Матеріал до уроку на тему: "Поняття про Всесвіт"

Опис документу:
До складу Галактики входять такі небесні тіла як зорі планети (в тому числі Земля), астероїди, метеорити, комети, метеори, космічний пил. Міжзоряний простір пронизують невидимі оку космічні промені. Зорі – кулясті розпечені тіла, що випромінюють світло Всі зорі складаються з газів і мають на своїй поверхні високі температури, за рахунок чого й відбувається випромінювання.Джерело: інтернет-ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Поняття про Всесвіт



Подивись на небо безхмарної ночі. Ти побачиш тисячі зірок. Здавна людський розум намагався проникнути в таємниці цього величезного нескінченного світу. Індійські, грецькі та римські вчені задовго до нашої ери припускали існування безлічі світів, схожих на наш. Уже тоді весь світ дістав назву Всесвіту, або космосу. Він фантастично великий А наша крихітна Земля і навіть зорі, які ми бачимо, становлять незначну частину космосу. Всесвіт складається з великої кількості зоряних світів – галактик. Однією з них є наша Галактика, до якої входить Сонячна система. Сонячна система розташована на краю Галактики, тому основну частину нашої Галактики можна бачити ніби збоку – світлу смугу з безлічі зірок, що проходить через усе зоряне небо. Це – Молочний шлях. Український народ здавна називав його Чумацьким шляхом.
До складу Галактики входять такі небесні тіла як зорі планети (в тому числі Земля), астероїди, метеорити, комети, метеори, космічний пил. Міжзоряний простір пронизують невидимі оку космічні промені.
Зорі – кулясті розпечені тіла, що випромінюють світло Всі зорі складаються з газів і мають на своїй поверхні високі температури, за рахунок чого й відбувається випромінювання. За температурою поверхні зорі поділяються на червоні (2000-3000°С), жовті (6000-7000°С), білі (12000°С) і голубі (25000°С). За кольором і температурою Сонце належить до жовтих зірок.
Розрізняють зорі й за розмірами. Є зірки-гіганти в мільярди разів більше від Сонця, і карлики – в десятки разів менші від нього.
У нашій Галактиці зорі розташовані нерівномірно. Їх найбільше навколо її центра, де сила тяжіння максимальна, а швидкість руху менша, ніж на околицях.
Неозброєним оком на нічному небозводі можна побачити близько 2000 зір. Насправді їх мільярди. Окремі з них можна виявити тільки за допомогою сучасних телескопів та радіотелескопів.
Ще в Стародавній Греції помітили, що на нічному небі зорі скупчуються групами — сузір'ями. Кожне сузір'я має свою назву, пов'язану з легендами та міфами стародавнього світу.
Нині все небо поділене умовно на 88 сузір'їв. У Північній півкулі найбільш відомі сузір'я Великої і Малої Ведмедиці, які ми бачимо протягом року.
В Україні ці сузір'я в народі називають Великий і Малий Віз, або Великий і Малий Ківш. Крім семи яскравих зірок, у складі кожного з цих сузір'їв безліч маленьких, часто ледь помітних. Для мореплавців, мандрівників, туристів особливо важливим є те, що в складі Малої Ведмедиці розташована яскрава Полярна зоря, яка завжди розміщена на півночі.
Окремі сузір'я можна спостерігати на нічному небі протягом усього року. Їх називають навколополярними. Це — Велика та Мала Ведмедиця, Дракон, Цефей, Кассіопея.
Треба знати, що зорі в сузір'ях насправді ніяк не пов'язані між собою ні в просторі, ні в часі. Це лише видиме нами їх об'єднання на площині небозводу.
Планети — холодні кулясті небесні тіла, що не випромінюють світло. Проте чому ж ми їх бачимо на небозводі? Виявляється, вони здатні відбивати сонячні промені від своєї поверхні як дзеркало. Крім великих планет, є планети-карлики, діаметром від 1 до близько 1000 км. Це астероїди. Вони бувають не тільки кулясті, а й неправильної форми.
Комети. Іноді на небозводі з'являються яскраві хвостаті зорі. Це комети. Комета складається з "голови" й "хвоста", який стає яскравим та довгим у період наближення її до Сонця. Голова комети — це скупчення замерзлих газів, у які вкраплені пил та каміння. Хвіст — потік газів та пилу, що потрапляють з голови при сильному нагріванні. Тільки-но комета віддаляється від Сонця, її краса тьмяніє. Хвіст вкорочується і світиться слабо.
Минають тисячі років, і голова комети зменшується за рахунок танення льоду, розпадається на дрібне каміння й пилинки. З кожним обертом навколо Сонця хвіст світиться дедалі слабкіше. Всім кометам присвоєні імена вчених, наприклад комета Галлея.
Метеорити. На знімках поверхні Місяця з космічного корабля можна побачити величезні лійки — кратери. Частина з них — результат падіння на поверхню Місяця небесних тіл — метеоритів. За своїм походженням це уламки інших небесних тіл, найчастіше астероїдів. Метеорити бувають залізні, кам'яні і залізо-кам'яні. Падають вони й на Землю. В США, у штаті Арізона, після падіння метеорита утворився велетенський кратер. У 1908 році Тунгуський метеорит, що впав у Сибіру, знищив ліс на величезній території.
Іноді на зоряному небі можна побачити яскраві іскорки, що, пролітаючи, залишають тонкий слід. Це так звані падаючі зорі. Насправді падають не зорі, а дрібні піщинки і камінчики. Прилітаючи з космосу з велетенською швидкістю, вони від тертя об повітря розжарюються і світяться. Це явище дістало назву метеорів.
Внаслідок досліджень вчені дійшли висновку, що у Всесвіті, крім видимих небесних тіл, є космічне випромінювання, що заповнює міжзоряний простір. І якби не надійний захист повітряної оболонки Землі з озоновим шаром, космічне випромінювання знищило б усе живе.

