і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

Логопед - методичні матеріали

Логопедія є педагогічною наукою, що вивчає та в подальшому корегує вади усного та писемного мовлення. Говорячи про такі вади, варто зазначити, що вона визначає їх механізми утворення, симптоматику проявів, як вони перебігають та структуру. Особливого значення тут набувають вікові фонетико-фонематичні та структурно-семантичні порушення діяльності мовлення.

Логопед – це не хто інший, як мовленнєвий педагог, який після виявлення даних проблем займається подоланням мовленнєвих дефектів за допомогою спеціальних засобів організованого та корекційного навчання.

У зв'язку з тим, що логопеди надають не тільки практичну допомогу в корекції мовлення, в і медико-психолого-соціальну, окрім знань методів та підходів корекції, він повинен володіти знаннями з вікової психології, медицини, анатомо-фізіологічними механізмами мовлення, будовою та функціонуванням мовленнєвого апарату тощо.

Говорячи про порушення мовлення у дітей, варто відзначити, що вони відрізняються залежно від локального розміщення порушеної функції, від ступеня вираженості. Виділяють дві основні класифікації порушень: клініко-педагогічну та психолого-педагогічну. До основних причин їх виникнення можна віднести вроджені аномалії нервової системи, кори мозку, піднебіння, психічні травми, перенесені в дитинстві хвороби тощо.

Основними проблемами мовлення можна назвати дистонію (виникає внаслідок патологічних змін голосового апарату, що викликає розлади фонації); брадилалію (уповільнений темп мовлення); тахилалію (прискорений темп мовлення); заїкання (судорожний стан м'язів, що викликає проблеми з темпо-ритмічною організацією мовлення); дислалію (порушення звуковимови при нормальному слуху); ринолалію (проблеми з тембром та звуковимовою через анатомо-фізіологічні дефекти мовленнєвого апарату); дизартрію (порушена вимова через недостатність іннервацій); алалію (при органічних ураженнях мовних зон кори мозку в перший або внутрішньоутробний періоди); афазію (повна або часткова втрата мови при локальному ураженні головного мозку); діслексія (часткове порушення читання); дисграфія (часткове порушення процесу письма).

Психолого-педагогічна класифікація виділяє три основні групи порушень, таких, як: фонетико-фонематичні (порушення вимови звуків з їх поганим розрізненням); загальне недорозвинення мови (коли страждає не тільки вимова, але і сама мова, словник, граматика тощо) та інші.

Важливим аспектом для подолання проблем мовлення зі сторони логопеда є використання диференційованого, індивідуалізована та комплексного підходів до корекції порушень. Це називається корекційно-розвивальне навчання. Під час нього логопед має співпрацювати з педагогами, батьками як єдиний комплекс. Має бути створено спеціальне середовище, підібрані вправи, спрямовані на різні сторони розвитку дитини (рухові, мовні, групові тощо). Важливо також вчасно діагностувати порушення, адже чим раніше буде виявлена проблема, тим легше буде проводити корекційні дії.

557 матеріалiв
557 матеріалiв