боку, під час навчання в пансіоні або гімназії, а потім у Лейпцігській консерваторії М.Лисенко активно вивчав та блискуче виконував твори Ф.Шопена, Ф.Мендельсона, Ф.Ліста. В подальшому активна виконавська, педагогічна та композиторська діяльність М.Лисенка сприяли піднесенню української фортепіанної музики до рівня європейської музичної культури.

У ранній період творчості, під час навчання у Лейпцігській консерваторії (1867-1869) М.Лисенком була створена «Українська сюїта у формі старовинних танців на основі народних пісень». Твір належить до неокласичних зразків творчості композитора та є яскравим прикладом синтезу національного та європейського. Будучи характерним жанром епохи бароко, у М.Лисенка вона складається з народних українських пісень, опрацьованих у формі старовинних танців: 1) прелюдія – «Хлопче-молодче», 2) куранта – «Помалу-малу, братику грай», 3) токата – «Пішла мати на село», 4) сарабанда – «Сонце низенько, вечір близенько», 5) гавот – «Ой чия ти, дівчино, чия ти», 6) скерцо – «Та казала мені Солоха». За традицією, Лисенко будує цикл за принципом контрасту. Зберігаючи у сюїті особливості європейських жанрів, композитор надає п’єсам національного забарвлення через використання фольклорних джерел, прийоми варіаційного розвитку, синтез підголоскової та барокової поліфонії.

У процесі становлення композиторського стилю, у М.Лисенка розкриваються романтичні риси. С. Людкевич назвав М.Лисенка «українським національним романтиком у музиці» [8, с. 287]. Про романтичний стиль композитора свідчать лірична емоційна відкритість, роль народної тематики, використанні народно-пісенних джерел. З іншого боку, вплив романтичних тенденцій чітко простежується у жанровій палітрі творчості. Кожний твір відрізняється своїй оригінальністю та самобутністю, є носієм певної інформації, зосередженої у музичних QR-кодах.

Серед розвинених композицій М. Лисенка характерною ознакою романтичного світовідчуття є рапсодія, що в європейській музиці яскраво увиразнений у творчості угорського композитора Ф. Ліста. Спираючись на жанрову модель (контраст епічного та танцювального розділів), в своїх «Українських рапсодіях» (gіs-moll, а-moll) М. Лисенко втілив національне трактування жанру. Так, у Другій рапсодії перший розділ названий «Думка» (образ музиканта-кобзаря), другий – «Шумка» (швидкий, запальний танок). Таким чином, М. Лисенко не копіює Ф. Ліста, а творчо розвиває його традиції на українському професійно-народному ґрунті.

Жанрові QR-коди романтичної музики закарбовані також у фортепіанних мініатюрах М.Лисенка: елегіях, експромтах, піснях без слів, ноктюрнах, танцювальних та програмних п’єсах. У фортепіанних мініатюрах М. Лисенка відчутний вплив музики Ф.Мендельсона та Ф.Шопена. Так, Сентименталізм Ф. Мендельсона приваблював М.Лисенка впродовж усього життя. Започаткована німецьким романтиком «пісня без слів», знайшла розвиток у творчості українського митця. Дві «Пісні без слів» (ор. 10), написані М. Лисенком в середині 70-х років ХІХ ст. репрезентують різні грані одного лірико-психологічного образу. Яскраве національне забарвлення простежується на рівні тематизму та засобів розвитку. Так, у другій п’єсі національна природа тематизму відчувається через зв'язок з піснею-романсом, лірико-побутовою піснею (поступовий рух мелодії з широким диханням, врівноважена ритміка), використання характерних для хорового співу підголосків, варіантного розвитку, що беруть свої витоки у народнопісенному багатоголоссі.

Ще один жанр романтичної музики, що зустрічається у творчості Ф.Мендельсона та був розроблений М.Лисенком, – баркарола. Її жанрова природа передбачає використання яскравих барв. Тому QR-код звуконаслідування знайшов своє призначення саме у цьому жанрі. У своїй «Баркаролі» (ор.15, e-moll) М.Лисенко творчо розвиває особливості жанру. Наспівна кантиленна мелодія верхнього голосу звучить на фоні розкладених акордів у розмірі 6/8, що нагадує рух хвиль, похитування човна. У контрастуючому середньому розділі прискорюється темп, змінюється регістр, фактура. Стрімкі пасажі у верхньому регістрі нагадують дзюрчання бурхливих потоків води. Використання композитором наданих засобів виразності служить відтворенню мальовничої картини водяної стихії.

У творчості М.Лисенка особливе місце займають спадкоємні зв’язки з музикою Ф.Шопена. Це проявляється не тільки на рівні вибору жанрів, але простежується через глибокий ліризм та високу емоційність творів композитора. Яскравим прикладом тому є «Експромт», ор.38 gis-moll (1900), у підзаголовку якого є ремарка «Style Chopin». Стильовий різновид музичного QR-коду у творі М.Лисенка проводить паралель до фантазії-експромту cis-moll Ф.Шопена. Відомо, що у шопенівських експромтах імпровізаційність поєднується з чіткою композиційною структурою. Лисенко у своєму творі дотримується таких же правил будови та задіює характерні для Ф.Шопена прийоми звуковидобування (туше, rubato). Образно-емоційна сфера романтичної піднесеності у крайніх розділах поєднується з проникливою лірикою – у середньому. Поетична кантилена середнього розділу з характерними мелодійними розспівами має вокальну природу bel canto. Оригінальність стилю композитора полягає у створенні фортепіанної кантилени з опорою на народно-пісенний мелос.

Кантиленна мелодика лисенівських творів тісно пов’язана з музичними QR-кодом емоційно-виразного значення. Одним з таких творів М.Лисенка є «Елегія» (fis-moll), що входить до «Альбому літа 1902 р.», ор.41. Елегія створена для Інни Адреанопольської, учениці по класу фортепіано М.Лисенка. Наспівна тема кантиленного характеру насичена хроматизмами та альтерованими гармоніями. Вона розвивається хвилеподібно і стрімко рухається до кульмінації. Кожні наступні хвилі-спади виростають з одного мелодичного зерна, утворюючи нагнітання, що призводять до драматичного спалаху в кульмінації. За словами О. Полевіної, «ця елегія про кохання. Вічне і прекрасне… Кожне нове речення елегії – порив, спрямований увись, і на кульмінації здається, що зараз розірветься серце!..» [11].

Висновки. Фортепіанна творчість М.Лисенка ознаменувала новий етап у розвитку української фортепіанної музики. Спираючись на культурно-естетичні засади класико-романтичних традицій, композитор відтворив самобутній почерк, в якому синтезувалися європейські та національні риси. «Європейськість» представлена у М.Лисенка через спадкоємні зв’язки з різними національними школами : німецькою (Й.С. Бах, Ф.Мендельсон, Р.Шуман), польською (Ф.Шопен), угорською (Ф.Ліст). Звя’зок з Ф.Лістом, Ф.Шопеном, Ф.Мендельсоном був простежений через QR-код жанрового (рапсодія, експромт, пісня без слів, баркарола ) виду. Композитор творчо переосмислив жанри, збагатив їх національною лексикою з використанням характерних інтонаційних, ладо-гармонічних засобів, принципів варіантного та поліфонічних розвитку. Але домінантними для М.Лисенка були творчі зв’язки з Ф.Шопеном, що проявилося на рівні як композиторської, так і виконавської діяльності. За словами Р. Сулім, «виконавські принципи Лисенка були близькі манері Шопена-піаніста» [ 9, с.20].

QR-код стильового значення – ремарка «у стилі Шопена» – стосується «Експромті» gis-moll. Відтворення мальовничих образів в окремих випадках обумовили використання QR-коду звуконаслідування, що унаочнено через жанр баркароли. Різноманітні відтінки суб’єктивних лірико-психологічних переживань наскрізною ниткою проходять через більшість творів М.Лисенка та пов’язані з QR-кодом емоційно-виразного значення. Провідним засобом виразності постає інструментальна кантилена, що синтезує риси bel canto та українського народно-пісенного мелосу. Емоційна наснага цього QR-коду виступає знаком-символом особистісного, авторського. Невипадково образний зміст твору «Елегія» пронизаний автобіографічним значенням. Створивши національну модель романтичного стилю, М.Лисенко розширив та збагатив музичний жанровий ряд, наповнив зміст творів глибоким проникненням у національну фольклорну лексику, підняв українську музику ХІХ ст. на високий художній та професійний рівень і відкрив перед нею нові горизонти.

Список використаної літератури

1.Архімович Л., Гордійчук М. М. В. Лисенко. Життя і творчість. К.: Мистецтво, 1952. 247 с.

2.Булат Т. Микола Лисенко. К.: Музична Україна , 1973. 103 с.

3.Гриценко О. Стильова парадигма художнього методу Миколи Лисенка та її втілення в українській музиці. Культурологічна думка. 2017. №11. С.146-155.

4.Козаренко О. Творець національного стилю. Музика.1992. №6. С.14-15

5. Корній Л. П. Історія української музики. Ч. ІІІ. – ХІХ ст. Київ ; Нью-Йорк : Вид. М. П. Коць, 2001. 478 с.

6. Курковський Г. Микола Віталійович Лисенко – піаніст-виконавець. Київ : Музична Україна, 1973. 82 с.

7. Н.В. Лысенко как концертант и композитор. Музыкальная академия. 1992. №2. С.175-178.

8. Людкевич С. Микола Лисенко як творець української національної музики Людкевич C. П. Дослідження, статті, рецензії, виступи: у 2-х т. Львів: Дивосвіт, 1999. Т. 1. 292 с.

9. Сулім Р. Муза романтизму. Музика. 1996. №5. С.20-21

10.Холопова В. Музыка как вид искусства. Санкт-Петербург: Лань, 2000. 320 с.

11. Полевіна О. Микола Лисенко. Елегія [ Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.ugorod.kr.ua/articles/lusenko.ht

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Нещодавно завантажили