Методична розробка на тему: «Інноваційні технології при викладанні інформатики»

Опис документу:
Метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу в освіті (саме педагогічною технологією, хоча у назві технології використовується слово "метод") і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Методична розробка

на тему:

«Інноваційні технології при викладанні інформатики»

Зміст

Стор.

  1. Вступ ……………………………………………………. 3

  2. Розділ І. Інноваційні педагогічні технології, що використовуються на уроках інформатики ……………5

    1. Метод проектів ………………………………………5

    2. Технологія «Intel®Навчання для майбутнього» ….11

    3. Проблемне навчання ……………………………….13

    4. Інтерактивні технології …………………………….16

  3. Розділ ІІ. Розробка проекту «Твій мобільний світ» ….30

  4. Висновки ………………………………………………..36

  5. Список літератури ……………………………………...37

  6. Додатки ………………………………………………….39

Вступ

В наш час освітяни багатьох країн докладають значних зусиль до перебудови процесів викладання та навчання задля підготовки учнів до життя у “суспільстві

глобальної компетентності”, підґрунтям якого є інформація і технології. Адже стрімкий розвиток технологій спричиняє зміни і у змісті праці та методах її організації, що впливає на зміну кваліфікаційних вимог до рівня спеціалістів.

Визначення компетенцій, яких потребує сучасне суспільство, спричинило модифікацію цілей та завдань, що постали перед освітою XXI століття. Значна роль у цьому процесі відведена навчальній дисципліні „інформатика”, оскільки вміння та навички, що формуються саме при вивченні інформатики, за сучасних умов носять загально навчальний, загально інтелектуальний характер і можуть бути перенесені на вивчення інших предметів з метою створення цілісного інформаційного простору знань учнів.

Методична система навчання інформатики в умовах розвитку сучасних інформаційних комп'ютерних технологій (ІКТ) стає гнучкою та відкритою, що проявляється у сильному впливі контексту соціального, освітнього і технологічного плану на функціонування її елементів. Програмні ж засоби інформаційних технологій слід розглядати як засоби для опрацювання інформаційних моделей.

В процесі проектування навчальної діяльності по створенню комплексного інтелектуально-насиченого середовища, спрямованого на формування в учнів цілісної системно-інформаційної картини світу, особливу увагу слід приділяти:

співвідношенню видів аналітичної діяльності учнів із засобами ІКТ в процесі розгортання змістової частини певного курсу, змістової лінії чи теми;

розробці системи завдань, спрямованих на формування в учнів навичок мислення високого рівня з обов‘язковим забезпеченням відповідними критеріями оцінювання;

ретельному та науково обґрунтованому добору методів, форм та засобів навчання.

Таким чином, створення комплексного інтелектуально-насиченого навчального середовища (як моделі реального) включає, з одного боку, використання

відповідного змісту, з іншого, адекватних (проблемних) методів навчання, що в повній мірі відповідає проектуванню методичної системи вивчення інформатики.

В даній роботі пропоную стислий огляд інноваційних педагогічних технологій, які можуть бути використані на уроках інформатики, а саме методу проектів, технології «Intel®Навчання для майбутнього», проблемного навчання, інтерактивних технологій.

В практичній частині пропоную розробку позакласного заходу за темою: "Твій мобільний світ" із застосуванням методу проектів, яка може бути корисною для всіх, хто працює з молоддю.

Розділ І. Інноваційні педагогічні технології, що використовуються на уроках інформатики

Метод проектів

Метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу в освіті (саме педагогічною технологією, хоча у назві технології використовується слово "метод") і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства.

Означена технологія використовується для побудови процесу навчання, спрямованого на активізації діяльності учнів відповідно до їх інтересів для здобуття певних знань, відчутного теоретичного чи практичного результату. Тому при реалізації методу проектів необхідно використовувати власну зацікавленість учнів у знаннях і показувати, де отримані знання можна застосовувати у реальному житті.

Мета педагогічної технології "Метод проектів" полягає у стимулюванні інтересу учнів до визначеної проблеми, оволодіння необхідними знаннями і навичками, а також організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми для практичного застосування отриманих результатів. В основу методу проектів покладена ідея, що відображає сутність поняття "проект", його прагматичну спрямованість на результат, який отримано при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми. Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоб досягти такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності.

Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання, отримувати реальний і відчутний результат.

Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу. Вирішення проблеми методом проектів передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних засобів навчання, а з іншого, необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо. Результати виконаних проектів мають бути відчутними: теоретична проблема вимагає конкретного її вирішення, практична - конкретного результату, готового для впровадження.

Метод проектів містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов'язкову презентацію результатів.

Основні вимоги щодо використання методу проектів:

формулювання значущої у дослідницькому і творчому аспектах проблеми (задачі), вирішення якої потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку;

практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

структуризація змістовної частини проекту із визначенням результатів окремих етапів;

використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення методів дослідження, способів оформлення кінцевих результатів, збір, систематизація, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, оформлення результатів, їхня презентація, висновки, висування нових проблем для дослідження.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна запропонувати таку типологію проектів:

  • за діяльністю, домінуючою у проекті - дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний;

  • за предметно-змістовною галуззю знань - монопроект у рамках однієї галузі знання, міжпредметний проект;

  • за характером координації проекту - безпосередній (жорсткий, гнучкий), опосередкований (неявний, що імітує учасника проекту);

  • за характером контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу);

  • за кількістю учасників проекту - особистісні (одноосібні або за участю двох партнерів, які знаходяться в різних школах, регіонах, країнах);

парні (між парами учасників);

групові (між групами учасників).

  • за тривалістю виконання проекту - короткостроковими (для вирішення невеликої проблеми або частини більш складної проблеми), які можуть бути розроблені на декількох уроках за програмою одного предмета чи як міждисциплінарні;

середньої тривалості (від тижня до місяця);

довгостроковими (від місяця до декількох місяців).

На практиці найчастіше приходиться мати справу зі змішаними типами проектів. Кожен тип проекту характеризується тим чи іншим видом координації, термінами виконання, етапами, кількістю учасників. Тому, розробляючи проект, необхідно враховувати його ознаки і характерні риси.

Реалізація методу проектів на практиці обов'язково веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється також психологічний клімат у класі, тому що вчителю приходиться переорієнтовувати репродуктивну навчальну діяльність учнів на різноманітні види самостійної діяльності: дослідницьку, пошукову, творчу.

Окремо варто наголосити на важливості зовнішньої оцінки всіх проектів, оскільки тільки в такий спосіб може відслідковуватися їхня ефективність, недоліки, необхідність своєчасної корекції. Характер зовнішньої оцінки великою мірою залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов проведення.

Параметри зовнішньої оцінки проекту:

  • значущість і актуальність висунутих проблем, адекватність тематики дослідження;

  • коректність використання методів дослідження та обробки отриманих результатів;

  • активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;

  • колективний характер прийнятих рішень;

  • характер піклування і взаємодопомоги між учасниками проекту;

  • необхідна і достатня глибина занурення у проблему, використання знань з інших галузей;

  • доказовість прийнятих рішень, уміння аргументувати свої висновки;

  • естетика оформлення результатів проекту;

  • уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і доказовість відповідей кожного члена групи.

Вимоги до структурування проекту:

    • починати завжди необхідно з вибору теми проекту, його типу, а також кількості учасників;

    • учителю необхідно продумати можливі варіанти проблем, доцільні для дослідження у межах визначеної тематики;

    • проблеми висуваються учнями за участю вчителя (запитання, ситуації, що сприяють визначенню проблеми);

    • важливим моментом є розподіл задач по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень;

    • здійснюється самостійна робота учасників проекту щодо вирішення індивідуальних чи групових дослідницьких, творчих задач (на уроках, заняттях, наукових товариствах);

    • необхідним етапом виконання проектів є їхній захист;

    • завершується робота колективним обговоренням, експертизою, оголошенням результатів зовнішньої оцінки, формулюванням висновків.

Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:

      • необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;

      • актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;

      • необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;

      • значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

Технологія «Intel®Навчання для майбутнього»

„Intel®Навчання для майбутнього” – цілісна програма, основним завданням якої є підготовка вчителів до застосування та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес. В основу програми покладена пошуково-дослідницька та проектна методика, яка ставить учня в позицію активного учасника навчального процесу, вчить його бачити проблему, ставити мету, планувати та організовувати діяльність для її досягнення; шукати, обробляти та аналізувати інформацію, робити висновки, презентувати результати. Таким чином учень отримує такі навички, які так необхідні в сучасному діловому світі.

Технологія програми надає вчителеві будь-якого фаху потужну технологію реалізації навчального проекту.

По-перше, вчитель розробляє чіткий план навчального проекту, що враховує всі аспекти навчання. Такий детальний план проекту містить:

  • стислий опис проекту, ключові та тематичні питання (постановка проблеми);

  • перелік навчальних предметів, з якими пов’язаний проект (міжпредметні зв’язки);

  • державні освітні стандарти та навчальні програми;

  • навчальні цілі та очікувані результати навчання, діяльність учнів;

  • необхідні (вхідні) знання та навички учнів;

  • матеріали та ресурси (обладнання, програмне забезпечення, ресурси Інтернету);

  • реалізація диференціації навчання, оцінювання знань та умінь учнів;

  • супутні заходи.

По-друге, вчитель отримує навички користування програмними продуктами Microsoft Office XP, Microsoft Publisher, а також електронною поштою та Інтернетом, тощо, для подальшого впровадження в своїй професійній діяльності.

Особливо хочеться відмітити, що програма приділяє велику увагу розробці методичних та дидактичних матеріалів для реалізації навчального проекту. Але одержані навички вчитель може широко застосовувати і в інших формах навчальної діяльності, крім проектної.

Технологія програми „Intel®Навчання для майбутнього” відповідає сучасним поглядам на освіту та враховує державні стандарти загальної середньої освіти. Творчий потенціал українських вчителів, підвищення пріоритетності освітньої галузі дозволять впроваджувати методику проектної діяльності учнів із застосуванням комп’ютерних технологій. Ця програма буде сприяти широкому впровадженню педагогічних інновацій та нових інформаційних технологій в навчально-виховний процес середніх та вищих закладів освіти.

Проблемне навчання

Основною метою проблемного навчання є забезпечення активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, уміннями і навичками, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей за допомогою розв'язування пізнавальних навчальних задач або завдань, які не до кінця визначені. Наприклад, недостатні умови для одержання відповіді. Це цілком відповідає меті загальної середньої освіти.

Основний зміст технології проблемного навчання мають становити методи й прийоми, організаційні форми та засоби доцільного використання навчальних проблемних ситуацій, постановки і розв'язання навчальних проблем, способи пред'явлення вчителем, прийняття та розв'язання учнями проблемних задач.

Дослідження психологів (С.Л. Рубінштейн, Г.С. Костюк та ін.) переконливо доводять, що мислення, як правило, починається з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя. Тобто, проблемна ситуація спонукає особистість до активного мислення. В теорії проблемного навчання основними поняттями є поняття «проблемне запитання», «проблемна задача», «проблемне завдання», «проблемна ситуація».

Проблемне запитання, на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення знань.

Проблемна задача — форма організації навчального матеріалу із заданими умовами і невідомими даними, пошук яких потребує від учнів активної розумової діяльності: аналізу факторів, з'ясування причин походження об'єктів, їх причинно-наслідкових зв'язків тощо.

Проблемне завдання передбачає вказівку учням про їх самостійну пошуково-пізнавальну діяльність, спрямовану на одержання необхідного результату.

Проблемна ситуація — стан розумового утруднення учнів, який створено спеціально вчителем за допомогою певних прийомів, методів і засобів.

Такі утруднення викликаються недостатністю раніше засвоєних учнями знань і способів діяльності для розв'язування пізнавальної задачі, завдання чи навчальної проблеми.

У дослідженнях A.M. Матюшкіна виділяються три головних компоненти проблемної ситуації:

• невідоме відношення, що засвоюється спосіб або умова дії, що розкривається в проблемній ситуації,

• дія, необхідність виконання якої в поставленому завданні викликає потребу в новому знанні чи способі дії, які повинні бути засвоєні,

• можливість для учня здійснити аналіз умов поставленого завдання і засвоїти (відкрити) нове знання. Занадто важке або легке завдання не створює для учня проблемної ситуації. При цьому учень повинен мати необхідні знання, вміння і досвід пошукової діяльності, певний рівень розвитку розумової активності.

Проблемно-діалогова форма організації навчання має переваги над іншими. Це пов'язано із наявністю спілкування — однією з ефективних форм активності. Діалог є провідною формою спілкування лише тоді, коли обидва партнери виявляють і зовнішню і внутрішню активність. Проблемно-діалогова ситуація сприяє організації пошукової пізнавальної активності, ініціює на цій основі повноцінну розумову діяльність учнів, що приводить до формування знань високого рівня, узагальнення та інтенсивного розвитку творчих здібностей особистості.

Визначаючи названі вище переваги проблемного навчання, не варто абсолютизувати його, слід чітко уявляти, за яких умов воно виправдовує себе, а коли — ні. Особливістю шкільного курсу інформатики є те, що не менш як 70 % сукупного навчальною часу на уроці повинно відводитись на розв'язування задач, більшість з яких є проблемами для учнів. Тому проблемна ситуація на уроках інформатики повинна створюватись тоді, коли вчитель упевнений в тому, що в класі знайдуться учні, які справляться з нею, і на розв'язування проблеми не витрачатиметься надмірного обсягу часу.

Проблемність активізує розумові й емоційні процеси. Що ж стосується можливостей використання проблемного навчання при вивченні інформатики, то основні фундаментальні знання доводиться повідомляти учням, пояснювати їм поза проблемним навчанням значну частину способів дій, які необхідно показувати і закріплювати тренуванням, вправами. І тільки певна частина знань і способів діяльності, які вміло та обґрунтовано відібрані, стає об'єктом проблемного навчання.

Інтерактивні технології

Зміст курсу інформатики дає змогу вчителю не тільки інформувати і опитувати учнів, а й організовувати їх діяльність в атмосфері вільного обміну думками і поглядами. Учитель застосовує більше активізуючих методів навчання замість переказування абстрактної, «готової» інформації. Форми роботи мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів значною мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

У курсі інформатики пропонуються такі методи і технології, які активізують навчальну діяльність учнів:

- робота в парах і невеликих групах;

- учнівські проекти — індивідуальні й колективні;

- ситуативні ігри: рольова гра;

- аналіз аргументів «за» і «проти»;

- дискусії й дебати;

- розв'язування проблеми;

- «мозковий штурм» тощо.

Робота в невеликих групах. Найбільш ефективний процес навчання забезпечується продуманою системою взаємовідносин. Відомо, що до факторів, які сприятливо впливають на пошуковий процес, належить спільна діяльність людей. Спільна діяльність у процесі пошуку більш продуктивна (злам психологічних бар'єрів, пошук більш швидкого і більш правильного рішення за рахунок збільшення кількості й обговорення пропозицій).

Активне спілкування учнів в процесі навчання означає зняття заборони на спілкування і стимулювання його, що сприяє перетворенню вчення з індивідуальної діяльності в сумісну працю. Мета такої праці — обмін інформацією, порівняння, взаємооцінка, пізнання своїх можливостей, вплив людини на людину. Колективна пізнавальна діяльність більш емоційна і привчає до прояву ініціативи.

Робота в невеликих групах дає учням змогу набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу командою. Ідеї, що продукуються в групі, допомагають учасникам бути корисним один одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.

Учитель об'єднує учнів у малі групи (по 4-6 осіб), розподіляє завдання між групами. Групи за короткий час (3-10 хв) мають виконати це завдання і подати результати своєї роботи.

Багато завдань курсу опрацьовується саме в парах або невеликих групах. Під час організації роботи у невеликих групах вчителю необхідно:

1) швидко об'єднати учнів у невеликі групи (4 -6 осіб);

2) ознайомити їх з ролями, які вони можуть виконувати.

Ролі учнів у групах можуть бути такими: керівник, секретар, посередник, доповідач і обчислювач.

Керівник групи зачитує завдання, організовує виконання, пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи, визначає доповідача.

Секретар веде записи результатів роботи групи (стисло і розбірливо), як член групи він має бути готовий висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві.

Посередник стежить за часом, заохочує групу до роботи.

Доповідач чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

Обчислювач виконує оперативні розрахунки.

Послідовність дій учителя під час організації роботи в групах приблизно така:

1) запропонувати кожній групі конкретне завдання й інструкцію (правило) щодо організації групової роботи:

- можна починати висловлюватися спочатку за бажанням, а потім — по черзі;

- необхідно дотримуватися правила активного слухання: коли хтось говорить, усі слухають і не переривають. Намагатися обговорювати ідеї, а не учнів, які висловили їх;

- утримуватися від оцінок та образ учасників групи;

- намагатися дійти спільної думки; поважати й обов'язково, фіксувати особливу думку, пам'ятати, що вона має право на існування;

2) надати час на виконання групової роботи, протягом якого допомогти кожній із груп (в разі потреби);

3) запропонувати групам зробити презентацію результатів роботи;

4) прокоментувати роботу групи.

Учитель організовує роботу в групах, аж поки учні навчаться діяти самостійно.

Обговорення проблем у групах

1. Дві шеренги

Учні утворюють дві шеренги, шикуючись обличчям один до одного. Учні із шеренги А першими ставлять запитання чи висловлюють думку, а учні із шеренги В — відповідають. Наприклад, після ознайомлення з новою темою за допомогою цього прийому можна з'ясувати точку зору учнів на об'єкт, що вивчається. Учнів із шеренги А слід попросити висловити думку «на підтримку», а учнів із шеренги В — «проти».

2. «Думаємо разом — відповідає один»

Учитель розбиває учнів на невеликі групи і присвоює кожному учню певний номер. Учитель ставить запитання всім учасникам, над розв'язанням якого члени кожної групи думають разом. Потім викладач називає номер, і будь-який учень з цим номером може відповідати на запитання. За кожну правильну відповідь група одержує бали. Цей прийом можна використовувати на етапі уроку, коли потрібно перевірити, що учням відомо про об'єкт перш аналізувати й визначати його характеристики

3. «Внутрішнє — зовнішнє коло»

Учні в парах утворюють два концентричних кола Кожен учень у внутрішньому колі стає обличчям до учня в зовнішньому колі Учні відповідають на запитання, працюючи щоразу з новим партнером (кожне коло переміщується на одну людину, кола рухаються в протилежних напрямах)

4. «Тріади»

Учні працюють у групах із трьох осіб. Або всі троє беруть участь у вправі, або два учні беруть участь у рольовій грі, а третій — спостерігає за процесом і робить записи, щоб поділитися своїми думками з іншими учасниками Учні виконують роль спостерігача чи реєстратора по черзі

5. «Мозаїка»

Стандартний варіант. Працюючи в невеликих групах, кожен учень стає експертом із визначеної вчителем теми, частини задачі чи алгоритму та ін. Потім кожен член групи ділиться зі своїми друзями тим, про що довідався. Працюючи разом і використовуючи здобуту інформацію, група виконує невелике групове завдання.

