• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Інформатика
  • Курсова робота з дисципліни Програмування на тему: «Створення калькулятора для обчислення площі та об’єму геометричних фігур».

Курсова робота з дисципліни Програмування на тему: «Створення калькулятора для обчислення площі та об’єму геометричних фігур».

Опис документу:
Мета даного дослідження — надати можливість користувачеві легко і без особливих труднощів обчислювати площу та об’єм геометричних фігур.Завдання: - охарактеризувати основні поняття мови програмування; - проаналізувати різноманітні програми з геометрії на знаходження площ геометричних фігур;- визначити основні можливості мови програмування Delphi 6.0;-розробити етапи створення дано

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни програмування

на тему: «Створення калькулятора для

обчислення площі та об’єму геометричних фігур»»

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні відомості

1.1.Характеристика основних понять мови програмування………………….5

1.2. Аналіз існуючих програм з геометрії на знаходження площ

геометричних фігур……………………………………………………………..8

1.3.Можливості мови програмування Delphi6.0 для

створення калькулятора………………………………………………………11

РОЗДІЛ 2. Практична реалізація програми створення калькулятора

2.1. Етапи створення програми………………………………………………..15

2.2. Тестування розробленої програми……………………………………….21

Висновки………………………………………………………………………..24

Список використаної літератури………. …………………………………….26

Додаток 1. Код програми………………………………………………………28

Вступ

Актуалізація теми полягає у тому, що інформатизація суспільства сьогодення впливає на усі сфери суспільного життя, у тому числі й освіти, завданням якої є виховання компетентнісного учня. Учня, який не тільки отримує знання, а й доцільно уміє використовувати їх у різних сферах своєї діяльності. А це, безперечно, передбачає опрацювання додаткової інформації, обмін нею і зберігання.

Головним технічним засобом обміну інформацією і її опрацювання у наш час є комп’ютер, який, на думку дослідників, найбільше відповідає структурі навчального процесу. Вважається, що він найбільш повно задовольняє дидактичні вимоги і дозволяє керувати навчальним процесом, а також адаптувати його до індивідуальних особливостей учня.

Важливо розуміти, що комп’ютеризація освіти, використання комп’ютерних технологій дозволить зробити навчання більш ефективним, якщо його застосовувати як засіб пізнання, а не передавання знань .

У світі існують тисячі програм, які використовують люди у своїй діяльності. Але програми, як і люди, народжуються і помирають. Одні живуть довше, інші помирають одразу, так і не принісши користі та не ставши актуальними у використанні. На нашу думку, тема курсової роботи є досить актуальною в наш час, оскільки велика кількість людей використовують калькулятори для обчислення площ та об’ємів геометричних фігур.

Бувають ситуації, коли нам необхідно обчислити площу чи об'єм геометричної фігури для якоїсь побутової потреби, чи, можливо, є необхідність щось обрахувати, розв’язати задачу чи рівняння, проте формули не пам’ятаємо. Ось тут і стане у пригоді програма для обчислення елементарних площ та об’ємів.

Хочеться, щоб ця програма була простою, оскільки це забезпечить її компактність, простоту у роботі, можливість легкого розповсюдження за допомогою електронних носіїв.

Саме такою буде наша програма, яка, ми переконані, стане у пригоді суспільству.

Мета даного дослідження надати можливість користувачеві легко і без особливих труднощів обчислювати площу та об’єм геометричних фігур.

Завдання:

  • охарактеризувати основні поняття мови програмування;

  • проаналізувати різноманітні програми з геометрії на знаходження площ геометричних фігур;

  • визначити основні можливості мови програмування Delphi 6.0;

  • розробити етапи створення даної програми;

  • протестувати розроблену програму на логічні помилки.

Об'єктом дослідження для курсової роботи ми обрали калькулятор знаходження площ та об’ємів геометричних фігур.

Практичне застосування: у результаті виконання курсової роботи ми створили та протестували програмне забезпечення, яке задовольняє усі вимоги, поставленні до цієї програми. Дане дослідження можна використовувати у навчальних закладах у процесі вивчення геометрії, а також в інших галузях, де є необхідність будувати різноманітні геометричні фігури.

Для створення програмного забезпечення у своїй роботі ми використовували програмне середовище Delphi 6.0.

Структура роботи включає в себе : вступ, два розділі, висновки, список використаної літератури та джерел.

POЗДIЛ 1. Теоретичні відомості

1.1.Характеристика основних понять мови програмування

Мови програмування є робочим інструментом для створення комп’ютерних програм. Вони народжуються і удосконалюються протягом майже півстоліття.

Ми знаємо, що для того, щоб написати алгоритм для виконавців, використовують різноманітні способи та методи подання. Алгоритм, який створений для виконавця людини, можна подати графічно (блок-схемою) або словесно.[2, с. 9]

Для алгоритмів, які виконуються за допомогою комп’ютера використовують спеціальну мову програмування.

