Матеріал до уроку «Географічі відкриття середньовіччя»

Опис документу:
В епоху Середньовіччя (V – середина ХVІІ ст.) все більший інтерес проявляють європейці до заморських земель. Особливо приваблювали своїми багатствами країни Сходу, які в Європі зазвичай називали єдиним словом “Індія”. Купці із Сходу проклали торговельні шляхи до європейських країн, якими привозили цінні товари: перлини, коштовне каміння, прянощі. Тому європейці намагалися знайти шлях до багатих країн Сходу: Індії та Китаю, щоб налагодити торгівельні зв’язки з ними.Джерело: інтернет-ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Географічі відкриття середньовіччя

В епоху Середньовіччя (V – середина ХVІІ ст.) все більший інтерес проявляють європейці до заморських земель. Особливо приваблювали своїми багатствами країни Сходу, які в Європі зазвичай називали єдиним словом “Індія”. Купці із Сходу проклали торговельні шляхи до європейських країн, якими привозили цінні товари: перлини, коштовне каміння, прянощі. Тому європейці намагалися знайти шлях до багатих країн Сходу: Індії та Китаю, щоб налагодити торгівельні зв’язки з ними.

У цей час арабські вчені ведуть важливі спостереження за природними процесами, мандрують країнами Європи, Азії та Африки, вивчаючи життя та побут народів, складають описи та географічні карти. Один з найвидатніших арабських мандрівників — Ібн Баттута (1304-1377 рр.) — подорожував майже 30 років, подолавши відстань близько 130 тис. км. Свої враження він описав у книзі «Особливості міст та чудеса подорожей».

У Європі періоду середньовіччя географічна наука перебувала в занепаді.

Однак незважаючи на панування релігії були люди, які вивчали світ і здійснювали мандрівки. Найбільш гучної слави набула подорож Марко Поло (1254-1324 рр.), який вирушив до Китаю та прожив там 17 років. Пізніше вийшла книга Рустіччано "Книга про розмаїття світів". Книга містить описи не лише Китаю та материкової частини Азії, а й островів — від Японії до Занзібару.

Значний внесок у вивчення країн Сходу в епоху Середньовіччя зробив російський купець Афанасій Нікітін, який у середині ХV ст. побував в Індії, перетнувши на своєму шляхи три великих моря. Тому написана ним книжка, має назву “Ходіння за три моря”, яка складається лише з 20 сторінок, але містить багато цікавої інформації про природу та побут Індії.

На півночі Європи, де в наш час знаходяться Норвегія, Швеція та Данія, в ІХ-ХІ ст. жили войовничі пірати вікінги, які грабували кораблі, прибережні селища, монастирі й навіть цілі міста. Вікінги забирали людей у рабство, а тих, що чинив опір, вбивали й захоплювали силоміць землі для поселення. В Європі називали вікінгів норманами, на Русі – варягами. Їжу собі вони добували в морі, тому головним засобом пересування вікінгів були легкі й вузькі кораблі, які прикрашали головою дракона.

Не всі варяги сиділи вдома. Деякі з них усе життя проводили в плаваннях. Волелюбні бійці, що не мирилися з утисками вождів, молодь, яка не знаходила застосування своїй силі на батьківщині, злочинці, що скоювали вбивства, об’єднувалися у бойові дружини й відправлялися в море на пошуки слави й нових земель. Прибуток ділили порівну.

У середини IX ст. нормани відкрили острів Ісландія. Її суворі багаті рибою річки, вкриті снігами вершини гір, зелені луки нагадували вікінгам їхню батьківщину. В Ісландію кинулися колоністи. Так, у Х ст. сюди приплив вигнанець за вбивство Ерік на прізвисько Рудий. Але й в Ісландії підступний вікінг пробув недовго. Зібравши команду, він відправився шукати нові землі. Після тривалого й небезпечного плавання мандрівники побачили зелені луки, почули пташиний гомін, а вдалині – вкриті льодом землі. Ерік помилково назвав відкриту їм країну Гренландія, тобто Зелена Земля. Він й не здогадувався, що цей найбільший острів на Землі майже весь вкритий льодовиком, крім вузької смуги узбережжя. Згодом сюди приїхали нові переселенці, які не поривали зв'язків зі своєю батьківщиною й продавали туди хутра, моржеві ікла, а в обмін одержували хліб, тканини, ліс, залізо.

Згодом колоністи з Гренландії почали шукати більше теплі й родючі землі. В 999 році корабель сина Еріка Рудого, Лейфа Еріксона, потрапив у шторм, який відніс судно далеко на південь. Люди побачили лісистий берег, пологі пагорби порослі диким виноградом та дикою пшеницею. Це була Америка, у якій побували вікінги за 500 років до Христофора Колумба.

Однак Америка не з’являлася на географічних картах ще понад п’ять століть. Навіть на першій моделі Землі – глобусі німецького географа Мартіна Бехайма, створеного у 1492 році, який відбив географічні досягнення того часу, Америка відсутня. Мабуть вікінги приховували від усього світу свої відкриття. А згодом, з середины ХІ ст. їх походи припинилися.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Впровадження веб-квестів в освітній процес»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн