Курсова робота на тему "Національно-патріотичне виховання учнів на уроках фізичної культури"

Опис документу:
На сучасному етапі національно-духовного відродження України, розвитку демократичних процесів важливого значення набуває формування у дітей та молоді патріотизму, активної громадянської позиції, відданості справі зміцнення державності. З огляду на це, патріотичне та громадянське виховання є стрижневим, основоположним, що відповідає нагальним вимогам і викликам сучасності, закладає підвалини для формування національної свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Красноградський коледж

Комунального закладу

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

на тему: «Національно-патріотичне виховання учнів на уроках фізичної культури»

Студентки IV курсу І групи

спеціальності 5.01020101

Фізичне виховання

Василик А.О.

Керівник: викладач

методики виховної роботи,

спеціаліст вищої категорії

Монастирська О.В.

Національна шкала______________

м. Красноград – 2017 рік

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….. 3

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ…………………………………………………………………...... 5

1.1 Поняття «патріотизм» та національно-патріотичне виховання учнів………………………………………………………………………… 10

    1. Військово-патріотичне виховання сучасної молоді……………....... 17

    2. Реалізація національно-патріотичного виховання учнів на уроках фізичної культури у школі…………………………………………………. 22

ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………. 25

ДОДАТОК ………………………………………………………………...

ВСТУП

На сучасному етапі національно-духовного відродження України, розвитку демократичних процесів важливого значення набуває формування у дітей та молоді патріотизму, активної громадянської позиції, відданості справі зміцнення державності. З огляду на це, патріотичне та громадянське виховання є стрижневим, основоположним, що відповідає нагальним вимогам і викликам сучасності, закладає підвалини для формування національної свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

У Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді зазначено: «Національно-патріотичне виховання дітей і молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації» [17].

З патріотизмом органічно поєднується національне виховання громадянина, що формується на засадах громадянських та національних цінностей, вбирає в себе любов до свого народу, віру в його духовні сили і майбутнє, готовність до життя і праці в ім’я народу, свідомого служіння інтересам Батьківщини – України, це і переосмислення моральних і культурних цінностей, історії, традицій, звичаїв, обрядів, символіки тощо.

Сучасному патріотичному вихованню має бути властива випереджувальна роль у демократичному процесі. Воно має стати засобом відродження національної культури, припинення соціальної деградації, стимулом пробудження таких моральних якостей, як совість, людяність, почуття власної гідності, засобом самоорганізації особистісної відповідальності, гарантом громадянського миру і злагоди в суспільстві. Виходячи з актуальності цього питання, ми обрали тему дослідження: «Національно-патріотичне виховання учнів на уроках з фізичної культури».

Обєкт дослідження: національно-патріотичне виховання.

Предмет дослідження: національно-патріотичне виховання дітей на уроках фізичної культури.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати  аспекти національно-патріотичного виховання дітей та молоді, проаналізувати стан патріотичного виховання дітей та молоді на уроках фізичної культури.

Завдання дослідження :

1. На основі аналізу літературних джерел розкрити зміст поняття «національно-патріотичне виховання».

2. Обгрунтувати теоретичний аспект національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

3. Проаналізувати стан патріотичного виховання дітей та молоді на уроках фізичної культури.

Методи дослідження: аналіз літератури з теми дослідження, спостереження, бесіди.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

1.1 Поняття «патріотизм» та національно-патріотичне виховання учнів

Кожне нове покоління людей живе і розвивається у певному національному середовищі, життя якого залежить від особливостей державного устрою країни. Дитина від народження перебуває під впливом як соціально-економічних умов, так і національної специфіки: побутового життя, культури, народних звичаїв, традицій. Вона переймає від дорослих багатство рідної мови, відчуття прихильності та симпатії до духовності свого народу, поступово призвичаюється до усталених морально-правових норм. Усе це веде до появи у неї особливих рис національної психології – ментальності, які стають підґрунтям для виховання громадянина-патріота.
Громадянська позиція свідомого українця має полягати в активному обстоюванні традиційних для нашого менталітету чеснот: любові до рідної землі, товариськості, розумної достатності, цінності родинного життя, духовності повсякденного буття, уважного ставлення до людей.
Проблема патріотичного виховання виникла давно. В основі її вирішення є відродження національної культури, фундаментом якої являються усталені народні традиції та звичаї, що вироблені народом впродовж усього історико-культурного розвитку.
Патріотизм як основа сучасного виховання дітей включає в себе формування національної свідомості та самосвідомості, тобто виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину. Саме плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів починається з раннього дитинства, з перших років життя дитини.

Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до країни, навколишньої дійсності, та самої себе, активного за формою та морального, за змістом.

Засоби фізичної культури за своїми ефективними впливами на процес виховання дітей та підлітків здатні вирішувати проблему формування у майбутніх громадян патріотичного мислення, активної громадської позиції, реалізовувати її в практичній діяльності.

Національно-патріотичне виховання засобами фізичної культури, спираючись на мотивацію та ідеали особистості, формує дієве соціально культурне середовище, яке виховує звички здорового способу життя, наслідування позитивного досвіду найбільш впливових особистостей, почуття гордості за їх досягнення. Набуті на уроках фізичної культури вміння та навички визначають рівень патріотичної свідомості, спроможності виконання конституційного обов'язку громадянином України щодо захисту Вітчизни.

Кожна молода людина є активним учасником розбудови громадянського суспільства, відіграє в ньому важливу роль та несе відповідальність у процесах прийняття рішень на всіх рівнях, які впливають на їх життя, а держава забезпечує доступ молоді до відповідних та необхідних програм та послуг незалежно від статі, географічного положення, соціального, культурного, економічного чинників.

На сьогодні перед нашою державою стоїть завдання виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян [14].

Виходячи з цього, основна ідея полягає у мотивації громадської активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян. Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього. Саме тому патріотичне виховання молоді є одним з найголовніших пріоритетів молодіжної політики в Україні. Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади і громадських організацій з формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим рівнем комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі покоління і пронизує усі сторони життя: соціально-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право.

Патріотизм це відчуття гордості своєю Вітчизною, її історією, звершеннями. Це прагнення зробити свою країну красивіше, багатше, міцніше, щасливіше – в цьому національна гордість і гідність народу, згуртованого патріотичними відчуттями як суспільним цементом. Патріотизм як піднесене відчуття, незамінна цінність і джерело, найважливіший мотив соціальної значущої діяльності, найповніше виявляється в особі, соціальній групі, що досягла вищого рівня духовно-етичного і культурного розвитку. Дійсний, духовний в своїй основі патріотизм припускає безкорисливе, служіння Вітчизні. Здійснення патріотичного виховання ґрунтується на сукупності принципів, які відображають загальні закономірності і принципи виховного процесу і специфіку патріотичного виховання школярів в загальноосвітній школі:

- обумовленість патріотичного виховання розвитком суспільства і подіями, що відбуваються в нім;

- обумовленість змісту, форм і методів, засобів і прийомів патріотичного виховання віковими і індивідуальними особливостями учнів;

- діалектична єдність і органічний зв'язок між навчальним матеріалом і змістом позакласних і позашкільних заходів;

- інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховної роботи;    

- опора на нові концепції організації і здійснення навчально-виховного процесу;

- координація взаємодії школи, сім'ї і громадськості в системі патріотичного виховання [9].

В Україні, як і в інших країнах світу, історично склалася своя система виховання, яка максимально враховує національні риси і самобутність українського народу, тривалий час вона нехтувалась, заборонялася. Нині, спираючись на глибинні національно-виховні традиції свого народу, національна система виховання відроджується. Сучасна його модель враховує такі важливі особливості сьогодення, як перехід України від соціалістичних суспільних відносин до ринкових; національне відродження усіх сфер життя українського суспільства і процес розбудови самостійної, незалежної держави.

Поняття «національне виховання» вбирає в себе всі названі особливості сучасного стану країни. По-перше, воно рівнозначне державному, хоча останнє є вужчим, одиничним стосовно національного як загального. Державне виховання є найвагомішою складовою національного виховання, воно здійснюється державними установами, інститутами і т д., а загальнонаціональне діє і поза їх межами, має значно ширший діапазон впливу на процес соціалізації особистості.

По-друге, в жодній країні світу немає виховання «взагалі». Воно завжди має конкретно-історичну національно-державну форму вираження і спрямоване на формування громадянина конкретної держави, яка не може бути безнаціональною.

І нарешті, національне виховання найбільш повно відповідає потребам відродження України. Воно однаково стосується як українців, так і представників інших народів, що проживають в Україні. Саме принцип етнізації виховного процесу і передбачає надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування власної національної гідності. І через пізнання власної історико-культурної спадщини допомагає пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх громадян України.

Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної самосвідомості, патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Формування національної самосвідомості передбачає: освоєння молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє, утвердженню власної національної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю. Національна ідея має бути атрибутом національної свідомості, духовним феноменом, поштовхом до практичних справ, як було у кращих синів і дочок нашого народу споконвіку.

Патріотизм одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до її захисту.Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань особистості. Воно характеризує вищий рівень розвитку особистості й проявляється в її активно-діяльнісній самореалізації на благо Батьківщини. Саме тому формування патріотизму на сучасному етапі є фундаментом і опорою суспільного й державного устрою та запорукою ефективності функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів.

Засвоєння патріотичних цінностей і норм є тривалим процесом. Вони не закладені у генах, це не природна якість, а соціальна, і тому не успадковується, а формується цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з підростаючим поколінням.

Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури.Така постановка питання націлює на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці. Почуття любові до батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з самого раннього дитинства «вбиратися з молоком матері» [18].

Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.

Отже, національно-патріотичне виховання спроможне в недалекому майбутньому відродити генетичний код українського народу, сформувати новий тип українця, здатного вивести свою державу на світовий рівень культури.

1.2 Військово-патріотичне виховання сучасної молоді

Порушення територіальної цілісності Української держави, бойові дії на сході України не залишили осторонь систему військово-патріотичного виховання учнівської молоді загальноосвітніх навчальних закладів і потребують пошуку й дослідження ефективних форм і методів організації та проведення військово-патріотичного виховання в складних сучасних умовах. Це пов’язано з тим, що система військово-патріотичного виховання безпосередньо зв’язана з обороноздатністю держави, освітою, культурним та духовним розвитком суспільства. Віддзеркалюючи соціальний, економічний, оборонний, культурний і духовний потенціал української держави, військово-патріотичне виховання особистості виступає як особлива, історично зумовлена форма соціальної практики, яка містить ідеологічні, навчально-методичні, програмно-нормативні, теологічні та організаційно-педагогічні складові, покликані задовольнити потребу суспільства у військово-патріотичному вихованні молоді на національних традиціях українського народу.

Державний підхід до проблеми військово-патріотичного виховання визначається Концепцією національно-патріотичного виховання молоді; Концепцією фізичного виховання в системі освіти України; Концепцією патріотичного виховання учнівської молоді; Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №1718-р «Деякі питання військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів»; Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» та «Захист Вітчизни»; Програмою патріотичного виховання дітей та учнівської молоді; наказом МОНмолодьспорту від 13 червня 2012 року №687 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») (затверджено Міністерством юстиції України від 03.07.2012 року за №1094/21406); впровадженням Національної дитячо-юнацької військово-спортивної гри «Хортинг-Патріот» (рекомендована до впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів Міністерством освіти і науки України від 25 серпня 2015 року[19]. Наведені нормативні документи дають змогу правильно сформулювати сутність і зміст поняття «військово-патріотичне виховання в процесі позакласної роботи»; визначити мотивацію учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів до позакласної роботи з військово-патріотичного виховання; підвищити рухову активність, фізичну підготовленість та фізичний розвиток старшокласників у процесі проведення військово-спортивних ігор, туристських походів місцями бойової слави українського народу, занять із національної боротьби хортинг; уміло застосовувати засоби військово-патріотичного виховання у процесі проведення здорового способу життя; сформувати в учнівської молоді уміння й навички регулярно займатися у шкільних оборонно-спортивних гуртках, секціях з національного єдиноборства хортинг та інших військово-патріотичних об’єднаннях за місцем проживання; визначити і впровадити у позакласну роботу загальноосвітніх навчальних закладів організаційно-педагогічні умови військово-патріотичного виховання; підвищити рівні військово-патріотичної вихованості молоді загальноосвітніх навчальних закладів.

Зміст військово-патріотичного виховання учнівської молоді загальноосвітніх навчальних закладів має спрямовуватися на формування ключових компетентностей: соціальних (здатність до співпраці під час військово-спортивних ігор, туристських походів місцями бойової слави українського народу з іншими учнями, розв’язання життєвих проблем, взаєморозуміння та взаємодопомоги, соціальної активності, формування фізичних якостей, основ здорового способу життя), мотиваційних (формування громадських і особистісних уявлень про престижність військово-патріотичної діяльності, високого рівня здоров’я та фізичної підготовленості, здатність до навчання, вияв творчості у застосуванні рухових дій у різних за складністю природних умовах, активності під час проведення військово-спортивних ігор, туристських походів місцями бойової слави українського народу, занять хортингом тощо) та функціональних (здатність до оперування знаннями про закономірності військово-патріотичного виховання, знаннями з історії козацьких єдиноборств, фізичного виховання й туризму, розвиток морально-вольових і фізичних якостей, рухових здібностей, військово-прикладних умінь і відповідно до вікових особливостей учнів, засвоєння термінологічних та методичних компетентностей, які віддзеркалюють ієрархію вимог до військово-патріотичного та фізичного виховання старшокласників у процесі позакласної роботи, що поступово розширюється і вдосконалюється).

Військово-патріотичне виховання учнівської молоді загальноосвітніх навчальних закладів має бути таким, щоб у ньому прищеплювалися інноваційні методики, спрямовані на виховання в школярів мотивів, потреб і звичок підвищення військово-прикладних умінь і навичок та фізичної підготовленості під час занять у школі, спортивних секціях із хортингу, домашніх умовах і в туристських колективах. Цей підхід сприятиме формуванню в учнів загальноосвітніх навчальних закладів позитивної мотивації до військово-патріотичного виховання в процесі позакласної роботи, проведення військово-спортивних ігор типу національної дитячо-юнацької військово-спортивної гри «Хортинг-Патріот», Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») та походів місцями бойової слави українського народу. Це значно підвищить їхню рухову активність і загальну фізичну підготовленість, яка допоможе успішно складати навчальні нормативи з предмета «Захист Вітчизни» й правильно оцінювати стан підготовки старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів до участі в позакласних заходах з військово-патріотичного виховання [17].

Розробляючи навчально-методичне забезпечення роботи з військово-патріотичного виховання учнів старших класів у процесі туристської, пошукової та ігрової діяльності, треба звернути увагу на вивчення їхнього функціонального стану. Це потрібно для того, щоб знати, який обсяг денного й тижневого навантаження (в тому числі й фізичного) призводить до систематичного накопичення в учнів фізичної втоми, яка негативно впливає на загальний стан здоров’я, фізичний розвиток та рухову підготовленість. Це дасть змогу правильно вирішувати питання відновлення їхньої розумової і фізичної працездатності, зміцнення здоров’я, вдосконалення фізичного розвитку та підвищення рухової активності. Їх розв’язання можливе за умов упровадження в загальноосвітніх навчальних закладах нових форм і методів військово-патріотичного та фізичного виховання особистості. Цьому сприятиме розвиток у державі мережі шкіл сприяння розвитку козацьких традицій, бойового єдиноборства хортинг і впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах рухливих перерв, фізкультурних хвилинок, що розвантажують учнів.

Військово-патріотичне виховання в загальноосвітніх школах, доповнюючи нові навчальні програми з фізичної культури, козацьких єдиноборств, національного виду спорту України – хортинг, військово-спортивних ігор, має спрямовуватися на вирішення таких взаємопов’язаних завдань, як зміцнення здоров’я, загартування організму, підвищення працездатності учнівської молоді; розвиток і корекцію їхніх фізичних і рухових можливостей; удосконалення життєво важливих умінь і навичок, способів життя та культуру здоров’я; оволодіння основами особистісного фізичного виховання, яке передбачає формування потреби займатися фізичними вправами, вмінь і навичок здійснювати рухову, фізкультурно-оздоровчу, туристську та ігрову діяльність; формування морально-вольових рис характеру; виховання в учнів потреби в систематичних заняттях військово-спортивними іграми, козацькими єдиноборствами, прагнення до фізичного вдосконалення, готовності до майбутньої професійної діяльності, військової служби в Збройних силах України та поліції [17].

Патріотичне виховання – це виховання найважливіших духовно-моральних і культурно-історичних цінностей, що відображають специфіку формування та розвитку українського суспільства і держави, національної самосвідомості, способу життя, світорозуміння і долі нації. Воно включає безмежну любов і відданість своїй Батьківщині, гордість за приналежність до великого народу України, до його звершень, випробувань і проблем, шанування національних святинь і символів, готовність до гідного і самовідданого служіння суспільству і державі.

Військово-спортивний хортинг розвиває в Україні Громадська організація «Федерація військово-спортивного хортингу України», зареєстрована Міністерством юстиції України 13 червня 2014 року (Свідоцтво № 1420027). Федерації офіційно присвоєно статус всеукраїнської громадської організації. Відповідно до статутних завдань, організація виховує і фізично готує тих, хто сьогодні може і бажає зміцнювати і захищати нашу сучасну державу. Для цього учні намагаються якомога більше знати про українську історію, героїчне минуле, про наших видатних історичних діячів і досягнення, перемоги і поразки, традиції українського війська і козацтва. Тільки такі знання роблять із байдужих людей відданих патріотів і громадян України, а з просто населення, з людей, якими може керувати хто завгодно – єдину українську націю, що усвідомлює свою самобутність і неповторність [19].

Сьогодні незаперечним є той факт, що важливими аспектами оновлення системи фізичного виховання повинні стати інноваційні підходи, спрямовані на усунення основних причин, що породжують деформоване ставлення до загальнолюдських цінностей фізичної культури, зокрема формування здорового способу життя у підростаючого покоління.

До системи військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді входять такі структурні компоненти:

  1. Базовий освітньо-виховний компонент, що передбачає військово-патріотичне виховання учнів під час вивчення предмета «Захист Вітчизни» і складається з двох частин:

а) інваріантної, представленої предметами, які мають опановувати всі учні незалежно від типу навчального закладу й профілю навчання з предмета «Захист Вітчизни»;

б) варіативної, що складається з предметів і курсів, які вводяться до робочих навчальних планів конкретного навчального закладу відповідно до можливостей і потреб педагогічного колективу й учнів (варіативний модуль «Хортинг», Національна дитячо-юнацька військово-спортивна гра «Хортинг-Патріот» тощо).

  1. Позаурочний компонент військово-патріотичного виховання, що передбачає організацію колективних і групових форм військово-патріотичної діяльності учнів поза межами класу й школи, але під керівництвом або за участю вчителів фізичної культури, викладачів предмета «Захист Вітчизни» та керівників спортивних секцій (заняття в спортивних секціях, гуртках військово-патріотичного виховання, шкільних об’єднаннях за інтересами тощо).

  2. Позашкільний освітньо-виховний компонент, що охоплює різні типи позашкільних навчальних закладів усіх форм власності – державних і громадських (центри з патріотичного, національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання, товариства сприяння обороні тощо).

  3. Компонент військово-патріотичного самовиховання, початковий досвід з якого набувається в загальноосвітній школі завдяки створенню відповідних організаційно-педагогічних умов, різних форм індивідуальної роботи вчителя з учнями, методів педагогічного стимулювання, мотивування та заохочення учнів, а також за допомогою залучення батьків до процесу військово-патріотичного виховання.

1.3 Реалізація національно-патріотичного виховання учнів на уроках фізичної культури у школі

Закон України «Про загальну середню освіту» визначає завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на вихованні громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями.

Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначила систему завдань, спрямовану на виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

На уроках фізичної культу­ри актуальність патріотичного виховання учнів великою мірою зумов­люється потребою державо­творчих процесів, що відбува­ються на засадах гуманізації, демократизації та соціальної справедливості. Це дає змогу учням проявити себе і досяг­ти суб’єктивно привабливих і водночас соціальне значущих цілей.

Актуальність і державотвор­чі процеси, зумовлені відрод­женням нації, вимагають від сучасного фізичного виховання істотної трансформації світо­глядних орієнтацій та самосві­домості учнів. Тому виникає гостра потреба у визначенні основних завдань, цілей, змісту, форм і методів патріотичного виховання на уроках фізичної культури, у позакласних та позашкільних заходах, які цілеспрямовано й ефективно забезпечили б процеси розвитку і формування громадянина України. Патріотичне виховання учнів на традиціях народної фізичної культури допомагає у вирішенні соціально-психологічної, культурної та педагогічної проб­леми –потреби в самовизначенні та самоствердженні.

Мета патріотичного вихо­вання на традиціях народної фізичної культури полягає в тому, щоб, відроджуючи народні ігри та забави, видозмінюючи та при­стосовуючи їх до сьогодення, формувати свідомого громадя­нина, професіонала, людину з рисами характеру, способом мислення, почуттями, вчинка­ми та поведінкою, які спрямовані на розвиток незалежної України. На уроках фізичної культури мета реалізується через знання та завдання, що конкретизуються у власних діях і духовності особистості.

Процеси фор­мування світоглядних орієнта­цій не завжди відбуваються гладко. Відсутність самодисцип­ліни, підвищене емоційне збуд­ження школярів зу­мовлює вчинки, що не відпо­відають патріотичним почуттям. Тому виникає гостра потреба у визначенні основних завдань, цілей, змісту. Форм і методів патріотичного виховання на уроках фізичної культури, які цілеспрямовано і ефективно забезпечили б процеси розвитку і формування громадянина України.

Ефективність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів організації його, від повноти реалізації всіх його складових.

Застосування на уроках рухливих та народних ігор, розваг, естафет, козацьких забав, спортивних ігор за спрощеними правилами сприяють вихованню патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей, формують свідомого громадянина.

Отже, на уроках фізичної культури, мета реалізується через знання та завдання, що конкретизуються у власних діях і духовності особистості, внаслідок формування:

- пізнавальної активності дітей до народних ігор;

- свідомого ставлення до відродження народних ігор та забав;

- свідомого ставлення до стану свого здоров’я, усвідом­люючи, що здоров’я кожного -- багатство народу, що століттями розвивав та вдосконалював його;

- позитивного ставлення до здорового способу життя;

- національної свідомості, належності до рідної землі, народу, визнання духовної єд­ності поколінь та спільної культурної спадщини, відданості в
служінні Батьківщині;

- толерантного ставлення до культур інших народів, визначаючи українську культуру часткою всесвітньо;

- любові до навколишнього світу, приумножуючи його.

Необхідною умовою патріотичного виховання є системний підхід, що передбачає розгляд конкретного, цілісного, взаємозалежного, відкритого процесу в його постійному розвитку. Через урок учні повинні вчитися, виховуватися і розвиватися. Найбільш вагомими принци­пами патріотичного вихован­ня на уроках фізкультури та в позакласній роботі є:

- гуманізація та демокра­тизація виховного процесу, що передбачає рівноправність, але різнообов’язковість учасників навчально-виховного процесу. Їх взаємоповагу, взаємодіалог, що викликає довіру та відкри­тість учнів до сприймання людських ціннос­тей: щирості, доброти, спра­ведливості, доброзичливості, співчуття, милосердя;

- системність, коли фраг­ментарність, однобічність за­мінюються комплексними між­дисциплінарними зв’язками, що передбачають у патріотич­ному вихованні дитини тісну взаємодію та поєднання на­вчального й виховного проце­сів, зусиль сім’ї, дошкільних закладів, школи, громадських спілок, молодіжних об’єднань, релігійних організацій, усіх тих, хто причетний до виховання та самовиховання;

- культуровідповідність, що передбачає єдність патріотич­ного виховання з історією, куль­турою народу, його мовою, тра­диціями, обрядами та звичая­ми, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадко­ємність поколінь;

- інтеркультурність, бо ми є незалежною, історично визна­ною державою у світі, а це пе­редбачає співіснування укра­їнської національної культури з загальнодержавними євро­пейськими і світовими ціннос­тями, що утворюють загально­людську культуру. Цей принцип дає змогу виховати особистість на національному ґрунті, зна­ти й поважати інші культури.

Така особистість здатна зберігати національну ідентичність, бо вона глибоко усвідомлює національну культуру як невід’ємну складову культуру світової.

Згідно Концепції, національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціально-економічну, політичну, духовну, спирається на освіту, культуру, науку, спорт, історію, право. Оскільки, навчальна програма з фізичної культури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів побудована за модульною системою і складається з двох інваріантних (обов’язкових) модулів: теоретико-методичні знання і загальна фізична підготовка та варіативні модулі, то, практично, кожен вид спорту представлений у вигляді варіативного модуля [17].

Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді відбувається на уроках з фізичної культури під час вивчення інваріантного модуля, у розділі «Теоретико-методичні знання» у таких темах, як відродження Олімпійських ігор сучасності, основні цінності олімпізму, визначні спортивні досягнення олімпійців, Олімпійська Україна, Параолімпійський рух на сучасному етапі, олімпійська філософія та здоровий спосіб життя тощо. Під час вивчення варіативних модулів учні ознайомлюються з історією виникнення та розвитку видів спорту, відомими українськими спортсменами та їх досягненнями на міжнародній арені, характеристикою видів спорту на сучасному етапі тощо.

У цей модуль включені теоретичні відомості з питань патріотичного виховання школярів у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки.

Для підвищення ефективності військово-патріотичного виховання учнів на уроках фізкультури рекомендується проводити такі заходи:

1. Використання елементів військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця»:

а) швидкісний біг – 30 м;

б) човниковий біг – 4х9 м;

в) згинання та розгинання рук в упорі лежачи.

2. Використання на кожному уроці елементів стройової підготовки.

3. Використання на уроках елементів народних ігор та обрядів.

Отже, патріотичне вихован­ня на уроках фізичного виховання відбувається за умови, що учень (особистість) сам бере реаль­ну участь у діяльності, в якій випробовуються, перевіряють­ся на практиці відповідні пат­ріотичні цінності. У патріотич­ному вихованні особливого значення набуває індивідуаль­но-орієнтовний підхід, коли в центрі навчально-виховного процесу стоять інтереси дити­ни, її права, потреби, можли­вості. Такі якості й почуття можна виховати тільки за умо­ви свідомого розуміння проб­леми патріотичного вихован­ня на традиціях народної фі­зичної культури та бажання педагогів, батьків, а також кож­ного громадянина України при­щепити ці якості молодому по­колінню.

ВИСНОВКИ

У ході написання курсової роботи нами було розкрито поняття «патріотизм», «національно-патріотичне виховання», теоретично обґрунтовано його основні аспекти, проаналізувано стан патріотичного виховання на уроках фізичної культури у школі.

Варто зазначити, що головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до країни, навколишньої дійсності та до самої себе. Національно-патріотичне виховання засобами фізичної культури, спираючись на мотивацію та ідеали особистості, формує дієве соціально культурне середовище, яке виховує звички здорового способу життя, наслідування позитивного досвіду найбільш впливових особистостей, почуття гордості за їх досягнення.

Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади і громадських організацій з формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. Здійснення патріотичного виховання, на нашу думку, ґрунтується на сукупності принципів, які відображають загальні закономірності і принципи виховного процесу.

Національне виховання забезпечує всебічний розвиток дітей та молоді, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань.

Елементом національно-патріотичного виховання є військово-патріотичне виховання учнівської молоді загальноосвітніх навчальних закладів. Саме завдяки йому прищеплюються такі здібності, котрі спрямовані на виховання у школярів мотивів, потреб і звичок підвищення військово-прикладних умінь і навичок та фізичної підготовленості під час занять у школі. Військово-патріотичне виховання доповнює нові навчальні програми з фізичної культури такими видами спорту: козацькі єдиноборства, військово-спортивні ігри, хортинг, котрі допомагають вирішувати наступні завдання:

  • зміцнення здоровя;

  • загартування організму;

  • підвищення працездатності дітей та молоді.

Нами було обґрунтовано ефективність патріотичного виховання, яке значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації, від повноти реалізації усіх складових. Патріотичне вихован­ня на уроках фізичного виховання відбувається за умови, що учень (особистість) сам бере реаль­ну участь у діяльності, в якій випробовуються, перевіряють­ся на практиці відповідні пат­ріотичні цінності. Використовуючи на уроках фізичної культури народні ігри та забави, розваги, естафети, видозмінюючи та пристосовуючи їх до сьогодення, вчителі формують свідомого громадянина, сприяють вихованню у нього патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей, формують свідомого громадянина своєї держави. Через такі уроки, на нашу думку, учні навчаються, виховуються і розвиваються.

Отже, патріотичне виховання на уроках фізичної культури здійснюється шляхом реалізації у повній мірі Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Березін А.М. Психологічні чинники формування національної свідомості / А.М. Березін. - К. : Практична психологія та соціальна робота, 2007. - 56 с.

2.Бех І.Д. Виховання особистості / І.Д. Бех. - К. : Либідь, 2003. - 276 с.

3.Бех І. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І. Бех, К. Чорна.-Львів: Світ виховання, 2009. - 335с.

4. Волинець І. Патріотичне виховання засобами українознавства / І.Волинець // Світова література .- 2015 .- № 7-8 .- С. 63-70

5.Головінський І. Національна свідомість як рушійна сила державотворення: психологічна інтерпретація / І.Головінський. - К.: Либідь, 2008. - 461 с.

6.Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / В.Гонський. - К.: Рідна школа, 2007.- 567с.

7.Ігнатенко С.А. Виховання громадянськості студентської молоді: метод. посіб. / С.А. Ігнатенко. - К.: Айлант, 2008. - 103 с.

8.Калакура Я. Історична память як чинник самоідентифікації українців / Я.Калакура.- К.: Українознавство, 2009.600 с.

9.Кіндрат В.В. Патріотичне виховання підлітків: психологічний аспект / В.В. Кіндрат. Львів: Наукові записки РДГУ, 2008. - 589с.

10.Кононенко П. Національна ідея, нація, націоналізм / П.Кононенко. - К.: Айлант, 2005. - 239 с.

11.Коць Т. Національно-мовне виховання в родині і школі / Т.Коць // Українознавство. - 2010. - № 4. - С.41 - 50

12. Назаров В., Черінько Л. Національно-патріотичне виховання в освітній системі / В. Назаров, Л. Черінько // Школа .- 2015 .- № 3 .- С. 22-25

13.Оришко С. Виховання патріотизму шкільної молоді в процесі позашкільної роботи / С. Оришко // Гуманізація навчально виховного процесу: збірник наукових праць. – Словянськ, 2007. С. 55 - 62.

14.Печуркіна-Шумейко Л. Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності / Л. Печуркіна-Шумейко [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://  www.knukim.edu.ua/conferences2004proceedingspechurkina-shumeiko.htm. – Заголовок з екрану.

15. Пентій О., Новосьолова І. Виховання патріотично налаштованої особистості школяра / О. Пентій, І. Новосьолова // Вихователь-методист .- 2015 .- № 8 .- С. 16-21

16.Потанюк Л.М. Національне виховання як фактор цілісного формування особистості: національно патріотичний аспект / Л.М. Потанюк // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді.2008. - № 1. - С. 83-89.

17. Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: osvita.ua. – Заголовок з екрану.

18.Сухомлинська О.В. Громадянське виховання: спадщина і сучасність/О.В.Сухомлинська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.novadoba.org.ua/data/metod/suhoml.html. – Заголовок з екрану.

19.Хартия Совета Европы о воспитании демократической гражданственности и образовании в области прав человека [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ug.ru/announcement/. – Заголовок з екрану.

ДОДАТОК

Додаток А

Козацькі забави, розваги та інші веселощі

Життя на порубіжжі Лісу і Степу, Європейської і Азіатської цивілізацій вимагало від воїнів України перебування у постійному тонусі і готовності протистояти будь-якому ворогу. Цей психофізичний тонус набувався і підтримувався різноманітними козацькими розвагами і забавами, що ними завжди славився український народ.

Що є гра для того, хто постійно мусить перебувати у стані готовності до війни? Це те ж саме тренування, відмінність тільки у невимушеності і знятті психологічної напруги, терапевтичному ефекті гри. Козацькі забави вигадувались задля гарту найрізноманітніших якостей козака, це й ігри на фізичну силу, на швидкість реакції, на нестандартне мислення і різноманітні екстремальні розваги та багато інших.

Розпочнемо наш огляд козацьких забав з найвідомішої широкому загалу, а саме «лава-на-лаву».  

«Лава-на-лаву»

Збираються дві групи козаків, шикуються один проти одного по одному і більше рядів. Вони тримаються з товаришами праворуч і ліворуч зціпленими у лікті руками  по типу ланок ланцюга. Покоманді старого козака-судді дві команди атакують одна одну. Ціль – відтіснити команду суперника, повалити або розірвати її. Мета такої розваги – тренування тіла козаків і вміння протистояти ворогові гуртом. Подібною козацькою розвагою ще можна назвати перетягування канату двома групами козаків. Нерідко, задля веселощів канат перетягували над багнюкою, калюжею чи струмком, куди потрапляли переможені під загальний регіт товариства.

Стрибки у мішках

Ще один досить поширений вид козацьких розваг. Дострибати першим до визначеної точки і не впасти – ось що мав зробити учасник. Так тренувалась сила, витривалість, координація рухівта весь комплекс м’язів, що відповідав за їзду верхи. Останнє особливо важливе, адже ця розвага готувала козака до тривалих кінних переходів по Вкраїні.

Кулачні бої

Кулачні бої були досить розповсюдженим дозвіллям в усьому світі, особливо у військовому середовищі.Козацтво не було виключенням. Нажаль, безперервність розвитку бойових мистецтв України-Русі була розімкнена підкоренням Української козацької держави Московським царством, а згодом Радянським союзом, що нищили й забороняли все українське. Проте, існує положення про зашифрованість козацького рукопашного бою в українському національному танці гопак, щоб приховати силове тренування від окупантів. Так от, козацькі розваги включали в себе міряння силами шляхом натовчення писків один одному, до такої межі: першої крові, укладання на лопатки, втрати свідомості чи визнання переваги суперника. Кращі шанси на перемогу, звісно мав не сильніший, а більш досвідчений козак, що не раз тикав дулі смерті і знав можливості свого тіла. Такими поєдинками здобувалось краще володіння собою (особливо якщо забава відбувалась після чарки оковитої) і часткова психологічна готовність до вже справжнього двобою. Можливо, це практикувались і в колективній формі.  

Співи й танці

Козацькі забави не виключали співи й танці. Метою було не тільки себе показати, а й тренувати голос, правильне глибоке дихання, серцево-судинну систему і опірно-руховий апарат. Викрутаси верхи на коні тренували вправність і невимушеність їзди. Вони дійшли до наших часів у знаменитих виступах кубанців.

Риболовля і полювання

Гуртові риболовля і полювання часто виступали не тільки матеріальним промислом, а й цікавою забавою. У випадку риболовлі змагались у часі непорушності й тиші з вудкою. Особливо престижно було, сидячи у човні, влучно цілити у рибу навколо багром чи простим списом. Полювали рушницею і луком на звіра і птаха. Так тренувалась влучність і нервова витривалість, вміння безшумно ходити по лісу, що особливо цінувалось у пластунів.

Козацькі забави з бойовою зброєю

Козацька доба була особливим часом для чоловіків-воїнів України, тому козацькі забави з бойовою зброєю не були особливою рідкістю. Козаки розважались розколюванням поліняк за допомогою шабель, ними ж брились і фігурно нарізали овочі на куліш. Особливо ж вони полюбляли знімати шапки з голів товаришів за допомогою кулі з пістоля чи самопала. Важко уявити, якої витримки і вправності вимагали такі витребеньки. Завдання ускладнювалось вживанням алкоголю. Це дуже важливий момент, адже алкогольним сп’янінням імітувались змінені психічні стани у бою, від поранень і контузій до специфічних характерницьких станів. З цією ж самою метою полюбляли напувати новачків на Січі і змушувати їх перелазити високий тин (імітація взяття палісаду чи муру на війні), долати скелю і проходити по стовбуру дерева над прірвою під впливом барильця оковитої.

Ще одна козацька забава

Зі спогадів одного російського офіцера ми взнаємо ще одну козацьку забаву. Під час Кримської війни пластуни Чорноморського козацького війська побились об заклад з росіянами, що добудуть полоненого англійського чи французького офіцера не пізніше як за два дні. Вночі пластуни підповзли до позицій супротивника і зачаїлись. Пройшло багато часу і якийсь англієць пішов у кущі справити нужду, де і був схоплений та доставлений до табору російського війська. Вочевидь, козаки полюбляли робити такі викрутаси на спір і в часи Гетьманщини, а може й ще раніше.

Розвага з люлькою

Козаки дуже цінували люльку і тютюн, які подеколи вважались ціннішими за жінку. Була така козацька розвага: знайти якийсь дуже міцний тютюн (легендарний лубенський для цього підходив як найкраще) і смалити його, поки один з них не закашляється. Братчики потім довго кепкували з такого сіроманця.

Інтелектуальні козацькі забави

На останок варто пом’янути і своєрідні інтелектуальні козацькі забави. Сидячи по вечері біля вогнища, або перебуваючи у рейді чи на сторожі, козаки полюбляли вигадувати байки. Хто придумає найбільш смішливу і дотепну історію, той стає душею компанії і загальним улюбленцем. Таким чином, мабуть, можна було уникнути миття котлу після ситної каші.

Ось такими майстрами були козаки у питанні вигадування різноманітних забав і розваг. Це ставало у пригоді під час сірих буднів чи виснажливих військових походів, гартувало тіло і дух та сповнювало оптимізму воїнів-захисників Вітчизни.

Додаток Б

ПЛАН - СЦЕНАРІЙ

Спортивне свято “Козацьке поле чудес «Золото Полуботка»

Завдання свята:

1. Сприяти вихованню в учнів почуття патріотизму, підвищити рівень знань з історії козацтва та народних традицій, спортивних розваг.

2. Сприяти розвитку спритності, силових якостей.

3.Виховувати інтерес до занять фізичною культурою та спортом, почуття колективізму, відповідальності.

Місце проведення: спортивний зал

Інвентар: канат для перетягування, м’ячі, мішки для стрибків, імпровізований барабан для розіграшу призових балів, дошка або стенд для закодованої назви спортивних змагань.

Хід гри

Вчитель: “Вітаю Вас на нашій грі “Козацьке поле чудес «Золото Полуботка”. Поговоримо про золото Павла Полуботка. Павло Леонтійович Полуботок

(1660-1724), був сином переяславського полковника. Козак. Отримав гарну освіту. Зробив блискучу для того часу кар’єру. В певний момент посварився з Мазепою і підтримав Петра 1. Отримав кілька сіл, містечко Любеч, землю. Мав гарні статки. В його колекції були унікальні реліквії. Історики згадують ікони, картини, зброю, посуд, ювелірні прикраси... Полуботок був одним з найбагатших лідерів того часу. Після його смерті великі скарби Полуботка зникли.Всі знають, що скарб є, і в той же час його нема. Виникли легенди, чутки. Урочисто повідомляємо, що все знайдено і скарб вже тут і ми його зараз розіграємо. Але хочу зазначити, що наш найцінніший скарб – це міцне здоров’я, сила, спритність, добрий гумор, що завжди цінувалось серед справжніх козаків. І зараз ви об’єднаєтесь в два козацькі загони “Воля” та “Міцність”, і в процесі гри ми виявимо найбільш ерудовану, найбільш підготовлену команду, пригадаємо, якими вправами, іграми готувались козаки до битв, походів, підтримували своє здоров’я та силу у доброму стані».

Команди розташовуються за столом, одягають емблеми з назвами команд.

Жеребкуванням визначається, яка команда буде відгадувати закодовану назву першою.

За кожну відгадану літеру команда отримує 1 бал. Якщо літери, яку назвала команда в закодованій назві немає, хід переходить до іншої команди.

Команда, яка відгадала назву, отримує 5 балів.

Гра починається .Крутиться барабан, команди по черзі відгадують літери та заробляють бали

Перше завдання: одна з козацьких групових силових розваг

1 2 3 4

1 2

1 2 3 4

Відповідь: Лава на лаву

Збираються дві групи козаків, шикуються один проти одного по одному і більше рядів. Вони тримаються з товаришами праворуч і ліворуч зціпленими у ліктях руками  по типу ланок ланцюга. За командою старого козака-судді дві команди атакують одна одну. Ціль – відтіснити команду суперника, повалити або розірвати її. Мета такої розваги – тренування тіла козаків і вміння протистояти ворогові гуртом. Також і ми виявимо переможця у цьому змаганні, але трішки спростимо завдання: команди стають одна напроти одної, між суперниками та зціпляються з суперниками руками в ліктях, за свистком судді команди штовхають ланцюг вперед, кожна намагається перетягнути суперника до контрольної смуги, потім, коли виявили переможця, команди за сигналом тягнуть ланцюг назад. Команда-переможець за сумою змагань отримує додатковий бал.

Гра продовжується

Друге завдання: козацька зброя

1 2 3 4 5 6 7

Відповідь: пістоль

А зараз подивимось, які ви влучні козаки – потрібно влучити в мішень м’ячем з відстані у ціль. Кожен учасник команди по черзі виконує по 2 кидка легким м’ячем в мішень. Команда, яка була влучнішою, перемагає та отримує додатковий бал.

Гра продовжується.

Третє завдання. Ще один досить поширений вид козацьких розваг, що тренує силу, витривалість, координацію рухівта весь комплекс м’язів, що відповідав за їзду верхи. Останнє особливо важливе, адже ця розвага готувала козака до тривалих кінних переходів по Вкраїні.

1 2 3 4 5 6 7

1

1 2 3 4 5 6

Відповідь: стрибки в мішках

Дострибати першим до визначеної точки і не впасти – ось що мав зробити учасник. І зараз команди шикуються в колони та змагаються в естафеті «Стрибки в мішках» - потрібно дострибати до орієнтиру та назад і передати мішок наступному учаснику. Команда – переможець отримує додатковий бал.

Гра продовжується.

Після цього проводиться бліц-опитування команд.

Питання для команд:

1. Що означає слово «козак»? (У перекладі з тюркської мови - «вільні озброєні люди», вільна, смілива, ні від кого незалежна людина).

2. Як називали козацькі човни? («Чайки»).

3. Як називалась козацька зачіска? (Оселедець.Закручували 2-3 рази за вухо, щоб звисав до плеча).

4. Чи допускались на Січ жінки? (Ні! Вважалося, що в степу під час бойових походів вони будуть зайвими. Якщо хтось з козаків приводив на Січ навіть матір чи сестру, то це вважалося злочином, який суворо карався).

5. Коли козаки прокидалися? (До сходу сонця).

6. Що робили козаки після пробудження? (Бігли на річку купатись).

7. Назвіть козацьку їжу (Куліш, каша).

8. Яких ви знаєте гетьманів?

9. Символ влади гетьмана (Булава).

10. Хто такі «характерники»? (Ворожбити, лікарі)

Четверте завдання: один з видів козацьких групових силових розваг

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 2 3 4 5 6

Відповідь: перетягування канату

Після того, як назву відгадано, вчитель задає питання: “Яке оптимальне розташування козаків під час перетягування канату?”

Відповідь: у шаховому порядку.

За правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Вчитель знайомить учнів з правилами перетягування канату, потім пропонує встати командам з-за столу і позмагатись з цього виду спорту.

Команда-переможець отримує 1 бал.

Підведення підсумків гри

Козацьке поле чудес «Золото Полуботка»

Виявляється команда-переможець за сумою нарахованих балів.

Вчитель: отже, ми сьогодні порозважались, як справжні козаки, розвивали силу, спритність, вчились влучно попадати в ціль і отримали справжній скарб – заряд бадьорості та здоров’я. Тож відзначимо команду, яка назбирала найбільше скарбів та балів і посіла 1 місце, також відзначимо призерів наших змагань.

Переможці та призери гри нагороджуються дипломами.

Відзначаються кращі учні.

Додаток В

План-сценарій свята «Козацькому роду нема переводу»

Мета заходу: розширити знання учнівпро запорізьких козаків, їх традиції, побут, звичаї. Виховувати шанобливе ставлення до національної культури, спонукати до наслідування кращих рис характеру українськогокозацтва: добродушності, безкорисливості, товариськості, бажання завжди прийти на допомогу. Розвивати фізичні якості дітей, спритність, кмітливість, активність.
Спортивний зал святково прикрашений у національному стилі. Звучить козацький марш. Музика стихає. Ведучі вітають глядачів і учасників спортивногосвята як нащадків славного козацького роду. Представляє журі. Оголошує назви команд. Ведучі знайомлятьучасників з правилами проведення “Козацьких розваг”. Учасникам належить подолати змагання у 2тури.
Після кожного туру журі підбиває підсумки. Оголошують переможців. У кінці змагань команда- переможець нагороджується дипломами та призами.

І. Вступне слово
ХV століття – важкий час у житті українського народу. Скрутно жилося йому під пануванням чужих володарів, бо скрізь в Україні було заведено панщину. Селяни працювали на панській землі, всю землю отримували у власність великі пани – вельможі. Багатостраждальна земля чекала героїв. І деякі чоловіки відгукнулися на заклик рідної землі і стали на її захист. Це були козакиила, спритність і мужність яких змінила світ.

ІІ. 1 тур: “Історія козацтва»
За умовами туру учасники повинні відповісти на запитання вікторини. Переможе та команда, яка дасть найбільше правильних відповідей:

а) Назвіть перший український твір, який перекладено на українську мову? (“Лист турецькому султану”)

б) Що означає слово “козак”? (З тюркської – “вільна людина”)

в) Символ влади гетьмана (Булава)

г) Як називали козацькі човни? (Чайки)

д) Хто такі “характерники”? (Ворожбити, лікарі)

2 тур. Практичний


1 естафета «Як козаки картоплю саджали»
Перший учасник команди біжить, тримаючи у руці картоплину, до «городу» – обруча, який покладено перед кожною командою на відстані 9-10 метрів, «саджає» – кладе картоплю, повертається до команди, передає естафету. Наступний учасник біжить до «городу», «збирає врожай» – забирає картоплю і повертається до команди. Завдання по черзі виконує уся команда. Перемагає команда, яка першою зібрала врожай.

2 естафета "Як козаки кашу варили»
Біля кожної команди – ємкість з водою, у першого учасника в руках ложка. Він набирає ложкою воду, несе до протилежного кінця залу, де стоїть порожня ємність. Виливає в неї воду з ложки, повертається до команди, передає ложку наступному. Виграє команда, у якої більше води потрапило до порожньої ємності.

3 естафета «Як козаки через річку переправлялися»
Кожна команда отримує 1 гімнастичний обруч. Перший учасник стоїть «на другому березі річки» – на відстані 9-10 метрів навпроти своєї команди в середині обруча. За сигналом біжить до команди, накидає обруч на наступного учасника і вони разом «переправляються» – біжать до місця переправи, де перший учасник залишається, а другий вертається за наступним, і так далі, поки вся команда не переправиться на «другий берег річки». Виграє команда, яка виконала вправу скоріше за всіх.

4 естафета «Як козаки розважалися»
Біг у мішках. Перший учасник кожної команди стоїть в мішку. За командою виконує пересування стрибками в мішку до позначки та назад до команди. Виконують всі учасники команди. Виграє команда, яка першою завершить естафету.

