Методика навчання грамоти дітей в дошкільному навчальному закладі.

Опис документу:
Важливим мотивом навчання дітей цього віку є пізнавальний інтерес, а навчання грамоти – інтерес до друкованого слова: дізнатись, що написано під картинкою, прочитати відгадку іт.д. Діти повинні усвідомити і більш віддалену мету: навчитись читати, щоб підготуватись до школи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Методика навчання грамоти дітей в дошкільному навчальному закладі.

Одним із важливих розділів роботи д/з є навчання дітей грамоти. У наукових працях, статтях педагогів і психологів вказується, що навчання грамоти – складна аналітико-синтетична діяльність. Щоб опанувати процесом читання, необхідно розрізняти звуки в словах, тобто мати добре розвинений фонематичний слух, співвідносити букву із звуком, вміти поєднувати одну букву з іншою і відповідно вимовляти, розуміти прочитане. За даними М.І.Красногорського, після 5-6 років у дітей в корі головного мозку утворюється умовно-рефлекторні функції читання і письма (види мовної діяльності)

При навчанні грамоти діяльність дітей повинна бути викликана потребами і мотивами близькими і зрозумілими їм.

Важливим мотивом навчання дітей цього віку є пізнавальний інтерес, а навчання грамоти – інтерес до друкованого слова: дізнатись, що написано під картинкою, прочитати відгадку іт.д. Діти повинні усвідомити і більш віддалену мету: навчитись читати, щоб підготуватись до школи.

Н.С.Варенцова відмічає, що діти 5 років проявляють стійкий інтерес до слова , що звучить. Це дає можливість тривалий час займатися з ними звуковим аналізом, знайомити з характеристикою звуків (голосні, приголосні, м’які, тверді), проводити звуковий аналіз різних за структурою слів.

Психологічна основа методики навчання грамоти полягає в доборі таких методів і прийомів, які б повною мірою враховували особливості дитячої уваги, пам’яті, мислення, уяви, сприяли б всебічному розвитку дітей, формуванню у них на відповідному мовному матеріалі прийомів розумової діяльності: аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення, вміння робити висновки.

Підготовка дітей до оволодіння грамотою та сам процес навчання читання – складна інтелектуальна діяльність, яка потребує високого рівня організації навчальної діяльності.

Навчання грамоти ґрунтується на відомих дидактичних принципах (науковості, наочності, доступності, систематичності, індивідуального підходу). Застосування цих принципів при навчанні грамоти має свої особливості.

Пр-п науковості проявляється в тому, що дітям дають достовірні знання про слово, речення, звук, склад, які витікають із сучасної наукової характеристики цих елементів мови.

Пр-п наочності забезпечує використання у пізнавальній діяльності ряду аналізаторів, насамперед слухомовного. Діяльність цього аналізатора активізується і при розвитку фонематичного слуху, і при навчанні звукового аналізу, і при ознайомленні із звуками мови, з реченням, словом, складом.

Розв’язанню ряду дидактичних завдань сприяє і зоровий аналізатор. Діти сприймають символи, якими позначають елементи мовлення: речення чи слово зображуються смужками, звук і звукова структура слова – фішками і схемами.

У дітей дошкільного віку спостерігаються різний рівень розвитку, різне співвідношення довільної і мимовільної пам’яті, уваги, різні здібності до засвоєння навчального матеріалу.

При фронтальній роботі з групою слабо підготовлені діти ще більше відстають у своєму розвитку, а сильніші певну частину навчального часу використовують неефективно. Цим зумовлюється необхідність застосування диференційованого навчання на заняттях, яке забезпечує глибоке засвоєння матеріалу, допомагає у здійсненні принципів доступності, систематичності, індивідуального підходу в рамках колективної роботи.

Процес навчання грамоти будується на основі врахування фонематичної і графічної систем української літературної мови у їх взаємозв’язку. Українське письмо є звуковим (фонетичним), а тому дитина зможе навчитися читати і писати лише тоді, коли оволодіє вмінням переводити графічні знаки у звуки і навпаки, тобто навчитися здійснювати звукобуквенний аналіз слів.

Важливе значення в період навчання грамоти має складоподіл. Він є результатом послідовності рухів артикуляційного апарату; це звук чи кілька звуків, які вимовляються одним видихом повітря.

Успішному оволодінню процесом читання допомагає ознайомлення дітей з наголосом. Наголос – це виділення тими чи іншими фонетичними засобами одного із складів фразового тексту. Наголос у словах української мови динамічний, різномісний, рухливий.

З мол групи: Формування навичок письма – це підготовчі вправи.

