Курсова робота "Екологічне виховання на матеріалах регіону"

Опис документу:
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому,з кожним роком масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу здоровому існування всьому живому. Існує необхідність у правильному екологічному вихованні підростаючого покоління. У курсовій роботі проведено аналіз досвіду видів екологічного виховання в школах. Наведено структуру екологічного виховання на матеріалах свого регіону. Приведені реальні приклади екологічного виховання в Очеретуватівській ЗОШ ступенів, та алгоритми їх виконання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Дніпропетровська академія післядипломної педагогічної освіти

Очеретуватівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Магдалинівського району Дніпропетровської області

Курсова робота вчителя географії

СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ НА МАТЕРІАЛАХ РЕГІОНУ

Роботу виконала вчитель географії

Рябоконь Світлана Олександрівна стаж роботи 9 років

2019 рік

Вступ

3

1

Теоретичні відомості

5

1.1

Основні положення екологічної освіти в навчальному закладі

5

2

Напрямки роботи школи в системі екологічного виховання

9

2.1

Науково-дослідницька діяльність на матеріалах регіону

12

2.2

Еколого-оздоровча діяльність на матеріалах регіону

14

2.3

Масова діяльність

15

2.4

Природоохоронна діяльність на матеріалах регіону

16

Висновки

19

Література

20

Додатки

21

ЗМІСТ

ВСТУП

Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вмінь і навичок діяльності в природі.

Проблема екологічного виховання учнів виступає в контексті формування в учнів екологічної культури. Вдосконалення екологічної культури учнів повинно ґрунтуватись на загальних теоретичних основах та мати чітко окреслену тактику – методику.

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей, що робить украй актуальною проблему зміни ставлення людства до природи. Цій меті служить екологічне виховання, яке являє собою систематичну педагогічну діяльність, спрямовану на розвиток в учнів екологічної культури. Тому першочерговим завданням педагогічних працівників є формування екологічних знань в учнів, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, виховувати культуру природокористування[1]. Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею.

Об’єктом виступає процес екологічного виховання сучасного школяра.

Предметом курсової роботи є методи та прийоми здійснення екологічної освіти та виховання у сучасному навчальному закладі.

Як і кожен з напрямків виховання, екологічне виховання має мету, завдання, методи [6].

Отже, метою роботи є розробка складових елементів екологічного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. У дослідженні представлені напрацювання у цьому напрямі Очеретуватівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Завдання екологічного виховання полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Як і кожен з напрямків виховання, екологічне виховання має мету, завдання, основні принципи, форми, методи та показники сформованості[6]. Отже, можна виділити головні завдання екологічної освіти закладу:

  • оволодіння знаннями про природу (зокрема свого краю);

  • засвоєння наукових знань про взаємозв’язок природи, суспільства і людської діяльності;

  • оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі;

  • розвиток потреби спілкування з природою;

  • активізація діяльності щодо охорони й поліпшення навколишнього середовища.

Основними методами дослідження в даній роботі є аналітичний метод, експертний, статистичний, метод систематизації..

Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності. Здійснюється вона на всіх етапах навчання у школі, кожному з яких, з огляду на вікові особливості школярів, властиві певна мета, завдання, методика [2].

1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Основні положення екологічної освіти в навчальному закладі

Екологічна освіта учнів має бути безперервною і тривати в дошкільний, шкільний та після шкільний періоди. У початковій школі вона здійснюється на між предметній основі. Провідна роль тут належить таким навчальним предметам, як «Я у світі», «Природознавство» та «Читання». Зміст чинних програм дає змогу сформувати у дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення і поняття, виробити окремі природоохоронні вміння і навички, розкрити взаємозв'язки між неживою та живою природою, природою і людиною. Важливе значення має безпосереднє спілкування з природою під час проведення спостережень, екскурсій, прогулянок, уроків мислення в природі. Вони мають засвоїти, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище. Такі уроки розраховані на отримання дітьми емоційно образної інформації про оточуючий світ, де учень ступає на шлях свободи пізнання, дослідного учіння. Об’єкти спостереження для дітей – загадка, таємниця, яку так хочеться розгадати, відкрити, зазирнути у незвідане[3,5,7].