Саме алгоритм, який записаний спеціальною мовою програмування та призначений для виконання називають програмою.

Таким чином, мова програмування – це мова, яку використовують для точного запису алгоритму, призначеного для виконання комп’ютером.

Сьогодні існує велика кількість мов програмування, і всі вони відрізняються одна від одної властивостями і галуззю застосування.

Мови поділяються на: машинно-залежні; машинно-орієнтовані; об’єктивно-орієнтовані.

Представником машинно-залежних мов є асемблер, яка робить

доступними усіпрограмно-керованіскладові ЕОМ. Цю мову застосовують під час створення програм, специфікою яких є конкретна апаратура.Проте ця мова використовується лише системному програмуванні (програмуванні мікропроцесорів, операційних систем чи окремих її компонентів, програм обміну між драйвером і системним блоком.[8, с.23]

До машинно-орієнтованих мов відносять мову С ( Сі ). Ця мова об’єднує переваги низькорівневих мов з можливостями алгоритмічних мов високого рівня.

Об'єктно-орієнтована мова заповнює простір автономними об’єктами, які поводять себе як окремі комп’ютери. Серед найпопулярніших серед професіоналів мов об'єктного програмування доречно виділитина самперед C + +, для більш широкого кола програмістів переважні середовища типу Delphi і VisualBasic.

Очевидно, що самотужки программу в машинному коді написати складно, при цьому складність залежить від розміру програми і складності поставленого завдання. Машинний код доцільний для використання, якщо розмір програми не перевищує кілька десятків байтів.Тому на сьогоднішній день майже вс іпрограмистворюються за допомогою мов програмування.[12, с.87].

Мови програмування – це штучні мови, і від природних вони відрізняються обмеженим числом «слів»та дуже суворими правилами запису команд (операторів). 

Кожна мова програмування має такі компоненти:

алфавіт – сукупність символів, за допомогою яких можна утворювати слова та речення цієї мови;

словник – набір спеціальних слів;

синтаксис – сукупність правил складання та запису мовних конструкцій;

семантика – встановлене однозначне тлумачення мовних конструкцій, правил їх виконання.

Якщо форму запису програми порушено, то транслятор не розуміє призначення оператора, внаслідок чого з’являється повідомлення про синтаксичну помилку.

Пошук помилки в програмі називається, тестуванням, а усунення цієї помилки налагодженням.[9, с.11]

На теперішній час існує дуже багато різних мов програмування які водночас і схожі між собою і різні.

Програму «Калькулятор» можна створити за допомогою таких мов програмування як Pascal, Lazarus, Delphi, C++, Java та інших.

На думку швейцарського програміста і теоретика програмування, професора, автора мови програмування Pascal Ніклауса Вірта, мова повинна сприяти організації програмування, тому у Pascal мінімізовані синтаксичні відхилення, а сам синтаксис доволі зрозумілий навіть під час першого знайомства з мовою. Не дивлячись на це, на початку мова мала багато недоліків: відсутність можливості передавання функціям масивів змінної довжини, відсутність нормальних засобів роботи з динамічною пам’яттю, обмежена бібліотека ввода-вивода, відсутність засобів для підключення функцій написаних іншими мовами. Слід зазначити, що багато з вищеперерахованих недоліків мови є непомітними або навіть стають цінними під час вивчення засобів програмування. [18, с. 197].

Протягом останніх років мова Pascal змінювалася, розвивалася, удосконалювалася. І вже у другій половині 80-х років ХХ століття побачили світ її нові версії. Деякі з них одержали назву ObjectPascal . А на початку 200-х років нову версію ObjectPascal назвали Delphi.

Розглядаючи програму С++ слід зауважити, що вона містить багато конструкцій і це часом відлякує тих хто цікавиться програмуванням.

Ча́рльз Э́нтонi Р́ичард Хо́ар, англійський вчений, який спеціалізується в області інформатики та обчислювальної техніки писав: «Є два підходи до програмування. Перший – зробити программу настільки простою, щоб в ній не було помилок. А другий – зробити її настільки складною, щоб в ній не було очевидних помилок».[19, c.134]

Серед програмістів часто побутує думка про «загальне використання» тієї чи іншої мови (C, C ++, Pascal і т.п.)

Отже, враховуючи вище сказане, можна зробити висновок, що існують такі види мов програмування, як машинно-залежні, машинно-орієнтовані та об’єктивно-орієнтовані.

Проте у своєму дослідженні ми використовували саме об’єктно-орієнтовану мову програмування, оскільки вона об’єднує найбільшу кількість можливостей.

1.2. Аналіз існуючих програм з геометрії на знаходження площ геометричних фігур

Комп’ютер може використовуватися на різних етапах навчання геометрії, і це застосування виправдовується насамперед його графічними і обчислювальними можливостями.

Розглянемо детальніше деякі випадки використання комп’ютера у процесі вивчення геометрії.