Експертний варіант. За кожною невеликою групою закріплюється визначений аспект теми, програми, алгоритму та ін., які члени групи повинні вивчити й обговорити. Кожен член групи стає експертом із закріпленої за групою теми чи виду діяльності. Формуються нові групи, що включають по одному експерту з первісних груп. У нових групах учні діляться своїми знаннями з різних аспектів предмета, програми або алгоритму. Працюючи в колективі і використовуючи нову інформацію група повинна виконати завдання. Для формування нових груп можна попросити учнів розрахуватися на «першого», «другою», «третього» тощо. Всі «перші» входять в одну групу, всі «другі» — в другу та ін. (Щоб уникнути плутанини первісні групи можна формувати на основі не чисел, а літер )

6. Робота по 1 2 4 8

Учні працюють індивідуально над вирішенням питання або у формі мозкового штурму, або у формі множинного вибору. Кожен учень знаходить собі партнера, щоб порівняти варіанти відповідей чи списки ідей. Потім учні працюють у групі з чотирьох осіб, обговорюючи ідеї і виконуючи завдання, для чого необхідно шляхом компромісів прийти до консенсусу. Потім четвірки можуть організувати групу з восьми учнів, щоб разом працювати над виконанням іншого завдання. Потім усі учасники семінару аналізують і порівнюють виконану роботу

7. Матриця думок

Цей прийом найбільш ефективний, коли невелика група учнів повинна порівняти і зіставити кілька варіантів вирішення складного і неоднозначного питання.

1. Учитель ділить учнів на групи. Потім кожна група одержує питання. Воно повинне мати кілька можливих варіантів вирішення чи думок, а в учнів повинні бути критерії вибору.

2. Учні висловлюють свої думки у формі мозкового штурму і записують їх у горизонтальні графи у верхній частині таблиці.

3. Учні обговорюють критерії і записують їх у вертикальні графи в лівій частині таблиці.

4. Учні оцінюють кожний критерій за шкалою від 1 до 10 у верхньому правому куті графи критеріїв. Бал повинен відбивати, наскільки важливий кожен критерій для ухвалення остаточного рішення. Важливо, щоб кожна група дійшла консенсусу при виставлянні балів за кожним критерієм.

5. Учні ставлять бали від 1 до 10, залежно від того, наскільки кожна думка може відповідати чи відповідає критерію.

6. Необхідно перемножити бали критеріїв на бали думок і записати одержаний результат у центрі внутрішніх граф.

7. Додати величини в кожному стовпчику і записати здобутий результат у нижні графи.

8. Обговорити результати.

Робота в парах. Під час організації роботи учнів у парах учителю необхідно:

- поставити учням запитання для обговорення або описати практичну ситуацію, яку можна розв'язати за допомогою комп'ютера. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації (інколи доцільно запропонувати учням ознайомитись із довідковим матеріалом, який зберігається у розділі «Довідка» відповідної програми, або заздалегідь підготовлений та роздрукований учителем),запропонувати кілька хвилин (1—2 хв.) для обдумування можливих відповідей або самостійних розв'язків;

- об'єднати учнів у пари, визначити, хто з пари висловлюватиметься першим, попросити обговорити свої ідеї один з одним, спробувати реалізувати їх за комп'ютером, використовуючи різне програмне забезпечення. Бажано відразу визначити час на висловлення кожного в парі та спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Пари мають досягти згоди щодо відповіді або розв'язку;

- кожна пара обмінюється своїми ідеями й аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію.

Мозковий штурм. Мозковий штурм — це ефективний і добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення. Він спонукає учнів проявити уяву і творчість, відверто висловлювати думку, відшукувати кілька рішень конкретної проблеми.

Цей метод застосовується для того, щоб ініціювати дискусію учнів. Мозковий штурм можна проводити із усією групою, в парах, у невеликих групах і навіть індивідуально (при цьому ідеї записуються на аркуші паперу). Головне для проведення ефективного мозкового штурму — це дати учням певне завдання, як тільки списки ідей будуть готові. Можна попросити розташувати названі речі по категоріях, виправити неточності чи розвинути ідеї. Під час початкового мозкового штурму важливо, щоб записувалися (практично) всі пропозиції. Під час такої роботи не слід робити жодних виправлень і дозволяти коментувати ідеї, поки всі пропозиції не будуть записані. Доцільно записувати ідеї на аркуші ватману в міру того, як учні їх називають. Варіант традиційного мозкового штурму — коли записуються твердження чи питання. Потім доцільно розвісити аркуші паперу в різних місцях аудиторії. Кожній групі пропонується представити результати своєї роботи іншим учасникам. Після невеликої перерви кожна група повинна перейти до наступної «станції». Наприклад, одна група учнів працює зі словом «Формат». Вони записують усе, що асоціюється в них з цим словом. Переходячи від станції до станції, кожна група доповнює наявний список.

Для проведення мозкового штурму вчителю необхідно:

1. Запропонувати учням сісти так, щоб вони почувалися зручно і невимушено.

2. Визначити основні правила (див. далі).

3. Повідомити їм проблему, яку треба розв'язати.

4. Запропонувати учасникам висловити свої ідеї.

5. Записувати їх в міру надходження, при цьому не вносити в ідеї жодних коректив.

6. Спонукати учасників до висування нових ідей, додаючи при цьому свої власні.

7. Намагатися уникати глузування, коментарів або висміювання будь-яких ідей.

8. Продовжувати доти, доки надходитимуть нові ідей.

9. Наостанок обговорити та оцінити запропоновані ідеї.

Доцільно ознайомити учнів з правилами проведення мозкового штурму:

- під час висування ідей не пропускайте жодної (якщо Ви оцінюватимете їх під час висловлювання, учасники зосередять більше уваги на захисті своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові й досконаліші);

- необхідно заохочувати всіх до висловлення якомога більшої кількості ідей. Варто заохочувати навіть фантастичні ідеї (якщо підчас мозкового штурму не вдасться отримати низку ідей, це можна пояснити тим, що учасники піддають свої ідеї самоцензурі — двічі подумають, перш ніж висловитись);

- потрібно якомога більше ідей. Зрештою кількість породжує якість(у разі висування великої кількості ідей учасники зможуть надати простір своїй уяві);

- спонукайте всіх учасників розвивати та змінювати ідеї інших, оскільки зміна раніше висунутих ідей часто зумовлює висування нових, які перевершують попередні.

У класі можна повісити плакати:

Говоріть усе, що спадає на думку.

Не обговорюйте й не критикуйте висловлювання інших.

Ідеї, запропоновані іншими, можна повторювати.

Розширюйте запропоновані ідеї.

Вирішення проблем (під час розв'язування задачі на комп'ютері).

Більшість практичних суперечливих питань, що виникають у реальному комп'ютерному середовищі, можна розв'язувати застосовуючи метод вирішення проблем у кілька етапів:

Аналіз проблеми — що трапилось? Чому? Як її можна виправити? якої інформації мені бракує і де її можна отримати?

Пошук шляху вирішення проблеми — які існують способи її розв'язування? В чому полягають їх переваги й недоліки? Які шанси і загрози вони містять?

Вибір способу вирішення — який розв'язок є найкращим з точки зору одержання практичного й ефективного результату, а також інших критеріїв, наприклад, засобів, що використовуватимуться, або простоти? Які труднощі можуть з'явитися при його реалізації? Як повинні виглядати наступні кроки під час впровадження в життя?

Щоразу, коли учні ознайомлюються з новим матеріалом, їм необхідно вміти організовувати інформацію логічно. Наступні прийоми особливо ефективно допомагають учням розміщувати нову інформацію в контекст і готують їх для більш аналітичного і глибокого обговорення теми.

1. Напиши, передай наступному

Цей простий метод ефективний, коли необхідно підвести підсумки деякої теми, а також на початку тематичного заняття. Напишіть термін чи твердження у верхній частині блокнота. Учні по черзі пишуть пов'язане з цим терміном слово чи питання і передають блокнот наступному. Відповіді не повинні повторюватися, але їх можна виправляти. Якщо цей метод використовується для підведення підсумків теми, список відповідей можна передати доповідачу.

2. Знаю, хочу довідатися, довідався

У цьому варіанті мозкового штурму спочатку учні пояснюють, що вони знають, потім — що вони хочуть дізнатися, а наприкінці заняття — що вони дізналися. Цей метод дуже ефективний, коли учні повинні ознайомитися з великим обсягом матеріалу. У міру того, як учні просуваються з читанням матеріалу, можна поставити запитання, що вони хотіли б довідатися. При цьому даний метод являє собою гарну вправу для тих учнів, що читають швидко, і допомагає всім учням перевірити розуміння прочитаного.

3. Передбачування

Перш ніж приступити до читання матеріалів із складної теми, учні відповідають на ряд висловлювань з цієї теми. Висловлення сформульовані таким чином, що учні відповідають «так/ні», «згоден/не згоден», «правильно/неправильно», «ймовірно/малоймовірно» та ін. Ефективне передбачування допомагає учням прогнозувати результати свого навчання й організовувати нову інформацію в логічні схеми.

4. Рольові ігри /Моделювання

Рольові ігри дозволяють учням зіграти роль у проблемній ситуації. Це дає їм можливість подивитись на проблему зсередини. Вони також полегшують участь у дискусії, коли учні соромляться відкрито виражати свою думку про ситуацію, але їм важливо обговорити її. Рольова гра може бути формальною і ретельно плануватися заздалегідь, а може бути неформальною і спонтанною. При застосуванні формального підходу учні знайомляться з темою чи проблемою, а потім їх просять розіграти ситуацію чи вирішити проблему з погляду призначеної ролі. Учні починають з письмового сценарію, а потім виконують ролі і доходять до власного логічного завершення. Для неформальних чи спонтанних рольових ігор учнів просять відреагувати на запитання без підготовки з погляду визначеної ролі. У такій рольовій грі можуть брати участь два учні, які виконують «протилежні» ролі. Після їхнього короткого діалогу на запитання відповідає вся група.

При проведенні рольової гри вчителю необхідно проробити такі кроки:

1. Ініціатива й інструкції визначте тему чи проблему. Щоб «розігріти» учнів, проведіть «розминку». Наприклад, попросіть учнів визначити методом мозковою штурму людей, які можуть бути зацікавлені у вирішенні проблеми. Потім попросіть розбити список на категорії групи чи людей, у яких можуть бути схожі погляди на проблему.

2. Опис сценарію представте сценарій усно чи письмово залежно від його складності. Ролі можуть бути визначені за допомогою опису, наприклад, постановки проблеми. Сценарій повинен містити достатню інформацію, але він не має бути надто заплутаним чи мати очевидне закінчення У сценарії повинно бути досить місць, які учні заповнюють за своїм розсудом і створюють вчасне закінчення, що представляє собою рішення проблеми

3. Розподіл ролей представте всі ролі, а потім розподіліть ролі серед учнів або по групах Слід розподіляти ролі довільно, намагаючись уникати ярликів.

4. Гра учні грають ропі відповідно до сценарію проблеми. Керуючись сценарієм, учні повинні задіяти всі свої знання, думки і досвід. Рольова гра має включати елементи навчання методом співробітництва. Учні можуть працювати в невеликих групах, зображуючи групу людей. Невеличка група може висунути свого представника, якого до гри готують усі члени групи. Можна використовувати тріади два учні беруть участь у діалозі, а один спостерігає і записує свої спостереження.

5. Підведення підсумків: цей крок с невід'ємною частиною рольової гри. Учням надасться можливість обговорити свої відчуття від зіграних ролей, за якими вони спостерігають. Нарешті, вони мають поділитися своїми враженнями на подію і сценарій та розповісти, як роль змінила їхню первісну думку.

- Під час рольової гри доцільно надати деяким учням можливість просто спостерігати і записувати свої спостереження.

- Якщо робота організована в невеликих групах, можна попросити одного чи двох учнів виконувати роль секретаря. Поки «актори» з їхньої групи «виконують роль», секретарі записують, що вони говорять, їх реакції і відповіді на репліки інших акторів, загальний тон.

- Під час підведення підсумків слід обговорити очікувані результати рольової гри. Чи було досягнуто згоди? Чи намагалися різні групи зрозуміти різні точки зору? Чи намагалися представники різних точок зору працювати разом? Якщо згоди не досягнуто, які фактори перешкодили це зробити? Як інакше могла б подати свою точку зору визначена група, щоб одержати значну підтримку чи розуміння інших груп?

Застосування активних нетрадиційних методик висуває певні вимоги до структури уроків. Інтерактивний урок містить такі елементи:

1. Мотивація. Мета цього етапу — зосередити увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути запитання, алгоритм, приклад працюючої програми, коротка історична довідка щодо створення або складових комп'ютера або деякого програмного забезпечення, невеличке завдання, рухлива гра тощо. Етап не має перевищувати 5 %часу заняття.

2. Оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів. Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності, чого вони мають досягти в ході уроку й чого від них очікує вчитель. Подекуди доцільно залучати до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття (5 % часу).

3. Надання необхідної інформації. Мета — повідомити учням достатньо інформації, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути опрацювання тексту посібника, міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, перевірка домашнього завдання. Для заощадження часу на уроці та максимального ефекту від нього можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (вдома) ознайомлення. Наприклад, окремі уроки побудовані таким чином, що в книжці для учнів є інформація, яку слід прочитати до уроку. її вистачить для виконання завдань. На уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо треба — прокоментувати терміни або організувати невелике опитування (10 % часу).

4. Інтерактивна вправа — центральна частина заняття. Мета —практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку. Послідовність проведення цієї частини уроку така:

- інструктування — вчитель повідомляє учням мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам;

- розподіл на групи і/або розподіл ролей;

- виконання завдання, коли вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись забезпечити учасникам максимальну можливість для самостійної роботи і навчання у співпраці;

- представлення групам, окремим учням результатів виконання вправи;

- загальне обговорення результатів (60 % часу).

5. Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку. Мета — рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати набуті під час уроку знання в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, які навички здобули, як це може знадобитися на практиці. Крім того, можна ставити запитання щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалось, що бажано змінити в майбутньому. Важливо, щоб учні змогли самостійно сформулювати відповіді на ці запитання. Для оцінювання результатів варто залишити 20 % часу.

Розділ ІІ. Розробка проекту «Твій мобільний світ»

Опис проекту

Назва навчального проекту«Твій мобільний світ»

Навчальні предмети, знання з яких

використовуються при реалізації проекту – валеологія, фізика, біологія, інформатика, інформаційні технології

Учасники проекту – учні ІІІ курсу(вік – 17 років)

Термін реалізації – місяць

Основні питання:

Ключове питання — Мобільний телефон – необхідна річ чи небезпечний ворог?

Тематичні питання – біологічна дія електромагнітного поля, особливості мобільного зв’язку як джерела електромагнітного поля, вплив радіоволн на екологію, що таке SAR, медичні рекомендації щодо користування мобільним телефоном, правила користування мобільним зв’язком.

Актуальність проекту:

Мобільний телефонний зв’язок сьогодні — це одна з найбільш успішних та дуже динамічних за розвитком областей радіозв’язку. Все більша кількість людей користується мобільними телефонами, серед них і наші діти.

Але чи знають вони всі нюанси мобільного зв’язку: його вплив на здоров’я, екологію, правила та етикет користування мобільним телефоном? Думаю, що для багатьох дітей ці питання залишаються відкритими. Тому і запропонувала учням ІІІ курсу прийняти участь у даному проекті.

Мета та завдання проекту:

Проект дає можливість використання учнями знань, отриманих на уроках фізики, біології, інформатики, інформаційних технологій, валеології, розвиває вміння здійснювати пошук інформації, її аналіз, оцінювання, використовуючи різні інформаційно-комунікаційні технології.

Проект сприяє формуванню та розвитку навичок мислення високого рівня, таких як, вміння аналізувати, компонувати, робити висновки, планувати, досліджувати.

Також в ході проекту здійснюється закріплення та вдосконалення вмінь і навичок роботи з комп’ютером, коректне ставлення до Інтернет-ресурсів, прививаються навички роботи в групі.

Проект сприяє розвитку життєвої компетентності учнів.

Етапи проекту:

На першому занятті учні знайомляться з темою, метою та завданнями проекту, презентацією вчителя. Відбувається розподіл ролей учнів на 4 групи(відділи): екологічний, статистичний, медичний та відділ етики. Призначаються керівники відділів, які розподіляють обов’язки та обирають виступаючого зі звітом; звіт оформляється у вигляді презентації, створеної засобами PowerPoint.

Перший тиждень – ознайомлення з Інтернет-ресурсами, пошук та збір необхідної інформації, обговорення та обміркування зібраного матеріалу.

Другий тиждень – планування та розробка презентацій.

Третій тиждень – систематизація інформації.

Четвертий тиждень – демонстрація робіт учнів, їх аналіз, обговорення та оцінювання.

Очікувані результати:

  1. Ознайомлення з матеріалом по даній темі та вироблення вмінь здійснювати пошук та збір необхідної інформації в мережі Інтернет, правильно використовувати Інтернет-ресурси.

  2. Розвиток умінь працювати в групі.

  3. Зацікавлення учнів інформаційно-комунікаційними технологіями.

  4. Удосконалення вмінь систематизувати матеріал, робити висновки, готувати презентації та виступати з ними.

  5. Розвиток життєвої компетентності учнів.

Стислий опис проекту:

Останні роки в нашому ліцеї, як, мабуть, і в інших навчальних закладах, постала проблема користування учнями мобільними телефонами. Суть проблеми полягає в тому, що переважна більшість дітей не тільки не дотримується правил та етикету користування мобільним телефоном, а і грає в ігри, слухає музику і т. п. на уроках. Ні зауваження викладачів, ні неодноразове ознайомлення з наказом про заборону користуватися мобільними телефонами під час уроків не вирішують цієї проблеми. От і виникла ідея запропонувати учням такий проект, який би спонукав їх замислитися над такими питаннями:

  • Чи правильно я користуюся мобільним телефоном?

  • Чи впливає мобільний телефон на моє здоров’я і як?

  • Чи може мобільний телефон заважати оточуючим?

Можливо, якщо діти самостійно дізнаються більше різної інформації про мобільний телефон, вони змінять своє ставлення до цієї проблеми.

Отже ідея проекту полягає в тому, що учні стають співробітниками наукової лабораторії, яка має такі відділи: екологічний, медичний, статистичний та відділ етики. Для дослідження вибрано об’єкт - мобільний телефон. Кожен відділ вивчає цей об’єкт і результати своєї роботи оформляє у вигляді презентації.