Поняття «екологічне виховання» стало активно вживатися у вітчизняній педагогіці у 60–70-х роках 20 ст. У цей час чималого поширення набув термін «природоохоронна освіта та виховання»[4].

Під «екологічним вихованням» розуміють складову частину єдиного процесу становлення та розвитку людини, в центрі якого стоїть формування гуманного, тобто морального, практичного середовища на основі розуміння власної відповідальності за себе і за своє оточення8.

Розробка теоретичних засад повинна базуватися на основних парадигмах екологічної філософії (таблиця 1) [3,5,7,8].

Таблиця 1

Основні парадигми екологічної філософії

У зв'язку з цим, перед загальноосвітньою школою, яка відіграє вирішальну роль у прищепленні дітям почуття високої відповідальності за рідну природу, стоять важливі завдання. Їх успішному розв'язанню сприятиме чітка система екологічного виховання (таблиця 2) [8,9,10,12].

На жаль, у навчальних програмах на вивчення тем екологічного спрямування відводиться досить мало часу, отож, більше уваги даним темам можна приділити в позакласній роботі. Щоб екологічне виховання дало бажаний результат, воно має бути організоване належним чином, відповідати певним вимогам. Робота повинна бути цілеспрямованою, учні мають розуміти, для чого вони виконують певне завдання та яким має бути результат[13,14].

Таблиця 2

Система екологічного виховання в школі

Вікові категорії

Мета екологічного виховання

Молодший шкільний вік

(1-4 класи)

Спочатку діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе, вчаться спостерігати, милуватись природою, посильно її охороняти, не шкодити навколишньому середовищу, робити довкілля чистішим. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління у сфері екологічного виховання – формування почуття співпричетності, відповідальності, розуміння необхідності піклування про природу, готовність жити у злагоді з природою і у відповідності до її законів. Коли ці риси стануть характерними для більшості молодших школярів, то на наступних етапах результативність роботи з екологічного виховання, маючи міцне підґрунтя, проводитиметься значно ефективніше.

Середня ланка

(5-9 класи)

усвідомлення учнями масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища.

Старші класи

(10-11)

Значну роль у вихованні екологічної культури учнів відіграє предмет «Екологія», який вивчається у 10 – 11-х класах. Основними завданнями курсу «Екологія» для профільної школи є: формування світоглядних знань про основні тенденції взаємодії суспільства і природи на сучасному етапі, взаємозалежність економіки й екології; розкриття наукових основ природокористування, формування знань про традиції природокористування корінних громад населення, основні положення міжнародної стратегії сталого розвитку; виховання розуміння сучасних екологічних проблем, усвідомлення їх важливості, актуальності та універсальності; виховання почуття відповідальності за стан довкілля, усвідомлення місця людини в природі, свідомості щодо необхідності дотримання природоохоронного законодавства; розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому, регіональному рівні, вміння прогнозувати особисту діяльність та діяльність інших людей; розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь і навичок, емоційних переживань стосовно вивчення, оцінювання та збереження природи рідного краю.

Важливість і потрібність виконуваної діяльності дає учням відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, діти повинні бути готові до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя у злагоді з природою [1,4,15].

Екологічне виховання здійснюється класними керівниками, вчителями на всіх етапах навчання в школі (таблиця 3)[3,5,16].

Таблиця 3

Етапи екологічного виховання

На кожному з них ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів. Очеретуватівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів даємо можливість побачити продуктивну роботу Екологічного гуртка «Юні екологи». Метою створення Екологічного гуртка у школі є виховання у дітей дбайливого ставлення до природи, розширення і поглиблення знань у сфері природничих наук, формування практичних умінь та навичок ведення дослідницької роботи.

  1. НАПРЯМКИ РОБОТИ ШКОЛИ В СИСТЕМІ

ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

У формуванні екологічного мислення активну участь беруть усі ланки освіти, діяльність яких спрямована на формування здорового життєвого середовища (таблиця 4).