Мета: підготувати руку дитини до письма, сформувати руховий стереотип, допомогти дитині позбутися тих труднощів, які виникають на початкових етапах. (Красногорський, Ельконін, Запорожець.

Мол. група – дид гра «Кожну намистинку на свою нитку»

Сер група – ігри з мозаїкою; Ст. група – розвиток окоміру і дрібних м’язів руки «Знайти такий самий малюнок» «Відгадай на дотик», декоративне малювання

Читання (за Ельконіним) – відтворення звукової форми слова на основі його графічного позначення. Найважче – читати злито. На початку читання у «віконцях» (а,о,у)м)е) - де (м) нова буква – зливати склад (ме). Вперше розробили методику Тихєєва, Фаусек, Блюхер, потім - Воскресенська.

Є ще Звуковий аналітико – синтетичний метод навчання грамоти базується на даних про співвідношення графічної і звукової системи мови, про особливості усної і письмової мови. Письмова мова близька до усної, але не тотожня їй. Це пояснюється тим, що кількість звуків мови не співпадає з кількістю букв алфавіту в українській мові (38 фонем позначається 32 буквами)Уся робота з навчання грамоти будується з участю процесів аналізу і синтезу. Аналітична діяльність дітей полягає у виділенні ними речень, поділу речень на слова, слова на склади, виділення зі складу певного звуку, позначають його літерою. Синтетична діяльність полягає в складанні складів і слів, читання їх. Звуковий аналітико – синтетичний метод визначає структуру занять. У першій частині заняття переважає аналітична діяльність, у другій –синтетична.

У звукових синтетичних методах ідуть від звука до складу, від складу до слів, а потім-до речень.

Упродовж навчання дітей звуковому аналізу слова потрібно дати їм засоби для здійснення цього і навчити ними користуватися. Такими засобами є: схема звукового аналізу слова, фішки, інтонаційне виділення звуків у слові.

- звуковий аналіз починається з того, що дитина веде указкою під схемою звукового складу слова, промовляє слово відповідно до рухів указки, затримує указку на тому звуці, який промовляє.

Спочатку потрібно давати для звукового аналізу слова, які складаються лише з 3 звуків. Діти мають твердо засвоїти, що рух указки завжди збігається з вимовою звука.

У ході проведення звукового аналізу потрібно стежити, щоб діти після інтонаційного виокремлення звука у слові називали його ізольовано так як він звучить у слові (м, м. ,л, ль)Після того як діти засвоїли навички звукового аналізу простих слів, відбувається їхнє ознайомлення з голосними, твердими й м’якими приголосними звуками. Діти дізнаються що є особливі, незвичайні звуки, які відрізняються від усіх інших. Цим звукам нічого «не заважає» - ні зуби, ні губи, ні язик. Вони легко «виходять з ротової порожнини, їм нічого не затримує. Діти знаходять такі звуки в три звукових словах: мак, лук, дим, ліс, мед. Вих-ль говорить, що ці звуки незвичайні, які промовляємо голосно – діти повинні називати голосними звуками. Діти позначають ці голосні червоною фішкою. Далі діти підраховують скільки складів і скільки голосних звуків. У кожному складі є голосний звук.

На наступних заняттях, після ознайомлення з голосними звуками, діти дізнаються про приголосні звуки, вимовляти які завжди щось заважає – губи, зуби, язик. Слід показати дітям, що деякі приголосні звуки можна проспівати (ммм), голосно крикнути (ррр)і цим вони начебто нагадують голосні, але вони зустрічають перешкоду. Це є основною характеристикою приголосних звуків. Вих.-ль повідомляє дітям, що кожен приголосний звук має свою пару, «братика». Розрізняють «великого братика і маленького братика» - один сердитий , інший – добрий. «Великого братика» ми назвемо твердий приголосний звук (позначимо синьою фішкою) а «маленького»- м’який приголосний звук (зеленою).

Після того, як діти навчаться розрізняти голосні, тверді й м’які приголосні звуки, знайомимо їх з наголосом, навчити виділяти в слові наголошений звук, позначити його фішкою на моделі.

Починати навчання наголошеного складу краще з двохскладових слів з наголосом на першому складі (лампа)

Слідом за наголошеним складом дітей можна навчати виділення наголошеного звука в слові. Для позначення наголошеного голосного звука використовується фішка чорного кольору.

На прикінцевому етапі роботи на засвоєння звукового аналізу графічна схема звукового аналізу слова не використовується, діти складають слова з фішок на столах.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи комунікативної компетентності молодшого школяра. Практичні матеріали»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.