Головна мета дослідження – всебічно вивчити об’єкт і представити користувачам узагальнену інформацію.

Для розв’язання поставлених перед відділами завдань (додаток 1) учні працювали із запропонованими Інтернет-ресурсами (додаток 3), самостійно здійснювали пошук інформації в мережі Інтернет, використовували текстовий редактор для роботи з текстами, електронну таблицю – для виконання розрахунків і побудови діаграм, здійснювали обмін інформацією через локальну мережу, створювали презентації засобами PowerPoint.

Практичним результатом стала детальна розробка теми, оформлення результатів у вигляді творчих робіт – презентацій, а також їх захист та колективне обговорення. Все це сприяло розвитку пізнавальних і дослідницьких умінь, комунікативних навичок учнів, підвищенню культури спілкування, зацікавленості інформаційно-комунікаційними технологіями.

Після закінчення роботи учні самостійно оцінюють свої презентації (додаток 2), ступінь досягнення ними очікуваних результатів, роблять висновки.

Звичайно проект не вирішить проблему на 100%, але якщо хоча б деяка кількість учнів не залишиться байдужими і змінить своє ставлення до мобільного телефону і користування ним, то проект можна вважати вдалим.

Висновки

Підводячи підсумки, можна зробити висновок що, використання під час вивчення курсу інформатики інноваційних технологій навчання значно підвищує інтерес учнів до даної дисципліни та забезпечує зростання ефективності засвоєння навчального матеріалу.

Практика показує, що при використанні різних інноваційних методів навчання, учні запам’ятовують:

  • 70% того, що висловлювали самі;

  • 80% того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті.

Новітні технології навчання передбачають не просто отримання знань, а творче відношення до них, сприяють розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси, тощо.

Також інноваційні технології сприяють формуванню і вихованню освіченого, творчого, професійно здібного кваліфікованого робітника.

Отже, інноваційні технології заслуговують на право поповнити традиційні форми навчання і виховання учнів.

Список літератури:

1) Баханов К.О. Інноваційні системи технології та моделі навчання icтopiї в школі.- Запоріжжя: Просвіта, 2000.- 160 с.

2) Баханов К.О. Традиції та інновації у навчанні icтopiї в школі: Дидактичний словник-довідник.- Запоріжжя:Просвіта, 2002.-108 с.

3) Іванов І.П. Енциклопедія колективних творчих справ.-М.: Педагогіка, 1989.- 207с.

4) 1ванов I. П. Педагогіка колективних творчих справ.- К.: Освіта, 1992. – 95 с.

5) Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник / Под ред. В.И.Гриценко, А.М.Довгялло. - Киев: Наукова думка, 1992. - 650 с.

6) Кожум’яка М. Розвиток творчих здібностей на уроках історії засобами гри.// Історія України. – 2004. - №15, 19.

7) Онищук В. Типи, структура і методика уроку в школі. - К.: Радянська школа, 1976. – 184 с.

8) Островерхова Н.М. Аналіз уроку. – К.: А.С.К., 2003.- 189 с.

9) Подмазін С. Філософські основи особистісно-зорієнтованої освіти// Завуч. - 2001.— № 20-21.— c. 21-23.

10) Пометун О.І., Пироженко Л.В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. / За ред. О.I. Пометун.- К.: А.С.К., 2003.- 192с.

11) Френе С. Педагогічні інваріанти // Рідна школа.- 1993.- № 3.- С. 21-24.

12) Жук Ю.О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу освіти // Нові технології навчання: Наук.- метод. зб. - К.:ІЗМН, 1998. - N24.-

c. 72-78.

13) Гуржій А.М., Жук Ю.О. Вплив інформаційних технологій на формування навчального середовища. Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України // 36 статей за матеріалами доповідей четвертої

Української наук.-метод, конф. 12—14 вересня 1995 / Під ред. І.І. Мархеля. — Одеса, 1997. — c. 5—6.

14) Жук Ю.О. Викладання фізики і нові інформаційні технології навчання // Фізика і астрономія в школі. — 1996. — № 2. — c. 2—5.

15) Жук Ю.О. Розв'язування дослідницьких задач з фізики із застосуванням нових інформаційних технологій // Проблеми освіти. — Вип. 6. — К., 1996.

— c. 57—64.

16) Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Педагогічна газета. – 2001. – Липень. – с. 4.

17) Галушко В.П. Деловые игры. – К.: Урожай, 1989. – с. 8.

18) Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок / Книга для вчителя. – К.: Радянська школа, 1989. – с. 13.

19) Стрельніков В.Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій навчання. – Книга 2. – Полтава, 2002. – с. 145, 91.

Додаток 1

Екологічний відділ

Завдання.

Використовуючи запропоновані ресурси, дайте відповіді на питання:

  • Чи впливають радіохвилі на екологію?

  • Чи небезпечне електромагнітне випромінювання для живих організмів?

  • Чи відбуваються зміни в природі поблизу базових станцій?

  • Чи потрібно боротися з установкою базових станцій поблизу житлових приміщень?

Зробіть висновки, відобразіть їх в презентації.

Медичний відділ

Завдання 1.

Використовуючи запропоновані ресурси, приведіть приклади впливу мобільних телефонів на здоров'я людини.

Зробіть висновки, відобразіть їх в презентації.

Завдання 2.

Використовуючи запропоновані ресурси, складіть медичні рекомендації для користувачів мобільних телефонів і відобразіть їх в презентації.

Статистичний відділ

Завдання 1.

Використовуючи запропоновані ресурси, знайти дані про кількість мобільних телефонів на душу населення. Для перших шести країн, де ця кількість максимальна, побудувати діаграму.

Завдання 2.

Провести дослідження та зібрати дані про кількість в ліцеї учнів, що мають мобільні телефони, побудувати діаграму.

Відділ етики

Завдання 1.

Використовуючи запропоновані ресурси, скласти правила користування мобільним зв’язком і відобразіть їх в презентації.

Завдання 2.

Використовуючи запропоновані ресурси, опишіть етичні норми користування мобільним зв’язком (Додаток 4) та оформіть їх у вигляді презентації.

Додаток 2

Оцінка

Критерії
і параметри оцінки

Початковий рівень виконання роботи

1

Робота, що потребує доопрацювання

2

Виконана робота

3

Зразкова робота

4

Бал

Дослідження

Використані запропоновані Інтернет-ресурси

Правильно відібрані ресурси по темі дослідження із запропонованих ресурсів

Відібрані ресурси оформлені у звіті, але висновки не зроблені

На основі відібраного і оформленого матеріалу зроблені висновки

Аргументація: знання інших точок зору і вміння їх спростувати

Аргументація відсутня

Аргументація непереконлива

Аргументація переконлива, але її легко спростувати

Аргументація неспростовна

Кількість представлених аргументів

1

2

3

4 и більше

Технічний рівень виконання презентації

Менше 3 слайдів, дизайн не відповідає змісту, немає мультимедійних об’єктів, граматична і орфографічна безграмотність, недостатня інформативність презентації

Менше 5 слайдів, дизайн не відповідає змісту, недостатня кількість мультимедійних об’єктів, є граматичні помилки, недостатня інформативність презентації

6-8 слайдів, дизайн відповідає змісту, наявні мультимедійні об’єкти, граматична і орфографічна грамотність, недостатня інформативність презентації

6-8 слайдів, дизайн відповідає змісту, наявні мультимедійні об’єкти, граматична і орфографічна грамотність, інформативність презентації

Додаток 3

Інтернет-ресурси:

  1. Мобільний зв’язок і здоров’я людини(для медичного відділу)
    http://uiec.org.ua/uk/magnitna-ekologiya/mobilniy-zv-yazok-i-zdorov-ya-lyudini.html

  2. Обережно: Випромінювання!(для екологічного та медичного відділів)

http://www.exp21.com.ua/ukr/arhiv/84/84-14.htm

  1. Дія електромагнітних полів та випромінювань на організм людини

http://uchilka.org.ua/parts/bgd/40.html

  1. Етика користування мобільним зв'язком
    http://www.kyivstar.ua/important_data/ethics/

  2. Мобільний зв’язок та здоров’я людини
    http://www.kyivstar.ua/important_data/healthy/

  3. Правила користування мобільним зв’язком
    http://www.kyivstar.ua/important_data/rules/

  4. Электромагнитный смог (для екологічного та медичного відділів) http://www.ecoindustry.ru/showselectednumber/docs/viewdoc.html&year=2006&numberyear=5&id=639

  5. Мобильная экология(для екологічного і медичного відділів) http://www.mforum.ru/news/article/018779.htm

  6. Электромагнитные поля и здоровье(для медичного відділу) http://medinfo.ru/sovety/ecol/10.phtml

  7. Мобильное искушение(для экологического и медицинского) http://www.voskres.ru/articles/golovkin.htm

  8. Вред от мобилок выдумка или реальный факт(для медичного і статистичного відділів) http://gizmod.ru/2006/07/24/vred_ot_mobilok__vydumka_ili_realnyj_fakt/

  9. Влияние мобильных телефонов на здоровье http://www.obzori.ru/mobile_devices/analytics/mobili_i_zdorovie.html

  10. SAR для мобильных телефонов http://www.m-tel.ru/articles/3-1/53-1/view

Додаток 4

Етика користування мобільним зв'язком

Зробимо крок до цивілізованого спілкування!

Знання і виконання Правил мобільного етикету — це ознака вихованості та високої культури спілкування. Дані рекомендації допоможуть гармонійно поєднувати особисту свободу та повагу до інтересів оточуючих:

  • Намагайтеся вимикати мобільний телефон там, де є застереження «Будь ласка, вимкніть Ваш мобільний телефон» — наприклад, у літаках чи у медичних закладах.

  • Пам’ятайте, що треба переводити свій мобільний телефон у режим «без звуку» або користуватися послугою «Голосова пошта» у театрах, музеях, на виставках, у кінотеатрах. Ваш мобільний телефон не порушить дійство несподіваним гучним сигналом (рінгтоном).

  • Оберіть такі рінгтони, які будуть приємні Вам, і в той же час не турбуватимуть оточуючих.

  • Установіть мінімальну гучність сигналу мобільного телефону коли Ви відпочиваєте разом з іншими людьми — наприклад, у ресторані чи кафе.

  • Сідаючи за кермо, вимкніть гучність телефону і не відволікайтеся на дзвінки та телефонні розмови — це робить поїздку безпечнішою.

  • Пам’ятайте про переведення Вашого мобільного телефону у режим «без звуку» або використовуйте послугу «Голосова пошта» на ділових зустрічах та переговорах, якщо немає інших домовленостей.

  • Якщо під час вистави або в бібліотеці Вам терміново необхідно написати текстове повідомлення, вимкніть сигнали клавіатури.

  • Знаходячись в офісі, не забувайте брати з собою мобільний телефон, навіть коли ненадовго залишаєте своє робоче місце.

  • У громадських місцях: магазинах, транспорті, ліфті тощо намагайтеся розмовляти по мобільному телефону максимально тихо та коротко, щоб не заважати оточуючим своїми розмовами.

  • Перебуваючи в бібліотеці, переведіть Ваш мобільний телефон у режим «без звуку», а при необхідності відповісти на дзвінок розмовляйте неголосно і по суті справи.

  • Уникайте встановлення таких рінгтонів на свій мобільний телефон, які можуть образити чи збентежити оточуючих (нецензурні вислови, грубі вирази та неприємні звуки).

  • Некоректно використовувати чужі мобільні телефони в своїх цілях та повідомляти їх мобільні номери третім особам без дозволу.

  • Тестування власного телефону на рівень гучності рінгтонів краще здійснювати вдома, а не в громадських місцях.

  • Фотографуючи або знімаючи відео на свій мобільний, поважайте приватне життя інших людей. Запитайте дозволу, перш ніж когось фотографувати або знімати.

  • Більшість сучасних моделей телефонів можуть фіксувати номера, з яких був зроблений виклик, і повідомляти своїх власників про пропущені дзвінки. Якщо Вам не відповіли негайно, не треба повторювати виклик — наберіться терпіння й чекайте, коли Ваш абонент зможе передзвонити Вам.

  • Небажано дзвонити людині по робочих питаннях на мобільний телефон у його вільний час, а саме до початку й після завершення офіційного робочого дня, а також на вихідні й свята. На особисті дзвінки також існують обмеження з 9 ранку до 22 вечора. Якщо все ж необхідно порушити ці правила й подзвонити, краще вибачитися та запитати про можливість говорити з Вами, а розмовляти недовго й по суті.

  • Поважайте право людини на особисте життя — не читайте текстові повідомлення й не переглядайте список дзвінків у чужому телефоні без дозволу.

Розкажіть про мобільний етикет друзям.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.