Таблиця 4

Структура, напрями та форми діяльності

екологічного виховання

Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища перебування людини, яка має бути зацікавлена у збереженій цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це, зокрема, вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності[18,19].

Автор роботи пропонує виділити 3 рівні організації екологічного виховання, кожен з них допомагає у розв’язанні поставлених завдань:

  • організаційний;

  • пізнавальний;

  • пізнавально-розважальний;

  • практичний;

  • просвітницький;

  • благодійний;

  • підсумковий.

Організаційний - дає змогу виявити проблеми, сформувати у дітей настанову на їх розв’язання.

Форми роботи:

  • організація екологічного гуртка (його склад, назва, девіз);

  • розвідка екологічних лих (робота на місцевості) (Додаток А);

  • проведення перших екологічних зборів.

Пізнавальниймістить традиційні форми роботи (класно-урочна, бесіди, лекції, перегляди відео і екологічних фільмів) та нетрадиційні (дискусії, подорожі, екскурсії, спостереження, тематичні виховні години) [20]:

  • Екскурсія до річки Кільчень (Додаток Б);

  • Екскурсія до дубових насаджень;

  • Спостереження за природою «Календар погоди»;

Тематика екологічних бесід:

  1. Природа – наш спільний дім.

  2. Природа і мистецтво.

  3. Про культуру поводження в природі.

  4. Як ми допомагаємо природі.

  5. Ми – друзі природи.

  6. Дивне поруч.

  7. Рослини під нашим захистом.

  8. Фарби природи.

  9. Чудеса у твоєму будинку - живі куточки, кімнатні рослини.

  10. Рідні простори.

  11. Маленькі люди – великі справи.

Пізнавально-розважальний – виховує емоційно-ціннісне ставлення до природи.

Форми роботи:

  • екологічні ігри;

  • екологічні казки;

  • музично-спортивні розваги;

  • екологічні свята: свято «Осені та врожаю» (додаток В);

Практичний – сприяє виробленню соціально активності та формує необхідні навички надання допомоги природі.

Форми роботи, операції:

  • «Чисте село» (Додаток Г);

  • «Мій двір – моя турбота»;

  • впорядкування пам’ятника села Очеретувате;

  • агітаційна робота;

  • Публікація до районної газети «Наше життя» Збережемо первоцвіти» (Додаток Ґ);

Благодійний – виховує гуманне ставлення до людей і природи.

Форми роботи:

  • озеленення класу, закладу, пришкільної ділянки;

Просвітницький – створює умови для активного залучення учнів до природоохоронної освіти однолітків і дорослих.

Форми роботи:

- конкурс «Земля – наш спільний дім»;

- конкурс виробів з природних матеріалів та до свята врожаю;

  • фотовиставки «Територія пригод»;

Підсумковий – дає змогу переконатися у значущості виконаної роботи, підвести підсумки, поставити нову мету.

Форми роботи:

  • участь у Всеукраїнському конкурсі 6-8 класів від МАН з науковою роботою «Екологічна оцінка токсичності ґрунтів на території звалища (за допомогою ростового тесту);

  • участь в районних та обласних конкурсах від «Станції юннатів».

  • публікації природоохоронного змісту в районній газеті «Збережемо первоцвіти»

Ці форми використовуємо для формування та розвитку екологічного виховання учнів. Вони усвідомлюють естетичне, пізнавальне, оздоровче, практичне значення природи в житті людини; розв’язують різні проблемні завдання, адже вони спонукають до їх пізнання[22].

Працюючи з дітьми, приходить розуміння, що замало розвивати екологічну свідомість і культуру школярів. Потрібна безперервна екологічна освіта і виховання: від перших хвилин життя дитини. Але неможливо це зробити без екологічної свідомості батьків, оскільки у сім’ї дитина отримує перші знання про природу та набуває навички спілкування з нею. Тому до участі в різноманітних екологічних заходах, походах, екскурсіях, експедиціях залучаються і батьки дітей.

2.1 Науково-дослідницька діяльність на матеріалах регіону

Кожна школа розташована в сільській місцевості постійно використовує реальні приклади для формування екологічно свідомості учнів. По-перше це зв'язок з реальним життям, по-друге це полегшує сприйняття інформації учнем, по-третє дає можливість учню мислити від локального рівня до глобального.

В даній роботі пропонуємо розглянути алгоритм організації науково-дослідницької діяльності на матеріалах регіону. Для дослідження було взято місцеве сміттєзвалище.

  1. На першому етапі виявили проблему неорганізованого сміттєзвалища в гарній балці поблизу річки кільчень.

  2. Провели пошукову роботу для збору методичної літератури по організації дослідження токсичності ґрунтів на території звалища за допомогою ростового тесту.

  3. Третім етапом стало польове дослідження, а саме робота на місцевості, яка полягала в виділенні концентричних точок та відбору проб ґрунту.

Рисунок 1. Схема концентричних точок для відбору ґрунту для визначення токсичності

  1. Для тест культури вибрали зерна пшениці, як типової культури для степової зони.

  2. Наступним етапом стало пророщування тест-культур у ємностях – термін проростання 3 тижні (Додаток Д).

  3. Розмивання коріння від ґрунту та вимірювання стеблової частини та кореневої системи.

  4. Проведення аналізу до статистичної таблиці та складання висновків. Оформлення додатків та списку літератури.

Подібні дослідження актуально проводити на знайомій місцевості. Разом з отриманими даними у дитини приходить розуміння локальної екологічної проблеми. На даному прикладі, у свідомості учня формується система глобальних проблем людства, приходить розуміння зародження екологічних проблем світу. Разом з тим, є і мінуси в подібних прийомах роботи: не всі учні здатні до кропіткої систематичної роботи при дослідженнях на місцевості, тому для даного виду діяльності варто залучати дітей з високим рівнем навчальних досягнень, дітей які проявляють інтерес до досліджень.

2.2 Еколого-оздоровча діяльність на матеріалах регіону

В рамках екологічної освіти в Очеретуватівській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює гурток «Юні екологи». До гуртка зараховано 15 учнів з 5 по 8 класи. Одним з видів роботи гуртка є еколого-оздоровчий напрямок, який можна характеризувати наступними видами діяльності:

  1. Заняття на свіжому повітрі (Додаток Е)

Одним важливим напрямом збереження здоров’я школяра є запобігання перенавантаженню під час навчання. Необхідно, індивідуально підходити до кожного учня, бачити розумову роботу кожної дитини; піклуватися про повсякчасне формування знань; не допускати, щоб навчання перетворювалося на постійне надолужування пропущеного, не підтягувати без кінця «хвости»; надавати учневі вільний час, необхідний йому, як і свіже повітря, для здоров’я.

Прикладами таких занять є уроки природознавства («Людина частина природи. Зміни в природі.), уроки географії у 8 класі («Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості. Практична робота 7. Позначення на контурній карті назв найбільших річок, озер, водосховищ, каналів»).

  1. Поєднання здорового способу життя зі збиранням сміття вздовж своїх маршрутів, який називається новим терміном — плогінг (Додаток Є ).

Новий тренд, що поєднав догляд за фізичною формою та піклування про чистоту планети, шириться світом. Адепти здорового способу життя та прихильники бігу почали збирати сміття під час своїх щоденних занять бігом. Рух стартував у Швеції і швидко набув популярності серед прихильників здорового способу життя та небайдужих до чистоти довкілля. Як вид спорту, заняття передбачає згинання, присідання та розтягування на додачу до основної дії – бігу, походів або ходьби. Метою такого процесу є привернення уваги до проблеми забруднення планети.

Практичними прикладами плогінгу в даній роботі є – збирання сміття в долині річки Кільчень та на узбіччі вербової алеї гуртківцями «Юні екологи»

Отже, еколого-оздоровча діяльність може набути більш реальних та масштабних дій, якщо здійснювати її систематично, залучаючи не тільки учнів але й їхніх батьків. Тоді, можна говорити про родинне еколого-оздоровче навчання на матеріалах регіону. Для такого напрямку в роботі можна задіяти всіх бажаючих, не залежно від рівня навчальних досягнень. Мінусом в такій роботі може слугувати лише власні переконання учня, або не бажання працювати в колективі.

