Матеріал до уроку «Природні зони: вологі екваторіальні ліси, савани та рідколісся Південної Америки»

Опис документу:
Для рівнин Південної Америки (як і Африки) характерне чітке чергування природних зон від екватора в бік полючів, тобто спостерігається широтна зональність. Але на відміну від Африки (яку екватор перетинає майже навпіл) екватор перетинає Південну Америку у північній її частині.Джерело: інтернет-ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Природні зони: вологі екваторіальні ліси, савани та рідколісся Південної Америки

Для рівнин Південної Америки (як і Африки) характерне чітке чергування природних зон від екватора в бік полючів, тобто спостерігається широтна зональність. Але на відміну від Африки (яку екватор перетинає майже навпіл) екватор перетинає Південну Америку у північній її частині. Тому дзеркальне повторення від зони гілей спостерігається лише зони саван та рідколісь. Всі інші природні зони майже широтно змінюються на південь материка: степи (пампа), напівпустелі та пустелі.

Розміщення природних зон на материку зумовлюється не тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональні інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.

Холодна Перуанська течія призводить до формування вздовж західного підніжжя Анд зони тропічних пустель (пустеля Атакама). Розподіл опадів через вплив Анд на південному заході материка визначає формування лише вздовж узбережжя Тихого океану невеликих площ субтропічних твердолистих лісів та чагарників, а також зони мішаних лісів. За горами, де опадів мало виникли напівпустелі.

З підняттям у гори змінюються температура повітря, тиск і вологість. Тобто з висотою швидко відбуваються зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів. Це явище отримало назву висотної поясності. Вона чітко простежується в Андах.

2. Особливості органічного світу материка.

Різноманітність природних умов Південної Америки визначає видове багатство його рослин та тварин, а віддаленість від інших материків – їх своєрідність.

Оскільки в минулі геологічні ери Південна Америка входила до складу єдиного материка Гондвана, деякі види рослин побідні до інших тропічних материків: деревоподібні папороті, пальми, акації. Але після розколів Гондвани материк тривалий час був ізольований від інших материків. Тому тут виникло багато ендеміків – своєрідних видів рослин та тварин, які не зустрічаються в інших куточках земної кулі.

3. Вологі екваторіальні ліси

Зона вологих екваторіальних лісів (гілей), як і в Африці, лежить по обидві сторони від екватора на Амазонській низовині. Ці ліси в Південній Америці називають сельвою, що в перекладі з португальської мови означає ліс. Сельва вологіша від африканських лісів та багатша на види рослин і тварин. Проте екваторіальні ліси обох материків мають побідні риси: вони вічнозелені та багатоярусні.

Дерева ростуть на червоно-жовтих фералітних ґрунтах (як і в Африці). Тут налічується близько 40 тис. видів рослин. Особливо багато ліан, що стеляться по землі і переплітають дерева, а також орхідей, що чудово цвітуть. Дерева утворюють понад десять ярусів. Окремі з дерев досягають 80-100 м. У сельві поширені такі цінні дерева, як гевея, з якої виробляють природний каучук, хінне дерево, з якого отримують ліки, какао, з плодів якого виготовляють шоколад. Тут також ростуть динне дерево (папайя), ананас і банан. Трапляються і такі екзотичні рослини, як важке залізне і легке бальзове дерева, а також пуїзейро — рослина, що поселяючись на іншому дереві, згодом задушує його, обвиваючи немов мотузками.

На поверхні Амазонки живе найбільша плаваюча квіткова рослина – водяна лілія вікторія регія. Діаметр її велетенських листів становить 2 м. Такий листок може витримати до 50 кг ваги. З кореневищем листок зв’язаний товстим черешком довжиною понад 4 м. Велетенські квітки амазонської лілії мають діаметр 35 см, але цвітуть вони лише дві доби, міняючи колір: від сніжно-білого до рожевого та червоного.

У сельві багатий світ тварин. Це справжнє царство комах та павуків. Кожного року вчені відкривають все нові й нові їх види. Тут комахи досягають великих розмірів. Так, у сельві живе найбільший в світі жук-титан з родини вусачів, що досягає 18 см, найбільша зелена сарана – 15 см, найбільший метелик великий блакитний морфо з розмахом крил 20 см. Проте унікальними є велетенські мурашки, що мають довжину тіла до 7 см. Рухаються вони ланцюжком, спустошуючи все навкруги. Після них лишаються лише пір’я, кістки птахів та змій, оболонки від яєць. В амазонській сельві відомий павук-птахоїд, що сягає 12-20 см. Має отруту небезпечну навіть для людини. Небезпечними є й мертві павуки: їх тіла вкриті волосками, що зберігають отруйні речовини кілька років.

На деревах живуть численні види мавп. Але вони більш примітивні за будовою, ніж африканські. Людиноподібних мав немає зовсім. Це група широконосих мавп. Їх ніздрі розвернуті в боки. До них належать мавпа-ревун, павукоподібна мавпа, левовий тамарін, та найменша з мавп – карликова інгрунка. Довжина її тіла 15 см, а хвіст ще 20 см.

На гілках майже нерухомо висять догори ногами лінивці. Серед коріння дерев шукає собі поживу капібара (водосвинка) – найбільший з гризунів планети. Довжина її тіла сягає 1,3 м, маса – 50-60 кг. Є отруйні ящірки і жаби.

Господарем сельви є анаконда – найдовша змія світу. Вона досягає довжини 11 м та маси 200 кг. Своїх жертв вона душить м’язами тіла. Велетенська змія може вполювати навіть каймана, затиснувши його петлями свого тіла, й проковтнути цілим. Місцеві жителі полюють на анаконду заради м’яса та жиру.