Сонячна система

Будова Сонячної системи. Довгий час люди вважали, що Сонце обертається навколо Землі. Ці погляди відкинув видатний польський вчений-астроном Миколай Коперник. У своїй книжці, що вийшла в 1543 році, він стверджував, що Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Це був переворот у поглядах на будову Всесвіту. З розвитком науки було доведено, що не крихітна Земля і навіть не Сонце є центром Всесвіту. Вони — лише невелика частина зоряних систем, що входять до нашої Галактики.
Розглянемо будову Сонячної системи. Сонце, обертаючись навколо центра Галактики, одночасно є центром, навколо якого обертається дев'ять планет, а також астероїди, комети, метеори, метеорити. Всі небесні тіла, крім метеорів і метеоритів, рухаються навколо Сонця по своїх орбітах, підпорядковуючись математичним законам та фізичному закону всесвітнього тяжіння.
Порівняно з Сонцем всі планети Сонячної системи дуже малі. Навіть разом узяті вони мають діаметр, менший від сонячного. Наприклад, діаметр Землі в 109 раз менший від діаметра нашої зорі — Сонця.
Орбіти планет і астероїдів перетинають орбіти комет, що обертаються навколо Сонця з різним проміжком часу.
Всі небесні тіла Сонячної системи дістають від нашої зорі світло й тепло, які сприяють за певних умов розвиткові життя. У найсприятливіших умовах виявилась планета Земля завдяки її розмірам та відстані до Сонця, що становить 150 млн кілометрів. Цю відстань учені називають однією астрономічною одиницею, для зручності вимірів відстаней у Сонячній системі.
Але в межах нашої Галактики навіть ця одиниця дуже мала. Для вимірів відстані між зорями астрономи виділили другу одиницю — світловий рік (це відстань, яку проходить промінь світла від зір протягом земного року). До найближчої до Сонячної системи зорі відстань дорівнює 4 світловим рокам. Тому за сучасного рівня розвитку техніки міжзоряні перельоти залишаються поки що мрією. Можливо, це вдасться здійснити інопланетним цивілізаціям.

Місяць — супутник Землі

Всі планети Сонячної системи, крім Меркурія і Венери, мають супутників. Найбільше їх у Сатурна — 22. У Землі лише один супутник — Місяць. Звичайно за своїми розмірами супутники в багато разів менші від самої планети. Місяць у цьому відношенні — виняток. Він тільки в 4 рази менший від Землі.
Відстань від центра Землі до Місяця становить 384 тис. кілометрів. Це дуже мало порівняно з відстанню від Землі до Сонця. Тому хоч Місяць більш як у 400 раз менший від Сонця за діаметром, нам здається, що він за розмірами такий самий, як і наше денне світило.
За своєю формою Місяць — куля. Як і наша планета супутник Землі сам не випромінює світла, а лише відбиває сонячні промені від своєї поверхні.
Ми завжди бачимо тільки один бік Місяця. Ще з XVII століття почали складати карти видимої частини супутника. Темні плями, які видно навіть з Землі, названо «морями». Є на Місяці один океан — океан Бур. Та місячні моря безводні.
У процесі свого розвитку Місяць втратив воду і повітря. Тому там немає звуків (звук — коливання повітря). Небо завжди чорне. Через відсутність повітря на поверхню Місяця часто падають метеоритні тіла, утворюючи заглиблення — кратери.
На Місяці, як і на Землі, але повільніше, відбувається зміна дня і ночі внаслідок його обертання навколо своєї осі. Доба там майже дорівнює земному календарному місяцю (29,5 діб на Землі). Місяць робить повне обертання навколо Землі також за 29,5 земних діб. Саме тому ми завжди бачимо лише один бік Місяця. За останні роки люди стали вивчати Місяць за допомогою техніки. У 1959 році з космічної станції було сфотографовано зворотний бік Місяця, який земляни ніколи не бачать.
Англійський письменник-фантаст Герберт Уеллс у романі "Перші люди на Місяці" ще на самому початку XX століття відправив туди своїх героїв. А майже через 70 років (у 1969 році) астронавти США вперше в історії людства ступили на поверхню Місяця, розмістили там наукові прилади і доставили на Землю зразки місячного грунту.
Місяць — це природний (створений природою) супутник Землі. Крім Місяця, навколо Землі описують орбіти штучні супутники, які запускаються з 1957 року. Через них здійснюється теле- і радіозв'язок, метеорологи стежать за переміщенням ураганів, передбачають погоду, створюють точні карти Землі та ін.

 

Базове джерело: Географія: Загал. географія: Підручн. для 6 кл. серед, шк. — Третє видання / О. Я. Скуратович, Р. Р. Коваленко, Л. І. Круглик.— К.: Зодіак-ЕКО, 2000.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Селф-коучинг (самонаставництво) як технологія професійного розвитку педагога Нової української школи»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.