    1. Масова діяльність

Постійна екологічна освіта в школі забезпечує участь учнів у різноманітних масових екологічних та природоохоронних заходах:

  1. Всеукраїнський конкурс наукових робіт для учнів 6-8 класів (участь та призові місця в обласному та всеукраїнському етапі). (Додаток Ж )

  2. Всеукраїнський конкурс «Збережемо первоцвіти» (участь та призове місце в районному етапі).

  3. Районні та обласні конкурси від Станції Юннатів ( участь та призові місця на районному та обласному рівнях) (Додаток)

  4. Загальношкільні заходи (Додаток З)

Даний вид діяльності покликаний показати дітям, що людство непреривно працює над поліпшенням екологічної ситуації, що головним стає інформативні, просвітницькі, наукові, заходи. В організації, підготовці до участі в масових заходах відбувається обговорення, обмін інформацією яка турбує дитячі екологічні організації.

Результатом масової екологічної діяльності стає різнобічний екологічний розвиток учнів. Приймаючи участь в масових заходах, учні вчаться сприймати та виділяти ланцюжки екологічних проблеми повязаних між собою, знаходити вирішення поставлених проблем використовуючи комплексний підхід.

2.4 Природоохоронна діяльність на матеріалах регіону

Охорона природи, раціональне використання людиною її багатств – важлива загальнодержавна справа. Охорона природи – обов’язок кожної людини. Успіх у цій справі залежить, перш за все, від усвідомлення важливості цього завдання, від переконаності, вміння і звички постійно, на кожному кроці, оберігати рідну природу, лікувати ті рани, які вже їй нанесено, й не допускати нових.

З природоохоронною пов’язана туристко-краєзнавча робота з дітьми, спрямована на прищеплення їм навичок правильної поведінки в місцях відпочинку, в лісах та ін.

Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища. У школах природоохоронна освіта учнів здійснюється в різних напрямках:

  • на уроках;

  • під час проведення екскурсій;

  • у процесі суспільно-корисної праці;

  • різних масових заходів тощо.

Успіху природоохоронної діяльності сприяє й дослідницька робота учнів, під час якої вони розширюють свій екологічний світогляд, оволодівають методами дослідження природи, нагромаджують певний досвід. Не можна лишати поза увагою прищеплення учням навичок естетичного сприймання природи, формування гуманістичних ідеалів.

Ефективність природоохоронної освіти залежить, перш за все, від забезпечення продуманої цілеспрямованої комплексної системи у її здійсненні, від широкого ознайомлення учнів з усіма основними аспектами охорони природи: природничо-науковим, ідеологічним, екологічним, юридичним, оздоровчо-гігієнічним, морально-етичним і науково-пізнавальним.

Проте не всі учні до кінця усвідомлюють цінність та глобальність проблем охорони природи, їх соціально-економічний, політичний, морально-етичний, естетичний, правовий аспекти. Як правило, питання охорони природи розглядається учнями відірвано від складних природних явищ. Школярі неправильно уявляють норми ставлення людей до природного середовища, протиріччя, що виникають у системі: техніка – суспільство – природа.

Все це вимагає посиленої уваги і продуманої роботи серед учнів з питань охорони навколишнього середовища.

Найефективнішою формою організації природоохоронної діяльності учнів є екскурсії, під час яких вирішуються програмно-навчальна мета й завдання з обов'язковим компонентом екологічної освіти і природоохоронної діяльності.

Як і в кожному виді діяльності, у природоохоронній можна виділити основні структурні компоненти [5]:

  1. Інтелектуальний – екологічні знання, які формуються в учнів під час урочної та позаурочної роботи. Тут доцільними можуть бути лекції, інформаційні повідомлення, калейдоскопи, випуски тематичних бюлетенів, радіопередачі, бесіди за круглим столом і ін., за орієнтовною тематикою «SOS», «Увага, небезпека!», «Моніторинг природного середовища», «Екологічні проблеми світу й мого села», «Важливо знати!», «Природа і суспільство» тощо; заочні мандрівки, екскурсії «Заповідниками світу», «Сторінками Червоної книги» і ін. (ДОДАТОК І).

  2. Операційний – вміння та навички охорони природи, серед яких:

  • оцінювати стан навколишнього середовища, найближчого природного оточення;

  • правильно поводитися в конкретній ситуації;

  • захистити навколишнє середовище від забруднень і руйнувань;

  • пропагувати сучасні проблеми екології і охорони природи.

Ці та інші уміння формуються у ході організації конкретної природоохоронної діяльності, туристсько-краєзнавчої роботи. Довели свою ефективність екологічні акції, проекти, марафони, колективно-творчі справи, гаслом яких слугує необхідність у збереженні природного середовища; рольові та ділові ігри, інтерактивні вправи «Зберігаємо для майбутнього»

  1. Мотиваційний – сукупність збуджуючих причин діяльності людини в природі. Виділяють гуманістичні, патріотичні, естетичні, економічні, санітарно-гігієнічні й пізнавальні мотиви. Класні керівники задля цього пропонують учням етичні бесіди «Людина і природа в поезії», тематичні вечори, читацькі конференції «Природа: джерело життя і краси», зустрічі з учасниками екологічних експедицій, диспути «Що дає екологічна грамотність» і багато чого іншого.

Урахування у виховній роботі усіх аспектів організації природоохоронної діяльності дозволяє здійснювати повноцінне формування екологічної культури школяра.

ВИСНОВКИ

У ході написання курсової роботи було використано 22 літературних джерел, серед яких є довідникова література, методична, словникова та Інтернет джерела.

Перший розділ присвячений детальному аналізу та систематизації досвіду у використанні екологічного виховання на матеріалах регіону. Визначено основні парадигми екологічної шкільної філософії, виділено рівні шкільної екологічної системи, та етапи екологічного виховання.

Другим етапом дослідження став досвід роботи в екологічному вихованні на базі Очеретуватівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Було виділено напрямки роботи та приведена детальна характеристика кожного з напрямків роботи.

Досвід роботи свідчить про те, що робота була і є плідною. Адже підвищується рівень знань, який показують учні під час олімпіад з екології. Відбувається поєднання та інтеграція курсів:географії, біології, екології, хімії. Постійна участь учнів в різних районних конкурсах та фестивалях говорить про те, що росте екологічно свідома, освічена особистість, яка прагне навчитись сама, а отже зможе навчити й іншого.

Використовуючи екологічне виховання на уроках географії, учитель застосовує комплексний підхід до будь-якої теми. Висвітлює теоретичні питання, які можна застосувати на місцевості. Особлива увага саме екологічному вихованню повинна наділятися школам, які знаходяться в сільській місцевості, тому, що існує стереотип чим далі від промислового центру, тим кращий екологічний стан. На сьогоднішній день екологічної допомоги потребує кожний клаптик землі, а завдання вчителя підготувати учня для гарної взаємодії з природою.

Сьогодні можна з гордістю сказати про те, що ті краплинки знань і умінь, які одержали учні, навчаючись в школі, стали їм у нагоді у формуванні екологічно свідомих громадян своєї держави, які вміло будуть опікуватися її майбутнім, а значить ми будемо жити в збалансованому довкіллі, де пануватиме рівновага.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Актуальність проблеми екологічного виховання школярів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vospitanie.at.ua/blog/2012-06-11-178.

2.Богомаз М.С., Мороз В.С. «Топонімія Дніпропетровщини»,2006 р., ВАТ «Дніпрокнига».

3.Бортнікова Л.В. Екологічне виховання як один із напрямів виховання учнів початкових класів / Л.В. Бортнікова // – [Електронний ресурс]. International Scientific Journal “Internauka” http://www.inter-nauka.com/ International Scientific Journal “Internauka” http://www.inter-nauka.com/ – Режим доступу: http://osvita.ua/school /lessons_summary/upbring /37696/
4.Васильев В. «Проектно-исследовательская технология», Народное
образование.- 2000.- №9.- ст..177-180.

5.Вишнякова Н.Ф. «Креативная акмеология. Психология высшего образования» : монография : в 2-х т., т. 2. «Прикладная креативная акмеология». –
Изд. 2-е, доп. и перераб. – Мн.: ООО «Дэбор», 1999. – 300 ст.

6.Державний стандарт.-2011.- № 18.
7.Дикань В.Л., Дейнека А.Г,. «Основы экологии й природопользования»:
Учеб. пособие, — X.: ООО «Олант», 2002.

8.Житник Б.О., Павлютенков Є.М. «Методичні проблеми дослідницько-експериментальної діяльності вчителя», Харків, видавництво «Основа» 2008 р.

9.Завдання школи та її роль в екологічному вихованні школярів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://allref.com.ua/uk/skachaty/ Zavdannya_shkoli_ta_yiyi_rolv_ekologichnomu_ vihovanni_shkolyariv.

10. Іванова О. Досвід роботи школи з екологічного виховання учнів / О. Іванова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/ school/method/upbring/1130/

11. Лагунова Т.І., Корольков Д.Ю. «Моя країна - Україна», ВАТ «Білоцерківсь-
ка книжкова фабрика», 2010 р.

12Мельниченко О.Б. Сутність і дидактичні можливості екологічного виховання / О.Б. Мельниченко // З досвіду роботи вчителя початкових класів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.novohryhorivka1.edukit.kr.ua/vihovna_robota/vihoni_zahodi_godini_spilkuvannya.

13.Метод проектів. Посібник для вчителів…-К.-2009.-ст.42.

14. Ожегов С. И. «Толковый словарь русского язика» под ред. Ю. Шведовой. – 18- е изд., стереотип. – М. : Русский язык, 1987, ст. 545.

15. Пічугін Б.В., Федченко Ю.І. «Як вивчати свій край». Журнал «Позакласний час», №11-12, 2006 р.

16. Різник Л.М. «Екологічне виховання за народними традиціями» Початкова

школа, 1995 р., № 1, сторінка 20-26.

17.Романова Ірина «Знайома незнайомка. Вода», ж. «Початкова освіта» №3, лютий 2016., м.Кременчуг.
18. Станкевич Т.О. «Атлас тварин і рослин України», Харків, «Талант», 2010
19. Стаття «Інтерактивне навчання», журнал «Вісник сільської школи», №6-7,
2003р. ст.28-33.

20. Суть, мета, завдання та принципи екологічного виховання. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studopedia.su/17_17868_sut-meta-zavdannya-i-printsipiekologichnogo-vihovannya.html.

21. Фіцула М.М. Екологічне виховання / М.М. Фіцула // Педагогіка. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://westudents.com.ua/glavy/ 50115-ekologchne-vihovannya.html.
22.Чегорка П.Т., Манюк В. «Домоткань: минуле, сучасне, майбутнє».
Дніпропетровськ,2003 р., 135 с.



ДОДАТКИ

Додаток А

Польові дослідження

Додаток Б

Екскурсія до річки Кільчень

Додаток В

Проведення свята Осені

Додаток Г

Впорядкування території біля школи

Додаток Ґ

Публікація до районної газети «Наше життя»

Додаток Д

Пророщування тест-культури

Додаток Е

Заняття на свіжому повітрі

Додаток Є

Плогінг

Додаток Ж

Участь у всеукраїнському конкурсі наукових робіт 6-8 класів

Додаток З

Загальношкільні екологічні заходи

Додаток І

Правила поводження в природі

Польові дослідження ДОДАТОК А

Екскурсія до річки Кільчень ДОДАТОК Б

Проведення свята Осені ДОДАТОК В

Впорядкування території біля школи ДОДАТОК Г

Публікація до районної газети «Наше життя» ДОДАТОК Ґ

Пророщування тест-культури ДОДАТОК Д

Заняття на свіжому повітрі ДОДАТОК Е

Плогінг ДОДАТОК Є

Участь у всеукраїнському конкурсі наукових робіт 6-8 класів ДОДАТОК Ж

Загальношкільні екологічні заходи ДОДАТОК З

Правила поводження в природі ДОДАТОК І

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
4
міс.
1
4
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!