Єдиний ворог анаконди ягуар – велика американська кішка. Довжина її тіла понад 1,5 м, хвіст – 70 см.

У лісі багато птахів — папуги, тукани, великі хижі гарпії, крихітні колібрі. В амазонській сельві живе найменша та найкрасивіша пташка світу – колібрі. Їх вчені нараховують близько 320 видів. Найдрібніша – карликова колібрі – важить всього 2 г, а довжина її тіла разом з дзьобом і хвостом становить 5 см. Найбільша – велетенська колібрі – розміром з ластівку живе на Кубі. Харчуються ці птахи нектаром квітів, над якими здатні зависати, роблячи крилами до 20-100 рухів за секунду. Колібрі несуть й найдрібніші яйця масою 2 мг.

Птахи звідси нікуди не відлітають (поміркуйте чому). Осідлий спосіб життя вплинув на будову птахів: хвости і крила в амазонських пернатих короткі. Вони літають повільно і на невеликі відстані. Вражає величезна кількість папуг.

В Амазонці живуть піраньї – ненажерливі риби з родини коропів. Тіло високе, довжиною до 60 см. Дорослі риби усіяні золотавими цятками. Це зграйні тварини. Вони можуть нападати на інших риб, ссавців. Небезпечні для людини. Орієнтуються у просторі за допомогою гострого зору та нюху. Крапля крові тварини, що потрапила у 250-літровий басейн, через 30-40 секунд приводить риб у стан збудження. За кілька хвилин зграя піраній залишає від бика купку кісток. Найчастіше піраньї знищують хворих та поранених тварин. У зграї піраній часто виникають конфлікти. У бійках риби часто відкушують частини плавців, губ, жмутки тіла з боків. Такі рани загоюються за 4-6 діб. Риби, яких тримають в акваріумах, втрачають агресивність.

Мешканцем Амазонки є також амазонський дельфін інія – найбільший представник річкових дельфінів. Довжина тіла дорослих тварин 1,2-2,5 м при масі 98-207 кг. Молоді дельфіни сірі, дорослі – зовсім білі. Очі дуже маленькі, але зір гострий. Проте основним органом чуття є слух. Для полювання та орієнтування під водою використовують ультразвук. Між собою спілкуються клацанням, криками, лаянням, хниканням, але не свистом. Плавають інії доволі повільно: від 1,5 до 22 км/год. Можуть вистрибувати з води на 1 м. Пірнаючи, залишаються під водою до 2 хв. Під час видиху пускають невеликі фонтани. Живляться дрібною рибою, з'їдаючи її 9-12 кг за добу. Також полюють на річкових черепах та крабів. Ворогами іній є каймани, анаконди, ягуари.

Природні умови амазонських лісів дуже складні, незвичні для європейців. Тропічна лихоманка, отруйні комахи та змії, болота, крокодили, піраньї, інші хижаки — створюють безліч небезпек для людини. Тільки місцеві племена індіанців почувають себе тут вдома.

Амазонська сельва страждає від людської діяльності. У лісі добувають цінні породи деревини, займаються мисливством, рибальством, заготовляють каучук з гевеї. Великі площі гілеї винищені під орні землі та будівництво.

4. Савани та рідколісся (кампос, льянос). (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою «Географічні пояси та природні зони світу» та презентацією ppt «Природні зони Південної Америки»)

Зона саван та рідколісь займає Гвіанське і Бразильське плоскогір'я та Орінокську низовину.

Тут, як і скрізь в субекваторіальному поясі, є сухий і вологий сезони. У саванах Північної півкулі, що дістали назву льянос (у перекладі з іспанської мови — рівнина) більш триваліший сезон дощів. Тому тут більше дерев, ніж у саванах Південної півкулі, які називають кампос (поле). В кампосі серед трав трапляються поодинокі кактуси, молочаї, мімози, в льяносі — різні види пальм. Ґрунти — червоні фералітні та червоно-бурі.

У долинах річок ростуть вічнозелені галерейні ліси, що за складом рослинності й тваринного світу нагадують тропічні вологі ліси. Чим далі від Атлантичного океану, тим більше змінюється рослинність саван. На заході вони переходять у чагарникову савану, де трапляється дуже тверде дерево кебрачо (в перекладі означає «зламай сокиру»).

Тваринний світ саван Південної Америки значно бідніший тваринного світу Африки. Тут немає великих табунів копитних. З травоїдних водяться низькорослі олені, тапіри, свині-пекарі. З хижаків — ягуар і пума (лев Нового Світу).

Місцевим «санітаром» є броненосець, який живиться мертвечиною, а при небезпеці швидко згортається в кулю й заривається в землю. Ласує термітами мурахоїд. Своїм довжелезним півметровим язиком він здатен потрапити у найменші щілини, а потім з налиплими комахами втягує його в рот по 160 разів за хвилину.

Найбільшим птахом саван є нанду, який зовні нагадує страуса. Проте він значно менший за нього: має зріст до 1 м, а важить 18-20 кг. Яйця нанду відкладає у гніздо на землі. Самиця несе по 20-50 яєць, які насиджує самець. Індіанці полювали на нанду на конях і з ласо заради розваг та м’яса.

Савани Південної півкулі дуже змінені діяльністю людини. На зміну рослинності саван прийшли плантації кави та арахісу, батьківщиною якого саме і є місцеві савани. Також великі площі займають міста та райони видобутку корисних копалин.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Соціальне партнерство закладу позашкільної освіти та сім’ї»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.