Клас Головоногі. Загальна характеристика класу.

Опис документу:
Конспект уроку біології, мета якого розглянути особливості головоногих, з’ясувати значення молюсків в екосистемах і для людини. Розвивати критичне мислення, вміння аналізувати і робити висновки. Виховувати любов до природи та екологічну культуру.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Клас Головоногі. Загальна характеристика класу. Характерні представники. Роль молюсків в екосистемах, їх значення для людини

Мета. 1.Розглянути особливості головоногих, з’ясувати значення молюсків в екосистемах і для людини.

2. Розвивати критичне мислення, вміння аналізувати і робити висновки, розвивати пізнавальний інтерес в учнів.

3. Виховувати любов до природи та екологічну культуру.

Основні поняття: головоногі, восьминіг, каракатиця, чорнило.

Обладнання: малюнки і фотографії до теми, таблиця «Головоногі молюски».

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

План уроку

Етап.

Час.

Форми і методи діяльності вчителя.

Результати.

1. Організаційний момент.

1хв.

Психологічна вправа.

Створення сприятливого настрою на уроці.

2. Актуалізація опорних знань.

3хв.

Розв’язування біологічних задач.

Налаштування на активну роботу на уроці, розвиток мислення, актуалізація опорних знань.

3.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми.

2хв.

Прийом «Зацікав»

Зацікавлення учнів у вивчені нової теми.

4.Вивчення нового матеріалу

30хв.

Пояснення вчителя, повідомлення учнів (завдання випереджаючого характеру).

Ефективне засвоєння нового матеріалу, розвиток логічного мислення, виховання любові до природи, екологічної культури, розвиток пізнавального інтересу.

5.Закріплення знань.

7хв.

Складання опорних схем.

Закріплення вивченого на уроці.

6. Підсумки узагальнювання.

5 хв.

Робота за алгоритмом

Розвивати вміння узагальнювати і робити висновки.

7. Оцінювання.

1хв.

Оцінювання і його мотивація.

Усвідомлення учнями власного рівня знань, заохочення навчальної діяльності учнів.

8. Повідомлення домашнього завдання.

1хв.

Диференційоване домашнє завдання.

Краще засвоєння знань учнями з різним рівнем навчальних можливостей.

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

Учні, скоро Наступає Новий рік, Різдвяні свята, уявіть собі, що ви святкуєте і розгортаєте новорічні подарунки. Приємно? Сподіваюсь, що такий хороший настрій ви пронесете крізь увесь наш урок.

  1. Актуалізація опорних знань.

Біологічна задача

Опишіть пристосування малого ставковика до існування, до доповнивши схему.

  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми.

Інтерактивний метод «Зацікав».

Уявіть собі, що ви на океанському дні, а навколо вас плавають в товщі води безліч восьминогів, каракатиць. Цікаво, а що це за тварини куди вони належать , яка їх будова? Щоб відповісти на всі ці запитання та багато іншого? Учні формулюють тему, мету і завдання уроку з допомогою вчителя.

  1. Вивчення нового матеріалу

У формі бесіди з учнями розглядаємо особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків.

Без перебільшення можна стверджувати, що представники цього класу (восьминоги, каракатиці, кальмари) мають найскладнішу будову і є найрозумнішими серед безхребетних тварин. Чим обумовлена дивна назва цього класу молюсків? Які особливості будови тіла для них характерні, я к пов’язані вони зі способом життя? Чому їх вважаю найбільш розвиненими безхребетними тваринами?

Особливості будови тіла й життєдіяльності. Тіло кальмара складається з тулуба і голови, на якій розміщується десять щупалець – видозмінена передня частина ноги кальмара. Тепер зрозуміло, чому цих тварин називають головоногими – їх щупальця-ноги дійсно розташовані на голові.

На голові кальмара розміщені також рот і два великих ока, які подібні за будовою очам хребетних тварин. Кальмар чудово бачить, до того ж кожне його око може стежити за «своїм» об’єктом. Рот, оточений щупальцями, має потужні хітинові щелепи, що нагадують дзьоб. Кальмар-хижак. Наздогнавши здобич, він охоплює її щупальцями і відкушує шматочки гострими щелепами.

За головою розташований тулуб - м’язовий мішок, утворений мантією. Усередині мантії зі спинного боку міститься тонка хітинова пластинка: це все, що залишилося в кальмара від черепашки. Усі внутрішні органи кальмара, окрім зябер, розташовані в «мішечку», який утворений сполучною тканиною. Між його стінками та стінками мантії з черевного боку кальмара є мантійна порожнина. Вона сполучається з навколишнім середовищем за допомогою лійкоподібного сифона – видозміненою задньою частиною молюска. Широкий кінець сифона відкривається в мантійну порожнину, а вузький – у воду. Пригадаймо, що таке реактивний рух. Він характерний головоногим молюскам.

Мантійний мішок та сифон є пристосуванням, яке використовує кальмар для плавання. Набравши через щілину між сифоном і мантією воду в мантійну порожнину, тварина замикає щілину, різко скорочує м’язи тулуба і викидає через сифон воду назовні. Утворюється реактивна сила, яка змушує кальмара переміщатися задом наперед. Так, убираючи і викидаючи воду, кальмар рухається поштовхами. Кальмари розвивають швидкість до 50 км./год. і навіть вистрибують із води, пролітаючи деяку відстань у повітрі. Ці молюски можуть і швидко повертати, й миттєво зупинятися.

Реактивний рух - не єдиний спосіб пересування головоногих. У кальмарів і каракатиць є плавці. Працюючи ними, тварини повільно плавають головою вперед. Пересуваючись у такий спосіб, каракатиці полюють на креветок, що зарилися в пісок. Видуваючи з сифону струмінь води, каракатиця спрямовує його на дно. Він змиває пісок зі спини креветки. Тепер ніщо не заважає молюску схопити щупальцями свою здобич.

Є в головоногих і третій спосіб руху – за допомогою щупалець. Восьминіг не тільки ходить ними по дну, але й плазує по підводних скелях.

Щупальця головоногих м’язисті, гнучкі й дуже сильні. На їх внутрішній поверхні розташовано кілька рядів присосок(а в кальмара є ще гачки, схожі на пазурі). Щупальця так міцно хапають здобич, що вирватися з них неможливо. Кожне щупальце управляється нервовою системою окремо, тому головоногі можуть одночасно робити декілька різних рухів. Восьминіг засовує креветку до рота і в той самий час під каменями шукає наступну жертву, чешеться і прибирає в нірці, вигрібаючи з неї недоїдки. Щупальця беруть участь і в запліднені: за їх допомогою однієї з ніг восьминіг-самець доправляє свої статеві продукти до статевої системи самки. А самка в одних щупальцях носить запліднені яйця, а іншими щупальцями миє їх і чистить.

Головоногі-роздільностатеві тварини. Більшість з них розмножується один раз в життя. Із яйця виходить маленький молюск, зовні схожий на дорослу особину. Отже, розвиток у головоногих прямий.

Повідомлення учнів.

Поведінка головоногих. Нервова система у головоногих молюсків має значно складнішу будову, ніж в інших безхребетних тварин. Їх головні нервові вузли містять приблизно 170 млн. нейронів і утворюють справжній головний мозок. Тож не дивно, що в головоногих складні програми поведінки; ці тварини здатні до суспільних дій, до навчання. Зграї кальмарів здійснюють далекі сезонні міграції. Каракатиці й кальмари виконують складні шлюбні танці, рухаючись у воді.

Восьминіг є домовласником: зазвичай на дні існує схованка, куди він повертається після прогулянок, чудово запам’ятовуючи дорогу. Учені відшукали восьминогів у схованках і переносили їх якнайдалі від домівок. Але молюски постійно повертались до свого притулку.

У головоногих є пристосування, які вони використовують для захисту або нападу. Так, деякі головоногі можуть миттєво змінювати своє забарвлення. Вони зливаються з кольором дна, стаючи непомітними для переслідувача. