Матеріали для історичного гуртка «ПЕРШОПОСЕЛЕНЦІ НОРВЕГІЇ»

Опис документу:
За висновками археологів, стоянка відноситься до 10-8 тисячоліття до н. е.. Професор Андерс Хаген з Бергена, який координує всі роботи археологів в горах на заході країни, спираючись на відкриття на мисі Дігернес і відкриття останніх чотирьох років в гірських долинах, запропонував гіпотезу найдавнішого заселення Норвегії. ©П.Чайка

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ПЕРШОПОСЕЛЕНЦІ НОРВЕГІЇ

Археолог Оддмунн Шиє повернувся ввечері похмурий і зосереджений. Біля паркану, схилившись над шматком берези, вирізав ножем ложку сусідський хлопчина Єнс Хісестад.
– Як і раніше нічого? – Обережно і тихо запитав Оддмунна його брат.
– Нічого. Здавалося б, найкращі умови для стародавньої людини – льодовик відступив, більш сухо, ніж на заході. І на тобі – нічого! .. Жодного обробленого кременя. Два літа вже я копаю шурфи, і жодного разу не натрапив на «культурний матеріал»…
– Так нічого і ні?
– Зовсім. Жодного обробленого кременя. Хлопчина відірвався від роботи і дзвінко сказав:
– А у мене є. Я знаю, де лежать купи кременю. Обробленого!

Оддмунн був занадто урівноважений, щоб негайно відгукнутись.
– А де? – Запитав він нарешті.
– Недалеко від нашої садиби. Там кілька купок. Ми дерен копали, наткнулись.
Хлопчик був правий. Вранці знайшли три купки уламкового кременю. Були й уламки сокири і скребок.

Ця розмова відбувалась багато років тому, ще до другої світової війни. Тоді, окрім декількох уламків кам’яних знарядь, археологи нічого не знайшли. Але час йшов. У 60-ті роки минулого століття будівництво гідроспоруд в Норвегії дало поштовх археологічним розкопкам.

Оддмунн Шиє згадав про давню знахідку і в 1961 році повернувся в Хісестад. Одного разу в знайомому місці він копав рів через заболочену ділянку. І раптом під шаром торфу натрапив на вельми великий кремінь зі слідами обробки його людиною. Перші ж шурфи переконали – тут було житлове місце!

Шар за шаром знімали археологи. Вивчення пластів показало, що свого часу стоянка стародавньої людини знаходилась прямо на березі. Два схили прикривали її від вітру. З третього боку археологи знайшли в землі безліч дір, заповнених однорідним перегноєм від стовпів.

Знайшли археологи і два вогнища. Знайшли камені – ковадла, на яких люди кам’яного віку створювали свої знаряддя; навколо валялося безліч крем’яних уламків і плит. Знайшли сокиру, ніж, тертку. Але сенсаційною виявилась знахідка наконечника стріли, який відносився до добре вивченого типу Лінгбо – типу, який представляє найдавнішу культуру кам’яного століття в місцевості Лінгбо в Данії. Це єдиний наконечник цього типу, знайдений у Норвегії.

За висновками археологів, стоянка відноситься до 10-8 тисячоліття до н. е.. Професор Андерс Хаген з Бергена, який координує всі роботи археологів в горах на заході країни, спираючись на відкриття на мисі Дігернес і відкриття останніх чотирьох років в гірських долинах, запропонував гіпотезу найдавнішого заселення Норвегії. Він вважає, що нащадки першопоселенців Норвегії, проникли в Естфолл 8-10 або може бути навіть більше тисяч років тому, поширились далі на захід, в гірські ущелини, де й осіли на 7-8 тисяч років. Далі через перевали вони спустились на західне узбережжя країни і поступово поширились на північ уздовж берега. Хто б міг подумати, що колись випадкова знахідка Єнса Хісестада призведе до такого цікавого відкриття! Адже випадковості не випадкові.

  • 06.09.2019
  • Всесвітня історія
  • 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Інші методичні матеріали
  • 73
  • 0
  • 1
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»