Матеріал до уроку «Африка»

Опис документу:
Площа суходолу - 30,3 млн.км2. Населення – понад 1 млрд. осіб. Найвища точка над рівнем моря - г. Кіліманджаро, 5895 м. Найнижча точка від рівня моря - западина Ассал -155 м. Найдовша річка - Ніл (з Кагерою), 6671 км. Найбільше озеро - Вікторія. Найбільший острів - Мадагаскар.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Африка

Площа суходолу - 30,3 млн.км2. Населення – понад 1 млрд. осіб. Найвища точка над рівнем моря - г. Кіліманджаро, 5895 м. Найнижча точка від рівня моря - западина Ассал -155 м.

Найдовша річка - Ніл (з Кагерою), 6671 км. Найбільше озеро - Вікторія. Найбільший острів - Мадагаскар.

Африка є другим за площею материком світу. Вона видовжена з півночі на південь. Екватор розділяє континент майже навпіл, нульовий меридіан пересікає невелику західну частину материка. Отже, Африка розташована водночас у всіх чотирьох півкулях планети: північній, південній, західній і східній. Материк більшою частиною лежить між тропіками, що визначає його жаркий клімат.

Африка омивається водами двох океанів: з заходу і півночі - Атлантичним, зі сходу і півдня - Індійським. На південь від екватора Африка звужується і тому вплив океанів тут сильніший, ніж на півночі.

На природу узбереж суттєвий вплив здійснюють морські течії. Із заходу материк омиває тепла Гвінейська течії, на південному сході - Мозамбіцька. Холодна Бенгельська течія омиває південно-західні береги та Сомалійська - східні береги материка.

Африка наближена до Євразії, з якою зв'язана Суецьким перешийком, а  Червоним  морем  відділяється  від  неї.  На півночі Гібралтарська протока роз'єднує береги материка та Піренейського півострова Євразії. Крайніми точками материка є:

північна -мис Рас-Енгела (37° пн. ш.; 10° сх. д.);

південна -мис Агульяс (35° пд. ш.; 20° сх. д.);

західна —мис Альмаді (14° пн. щ.; 18° зх. д);

східна —мис Рас-Гафун (11° пн. ш.; 52° сх. д.).

Берегова лінія порізана мало.

Великі моря, що омивають береги Африки - півночі Середземне та на північному сході - Червоне. Найбільшою затокою є Гвінейська. Найбільший півострів - Сомалі. Біля берегів Африки є лише один великий острів материкового походження - Мадагаскар. Вулканічне походження мають острови Мадейра, Канарські, Зеленого Мису (Кабо-Верде), Коморські.

Північна частина Африки була відома європейцям з давніх-давен. Разом з тим, південні та центральні її частини тривалий час залишалися невідомими, їх освоєння почалося з пошуків португальцями морського шляху до Індії. Вперше вдалося дістатися до Індії, обігнувши Африку, мандрівнику Васко да Гамі наприкінці XV ст. З того часу розпочалися освоєння південних і східних берегів материка та ганебна історія работоргівлі.

Вивчення внутрішніх районів Африки бере початок з першої половини XIX ст. Воно пов'язане, в першу чергу, з іменем англійського місіонера Давіда Лівінгстона. Він відкрив витоки Нілу, здійснив першу подорож вздовж річки Замбезі й відкрив водоспад Вікторія, вперше перетнув пустелю Калахарі тощо.

Рис. 1. Дослідник Африки - Давід Лівінгстон

Помітний внесок у вивчення континенту зробили англієць Генрі Стенлі, росіянин Василь Юнкер, українець Єгор Ковалевський.

У зв'язку з тим, що Африка лежить більшою частиною в межах давньої Африкано-Аравійської платформи, її рельєф переважно рівнинний.

За переважаючими висотами Африку умовно поділяють на дві частини: північно-західну (Низьку Африку, де висота нижче 1000 м) та південно-східну (Високу Африку, з відмітками понад 1000 м).

На щитах давньої платформи виникли найбільш підняті рівнини - Східно-Африканське плоскогір'я та Гвінейська височина. В зв'язку з виходами на поверхню кристалічного фундаменту, на цих територіях знайдені поклади або магматичних порід (залізні руди, алмази, золото), або осадові уламкові, які виникли внаслідок руйнування поверхні щитів (алюмінієві та марганцеві руди).

В багатьох частинах платформи фундамент прогинається, утворюючи улоговини, заповнені товщею осадових порід. Так сформувалися улоговини Чад, Конго та Калахарі. До осадового чохла платформи приурочені значні поклади нафти, природного газу та фосфоритів. їх найбільші басейни розвідані на півночі Африки.

Східну частину Африкано-Аравійської платформи перетинає система глибоких розломів - Східно-Африканський рифт. З його розвитком пов'язані зародження землетрусів та діючі вулкани. Серед них і найвища точка материка - вулкан Кіліманджаро (5895 м). У північній частині рифту сформувалася гірська країна магматичного походження - Ефіопське нагір'я. З зоною розломів пов'язані родовища магматичних порід: мідних та олов'яних руд, золота.

Рис. 2.  Вулкан Кіліманджаро

Пояси складчастості займають невеликі площі Африки. На північному заході материка знаходяться Атлаські гори. Їх південні хребти утворилися внаслідок зіткнення Африканської та Євразійської літосферних плит в герцинську епоху горотворення палеозойської ери, а північні - молоді - альпійського віку. На південному сході та півдні континенту простяглися давні Драконові та Капські гори. Вони мають вигляд стрімкої стіни заввишки близько 3000 м, що обривається до океану.

Особливості клімату Африки сформувалися внаслідок дії системи кліматотвірних чинників.

Оскільки Африка більшою частиною лежить між тропіками, Сонце над нею буває у зеніті. Це означає, що материк одержує велику кількість сонячної радіації, через значний кут падіння променів Сонця. Тому Африка є найжаркішим материком в світі.

На клімат Африки впливають постійні вітри - пасати, що дмуть з тропіків до екватора. Південно-східний пасат дме з Індійського океану, тому приносить вологі повітряні маси. Північно-східний пасат - з Євразії, й викликає суху погоду.

Південно-східний пасат затримують Драконові та Капські гори, що впливає на перерозподіл опадів: велику кількість їх одержують прибережні райони, за горами опадів мало. На клімат узбережжя суттєво впливають морські течії: холодні викликають суху погоду, теплі - вологу. Тому мало зволоженими є північно-західне узбережжя (через холодну Канарську течію), південно-західне (через Бенгальську), східне (через Сомалійську). Навпаки, добре зволоженими є західні і південно-східні береги завдяки теплим течіям (відповідно Гвінейській та Мозамбіцькій).

Африка лежить в межах семи кліматичних поясів. Через те, що екватор перетинає материк навпіл, кліматичні умови дзеркально повторюються від екватора до країв материка. На території Африки виділяють екваторіальний кліматичний пояс (вологий та теплий протягом року), два субекваторіальних (теплі весь рік, але мають літній сезон дощів та зимовий сезон посухи), два тропічних (теплі з різним зволоженням: континентальний - з недостатнім; морський - з надмірним і рівномірним розподілом опадів протягом року) та два субтропічних (з вологою теплою зимою та сухим спекотним літом).

Залежно від кліматичних умов, поверхневі води Африки розподіляються нерівномірно. Річки материка належать до басейнів Атлантичного та Індійського океанів. Великі площі займає басейн внутрішнього стоку.

Найбільшою річкою континенту і другою за довжиною річкою світу (після Амазонки) є Ніл. Він бере початок з річки Кагера, що на Східноафриканському плоскогір'ї. Ніл, проходячи крізь кілька озер, витікає з них під назвою Білий Ніл. Біля міста Хартум Білий Ніл приймає води Голубого Нілу, який бере початок з озера Тана на Ефіопському нагір'ї. З цього місця і далі на північ річка має назву Ніл. Хоча Ніл перетинає тропічний пояс з бідним зволоженням, він завжди повноводний і ритмічно розливається, залишаючи в долині шар родючого мулу. Це пояснюється режимом його двох найбільших приток, які лежать у субекваторіальному поясі і розливаються влітку в сезон дощів.

Рис. 3. Річка Ніл

В екваторіальній частині протікає друга за довжиною і перша за повноводністю річка Африки - Конго. Ця річка має багато приток і утворює другий в світі за площею річковий басейн. Живлення річки переважає дощове, вона двічі перетинає екватор, тому Конго повноводна протягом року.

До найбільших річок Африки належать річки субекваторіального поясу Нігер та Замбезі. Вони мають дощове живлення та чітку зміну рівня води в річці протягом року: літню повінь та зимову межень. На річці Замбезі утворився найширший водоспад світу - Вікторія. Вода падає з уступу шириною 1800 м з висоти 120 м.

Річки тропічного поясу маловодні з переважаючим ґрунтовим живленням. До них зокрема належать Оранжева та Окаванго. В Сахарі багато ваді - сухих русел річок, де вода з'являється раз на кілька років.

Більшість озер Африки розміщені в розломах-грабенах земної кори вздовж Східно-Африканського рифту. Тому вони мають тектонічне походження улоговин. До них належать, зокрема, Вікторія, Танганьїка та Ньяса. В північній частині материка знаходиться озеро Чад реліктового походження. Озеро Тана на Ефіопському нагір'ї виникло в результаті перекриття річки Голубий Ніл потоками лави, тобто воно має загатне походження.

Під великими просторами пустель сформувалися артезіанські басейни, найбільший з них - під Сахарою.

На рівнинах материка чітко простежується широтна зональність природних зон. Природні зони повторюються від екватора на північ і на південь.

В улоговині Конго та на узбережжі Гвінейської затоки сформувалася природна зона вологих екваторіальних лісів (гілеї). В умовах вологого та теплого екваторіального клімату сформувалися червоно-жовті фералітні фунти. На них ростуть вічнозелені багатоярусні ліси. Серед дерев відомі пальми, фікуси, кавове, хлібне, жовте, червоне, чорне, залізне дерева, дерево какао, деревоподібна трав'яниста рослина - банан. Багато ліан. Трави через нестачу світла немає. Тварини живуть переважно на деревах. Багато мавп: горила, шимпанзе, мартишки. З ссавців є леопарди, карликові бегемоти, окапі, китецевуха свиня. З птахів відомі папуги та нектарниці.

40 % площі материка вкривають савани та рідколісся. Вони сформувалися на Східно-Африканському плоскогір'ї, в улоговині Чад та Калахарі в умовах субекваторіального клімату. Для клімату притаманний сухий сезон та сезон дощів. Тому рослини пристосовані до перенесення сухого сезону: скидають листя, воно вкрите воском чи опушене, повертають листки ребром до сонця (зонтична акація), накопичують у сезон дощів вологу у стовбурі (баобаб) або у листях (алое, агави). Серед рослин переважають трави. Дерева розкидані невеличкими гаями. На відкритих просторах саван живе багато великих тварин: африканський слон, жираф, бегемот, носоріг, зебра, антилопи, газель. Серед хижаків переважають лев. леопард, гепард, гієни, шакали та грифи. З птахів відомі великий нелітаючий африканський страус, птах-секретар, марабу. Багато термітів, мурашок, мух це-це.

Рис. 4.  В пустелі Сахара

На північ, на південь від саван поширені великі простори тропічних пустель, серед яких Сахара, так званий "полюс тепла планети" у північній півкулі та Наміб - у південній. Пустелі формуються в умовах тропічного континентального клімату при бідному зволоженні. Добові та річні амплітуди температур спричинюють тут сильне фізичне вивітрювання. Ґрунти тропічні пустельні. Рослинність розріджена. Рослини мають довгі корені, щоб досягати ґрунтових вод та малу надземну частину, видозмінене у голки листя. Ростуть: алое, верблюжа колючка, солянка, полин, дикі кавуни, лишайники. В оазисах - фінікова пальма. Тварини пристосовані довго обходитися без води. Одні її запасають (верблюд), інші одержують її з їжею (лисиця-феньок), деякі здатні швидко бігати від оазису до оазису (антилопи). Є багато змій, черепах, скорпіонів, сарана.

Висотна поясність у зміні ландшафтів спостерігається на Кіліманджаро, Ефіопському нагір'ї, Атлаських та Драконових горах.

Населення Африки різноманітне за расовим та етнічним складом. На півночі проживають представники європеоїдної раси (араби, бербери, туареги).

На південь від Сахари живуть представники негроїдної раси. В них темна шкіра, широке плоске обличчя, товсті губи, кучеряве волосся. У вологих екваторіальних лісах живуть пігмеї, зріст яких близько 140 см. У басейні Нілу відомі нілоти, на сході Африки - найвищі в світі люди - тутсі, середній зріст яких сягає 200 см. Південь Африки займають бушмени та готтентоти.

Рис. 5. Пігмеї екваторіальної Африки

Представниками монголоїдної, раси є малагасійці, що мешкають на острові Мадагаскар.

На території Африки налічується 58 держав і територій. Вони в минулому майже всі були колоніями європейських країн: Франції, Великої Британії, Португалії, Італії, Іспанії, Німеччини, Бельгії. Ніколи не булі колоніями лише Ефіопія та Ліберія. Переважна більшість держав на материку належать до групи країн, що розвиваються. Особливо відсталими є Габон, Центраньно-Африканська Республіка, Ефіопія, Чад, Нігер. Помітні успіхи у розвитку економік мають країни Північної Африки. Єдина високорозвинена держава на континенті - Південно-Африканська Республіка.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.