5 естафета «Як козаки гуртувалися»
Усі члени команди стоять один за одним та тримають ліву руку на лівому плечі того, хто стоїть попереду, а правою рукою тримають свою праву ногу. За сигналом всі команди починають стрибати на одній нозі до протилежного кінця залу. Виграє команда, яка прибула першою і жодного разу не розірвала ланцюг

6 змагання"Як козаки силою вихвалялися"
Перетягування канату. Виконують всі команди між собою. Виграє команда, у якої більше перемог.
III. Заключна частина.
Вчитель. Після сьогоднішніх змагань у нас залишається світла пам'ять про славні подвиги наших предків-запорожців. Отож, пам’ятайте, дорогі діти, що ви є нащадками славних українських козаків. Тож любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми добрими справами і вчинками доведе, що козацькому роду нема переводу!

Додаток Г

Військово-спортивний хортинг

Виховання патріотизму засобами військово-спортивного хортингу як професійно-прикладного виду спорту України

Україна – це моя Батьківщина! Небо, вода, земля, і все що на ній знаходиться, росте і живе – це мій рідний край! І допоки б'ється моє серце, українські люди – це мій народ, зі своєю мовою і традиціями! У кожного громадянина, державного службовця, діяча культури, підприємця, робітника, ким би він не був, від солдата до генерала, від робітника до міністра, ці слова мають грати вирішальну роль при прийнятті рішення на роботі або у побуті. Батьківщину складають український народ і всі інші народи України, що століттями живуть на нашій спільній землі. Протягом всієї нашої історії стан єдності людей, усіх народів в Україні покращується і зміцнювався зусиллями кращих представників українського суспільства. Якщо ж з якихось причин зв'язки між людьми, землями, народностями в країні слабшали, то слабшала і держава. Тоді спалахували неконтрольовані люті бунти, відбувалися смути, а територія країни, у кінцевому підсумку, піддавалася розколу або зовнішнім завоюванням. Але, Батьківщина як мати – це величина незмінна. Може змінюватися політична ситуація в країні, форма правління, навіть територія країни, але Батьківщина й її державність завжди потребували відданої праці та захисту, творчого будівництва й оборони.

Патріотизм – це уособлення любові до своєї Батьківщини, причетність до її історії, природи, досягнень, проблем, привабливих і невіддільних у силу своєї неповторності й незамінності, складових духовно-моральних основ особистості, що формують її громадянську позицію і потребу в гідному, до самопожертви відданому служінні Батьківщині. Патріотизм являє собою фундамент суспільної і державної систем, духовно-моральну основу їх життєздатності й ефективного функціонування.

Патріотичне виховання – це виховання найважливіших духовно-моральних і культурно-історичних цінностей, що відображають специфіку формування та розвитку українського суспільства і держави, національної самосвідомості, способу життя, світорозуміння і долі нації. Воно включає безмежну любов і відданість своїй Батьківщині, гордість за приналежність до великого народу України, до його звершень, випробувань і проблем, шанування національних святинь і символів, готовність до гідного і самовідданого служіння суспільству і державі.

Саме на цих засадах працюють усі підрозділи Федерації військово-спортивного хортингу в нашій країні. На навчально-тренувальних вишколах з військово-спортивного хортингу учні проходять не тільки допризовну підготовку з фізичними випробуваннями, а головне, що впроваджує педагогічний і тренерський колектив федерації, це сприйняття учнями всіх без винятку військових знань через призму патріотизму та любові до української землі. Любов до Батьківщини неможлива без знань про Батьківщину. Ці знання зберігають досвід наших близьких попередників і далеких пращурів. Він безцінний для нас, якщо ми поважаємо і шануємо пам'ять про минулі покоління. Вони своїми силами, своїм розумом і працею створили й упорядкували для життя нашу географічно привабливу країну, утримали найбагатшу у світі землю, захистили її у війнах і відновили після смутних часів. Свій досвід і досягнення вони передавали нам через генетичну пам'ять народу, письмові тексти, телевізійні кінохроніки, інші способи, щоб ми знали свою історію, розуміли найбільше значення Батьківщини для себе і наших нащадків у майбутньому.

Україна дала світові тисячі видатних людей у різних сферах суспільного життя – у спорті, культурі, науці, освіті, літературі, мистецтві, економіці, військовій справі й навіть політиці. Це були, і є сьогодні люди різного походження, соціального стану, різних політичних поглядів, віруючі й атеїсти, християни, мусульмани та послідовники багатьох інших релігій світу. Але всіх їх об'єднувало й об'єднує одне почуття – любов до Батьківщини. Вона і в минулому, і сьогодні дає їм моральну силу та можливість реалізувати свої таланти. Без цього почуття жодна людина не може зробити гідний внесок у культуру українського народу, залишити добру пам'ять про себе в нашій історії.

На заняттях з військово-спортивного хортингу інструктори доводять учням, що людина, не здатна керувати собою, протистояти життєвим спокусам і власним слабостям, не зможе розумно й раціонально побудувати своє особисте життя. Тим більше гідно служити у збройних силах, адже військова служба вимагає особливого напруження фізичних і духовних сил, постійної зібраності, відповідальності, дисциплінованості, вольових якостей особистості, навичок самооборони та виживання в екстремальних умовах. Виховання патріотизму засобами військово-спортивного хортингу сприяє єднанню зусиль у діяльності військових, науковців, педагогів і спортсменів у нових умовах і нових формах співробітництва з урахуванням реальних інтересів людей.

Військово-спортивний хортинг розвиває в Україні Громадська організація «Федерація військово-спортивного хортингу України», зареєстрована Міністерством юстиції України 13 червня 2014 року (Свідоцтво № 1420027). Федерації офіційно присвоєно статус всеукраїнської громадської організації. Відповідно до статутних завдань, організація виховує і фізично готує тих, хто сьогодні може і бажає зміцнювати і захищати нашу сучасну державу. Для цього учні намагаються якомога більше знати про українську історію, героїчне минуле, про наших видатних історичних діячів і досягнення, перемоги і поразки, традиції українського війська і козацтва. Тільки такі знання роблять із байдужих людей відданих патріотів і громадян України, а з просто населення, з людей, якими може керувати хто завгодно – єдину українську націю, що усвідомлює свою самобутність і неповторність.

Характерними рисами українців завжди було те, що ми – самостійний і гідний народ, який обробляє себе сам і не лізе у кишеню до сусідів. Українське суспільство, держава не потребують того, щоб вигадувати собі переваги за рахунок інших народів, паразитувати за рахунок інших націй, об'єднуватися з кимось для злочинних цілей. Подібного роду об'єднання людей із такою егоїстичною метою не може бути стійким, довготривалим. У цьому відношенні патріотизм є опорою морального розвитку людини з самої ранньої юності. Він допомагає придбати імунітет від багатьох вад, руйнівних зовнішніх впливів і потрясінь, якими так сповнене наше сучасне життя.

Якщо людина гарно знає культурні народні традиції, поважає і дотримується їх, дійсно любить свою Батьківщину і працює над собою, її важко уявити деградованим п'яницею, крадієм, розпусником або наркоманом, вона не може бути безсовісним бандитом, злодієм, вбивцею. За характером така людина не може бути зрадником. Усі ці негативні явища просто несумісні з думками, почуттями та діями справжнього свідомого патріота, бо саме патріотизм є основою нашого життя і безпеки.

Водночас, у результаті тяжких випробувань на тренуваннях з військово-спортивного хортингу, вишколів на військових полігонах, проведення комплексних спортивних і військово-прикладних змагань загартовується характер майбутніх воїнів, виховуються патріоти, готові до захисту Батьківщини, народжується еліта українців, яка є прикладом для оточуючих людей. Така особистість вміє діяти відважно й упевнено при абияких небезпечних обставинах, є могутньою і незламною у своїх патріотичних переконаннях, усвідомлює не тільки самобутність своєї нації, а свою велич, силу, мужність, звитягу, має високі позитивні амбіції та лідерські якості, психічно врівноважена і стримана, фізично здорова та здатна перемагати, відчуває справжню гордість за свою державу, прагне до найвищих стандартів і всесвітнього визнання, і не дозволяє ніякому закордонному діячеві жодного кривдного слова або дії у бік своєї Батьківщини.

Таким чином, військово-спортивний хортинг є національним військовим професійно-прикладним видом спорту, одним із найбільш перспективних напрямів виховної патріотичної роботи з молоддю, на відміну від багатьох інших, що представляються привабливими, розважальними, новомодними тощо. Особливо великі переваги військово-спортивного хортингу в роботі з так званою "важкою" молоддю, до якої, на жаль, відносяться не тільки безпритульні, діти з соціально незабезпечених сімей, а й молоді люди, пов'язані з кримінальним світом, наркомани, починаючі крадії тощо. Крім дітей і підлітків, які складають цю категорію за визначенням (безвихідь становища в силу ненормальних антисоціальних умов життя), дуже значна частина молоді, у тому числі з цілком благополучних, навіть заможних сімей, не може знайти себе в суспільстві у плані гідної самореалізації. Причина цього полягає у відсутності соціально значущих духовних цінностей, орієнтирів, нерозуміння високого сенсу життя, неможливість стикнутися в умовах існуючої реальності з позитивними прикладами, зразками звершення справжніх корисних справ, життям у здоровому і дружньому колективі, проявами моральності та відданого служіння Батьківщині. А саме це і є основою змісту діяльності Федерації військово-спортивного хортингу України, інструкторський склад якої працює за принципом: "Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити знаннями, а факел, який треба запалити патріотизмом". Розвиток системи клубів військово-спортивного хортингу, залучення в неї великої кількості "важких" і проблемних дітей та підлітків із самих різних категорій молоді дозволить зробити відчутний зсув у вирішенні найважливішої проблеми сучасного підростаючого покоління, і не лише його виховання чи повноцінного розвитку, а й гідної соціалізації та самореалізації як громадян і патріотів своєї Батьківщини.

Такий підхід дозволить вирішити багато назрілих проблем щодо простих громадян, особливо підростаючого покоління, причому не тільки педагогічного, а й соціального, духовного, морального, правового й іншого характеру. Завдяки формуванню та розвитку у дітей та молоді складових патріотизму, таких найважливіших соціально значущих якостей, як висока моральність, громадянська зрілість, любов до Батьківщини, відповідальність, почуття обов'язку, вірність традиціям, набагато зростуть можливості їх активної участі у вирішенні найважливіших проблем суспільства в різних сферах діяльності. У тому числі у військовій і правоохоронній справі, що пов'язані із забезпеченням національної безпеки держави. Поліпшення якісних характеристик дітей і молоді благотворно відіб'ється на суспільстві в цілому. Висока духовність, моральність, активна громадянська позиція, цивільно-патріотична і духовно-моральна свідомість дітей і молоді будуть у великій мірі сприяти успішному вирішенню завдань, пов'язаних з відродженням величі та могутності України. Сучасне українське суспільство придбає найцінніший скарб – виховане молоде покоління з творчим потенціалом, яке буде визначатися насамперед готовністю взяти на себе відповідальність за майбутнє України.

Військово-спортивний хортинг – це справжня школа мужності для юнаків, які планують служити у Збройних Силах України, але це й освітня технологія військово-патріотичного спрямування, оскільки всіма доступними формами озброює юного громадянина найважливішими морально-психологічними якостями, необхідними як майбутньому захиснику Батьківщини, так і цілком мирній людині. Адже сміливість, твердість характеру, фізична витривалість необхідні як захиснику Батьківщини, так і лікарю, інженеру, водію тощо. У секції військово-спортивного хортингу хлопці й дівчата отримують першу профорієнтацію, практично знайомляться з майбутньою військовою спеціальністю розвідника, снайпера, зв'язківця, кінолога, водія, санінструктора, виконуючі стрибки з парашутом, готуються до служби у десанті та військах спецпризначення. Адже освоєння штатної бойової техніки у військах піде успішніше, якщо молода людина ще до призову на службу ознайомився з пристроєм і експлуатацією автомобіля, мотоцикла, трактора, навчиться розбирати й збирати автомат. Походи, змагання, воєнізовані ігри, що проводяться за правилами військово-спортивного хортингу зміцнюють силу волі, виробляють у молодих людей терпець до специфічних військових навантажень, дають доволі стійкі навички одноборства й основи самозахисту та застосування ефективних прийомів хортингу.

Завдання підготовки захисників Батьківщини, що стоять перед Федерацією військово-спортивного хортингу України, її кваліфікованим інструкторським і педагогічним колективом, вельми складні та відповідальні. Кожен інструктор федерації повинен переглянути як, і за допомогою яких форм роботи, засобів, методів і прийомів прищепити сучасному юнакові почуття патріотизму, що гарантувало б подальше зміцнення української армії, повагу до неї, захист інтересів Батьківщини як у мирний, так і у воєнний час. Проведення підготовчих вишколів і змагань з військово-спортивного хортингу – це перевірений часом спосіб навіювання молодому поколінню глибокого розуміння нашої сили і віри в стійкість України.

Виховна та підготовча діяльність з військово-спортивного хортингу здійснюється за трьома системними напрямами:

I. Виховання учнів на бойових і спортивних традиціях українського народу та Збройних Сил України.

Даний напрям включає в себе наступні заходи:

Заходи з увічнення пам'яті полеглих у боротьбі за незалежність нашої Батьківщини, шефство над братськими похованнями, вахта пам'яті – виставляння почесної варти на братських похованнях, над якими шефствує федерація, виставлення почесної варти біля пам'ятників героїв, покладання гірлянди слави, проведення мітингів та інших патріотичних заходів біля могил загиблих воїнів і в інших пам'ятних місцях. Проведення екскурсій, уроків мужності, зустрічей із ветеранами. Вітання і виступи з концертами перед ветеранами війни і праці. Святкування пам'ятних дат, проведення виставок, вікторин, конкурсів, переглядів фільмів патріотичної тематики. Проведення конкурсів військово-патріотичної пісні, а також інших святкових заходів (концертів) присвячених великим святам.

II. Військово-спортивні ігри.

Насамперед, це – «Національна дитячо-юнацька військово-спортивна гра «Хортинг-Патріот», яка в комплексі вирішує завдання майже всіх компонентів системи військово-патріотичного виховання дітей і молоді шкільного віку. Громадська організація «Національна дитячо-юнацька військово-спортивна гра «Хортинг-Патріот» заснована в Україні у 2015 році та зареєстрована Головним управлінням юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, свідоцтво про реєстрацію громадського об’єднання як громадської організації № 1430225 від 26 лютого 2015 року. Практична значимість гри чітко простежується з допомогою зворотного зв'язку "Школа-Армія". Досвід проведення гри "Хортинг-Патріот" показав популярність і важливість цієї форми військово-патріотичного і фізичного виховання учнів. Гра "Хортинг-Патріот" робить позитивний вплив на організаційне зміцнення колективу класу, сприяє розвитку громадської активності дітей, формує якості, необхідні майбутньому воїну, захиснику Батьківщини.

Не менш важливу роль у патріотичному вихованні, відіграють місячники оборонно-масової та спортивно-оздоровчої роботи, військово-спортивні естафети, військово-спортивні свята, День фізичної культури і спорту, День захисника Вітчизни, які прийнято проводити і відмічати в колективі Федерації військово-спортивного хортингу України.

III. Взаємозв'язок інструкторського та військового колективів.

Робота за даним напрямом здійснюється через керівництво військово-прикладними гуртками та секціями, спільну організацію оборонно-спортивних таборів, військово-польових зборів, зустрічей з військовослужбовцями. Дані напрями є виховними комплексами патріотичного спрямування. Також регулярно проводяться навчальні збори і семінари з військово-спортивного хортингу, під час яких учасники підвищують спортивну майстерність і військову виучку. Не применшуючи ролі позакласної та позашкільної роботи з учнями з патріотичного виховання, інструктори федерації приймають участь у проведенні відкритих уроків у школах, тому що саме урок стоїть на чолі всього виховного процесу. Кожен загальноосвітній предмет об'єктивно має великий патріотичний потенціал. Спеціальний розділ у предметі «Захист Вітчизни» – «Самооборона» покликаний закріпити вже наявні в учнів знання з допризовної підготовки, привести їх у систему, доповнивши новими знаннями, навчити застосовувати прийоми хортингу на практиці, отримані на заняттях знання і вміння, іншими словами – сформувати вміння та навички військово-прикладного характеру.

Уроки з предмету «Захист Вітчизни» є особливою ланкою в системі військово-спортивного хортингу, оскільки охоплюють, на відміну від інших предметів, контингент учнів школи, які вивчають військову справу. Крім того, програма предмету передбачає не тільки військову підготовку, а й психологічну. Уроки носять як повчальний, так і розвивальний характер. Для забезпечення більш повної реалізації цілей навчально-виховного процесу існує методична література з військово-спортивного хортингу.

Гуртки з військово-спортивного хортингу, що створюються в загальноосвітніх навчальних закладах, стають виховними центрами військово-патріотичної роботи в місцевому мікрорайоні. Наявність у школі подібного гуртка сприяє наданню всієї проведеної роботи системності, закріпленню позитивних військових, спортивних, культурних та інших традицій. Гуртківці облаштовують куточки бойової слави українського народу, де розміщено матеріали з пошукової роботи, що сприяє вихованню школярів на героїчних традиціях старших поколінь.

Також проводяться спортивно-масові свята двору, для залучення великої кількості населення в спортивне життя району:

– показові виступи хортингістів;

– спортивне свято двору «День Перемоги»;

– спортивне свято «Назустріч спорту»;

– веселі старти «Зі спортом з дитинства»;

– сімейні старти та багато іншого.

Дана система клубів військово-спортивного хортингу, створена в школах, реально допомагає управляти процесом підготовки учнів до захисту Батьківщини, додає всій роботі, що проводиться, системності, послідовності та цілеспрямованості, забезпечує спадкоємність в організації та розвитку патріотичної діяльності школярів. Розуміючи всю складність питання патріотичного виховання, Федерація військово-спортивного хортингу України приймає на себе основне навантаження з патріотичного виховання підростаючого покоління, адже саме тут формується майбутній розвиток Батьківщини. Виховання громадянина-патріота – це стратегічна мета системи військово-спортивного хортингу зараз, і буде такою надалі. Патріотична свідомість наших громадян залишається найважливішою цінністю, однією з основ духовно-моральної єдності суспільства.

Виховати людину, яка любить свою землю, свій народ, готову до захисту Батьківщини – дуже непросте завдання. Але воно, безумовно, здійснене, якщо усі ланки освіти в Україні будуть виконувати його з любов'ю і добротою. Вирішуючи це завдання, не варто повторювати ті помилки в справі патріотичного виховання, що були допущені раніше. Від того, як буде розгалужена мережа клубів військово-спортивного хортингу, як буде поставлена робота з патріотичного виховання в усіх школах нашої країни, і залежить багато в чому виконання цієї складної проблеми сучасного життя.

Дана система з військово-патріотичного виховання є постійно діючою і спрямована на кінцевий результат – виховати громадянина-патріота. Вся проведена робота федерації з патріотичного виховання, дає свої позитивні результати. Хлопці й дівчата займаються і навчаються у клубах військово-спортивного хортингу із захопленням, і це, мабуть, радує найбільше. За останні роки не один випускник федерації не намагався ухилитися від служби у Збройних Силах України, не став на шлях злочинності й криміналу. При зустрічі з випускниками, які проходять службу в армії, курсантами військових училищ приємно чути схвальні відгуки про військово-спортивний хортинг у школах та про патріотизм вихованців.

Учні військово-спортивного хортингу навчаються з величезним бажанням та інтересом, беруть участь в уроках мужності, днях військової слави, в "Національній дитячо-юнацькій військово-спортивній грі "Хортинг-Патріот", зустрічаються з ветеранами війни та воїнами запасу, беруть участь у військово-спортивних змаганнях та інших заходах патріотичного напряму.

Діти й юнаки добре засвоїли головне, що любов до Батьківщини – це прояв патріотизму, а захист Вітчизни – це борг і обов'язок патріота. Загальні спостереження показали, що шкільний клуб військово-спортивного хортингу, який працює на базі навчального закладу (школи, училища, технікуму) у позаурочний час, володіє великими можливостями для організації патріотичного виховання школярів.

В освітньому і виховному просторі військово-спортивного хортингу поєднуються військово-теоретична і фізична підготовка, паралельно вирішуються питання духовного та фізичного розвитку, і, як стверджує офіційна звітна документація Міністерства освіти і науки України, поєднання цих факторів позитивно виділяє хортинг з інших існуючих нині форм організації позаурочної діяльності школярів. Кожен такий клуб може мати певну спрямованість, завдяки чому в одному районі буде представлений весь спектр патріотичної роботи з підростаючим поколінням, що є суттєвою перевагою великого міста. При цьому діяльність кожного такого клубу повинна бути спрямована на вирішення завдань патріотичного виховання, що включає військово-прикладну та фізичну підготовку підлітків і побудована з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей учнів, соціально-психологічних особливостей їхнього проживання, матеріально-технічного оснащення шкільного клубу військово-спортивного хортингу, педагогічних можливостей та фахової кваліфікації інструкторського персоналу.

Це вирішує основне завдання молодіжної політики Федерації військово-спортивного хортингу України: дати Збройним Силам України призовника, здатного повноцінно вирішувати бойові завдання з перших тижнів служби, а нашій країні – фізично і духовно розвиненого патріота. Тому федерація створила таку систему, що включає у себе весь комплекс заходів щодо патріотичного виховання, а завершує випуском з навчального клубу призовника, готового до служби в армії.

Тісна співпраця з державними органами законодавчої та виконавчої влади, активна взаємодія з органами освіти, фізкультури і спорту, молодіжної політики дозволяють не тільки більш якісно й ефективно виконувати статутні завдання федерації, але й удосконалювати і розвивати матеріально-технічну базу військово-патріотичної діяльності, тримати у себе на балансі військові та цивільні туристичні намети, макети вогнепальної та холодної зброї, мати спеціальну форму і тренувальне спорядження, розширювати й поглиблювати форми своєї участі в процесі забезпечення військової та національної безпеки України. На сьогодні чітко визначені не тільки нові завдання федерації, але й напрями її розвитку, стратегія відродження традицій військово-молодіжного руху. Суть у тому, щоб максимально використовувати потенціал, що має національний вид спорту України – хортинг, особливо людський (розгалужену мережу спортивних клубів, професійно підготовлений кількісний та якісний склад фахівців хортингу), вжити всіх можливих заходів до значного поліпшення умов діяльності регіональних, обласних, міських і районних організацій військово-спортивного хортингу, окремих клубів, секцій і гуртків. Федерація має розроблені спеціальні програми розвитку, проводяться активні заходи щодо створення мережі центрів військово-спортивного хортингу та підготовки молоді до військової служби, вирішуються питання системного інформаційного, методичного, матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення роботи всіх установ і підрозділів федерації.

Таким чином, можна визначити патріотичне виховання засобами військово-спортивного хортингу як багатопланову, систематичну, цілеспрямовану і скоординовану діяльність громадських об'єднань і філій Федерації військово-спортивного хортингу України у співпраці з державними органами для формування у молоді високої патріотичної свідомості, піднесеного почуття вірності до своєї Вітчизни, готовності до виконання громадянського обов'язку, найважливіших конституційних обов'язків щодо захисту інтересів Батьківщини.

Метою патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу є розвиток у молоді громадянськості, патріотизму як найважливіших духовно-моральних і соціальних цінностей, формування у неї професійно значущих якостей, умінь і готовності до їх активного прояву в різних сферах життя суспільства, особливо в процесі військової служби та інших видах державної служби, вірності конституційному і військовому обов'язку в умовах мирного і воєнного часу, високої громадянської відповідальності та особистої дисциплінованості.

Для досягнення цієї мети потрібно виконання наступних основних завдань:

– проведення науково обґрунтованої управлінської та організаторської діяльності щодо створення умов для ефективного патріотичного виховання молоді засобами військово-спортивного хортингу;

– затвердження у свідомості і почуттях молоді засобами військово-спортивного хортингу патріотичних цінностей, поглядів і переконань, поваги до культурного та історичного минулого України, до оздоровчих і спортивних традицій, підвищення престижу державної служби Батьківщині;

– створення нової ефективної системи патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу, що забезпечує оптимальні умови розвитку у молоді вірності до Батьківщини, готовності до гідного служіння суспільству і державі, чесному виконанню службових обов'язків;

– створення засобами військово-спортивного хортингу механізму, що забезпечує ефективне функціонування цілісної системи патріотичного виховання молоді, в тому числі тих, хто проходить службу в лавах Збройних Сил України, інших формуваннях і органах.

Зміст патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу визначається його метою і завданнями, обумовлюється особливостями, динамікою і рівнем розвитку українського суспільства, станом його економічної, духовної, соціально-політичної та інших сфер життя, проблемами формування підростаючого покоління, головними тенденціями розвитку даного процесу. З урахуванням цих чинників у змісті патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу можна виділити два основних, тісно взаємопов'язаних між собою компоненти. Перший з них характеризується більш широкою соціально-педагогічною спрямованістю. Він ґрунтується на таких елементах, як:

– позитивні світоглядні погляди і позиції з основних соціальних, історичних, моральних, політичних, військових, спортивних та іншим проблем;

– найважливіші духовно-моральні, діяльні якості: любов до Батьківщини, повага до законності, відповідальність за виконання конституційних обов'язків по захисту Вітчизни, забезпечення безпеки її громадян тощо.

Соціально-педагогічний компонент змісту патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу є домінуючим і становить його основу. Тільки сформувавши особистість як громадянина і патріота України з притаманними йому цінностями, поглядами, орієнтаціями, інтересами, установками, мотивами діяльності та поведінки, можна розраховувати на успішне вирішення більш конкретних завдань з підготовки до реалізації функції захисту Вітчизни, військової і цивільної державної служби.

У сучасних умовах, коли вирішується проблема професіоналізації особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань і органів, значно зросла роль і значення патріотичного виховання. Це передбачає його більш глибоку й послідовну диференціацію, ґрунтовну і всебічну розробку у відповідності з тими конкретними завданнями практичного характеру, що покладаються на захисників Вітчизни у процесі проходження військової служби.

Призначення системи патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу полягає у забезпеченні на практиці комплексного врахування усіх факторів, що впливають на патріотичне виховання учнів, у створенні необхідних умов і механізмів, що сприяють підвищенню ефективності в процесі виконання завдань учня в інтересах суспільства, держави, зміцнення Збройних Сил України.

Основним інститутом, що забезпечує організацію всієї системи патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу, її функціонування та контроль за його ефективністю і кінцевими результатами, є Федерація військово-спортивного хортингу України. Вона організовує процес патріотичного виховання підростаючого покоління на рівні дошкільного і насамперед сімейного виховання, школи, при отриманні професійної освіти, на рівні місцевих органів самоврядування, в міністерствах, відомствах тощо. Патріотичне виховання молоді – один з провідних напрямів молодіжної політики федерації на етапі перехідного періоду, в якому знаходиться Україна та на довготривалу перспективу.

Підводячи підсумки дослідження, можна зазначити, що система патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу включає:

– формування і розвиток соціально значущих цінностей, громадянськості й патріотизму в процесі виховання і навчання в клубах військово-спортивного хортингу;

– формування в учнів гуртків і секцій на заняттях з військово-спортивного хортингу і навчально-польових зборах готовності до військової служби, до дій у специфічних і екстремальних умовах;

– масову патріотичну і військово-патріотичну роботу, що організовує і здійснює Федерація військово-спортивного хортингу України (патріотичні та військово-патріотичні, культурно-історичні та військово-історичні, військово-технічні та військово-спортивні й інші клуби та об'єднання, спеціальні школи, курси, гуртки, спортивні секції; місячники і дні патріотичної роботи, вахти пам'яті, пошукова діяльність; Національна дитячо-юнацька військово-спортивна гра «Хортинг-Патріот»; походи тощо);

– діяльність засобів масової інформації, заснованих федерацією, творчих спілок, працівників культури і мистецтва, відповідних наукових, молодіжних асоціацій, організацій, в тій чи іншій мірі спрямовану на розгляд, освітлення і пошук вирішення проблем патріотичного виховання у процесі занять військово-спортивним хортингом, на формування і розвиток особистості громадянина і захисника Вітчизни.

Щодо подальшого розроблення методики виховання патріотизму у процесі занять військово-спортивним хортингом можна констатувати той факт, що на даний момент у науковій сфері багато найважливіших проблем з цієї тематики не вирішено, а зважаючи на те, що дана система виникла нещодавно, їх розробкою і дослідженням ніхто не займається. Системного підходу до цієї діяльності немає. Науковий потенціал у відповідних дослідних, перш за все військових і освітніх установах не реалізується. Педагогічна наука практично не задіяна у розробці питань патріотичного виховання засобами військово-спортивного хортингу. Внаслідок цього не достатньо конкретизовані концептуальні засади виховної діяльності Федерації військово-спортивного хортингу України, і тому ми маємо відкритий простір для подальших наукових досліджень в усіх виховних напрямах військово-спортивного хортингу як національного професійно-прикладного виду спорту України.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток і саморозвиток професійної креативності вчителя »
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.