Одне із основних призначень комп’ютера у вивченні геометрії є дослідження геометричних моделей. У геометрії за допомогою комп’ютера можна наглядно ілюструвати поняття, демонструвати малюнки та зображення. Геометричні фігури можна описувати за допомогою процедур, а не тільки рівнянь.

Комп’ютер є ефективним засобом формування у школярів умінь і навичок графічного конструювання. Велике значення має комп’ютер у навчанні доведенню теорем.

Якщо у підручниках з геометрії усі теореми подаються учням у готовому вигляду, то комп’ютер дозволяє кожному учневі відчути себе у ролі першовідкривача теореми. Це можна зробити у формі «комп’ютерного експерименту».

Комп’ютер дозволяє організувати ефективну роботу учнів щодо формулювання теореми. Труднощі у роботі із теоремою полягають у тому, що учням важко дається переведення словесного формулювання у символічний запис на позначення відповідного рисунка. Комп’ютер, у свою чергу, може значно полегшити цю роботу.

Існують п’ять видів комп’ютерних програм з геометрії: Wingeom, GeoGebra, «Жива геометрія», Poly, Geometric Constructions. Розглянемо детально кожну з них.

Wingeom (Wgeomru) – геометрична програма, що передбачає створення точних, охайних, рухливих рисунків (2D-моделювання), тривимірних моделей (3D-моделювання). Програма Wingeom має можливості створювати точні, охайні моделі плоских і просторових фігур,трансформувати готові зображення, а саме: редагувати збудовані моделі,проводити необхідні виміри,застосовувати геометричні перетворення. Також програма може зберігати історію створення моделі, демонструвати побудову моделі в уповільненому режимі (презентація).

[7, с.23]

Проте у програмі, на нашу думку, є деякі незручності, а саме: для того, щоб відкрити створений файл, необхідно спочатку запустити програму і тільки після цього обирати підпрограму (2D, 3D та ін.), використовуючи пункти: «Файл» – «Відкрити».

Geo Gebra – динамічна геометрична система, за допомогою якої ви можете будувати фігури, використовуючи точки, вектори, відрізки, прямі, а також змінювати їх. Динамічне програмне забезпечення для математики, що поєднує у собі геометрію, алгебру і обчислення. Воно розроблене для вивчення математики у школі.

Отже, користуватися Geo Gebra дуже просто, так як оформлення інтерфейсу здійснено російською мовою і нагадує графічний редактор. Панель інструментів має знайомі для кожного користувача вкладки: наприклад, «Правка», «Вид», «Файл», «Інструменти», «Налаштування», «Справка» і т.д. Робоче вікно утиліти умовно ділиться на дві частини, у правій знаходиться інформація про дані, уведені користувачем, а в лівій частині знаходяться креслення. Програму можна використовувати як для креслень так і для рішення рівнянь та нерівностей.[5]

The Geometer's Sketchpad (російська версія «Жива геометрія») The Geometer's Sketchpadце набір інструментів, який об’єднує усі необхідні засоби для побудови креслень та їх досліджень. Програма дозволяє відкривати і перевіряти геометричні факти, «Оживляти» креслення, повільно змінюючи положення вихідних точок.

Із цього робимо висновок, що програма зручна для створення якісних креслень.

Poly програма для дослідження багатогранних поверхонь. Програма демонструє багатогранні поверхні трьома головними способами:як тривимірне зображення,як плоска,двовимірна розгортка та як топологічне вкладення в площину.

Тривимірні зображення можуть в інтерактивному режимі обертатися, згортаючись і розгортаючись.Фізичні моделі можуть бути проведені, якщо роздрукувати плоскі двомірні розгортки, розрізати по периметру, згорнути по краях, і склеїти стрічкою разом сусідні грані.

Poly є умовно безкоштовною програмою для того, щоб досліджувати і будувати багатогранники. Pro Pol yвключає всі собливості Poly і додає здатність експортувати багатогранні моделі, використовуючи стандартні 3D формати файлів (DXF, STL, 3DMF). Статичні зображення можуть експортуватися як GIF або PCXфайли.

Програма дозволяє: досліджувати і будувати різні багатогранники і їх розгортки; переміщати і обертати багатогранні тіла; роздрукувати розгортки, які можна вирізати і скласти для отримання тривимірних моделей; створювати Платоновi тіла (тетраедр, гексаедр, октаедр, додекаедр і ікосаедр), архімедовi тіла (усічений тетраедр, усічений куб, і багато іншого), призми і антипризми (трикутні, п'ятикутні, шестигранні і т.д.).[10 ]

Geometric Constructionsпрограма об’єднує 51 анімацію .Кожна анімація дає докладні покрокові описи геометричних побудов за допомогою лінійки і циркуля, що вивчаються в елементарній геометрії. Усі побудови згруповані у п'яти розділах: основні побудови (15 побудов), трикутники (10 побудов), окружності і дуги (10 побудов), алгебраїчні співвідношення (8 побудов), правильні багатокутники (8 побудов).[15]

Отже, проаналізувавши існуючі програми з геометрії на знаходження площ геометричних фігур, можна зробити висновок, що користування динамічною геометрією дуже зручне і дає можливість створювати користувачеві напівфункціональні та автономні програми заданих моделей.

1.3.Можливості мови програмування Delphi6.0 для створення калькулятора

Середовище програмування мови програмування Delphi6.0 містить бібліотеку візуальних компонентів, які можна використовувати для створення програми.

Палітра Компонентів використовує посторінкове угрупування об'єктів. Угорі Палітри знаходиться набір закладок — Standard, Additional, Dialogs і т.д. На палітрі вибираються компоненти, з яких можна будувати програми. Палітра компонентів має вигляд багатосторінкового блокнота, на сторінках якого розміщуються кнопки виклику компонентів, що знаходяться в бібліотеці компонентів. Усі компоненти в палітрі можна розділити на візуальні (ті, що відображаються) і не візуальні (ті, що не відображаються).

Розглянемовкладку Standard та найважливіші компоненти, без яких ми не зможемо створити свою майбутню програму.

MainMenu цей компонент використовується при створення головного меню програми.

Label – це мітка за допомогою якої ми розміщуємо невеликі підписи.

Buttonкнопка, опрацювання події OnClick (дозволяє виконати будь-які дії при натисканні кнопки під час виконання програми).

Edit використовується для відображення короткого фрагмента тексту і

дозволяє користувачу вводити текст під час виконання програми.

Memo текст в кілька рядків.

CheckBoxпрапорець (відображає рядок тексту з маленьким віконцем поручу якому можна поставити позначку, яка означає,що щось обрано).

RadioBattonперемикач (дозволяє вибрати тільки одну опцію з декількох).[3, с.4]

Перш ніж створити майбутню програму – калькулятор, її треба розділити на дві частини: у першій частині ми будемо створювати інтерфейс, а саме встановлювати та розміщувати кнопки на формі; у другій частині ми будемо прописувати програмний код самої програми (калькулятора).

Для початку нам необхідно розмістити на формі кнопки так, щоб це було схоже на калькулятор.

Поле Edit, яке буде використовуватися на формі, відповідає за введення числа. Для того, щоб не втратити програмний код програми у програмному середовищі Delphi, необхідно створити окремий каталог для програми.[ 4, с.65]

Так як наше програмне середовище базується на принципах обєктивно-орієнтованого програмування існують певні правила роботи у даному середовищі.

Конкретними змінними у програмному середовищі будуть являтися кнопки, списки, текстові поля тощо. Коли ми розміщуємо компоненти на формі, автоматично генерується відповідний фрагмент програми Delphi 6.0, що полегшує нам роботу зі створення програм. Такий спосіб розробки називається візуальним.

Завдяки тому, що у програмі Delphi 6.0 можна переносити компоненти на форму (у програму) і змінювати його властивості без внесення змін до програмного коду вручну, програмування автоматизується.[14, с.57]

Delphi програма буде складатися з ряду файлів що і називається проектом.

У програмному середовищі Delphi основними інструментами являються: головне меню, панель інструментів, палітра компонентів, інспектор об'єктів (Object Inspector), вікно форми, редактор коду (Code Editor).

Після того, як ми запустимо програму Delphi усі ці інструменти стають активними: три розташовані в головному вікні (верхня частина екрана), а решта — в окремих вікнах. Складовими головного меню є елементи: Save, Save As, Save Project As, Save All.

За допомогою команд Edit ми можемо вирівнювати компоненти (Alignto Grid, Align), задавати порядок відображення компонентів, які перетинаються (BringtoFront, SendtoBack), змінювати розмір вибраного компонента (Size), масштабувати візуальні компоненти (Scale) можна за допомогою команд меню.

Меню Search допомагає нам у пошуках та заміні фрагменту тексту(Find, Replace, SearchAgain, Incremental Search). Команди візуалізації елементів середовища розташовані у меню View.[1, с.33]

Меню Project містить команди компіляції (Compile, BuildAll) та перевірки правильності складання та записів мовних конструкцій програми (SyntaxCheck). За налагодження та запуск програми відповідає меню Run, а для створення та інсталяції нових компонентів використовуються команди меню Component. Меню Database вміщує команди виклику інструментів бази даних. Команди коригування параметрів середовища містяться у меню Tools.

На панелі інструментів розташовані кнопки інструментів, тому на ній розміщують кнопки вище згаданих команд.

Початкові дані властивостей об'єкта та їхню реакцію на стандартні події можна задавати за допомогою інспектора об'єктів, яке містить список компонентів поточної форми, а також дві закладки: властивостей (Properties) та подій (Events). Клавішу F12 застосовують для активізації вікна інспектора об'єктів. Назви властивостей компонентів знаходяться у лівому стовбці інспектора об’єктів, а їхні значення у правому. Властивості можуть бути простими або комплексними (які складаються з набору інших властивостей). Такі властивості в інспекторі об'єктів позначені символом "+", наприклад, +Font.[21, с.56]

Закладка подій також поділена на дві колонки. У лівій колонці відображаються назви стандартних подій, на які об'єкт може реагувати, а в правій — назви процедур, які будуть реагувати на подію.

Форма — це об’єкт, на якому можна розмістити різні компоненти, такі як: кнопки, поля, написи та ін. Внутрішній простір форми це робоча область, яка має сітку вирівнювання для зручного розміщення компонентів. Форма, крім набору компонентів, має ще набір подій, які можуть відбуватися з нею під час запуску проекту.[6, с.11]

Для виконання групових операцій декілька компонентів можна
об'єднувати.

У окремому вікні є редактор коду (програми). Це вікно має вигляд багатосторінкового блокнота відкритих на даний час файлів. У момент відкриття нового проекту в модуль Unit 1, який відповідає формі Form1, редактор автоматично додає програмний код опису цієї форми. До програми опису форми автоматично додається програмний код опису візуальних параметрів компонентів (висота, ширина, розташування, стиль тощо) у разі додавання нових компонентів у вікно форми. Додавання у програму обробника подій певного об'єкта веде до появи заготовки базового коду відповідної процедури у вікні редактора. Заготовка складається з заголовка процедури та стандартних слів begin і end.[19, с.134]

Таким чином, можна зробити висновок, що середовище програмування Delphi 6.0 має необхідні можливості для створення калькулятора для обчислення площ та об’ємів геометричних фігур, а також містить бібліотеку візуальних компонентів, необхідних для створення даної програми-калькулятора.

 

РОЗДІЛ 2.

Практична реалізація програми створення калькулятора

2.1. Етапи створення програми

Для того щоб розпочати створення програми нам необхідно визначити формули за якими будуть проводитися розрахунки.

Площу прямокутного трикутника наша програма буде обчислювати за двома його катетами за формулою S = (a*b)/2, вхідними даними будуть дві його сторони (a,b), а результатом буде площа (S).

Формула площі прямокутника S = a*b (де S – площа прямокутника a, b –довжини сторін прямокутника). При обчислювані площі прямокутника вхідними даними будуть знову сторони, а результатом площа.

Площу бокової поверхні циліндра знаходимо за формулою S = 2πR2, (де S - площа, R радіус циліндра,  h  висота циліндра, π = 3.141592), а також обчислюємо об’єм циліндра формула якого V = πR2 h, (де V - об'єм циліндра, R - радіус циліндра, h висота циліндра, π = 3.141592. Вхідними даними тут виступають радіус, висота.

Площу квадрата ми будемо знаходити за формулою площі квадрата по довжині сторони, S = a2 , вхідними даними виступають сторони.

Зa дoпoмогою формули S = d1d2 знайдемо площу ромба по довжині його діагоналей. В даній формулі вхідними даними виступають діагоналі, результатом площа (S).

Також ми будемо знаходити площу кола по формулі S= πR2, та об’єм V = πR2 h. Вхідні дані будуть радіус (R), висота (h), результатом виступають площа (S) тa об’єм (V).

Оприділившись з формулами ми можемо запускати програмне середовище Delphi6.0. Початковий вигляд форми перед початком проектування має такий вигляд (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Вигляд вікна програми

У створені нашої програми ми будемо користуватися декількома компонентами. Усі ці компоненти розташовані на вкладці Standard. Тому наступний наш крок це вкладка Standard де розташовані компоненти які ми будемо використовувати для даної програми.

 Компонент типу TLabel представляє собою рядок тексту, який виводиться на форму. Для того, щоб розмістити компонент TLabel на форму треба клікнути мишкою на компоненті TLabel який знаходиться на вкладці Standard. (рис. 2.2)

Рис. 2.2. Компонент TLabel на палітрі інструментів

І ми бачимо як тільки клікнули на компонент TLabel він з’явився на основній формі. (рис.2.3)

Рис.2.3. Компонент типу TLabel на основній формі програми

 Тепер для того щоб відбулися які не будь дії з компонентом TLabel необхідно його виділити за допомогою мишки або перейди відразу до панелі Object Inspector. Після цього встановлюємо властивість Caption компонента TLabel (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Властивість Caption

У результаті чого на формі текст Label зміниться на текст «Одна із сторін трикутника». В Object Inspector можна користуватися багато іншими властивостями цього компонента. Таким чином будемо розташовувати компоненти з іменами Label2,…Label12.Форма набуває такий вигляд (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Форма після винесення компонента Label

Розташування всіх інших компонентів з Палітри компонентів на вкладці Standard відбуваються аналогічно.

Також додається компонент TEdit, який використовується для відображення короткого фрагмента тексту і дозволяє вводити текст під час виконання програми. Очищаємо властивість Text компонента TEdit на панелі Object Inspector.

Компонент ТRadioBatton, який дозволяє вибрати тільки одну опцію з декількох.

  Додається з Палітри компонентів компонент TButton, що являє собою звичайну кнопку, після натиску на якій буде обчислюватись площа геометричної фігури. Змінюємо значення властивості Caption компонента на “Обчислити“. [20, с.19]

Після перенесення компонентів форма буде мати такий вигляд (рис. 2.6).

Рис. 2. 6. Форма після додавання компонентів TEdit та TButton, ТRadioBatton

Щоб внести зміни у заголовок програми, якій відповідає основна форма Form1, потрібно змінити властивість Caption форми. Встановимо цю властивість у значення «Калькулятор обчислення площі трикутника, чотирикутника, об’єму циліндра»

Але треба відмітити, що не дивлячись на те, що на формі розташовані необхідні компоненти програма працювати не буде. Тому наступна дія в програмі є програмування події в Delphi, яка відбувається при натисканні на кнопку Button1. Така подія кліку на кнопці називається OnClick.

Цій події відповідає фрагмент програмного коду. Система дозволяє перепрограмовувати код цієї події на власний, тобто в цьому місці потрібно написати власний код.

Для програмування події потрібно активувати кнопку Button1, потім вибрати вкладку Events (події) в Object Inspector, знайти подію OnClick і у вільному рядку вводу двічі клацнути мишкою (рис. 2.7).

Рис. 2.7.Подія OnClick компонента Button1

Уведемо роз’яснення у деякі функції які присутні в програмному коді. Функція StrToFloat перетворює значення рядкової величини в число дійсного типу, афункція FloatToStrF здійснює зворотне перетворення до функції StrToFloat, тобто перетворює число дійсного типу в рядок.[19, с.134] Усі змінні мають бути дійсного типу. Також у програмі використовується одна константа – число π. Позначимо їїі менем Pi. Слід зауважити, що у Delphi є вбудована функція з іменем Pi, але в нашій програмі вона задіяна не буде. Таким чином, основний програмний код має такий вигляд додаток 1.

Після запуску програми на виконання відображається вікно з запитом до введення значень.Вікно з результатом виконання програми наведено на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Результат роботи програми

Таким чином під час створення програми «Калькулятор» для знаходження площ та об’єму геометричних фігур використовувалися елементи об'єктно-орієнтованого програмування.

Для розробки інтерфейсу програми використовувалась Палітра компонентів на вкладці Standard.

Дана програма може знаходити площу трикутника, прямокутника, квадрата, ромба, площу та об’єм циліндра, кола.

2.2. Тестування розробленої програми

Після того як буде створений проект можуть виникнути логічні та синтаксичні помилки.

Синтаксичні помилки знаходить компілятор на етапі компіляції під час запуску програми на виконання. У цьому випадку необхідно виправити всі помилки і знову запустити на виконання вже виправлену версію проекту.

Логічні помилки їх важче виявити ніж синтаксичні. Один із способів знаходження логічної помилки це створення тестових наборів вхідних даних (з відомими результатами) і виконання створеного проекту для цих наборів даних.[13, с.63]

Із цього робимо заключення, що процес який здійснює пошук логічних помилок у тексті програми з використанням тестових наборів початкових даних називають тестуванням програми.

Допомагають у знаходженні логічних помилок коментарі, які також можна застосовувати до програмного тексту.

Коментар – це текст, який включається до тексту програми для того, щоб полегшити розуміння структури програмного коду при цьому ігнорується компілятором (рис. 2.9).

Рис. 2.9.Текст програми з коментарями

Ще одним способом знаходження логічної помилки є трасування або покрокове виконання.

Для виконання одного кроку програми, потрібно натиснути клавішу F7 або виконати Run-TraceInto ( англ. traceinto – трасувати всередину).

Розглянемо, як відбувається покрокове виконання програми на прикладі нашої майбутньої програми проекту «Калькулятор…» (рис. 2.10).

Рис.2.10.Текст програми, що увійшов до файлу Project1.dpr

Після того як ми натиснули клавішу F7 відбулася компіляція проекту, і так як наш проект не містить синтаксичних помилок, починається його виконання. Спочатку відкрилася вкладка з текстом програми, який знаходиться у файлі з розширенням імені dpr (англ.delphiproject – проект Делфі). На рис.2.10 наведено команди цієї частини програми ї іі початок підсвічується кольоровою стрічкою. За кожним наступним натисканням клавіші F7 будуть виконуватися команди наступного рядка.

Після цього ми відкриваємо вкладку з текстом програми, який увійшов до файлу з розширенням імені pas (англ.paskal- Паскаль). Для нашого проекту це файл Unit1.pas.

Покрокове виконання програми лише продемонструвало сам процес, але не з’ясувало того місця програми, де може бути логічна помилка, якщо вона є. Для цього треба бачити як змінюються значення змінних, саме це може нам підказати, які команди є причиною логічної помилки. Тому, щоб слідкувати за зміненням значень змінних нам необхідно відкрито вікно WatchList (англ.watchList- список перегляду) і помістити в це вікно імена змінних (рис.11,12).

Рис.2.11. ВікноWatch Properties Рис.2.12. Вікно WatchList

Отже під час тестування програми були виявлені і виправлені синтаксичні помилки. Із цього робимо висновок, що програма діюча і може обчислювати площу та об’єм геометричних фігур.

ВИСНОВКИ

Мова програмування Delphi 6.0. сьогодні є досить актуальною. Можна відмітити, що мова програмуванняDelphi 6.0.не вимагає високих технічних характеристик ПК, що ще більше розширює поле користування даним програмним продуктом. Через велику кількість розроблених елементів та засобів мова програмування Delphi 6.0. користується попитом серед програмістів, а також полегшує розробку додатків. У графічному інтерфейсі Windows закладено багато концепцій та передових ідей, які безпосередньо використовуються у програмному середовищі. Для створення повноцінних програм та проектів у даній мові програмування є всі необхідні інструменти. Також, не виходячи з Delphi 6.0., можна писати, компілювати та тестувати програму. Завдяки можливості вбудови в дану програму ассемблерних вставок програміст має змогу створити програму з інтерфейсом Windows та високою швидкодією, яка є характерною для низькорівневих мов програмування.

Досліджуючи дану тему, ми досягли поставленої мети, і тому при використанні даної роботи користувач легко і без особливих труднощів має можливість обчислювати площу та об’єм геометричних фігур.

Ми охарактеризували основні поняття мови програмування, виокремили основні їх види: машинно-залежні,машинно-орієнтовані, об’єктивно- орієнтовані. Проаналізували різноманітні програми з геометрії на знаходження площ та об’ємів геометричних фігур Wingeom, GeoGebra, «Жива геометрія», Poly, Geometric Constructions.

У процесі дослідження ми визначили основні можливості мови програмування Delphi 6.0 і переконалися у тому, що ця мова програмування є найзручнішою для практичної роботи з комп’ютером, має зрозумілий інтерфейс, тому ідеально підходить для створення програми Калькулятор.

У практичній частині було розроблено алгоритм створення програми «Калькулятор». Доцільним також було тестування на логічні та синтаксичні помилки.

Здійснюючи дане дослідження, ми опрацювали велику кількість літератури, звернулися до багатьох інформаційних джерел. Проаналізували декілька мов програмування, виявили їх переваги та недоліки у процесі дослідження.

У процесі виконання курсової роботи ми здобули навички роботи у програмному середовищі Delphi 6.0. Було засвоєно усі аспекти створення та проектування програми Калькулятор, що дає змогу у подальшому розробляти більш серйозні проекти.

Список використаної літератури

  1. Абрамов, В.Г. Введение в язык Паскаль / В.Г. Абрамов, Н.П. Трифонов, и др.. - М.: Наука, 2011. - 320 c.

  2. Вакалюк Т. А. Візуальнепрограмування : навчально-методичнийпосібник для студентівфізико-математичного факультету / ТетянаАнатоліївнаВакалюк – Житомир : Вид-во ЖДУ, 2013. – 116 с.

  3. Вакалюк Т. А. Програмування: курс лекцій. Навчальнийпосібник для студентівфізико-математичного факультету / ТетянаАнатоліївнаВакалюк. – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2012. – 120 с.

  4. Вакалюк Т.А. ПрограмуваннямовоюPascal. Навчально-методичнийпосібник для студентівфізико-математичного факультету. – Житомир: ФО-П Левковець Н.М., 2016. – 232 c.

  5. Введение в Geogebra. [Электронный учебник] / Режим доступа: –http://www.apmath.spbu.ru/cnsa/tex/intro-ru%20Geo%20Gebra.pdf

  6. Глинський Я. М. Паскаль. TurboPascal і Delphi / Я. М. Глинський, В. Є. Анохін, В. А. Ряжська. - [3-е вид.] – Львів:Деол, 2002. – 144 с.

  7. Голованов, Н. Н. Компьютерная геометрия: учебное пособие для студ. вузов / Н. Н. Голованов, Д. П. Ильютко, Г. В. Носовский, А. Т. Фоменко – М.: Издательский центр «Академия», 2006 г. – 512 с.

  8. Гофман В.Э., Хомоненко А.Д. Delphi 6.– М., 2002.– 1145 с

  9. Гутман Г.Н. Методическое пособие "Проекты на Delphi" – М: "Информатика", 2003 № 21, -30с.

  10. Динамическая геометрия. [Электронный ресурс] / Режим доступа: – https://videouroki.net/razrabotki/material-po-informatike-na-temu-dinamicheskaya-geometriya-kompyuternye-programmy-po-geometrii.html

  11. Дудина И.П. Построение графиков функций в Delphi – М: "Информатика и образование", 2003 № 6, с.27-31

  12. Інформатика. Основивізуальногопрограмування : навч. посібник / Л. Б. Кащеєв, С. В. Коваленко, С. М. Коваленко. – Х. : Веста, 2011. – 192 с.

