Майстер-клас "Формування інфо-медіаграмотності та критичного мислення на уроках історії"

Відомий вислів «Хто володіє інформацією, той володіє світом» на початку ХХІ століття втрачає свою актуальність. Потік інформації, який сьогодні отримує пересічна людина, настільки об'ємний, що його інколи навіть важко осягнути, розібратися, що є дійсно важливою інформацією, а що є «сміттям», чи взагалі – містифікацією, фальсифікацією тощо.

Що таке медіаграмотність? Що означає – бути медіаграмотним? Медіаграмотність – складова медіакультури, яка: -стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою; -виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, -успішно здобувати та критично тлумачити необхідну інформацію, отриману з різних медіа; -це сформована якість особистості та необхідна умова грамотної та ефективної поведінки, спосіб мислення в умовах сучасного інформаційного суспільства.

«Лише наївний історик сліпо вірить джерелу, натомість фахово зрілий – ніколи» На уроках історії мають бути сформовані специфічні навички роботи з медіатекстами: проводити пошук інформації в джерелах різного типу; аналізувати інформацію, розповсюджену в різних знакових системах (текст, карту, таблицю, схему, аудіовізуальний ряд); - брати участь у дискусіях з історичних проблем, пов‟язаних з висвітленням у медіа, формулювати власну позицію з обговорюваних питань, використовуючи для аргументації історичні відомості. розрізняти в медіаінформації факти і думки, історичні маніпуляції та історичні пояснення; критично аналізувати джерело історичної інформації (характеризувати авторство джерела, час, обставини і мету його створення);

Критичне мислення – центральне поняття для медіаграмотності, яке має в основі дослідницький підхід. 7 головних принципів критичного мислення: усвідомленість; самостійність; рефлексивність (самоаналіз); цілеспрямованість; обґрунтованість; контрольованість; самоорганізованість.

Критичне мислення має такі характеристики:

Для оволодіння технологіями критичного аналізу медіатекстів на уроці необхідно працювати з різноманітними джерелами: - газетні, журнальні статті; - фотографії; - фрагменти з художніх та документальних фільмів; -інтернет-статті; - реклама; - матеріали навчальних сайтів; - сторінки в соціальних мережах тощо.

Медіатексти - джерела цікавої інформації для проведення дискусій. Вправа «Подвійний щоденник» - ефективна форма самостійної роботи учнів. Переглядаючи фільм, телепередачу, сайт, учень записує в ліву колонку, що найбільше його вразило, здивувало в медіатексті, у праву колонку – які думки у нього виникли. Лише глибокий аналіз медіатекстів дає змогу розпізнати спробу маніпуляцій, оцінити достовірність інформації.

Важливою методичною умовою формування медіаграмотності учнів на уроках історії є використання проєктної технології. Проєкти дають змогу залучити кожного учня до активної діяльності, сприяють розвитку інформаційно-цифрової, соціальної, громадянської компетентностей.

Цікаво! Впровадження у процес навчання кейс-технології. Мета: виховання самостійної, творчої особистості, здатної вільно орієнтуватися в існуючому медіапросторі; створення умов для розвитку в учнів уміння аналізувати інформацію й встановлювати проблему; вести дискусію; формулювати та відстоювати власну точку зору; оцінювати позицію опонента; приймати рішення з урахуванням конкретних умов і наявності фактичної інформації, отриманої з кейсу.

Ментальна мапа - це самостійно створена діаграма, на якій відображають слова, ідеї, завдання або інші елементи, розташовані навколо основного слова або поняття. Ментальні мапи використовують для наступних цілей: - ґенерування нових ідей; - запис та сортування даних; -створення послідовних блоків інформації; -чітке бачення всіх «за» та «проти»; - створення чітких і зрозумілих конспектів; - аналізу історичних документів.

Створення сторінок в Instagram та Facebook видатних історичних особистостей, героїв української історії з подальшим груповим аналізом. Інтернет нічого не “забуває”. Під час створення сторінки вчаться: -яку інформацію варто вказувати; -що коректно постити; -як коментувати, щоб потім не було соромно.

Вправа 1. Аналіз історичної постаті Івана Виговського. 1. Чому, на вашу думку, Іван Виговський прагнув досягти цілковитої незалежності Української козацької держави? 2. Як ви вважаєте, чи може правитель держави швидко змінювати свої зовнішньополітичні погляди і часто міняти спільників на міждержавній арені? 3. Як би ви вчинили на місці Івана Виговського? Чому? Зразки завдань, які застосовуються на уроках з метою формування інфомедійної грамотності та критичного мислення учнів Тема уроку «Гетьманщина в роки правління Івана Виговського»

Вправа 2. Аналіз історичного документу на визначення фактів та суджень Прочитати уривок з історичного документу й визначити, де в ньому подано факти, а де судження

Вправа 3. Історичні події: Повстання 1658 року. Головна мета вправи – критичний аналіз події та мотивів історичних персонажів. Завдання для першої групи «Опозиція»: наведіть якомога більше причин, підстав і передумов, заради яких ви могли би організувати повстання проти гетьмана. Завдання для другої групи «Влада»: наведіть якомога більше способів подолати повстання

Висновок Отже, застосування інфо-медійних технологій у навчальному процесі сприяють формуванню в учнів навичок критичного мислення, логіки, роботи з інформацією. Все це можна побачити, впроваджуючи вправи з медіаграмотності на уроках історії. Це прекрасна основа для того, щоби дитина адаптувалася до сучасного світу, стала активним членом громадянського суспільства.