Методика розвитку діалогічного мовлення. Завдання і зміст розвитку діалогічного мовлення у днз.

Опис документу:
Діалог – це розмова двох або кількох осіб. Він складається із запитань та відповідей, не потребує розгорнутих речень, тому що їх зміст доповнюється мімікою, жестами, інтонацією, обстановкою, емоційністю у процесі в якому перебувають співрозмовники. Тому в діалозі багато неповних, питальних і окличних речень, значне місце тут посідає розмовна лексика, складні речення зустрічаються рідше ніж у монолозі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Методика розвитку діалогічного мовлення. Завдання і зміст розвитку діалогічного мовлення у днз.

Діалог – це розмова двох або кількох осіб. Він складається із запитань та відповідей, не потребує розгорнутих речень, тому що їх зміст доповнюється мімікою, жестами, інтонацією, обстановкою, емоційністю у процесі в якому перебувають співрозмовники. Тому в діалозі багато неповних, питальних і окличних речень, значне місце тут посідає розмовна лексика, складні речення зустрічаються рідше ніж у монолозі. Встановлено, що ранній і молодший дошк. вік – це вік діалогічної мови. Саме на другому році життя у дитини з’являються перші запитання і особливо активізуються у другій половині другого року життя.

Після трьох років дитина починає оволодівати внутрішнім мовленням. З цього часу мовлення для неї стає не тільки засобом спілкування, а виконує вже й інші функції, насамперед пізнавальну: засвоюючи нові слова і нові граматичні форми, дитина розширює своє уявлення про навколишнє, про предмети і явища дійсності та їх зв’язки.

Характер запитань, їх кількість на думку Ю.А. Аркіна, багато в чому залежать від інд. властивостей дитини, від осіб до яких вони звернені. За даними Ю.А.Аркіна, перші запитання у формі однослівного питального звертання з’являються в 1 рік 4 міс., перші цілком оформлені запитання – в 1 рік 9-10 міс. У віці 1,6-2 роки запитань ще мало всі вони мають інформаційний характер і більшість запитань (80%) стосуються місця знаходження близьких людей та назв предметів (де мама?, Хто це?, Що це?)

У діалогічному мовленні мотивом висловлювання є бажання дитини відповісти на запитання співрозмовника і вона потребує власного спеціального мотиву, який би стимулював її до активного висловлювання. Це перша стадія діалогічного спілкування, яке зароджується на початку другого року життя. Для подальшого розвитку діалогу потрібно стимулювати відповідну мотивацію спілкування, тобто стимулювати діяльність, спрямовану на розв’язування різних завдань соціально-побутового характеру в процесі взаємодії з іншими людьми.

Основною формою спілкування у дітей третього року життя, як і на 2 році залишається діалог, діалогічне мовлення.Особливості діалогу третього року життя досліджувала Т.Слама-Казаку. За її даними, після 2-х років діалог у мовленні дітей займає 80%. Діти цього віку використовують такі форми діалогу:

- звернення до інших і відповіді на запитання дорослих;

- діалог між декількома дітьми;

- діалог між дорослим і дитиною.

Пізніше впродовж 3 року життя з’являються звернення до інших у різних формах: наказ, заборона, дозвіл, скарга, заклик, наслідування.

В.Л.Скалкін визначає діалог як комунікативний акт, в якому почергово змінюються ролі мовця і слухача; він протікає в певній ситуації спілкування і є її продуктом. При цьому ситуація спілкування має включати: обстановку (умови спілкування), відносини між мовцями, мовленнєвий стимул (репліку), процес діалогізування.

Діалог може виступати в таких типах:

Типи діалогу: мовленнєві штампи (добрий день, вечір добрий, вибачте, дозвольте); звертання із запитаннями і швидка реакція на запитання, розпитування, реплікування. Розмова вих.-ля з дітьми в повсякденному житті – один з основних методів розвитку діалогічного мовлення дітей. Під час систематичних розмов з вихователем діти вчаться запам’ятовувати побачене й пережите і зрозуміло розповідати про це іншим. Тематика розмов повинна спиратися на досвід дітей, знання і уявлення про навколишнє. Одним із основних методів розвитку діалогічної мови на заняттях є бесіда. Бесіда – це організована, цілеспрямована розмова вихователя з дітьми з певної теми, яка складається із запитань і відповідей. Бесіда як метод навчання використовується в основному в старшій групі. Проте бесіди (про пори року) можна проводити в середній групі. Поширеними є бесіди, які відтворюють фактори і явища суспільного життя, проводяться бесіди про машини, які допомагають дорослим у праці. Структура бесіди залежить від теми, змісту, віку дітей. У ній взаємопов’язані такі структурні елементи, як початок бесіди ( згадування, розповідь, читання вірша), основна (конкретний зміст бесіди) і заключна (читання вірша, дид. гра) частини.

Завдання:

Розвивати і збагачувати мову дітей, розширювати словник, виховувати інтерес і увагу до слова, вміння зв’язувати, співвідносити слово з образом, з уявленням в основі якого лежить образ.

Зміст:

Визначається повсякденною діяльністю дітей, поділяється на досвід дітей, знання, уявлення про навколишнє життя. Темою розмови може бути книжка з картинками, цікава гра, спостереження на майданчику, прогулянки, життя сім’ї і чим займаються.

При проведенні розмови з дітьми про побачене, пережите, планується вранці, на денній і вечірній прогулянках, режимні процеси, ігри, праця, самостійна художня діяльність. Плануються щоденно з ким і про що буде йти мова. Молодша група – індивідуально, старша група – з підгрупами дітей.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інноваційна методика творчо-пізнавальної діяльності особистості: «Rory’s Story Cubes» »
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.