  13. Інформатика: Підручн. Для 11 кл.загальноосвіт.навч.закл.: академ.рівень. профільн. Рівень /Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько; за аг. Ред.. М.З. Згуровського. – К.: Генеза, 2011, - 304 с. : іл.

  14. Караванова Т.П. Інформатика. Основиалгоритмізації та програмування (процедурнепрограмування). Базовий курс. Навч. посіб. Доп. та випр. – Шепетівка: Аспект, 2005. –250 с.

  15. Компьютерная геометрия и графика [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.e-biblio.ru

  16. Культин Н. Б. К90 Основы программирования в Delphi XE. — СПб.: БХВ-Петербург, 2011. — 416 с.: ил. (Самоучитель)

  17. Культин Н.Б. Delphi 6. Программирование на ObjectPascal.– М., 2002.– 526 с.

  18. Руденко В.Д. та ін. Базовий курс інформатики; за заг. ред. В.Ю.Бикова: [Навч. посіб.]. – К.: Вид.група BHV. – Кн. 1: Основиінформатики. – 2005. – 320 с.: іл.

  19.  Руденко В.Д. та ін. Базовий курс інформатики; за заг. ред. В.Ю.Бикова: [Навч. посіб.]. – К.: Вид.група BHV. – Кн. 2: Інформаційнітехнології. – 2006. – 368 с.: іл.

  20. Фаронов В.В. Delphi. Программирование на языке высокого уровня.– СПб.: Питер, 2004.– 640 с.

  21. Юрченко І.В. Інформатика та програмування. Частина 1. Навчальнийпосібник.– Чернівці: Книги–ХХІ, 2011.– 203 с.

 

ДОДАТОК 1. Програмний код

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, Menus, ExtCtrls;

type

TForm1 = class(TForm)

RadioButton1: TRadioButton;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

RadioButton2: TRadioButton;

Edit3: TEdit;

Edit4: TEdit;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

RadioButton3:

TRadioButton;

Edit5: TEdit;

Edit6: TEdit;

Label5: TLabel;

Label6: TLabel;

Label7: TLabel;

Label8: TLabel;

Label9: TLabel;

Label10: TLabel;

Label11: TLabel;

Label12: TLabel;

Button1: TButton;

MainMenu1: TMainMenu;

N1: TMenuItem;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

N4: TMenuItem;

RadioButton4: TRadioButton;

Edit7: TEdit;

Edit8: TEdit;

Label13: TLabel;

Label14: TLabel;

RadioButton5: TRadioButton;

Edit9: TEdit;

Label15: TLabel;

Label16: TLabel;

Label17: TLabel;

Label18: TLabel;

RadioButton6: TRadioButton;

Edit10: TEdit;

Edit11: TEdit;

Label19: TLabel;

Label20: TLabel;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure N2Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

var a, b, c, d, r, h, pt, pp, pc,V,a1, a2, Skv,Sk, R1,V1, d1,d2, Sr: real;

const pi=3.1415;

begin

if RadioButton1.Checked=True then

begin

a:=StrToFloat(Edit1.Text);

b:=StrToFloat(Edit2.Text);

pt:=(a*b)/2;

Label8.Caption:=FloatToStr(pt);

end

Else

if RadioButton2.Checked=True then

begin

c:=StrToFloat(Edit3.Text);

d:=StrToFloat(Edit4.Text);

pp:=c*d;

Label8.Caption:=FloatToStr(pp);

end

Else

if RadioButton3.Checked=True then

begin

r:=StrToFloat(Edit5.Text);

h:=StrToFloat(Edit6.Text);

pc:=2*pi*r*h;

V:=pi*r*r*h;

Label8.Caption:=FloatToStr(pc);

Label11.Caption:=FloatToStr(V);

end

else

if RadioButton4.Checked=True then

begin

a1:=StrToFloat(Edit7.Text);

a2:=StrToFloat(Edit8.Text);

Skv:=a1*a2;

Label8.Caption:=FloatToStr(Skv);

end

Else

if RadioButton5.Checked=True then

begin

R1:= StrToFloat(Edit9.Text);

Sk:=pi*R1*R1;

V1:= 4/3 * pi*R1*R1*R1;

Label8.Caption:=FloatToStr(Sk);

Label17.Caption:=FloatToStr(V1);

end

Else

if RadioButton6.Checked=True then

begin

d1:= StrToFloat(Edit10.Text);

d2:= StrToFloat(Edit11.Text);

Sr:=1/2* d1*d2;

Label8.Caption:=FloatToStr(Sr);

end

end;

procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);

begin

Close

end;

procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin

Application.MessageBox('Над програмою працювала Петрова Т. 2019р.', 'Калькулятор');

end;

end.

procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);

begin

Close;

end; end.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.