До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
5
міс.
2
8
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Матеріали для діагностування навчально - виховного процесу в школі.

Опис документу:
Найважливішою умовою розвитку колективу, його стійкості, життєздатності є створення умов для активної діяльності учасників педагогічного проце¬су. Практично від того, наскільки дружньою є атмо¬сфера, що ґрунтується на взаємоповазі, яким є пси¬хологічний клімат в колективі, наскільки прогнозо¬ваними є вчинки керівників та колег — від усього цього залежить час успішного життя колективу, його шлях до наміченої мети.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Анкета 1

«Оцінювання успішності навчальної роботи

вчителя з точки зору учнів»

  1. Хто з учителів, на вашу думку, справедливо виставляє оцінки?

  2. Завдання з яких предметів ви виконуєте з інте­ресом (із задоволенням)?

  3. На уроках яких учителів вам цікаво?

  4. Творчі завдання з яких предметів ви викону­вали в цьому навчальному році?

  5. Хто з учителів виявляє до вас особливу увагу, підтримує вас?

  6. До кого з учителів ви підете поділитися найпотаємнішим, порада кого з учителів має для вас значення?

  7. Назвіть три предмети, які вам подобаються?

  8. У кого з учителів ви отримуєте ґрунтовні знан­ня?

  9. З ким із учителів вам подобається спілкува­тися?

  1. Факультатив з яких предметів вам хотілося б відвідувати?

  2. Уроки з яких предметів вам хотілося б прогу­ляти?

Методика обробки отриманих результатів до­сить проста. В основу анкети закладено принцип уп­равління успіхом, тому майже всі запитання спря­мовують учнів на відстеження позитивних моментів у роботі вчителя і тільки одне запитання є конт­рольним. За кожне згадане прізвище вчителя або предмета, який він викладає, учневі нараховують 10 балів (віднімають лише при згадуванні в пункті 11). Потім отримані очки складають. Так визначають до­стоїнства учнів школи, як за балами, так і за розді­лами діяльності. Вчителі, котрі набрали найменшу кількість балів або взагалі не потрапили до списку, — це якраз і є той контингент, з яким адміністрації доведеться цілеспрямовано, прискіпливо і серйоз­но працювати з метою розкриття їхніх достоїнств, підвищення якості навчально-виховної діяльності.

Анкета 2

для учнів «Твоє ставлення до школи ідо класу»

  1. Чи подобається тобі навчатися в цій школі?

  2. Чи любиш ти свій клас?

  1. Чи із задоволенням повертаєшся до школи після канікул?

  1. Чи є в тебе друзі в класі?

5. Чи з гордістю ти розповідаєш іншим про свою школу?

6.Чи відчуваєш задоволення від навчання в своїй школі?

  1. Чи хотів би перейти до іншої школи?

  1. У якому кабінеті (класі) в школі ти найліпше почуваєшся?

  1. Що за останній рік тобі найбільше запам'ята­лося в школі?

11. Як би ви визначили характер життя та сто­сунків у школі (оберіть до п'яти тверджень):

Весело гарні стосунки

Цікаво нові предмети

Несподівано цікаві вчителі

По-новому дружний клас

Оригінально шкільний двір

Нудно творчі завдання

Одноманітно почуття успіху

Сумно

12. Чи є у вас відчуття, що вчителі в школі став­ляться до вас добре не через посаду, а за покликан­ням, за велінням душі?

На запитання цієї анкети слід відповідати «так» або «ні», крім запитань 8, 9, 10.

Анкета З

«Інтереси та дозвілля для учнів»

1. Я вчуся тому, що:

  • цього вимагають мої батьки;

  • мені цікаво;

  • потрібно для вступу до ВНЗ;

  • тому що вчитися необхідно;

  • знадобиться вжитті;

  • інше.

2. Мені подобається навчатися:
— завжди; інколи; ніколи.

3. Я ходжу до школи (вибери 2 — 3 твер­дження):

  • спілкуватися з друзями;

  • вчитися;

  • там цікаво;

  • тому що там весело;

  • люблю школу;

подобаються вчителі;
• близько від дому.

4. Скільки часу забирають у вас домашні зав­дання?

5. Що заважає добре виконувати домашні зав­дання? Виберіть одну або кілька причини:

  • лінощі;

  • телефон;

• телевізор;

  • музика;

  • втома;

  • нецікаві завдання;

  • відірваність предметів від життя;

  • запущеність матеріалу;

  • все одно не спитають;

  • несправедливість в оцінюванні знань;

  • погані підручники;

  • слабке здоров'я;

  • читання художньої літератури.

  1. Скільки часу на день (в середньому) витрачає­те на перегляд телевізійних передач?

  2. Скільки часу ви гуляєте?

  3. Скільки часу займаєтеся разом із батьками якою-небудь спільною справою?

  4. Що входить у коло ваших обов'язків удома?

  1. Чи є у вас удома улюблений куточок?

  2. Скільки часу витрачаєте на читання газет та журналів?

  3. Скільки часу приділяєте спортивним занят­тям?

  4. Скільки часу забирає прослуховування музики?

  5. Яким видом творчості ви займаєтесь і скільки на це йде часу?

Анкета 4

(для учнів) «Світ навколо тебе»

Назвіть найважливіші проблеми: країни, міста, вашої школи, вашої сім'ї.

Усі чотири анкети слід розглядати в комплексі. Це дозволить отримати чимало інформації для ана­лізу та використання з метою планування й органі­зації діяльності.

Поряд з анкетуванням учнів можна було б про­вести невелику ділову гру «Ромашка».

Мета гри: залучити учнів до планування та орга­нізації життєдіяльності в школі.

Учні різних паралелей утворюють 6 мікрогруп, кожна з яких виконує 4 завдання.

Завдання 1. Підготувати стисле повідомлення про те, що цікавого було в школі та класі. Потім пред­ставник кожної групи ознайомлює з цією інформа­цією всіх учасників.

Завдання 2. Попередньо домовившись, учасники груп викладають свою точку зору з проблеми: що заважає жити цікаво й красиво.

Завдання 3. Учасники кожної групи розробляють 10 (або необмежену кількість) ідей та варіантів ціка­вих справ і форм відпочинку. Потім розміщують свої пропозиції за ступенем значущості та викладають їх на пленарному засіданні. Ведучий гри фіксує всі про­позиції за часом їх надходження.

Завдання 4. Кожна мікрогрупа розробляє план-сценарій цікавої справи і захищає його на пленумі.

Анкета 5

«Самооцінювання (оцінювання) професійної діяльності вчителя»

Анкету заповнює адміністрація на кожного вчи­теля окремо, заповнюють власне вчителі та стар­шокласники.

Кожний вид діяльності оцінюють за 10-бальною шкалою.

  1. Знання предмета.

  2. Уміння ставити навчальну мету та досягати її (заплановані результати навчання).

  3. Стосунки з учнями.

  4. Стосунки з колегами.

  5. Організація позакласної роботи з предмета.

  6. Уміння створювати творчу атмосферу на уроці.

  7. Уміння досягати навчальної мети через ро­зумні педагогічні вимоги.

  8. Уміння забезпечувати творчу, розумну дисцип­ліну на уроці.

  9. Знання проблем учнів.

  1. Уміння індивідуально ставитися до кожного учня та сприяти його особистому успіху.

  2. Уміння застосовувати різноманітні прийоми та форми для активізації діяльності учнів на уроці.

  3. Авторитет серед учнів.

  4. Наскільки цікавими є пояснення вчителя.

  5. Чи вміє вчитель знаходити оригінальні вирі­шення у складних ситуаціях?

  6. Чи пощастило вам у тому, що ви навчаєтесь у цього вчителя?

  7. Назвіть риси вчителя, найпривабливіші для вас.

17. Які якості вчителя вам не дуже подоба­ються?

18. Чи подобається вам:

  • зовнішній вигляд учителя;

  • його манера говорити;

  • його манера жартувати.

  1. Чи подобається ваш учитель вашим бать­кам?

  2. Чи відомо вам про якісь позапредметні творчі інтереси вчителя?

Анкета 6

(для учнів) «Оцінювання діяльності вчителя»

На кожне запитання слід відповісти «так» чи «ні».

  1. Я уважно слухаю пояснення вчителя на уроці.

  2. На уроці я часто думаю про своє.

  3. На уроці я часто займаюся справами, що не стосуються уроку.

  4. Учитель дає на уроці багато додаткової інфор­мації.

  5. Мені часто хочеться прогуляти уроки з цього предмета.

  6. Я люблю відповідати усно біля дошки.

  7. Я люблю відповідати з місця.

  8. На уроці ми часто переписуємо підручник.

9. Із різних форм опитування мені найбільше подобається:

— індивідуальний залік;

  • письмова робота;

  • спільна робота в мікрогрупі.

  1. Якщо буде контрольна робота, я покажу добрі знання.

  2. Під час контрольних я не списую.

  3. Те, що вдається записати на уроці, дуже ко­рисне під час виконання домашніх завдань.

  4. Я дуже хвилююся, коли відповідаю домашнє завдання з цього предмета.

  5. У класі є учні, до яких учитель ставиться кра­ще, ніж до мене.

  6. Я чекаю цього уроку.

  7. Я все чекаю, коли ж скінчиться цей урок, і постійно поглядаю на годинник.

  8. Темп уроку надто швидкий для мене.

  9. Мені дуже складно виконувати домашні зав­дання з цього предмета.

  10. Я часто з цього предмета:

  • роблю доповідь;

  • пишу статтю;

  • виготовляю наочні посібники;

  • виступаю на конференціях;

  • беру участь в олімпіадах;

  • відвідую гуртки.

  1. Мені подобається ставити запитання вчи­телю.

  2. Оцінки, які виставляє вчитель, мене влашто­вують.

  3. Якщо мені щось незрозуміло, я завжди звер­таюся до вчителя.

  4. Мені цікаво читати додаткову літературу з цього предмета (дивитися телепередачі).

  5. Пояснення вчителя дуже близькі до підруч­ника.

  1. Учитель вміє і любить пожартувати, при цьому він ніколи не принижує моєї людської гідності.

  2. Я із задоволенням займався б цим предме­том самостійно, замість того, аби витрачати час на уроці.

  3. Я дуже стомлююся на цьому уроці.

  4. Я знаю, якщо наш учитель не правий, він обов'язково вибачиться.

  5. Я люблю на уроці непомітно читати художню літературу.

  6. Як правило, вчитель проводить урок, постійно заглядаючи в конспект.

  7. Інформація, яку я отримую на уроці, знадо­биться мені в майбутньому.

Анкета 7

(для учнів) «Життя в школі»

Відповіді на запитання цієї анкети вибудовують­ся у формі «так» чи «ні».

  1. Після уроків я намагаюсь якомога швидше втекти зі школи.

  1. Мене цікавлять шкільні гуртки та секції.

  1. Чи тягне після літніх канікул до школи?

  2. Чи любиш ти відвідувати шкільні вечори?

  3. Як ти гадаєш, чи потрібні класні години?

  1. Чи допомагає тобі хтось у школі розв'язувати особисті проблеми?

  2. Твої батьки, як правило, радяться з класними керівниками?

  3. Чи залишаєшся ти поспілкуватися з учителями після школи?

  4. У школі я беру участь у підготовці та прове­денні цікавих колективних справ.

  1. У школі часто бувають цікаві вечори, свята, конкурси.

  2. Я беру участь у роботі шкільного наукового товариства.

  3. Я допомагаю вчителю як асистент.

  4. Я беру участь у розробці та реалізації науко­вих програм.

Я люблю допомагати вчителям та проводити цікаві заходи в молодшій школі.

  1. Чи потрібні в школі учнівські організації за інтересами?

  2. Чи є в школі такі клуби, студії, майстерні, в яких би ти хотів брати участь?

  3. Я можу отримати в школі крім атестата будь-яку професію, яка мене цікавить.

  4. Чи маєш ти бажання та потребу брати участь у шкільних справах?

  5. Чи помічають у школі, коли ти робиш щось корисне, важливе?

  6. Чи існує в школі система стимулів, які підси­люють твоє бажання брати участь у шкільних спра­вах?

  7. Чи відбувалися цього року якісь шкільні спра­ви, які тобі сподобалися?

  8. Чи знаєш ти і чи виконуєш правила етикету?

  9. Чи часто конфліктуєш з учителями?

  10. Чи берете ви участь у плануванні позаурочної діяльності в класі?

  11. Чи є у вас необхідність обговорити стан після-урочного життя в школі?

Анкета 8

(для вчителів та учнів) «Клімат у колективі»

  1. Оцініть ваш стан здоров'я (у відсотках).

  2. З ким у вас бувають конфлікти:

  • з учителями;

  • з адміністрацією;

  • з учнями;

  • з батьками.

3. Де ви зазвичай знімаєте напругу:

  • вдома;

  • у школі;

  • ще десь.

  1. Чи часто ви хворієте?

  2. Чи хотіли б ви звільнитися (перейти до іншої школи), якби було де влаштуватися?

  1. Яка тональність вашого настрою переважає (мажор-мінор)?

  2. Як ви гадаєте, колектив у вас дружний?

  3. Чи дратує вас характер і тональність критики з боку вашого керівництва (педагога)?

9. Чи знаєте ви концепцію розвитку школи? Чи брали ви участь у розробці програми розвитку шко­ли або якихось інших приватних програм?

  1. Чи відчуваєте ви у школі творчу атмосферу?

  2. Чи влаштовує вас характер стосунків, що склався в колективі?

  3. Чи задоволені ви своєю діяльністю, чи вдаєть­ся вам досягти поставленої мети?

  4. Чи є в колективі люди, з якими вам не хо­четься спілкуватися?

  5. Чи відчуваєте ви гордість від того, що пра­цюєте саме в цьому колективі?

  6. Чи є в школі традиції, які для вас багато що значать?

  7. Чи помічає адміністрація (педагоги) ваші до­сягнення?

  8. Чи вважаєте ви, що між членами колективу склалися добрі стосунки?

  9. Чи вважаєте ви, що молоді вчителі почува­ються в колективі досить комфортно?

  1. Члени колективу із задоволенням діляться власним досвідом.

  2. Перемоги і поразки в колективі переживає більшість його учасників.

  3. Члени колективу з повагою ставляться до думки одне одного.

  4. Колектив задоволений своїми керівниками.

  5. Успіхи та невдачі кожного знаходять зацікав­лену підтримку членів колективу.

  1. Поточні конфлікти в колективі не бувають тривалими.

  2. Ви із задоволенням берете участь в колек­тивних справах, громадсько-педагогічній діяль­ності.

  3. Коли ви стикаєтеся з недоліками, ви прямо про це заявляєте.

  4. Ви із задоволенням відвідуєте уроки колег?

  5. Чи любите ви жартувати?

  6. Вас часто дратує музика?

  7. Ви, як правило, перебиваєте співрозмовника під час бесіди?

  8. Вас дратує необхідність брати участь у нара­дах, засіданнях, педрадах?

  9. Чи любите ви разом із колегами виїздити ку­дись разом?

  10. У колективі є люди, які вам:

  • симпатичні;

  • байдужі;

  • антипатичні.

  1. Чи часто ваші ідеї та пропозиції використову­ють у колективі?

  2. Ви із задоволенням приходите до школи і залишаєте її?

За своєю суттю ця анкета дозволяє визначити рівень та характер толерантності в стосунках між членами колективу, її результати покажуть колек­тиву та адміністрації, які чинники сприяють успіш­ному досягненню поставленої мети і які заважа­ють, які тенденції слід розвивати і що слід пере­осмислити.

Анкета 9

«Причини можливого звільнення учителя зі школи (за побажанням співробітників)»

Звернення до педагогів: «У вас з'явилася на­года влаштуватися на іншу, краще оплачувану й досить цікаву роботу. Що могло б змусити вас піти зі школи? Що найбільше не влаштовує вас у школі?»

  1. Необхідність досить часто займатися тим, до чого не лежить душа.

  2. Повсякденна рутина.

  3. Нескінченність неузгоджених вимог: райво ви­магає одне, методисти — інше, завуч — іще щось.

  4. Перевтома.

  5. Неприємності в стосунках з учнями і батьками.

  6. Дуже низька зарплата.

  7. Претензії та причіпки адміністрації.

  8. Наради, засідання.

  9. Щораз більший обсяг звітної документації.

  1. Напружена атмосфера в школі.

  1. Відсутність допомоги з боку колег та адміні­страції.

  1. Необ'єктивність оцінки діяльності педагога (уроків, позакласних заходів).

  2. Нав'язливий, дріб'язковий, дратуючий конт­роль за уроками.

  3. Постійне відчуття тривоги та неуспішності.

  4. Відсутність підтримки експериментальної ро­боти.

16. Гостре відчуття байдужості суспільства до потреб педагогів.

  1. Втрата престижності професії.

  2. Інформаційний голод (відсутність необхідних навчальних та методичних книг і посібників).

  3. Стан психологічного дискомфорту.

  4. Необхідність усе життя щоденно готуватися до уроків.

  5. Втома від роботи з дітьми.

  6. Постійний страх перед контрольними пере­вірками.

  1. Неможливість займатися своїми дітьми.

  2. Відсутність відчуття позитивних помітних результатів.

  3. Погіршення стану здоров'я, особливо нерво­вої системи.

Під час роботи над анкетою необхідно обрати п'ять або менше причин можливого звільнення, роз­містивши їх за ступенями важливості: цифру 1 при­своюють найзначущішій причині.

Анкета 10

«Причини можливого звільнення зі школи (за побажанням адміністрації)»

Умови. Уявіть собі, що є досить багато кваліфі­кованих, талановитих педагогів, які бажають пройти за конкурсом на роботу до вашої школи, то від яких учителів ви хотіли б звільнитися насамперед, або які недоліки вас особливо дратують.

  1. Особиста неприязнь.

  2. Необов'язковість.

  1. Недостатня професійна підготовка.

  1. Небажання від душі займатися дітьми.

  2. Байдужість.

  3. Слабке знання й використання в роботі психо­логи.

  4. Низька загальна культура.

  5. Складний, некомунікабельний характер.

  6. Відсутність особистої привабливості.

  1. Слабке знання та вміння використовувати різноманітні методики на уроці.

  2. Інше.

Усі члени адміністрації школи незалежно одне від одного відзначають «галочками» вказані якості, потім здійснюють обробку результатів і на нараді у директора аналізують отримані результати.

Найважливішою умовою розвитку колективу, його стійкості, життєздатності є створення умов для активної діяльності учасників педагогічного проце­су. Практично від того, наскільки дружньою є атмо­сфера, що ґрунтується на взаємоповазі, яким є пси­хологічний клімат в колективі, наскільки прогнозо­ваними є вчинки керівників та колег — від усього цього залежить час успішного життя колективу, його шлях до наміченої мети. Клімат у навчальному ко­лективі має надзвичайний вплив на успіхи та неус­піхи кожного педагога і, безумовно, впливає на сьо­годнішнє життя й завтрашні погляди та діяльність учня. Клімат не статичний, він видозмінюється в часі — емоційно-романтичне сприйняття колег або стримана впевненість у тому, що тут усе добре, досить швидко змінюється розчаруваннями, пере­глядом перших вражень. Створення клімату — це найважливіша справа не лише адміністрації, а й кожного члена колективу. Досить з'явитися в ко­лективі одному або кільком агресивно налаштова­ним учителям, і вся творча робота колективу може зійти нанівець. Як правило, шкільний колектив, зокрема у зв'язку з особливим характером педаго­гічної діяльності, не є монолітом. У ньому існують кілька характерних типів людей, котрі складають невеликі групи і впливають на колег та учнів. Тому перед адміністрацією стоїть непросте завдання уп­равління такими процесами. А це вимагає своєчас­ного визначення:

  • морального центру в колективі;

  • формулювання та визнання більшістю ко­лективу позитивних цінностей;

  • необхідності знати, враховувати і використо­вувати можливості та особливості учасників різних малих груп.

Педагогів поділяють на такі типові категорії:

І. «Тимчасові виконавці обов'язків». Ці люди, як правило, не підтримують стосунків із колегами, не цікавляться тим, чим живе школа, досить доб­росовісно виконують свої обов'язки, своєчасно здають потрібну документацію, не вступають у довірливі стосунки з учнями та батьками, викону­ють необхідну позакласну роботу «без захвату і насолоди», не жадають працювати класними кері­вниками, байдуже ставляться як до похвали, так і до «ганьби».

  1. «Вершники із шаблею наголо». Завжди в конфлікті, в пошуках ворога, проблем і недоліків, агресивні, знають істину, то когось проклинають, то перед кимось вибачаються, не розібравшись у суті проблеми, кличуть людей на барикади, швидко ски­дають із себе сліди колишніх невдач і знову кида­ються до бійки, не схильні до аналізу, перетворю­ють школу на арену політичної боротьби, інколи назавжди забуваючи про те, що слід хоча б зрідка займатися своєю безпосередньої роботою: навчати дітей.

  2. «Група підтримки». Схильні до мімікрії, змінюють погляди та принципи під впливом яскра­вої особистості. «Царя хочуть, царя!», готові йти будь за ким, але кампанія закінчується й починається епо­ха глибоких переживань, обіцянок не піддаватися впливові далі. У політиці вони підтримують найяс­кравіших правих або лівих лідерів. Вкладають свої гроші у якісь міфічні контори і, звичайно ж, втра­чають їх. Не пам'ятають зла, не пам'ятають пора­зок.

  3. «Любителі шарудіти». Чітко дотримуються норм і правил, виявляючи одвічне невдоволення, готові дещо згадати про кожного. При цьому повідати свої та чужі таємниці для них абсолютно не складно. Увесь час комусь щось нашіптують. Плетуть інтриги на рівному місці.

  4. «Зачаровані романтики». Чекають 1-го ве­ресня. Люблять свою школу. Вигадливі, глибоко пе­реживають будь-який успіх школи та учнів. Готові жити в школі. Витягають на роботу в школу своїх рідних. Вважають школу рідним домом. їхні інтере­си сягають набагато далі від предмета, який вони викладають.

  5. «Першовідкривачі». Люблять свій предмет і несуть його в маси трепетно і віддано. Стежать за всіма новинками. Вигадують тисячі можливостей, аби захопити ними дітей. Сповіщають предметну інфор­мацію з такою гордістю, ніби це вони самі вигадали все, про що розповідають.

Під час визначення клімату в колективі слід вра­ховувати ряд важливих обставин.

  1. Кількість захворювань педагогів та учнів.

  2. Кількість тих, хто звільнюється і кількість тих, хто бажає звільнитися.

  3. Конфліктність у колективі (вертикальна — між адміністрацією та педагогами, горизонтальна — між педагогами та батьками).

  4. Основна тональність настрою.

  5. Згуртованість колективу.

  6. Ставлення до критики.

  7. Доброзичливість у стосунках,

  8. Переважний стиль керування.

  9. Наявність атмосфери та умов для творчості.

10. Позитивний заряд острівних культур (від­повідність завдань та діяльності малих груп завдан­ням та інтересам школи).

  1. Визнання важливості шкільної місії за умо­ви різних інтересів учасників педагогічного про­цесу.

  2. Толерантність (новий характер ставлення до людини взагалі та до її поглядів, принципів, віри, мови, особливостей, настроїв, переживань, болів, образ тощо).

  3. Уміння адміністрації вибудовувати ситуацію вибору та успіху (управління успіхом).

  4. Задоволення від належності до цього колек­тиву.

  5. Повага та визнання цінностей і традицій.

  6. Єдність педагогічного колективу та адмініст­рації (єдність адміністрації).

  7. Стійкість та позитивність життєвих установок.

  8. Задоволення своєю діяльністю.

Педагогічна діяльність пов'язана з певними ру­тинними обставинами: циклічністю, обов'язковістю домашньої кропіткої підготовки, необхідністю прак­тично завжди перебувати в гарній фізичній та психічній формі, репетиційним характером роботи в межах стабільного планування, постійно високим ступенем уваги, роботою з одними й тими ж людь­ми і в одному й тому ж приміщенні, моральним та матеріальним незадоволенням, майже постійною агресивністю зовнішнього середовища, різноманіт­ними реальними й надуманими перевантаженнями, відчуттям постійної відповідальності.

Усе це призводить, поряд із постійно збільшу­ваними вимогами адміністрації, до різних видів пе­ревтоми.

Сезонна втома — напруга від чверті до чверті, що постійно накопичується. Викликана, як прави­ло, «бігом на місці», одноманітністю, повторюванністю облич, справ, слів, рухів, жестів, оцінок, ви­мог і поглядів. Дратує часто навіть необхідність ходити до школи однією й тією самою дорогою, хронічний брак коштів лише поглиблює цей гнітю­чий ефект.

Технологічна втома пов'язана із звітністю, різно­манітними нарадами, зборами, заплутаними вимо­гами.

Втома очікування викликана підвищеною тривож­ністю педагога у зв'язку з перевіркою його діяль­ності з боку адміністрації, проведенням відкритих уроків та позакласних заходів.

Втома протягом дня (тижня) — перевантаження, викликанні великою кількістю уроків, позакласними заходами.

Кліматична та вікова втома.

Фізична та психічна втома.

Побутова втома.

Втома від спілкування.

Втома напряму пов'язана з рівнем та характе­ром тривоги. Високий ступінь тривожності призво­дить до підозрілості, і з одного боку, пов'язаний з недостатністю професіоналізму, а з іншого — викликаний характером і стилем управлінського спілкування, стосунків, що склалися в колективі. При цьому відсутність тривожності призводить до

«пофігізму», різко знижує віддачу педагога, так само як і надзвичайно високий рівень тривож­ності призводить до ступору, не дає змоги вчите­лю вільно розправити плечі. «Творити, вигадува­ти, пробувати».

Однак відомо, що втома має свій колір. Втома чемпіона Олімпійських ігор, котрий першим прий­шов до фінішу, та втома аутсайдера — діаметраль­но протилежні. Одне із завдань адміністрації на­вчального закладу полягає в тому, щоб відчувати стан кожного співробітника, вміти бачити наймен­ший успіх, постійно турбуватися про те, щоб учи­тель не замикався лише в педагогічній діяльності, жив повноцінним духовним і фізичним життям. У боротьбі з утомою найважливішою умовою є доб­ре продумана система стимулів.

Керівник, якщо він прагне бути водночас і не­формальним лідером, має вирішувати важливу групу завдань, пов'язаних із створенням сприятливого клімату в колективі:

  • прагнути єдиного розуміння всіма адміністра­торами школи головних принципів «шанобливого управління» (рівного, стриманого, культурного, що грунтується на повазі прав та суверенітету особис­тості);

  • точно знати властивості, інтереси, особливості співробітників;

  • вважати одним із найважливіших завдань роз­робку і реалізацію програми соціально-економічно­го захисту співробітників, при цьому висувати на перший план документально-правове забезпечен­ня в межах морального і матеріального стимулю­вання для зниження суб'єктивізму в цій справі;

  • керівник має знати реальні заслуги підлеглих не за плітками, а внаслідок добре продуманої сис­теми зворотного зв'язку;

  • керівник має навчитися делегувати підлеглим не лише обов'язки та відповідальність, а й права в межах поставленого завдання;

  • необхідно показувати підлеглим ступінь важ­ливості виконуваної ними роботи;

  • слід постійно створювати умови для підвищен­ня професійної кваліфікації співробітників;

  • керівник має продумати систему управлінських вимог, аби запобігти смиканню через дрібниці;

  • перевірка роботи вчителів, як правило, поси­лює тривожність, призводить до незадоволення й зростання конфліктності, керівник повинен стави­тися до внутрішньошкільного контролю з позицій уп­равління успіхом. Практика, що склалася, передба­чає пошук у вчителя недоліків, упущень, замість того, аби в результаті системного спостереження й вив­чення процесу та результатів діяльності спільно з учителем шукати можливі варіанти поліпшення його діяльності;

  • створювати умови для творчої діяльності вчи­теля;

  • справедливо оцінювати діяльність учителів;

  • бути терплячим, коректним, не вимагати мит­тєвих змін;

  • якщо з якоїсь причини вчитель викликає у вас роздратування та несприйняття, не можна показува­ти йому свого негативного ставлення;

  • підтримувати та розвивати ініціативу;

  • створювати умови для вільного висловлюван­ня думок;

  • чітко стежити за точністю управлінської інфор­мації, фіксувати завдання;

  • ніколи не запрошувати на нараду тих, хто в даний момент там не потрібен, не затягувати на­ради;

  • не звалюватив свою вину на інших;

  • не тиснути на підлеглих своїм авторитетом і знаннями, не нав'язувати своєї думки;

• аналізувати роботу вчителя лише сам на сам.
У процесі індивідуальної роботи з педагогами

адміністрація школи повинна досить точно уявляти собі, від чого залежить найповніша віддача в ро­боті, якими є необхідні й нормальні умови, за яких учитель почуватиметься комфортно.

Орієнтовні умови, що впливають на стан учителя в школі:

  • зручний навчальний розклад;

  • повна (або розбита на частки) відпустка;

  • можливість підвищення професійної кваліфікації за вибором;

  • точне розуміння мети і завдань школи, усві­домлення свого місця в спільній роботі;

  • рівні, доброзичливі стосунки з адміністрацією;

  • можливість експериментувати;

  • відомі наперед умови отримання надбавок і премій (добре організована і продумана система мо­рального та матеріального стимулювання);

  • участь лише в тих розділах позакласної роботи та культурно-масових заходах, які відповідають інте­ресам, характеру та можливостям учителя;

  • підтримка професійних успіхів з боку адмініст­рації, колег, учнів, батьків та інформування про це інших;

  • авторитет школи в районі;

  • традиції школи;

  • відчуття успіху у викладанні;

  • популярність серед учнів, забезпечення вчи­теля необхідною науково-методичною, навчальною та оперативною інформацією;

  • захист учителя від негативного впливу зовніш­нього середовища;

  • творчі доручення адміністрації, які відбивають характер професійних інтересів учителя;

  • турбота про вчительських дітей;

  • медичне забезпечення;

  • рівень зарплати.

Водночас члени педагогічного колективу можуть назвати і ряд інших умов, які впливають на успіх у роботі. У різних школах ці умови можуть варіювати­ся. Тут дуже важливо визначити через співбесіди та анкетування найзначущіші величини і, проаналізу­вавши можливості адміністрації, спробувати враху­вати всі потреби вчителів у прийнятті управлінських рішень.

  • 07.08.2019
  • Виховна робота
  • 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Інші методичні матеріали
  • 70
  • 0
  • 9
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.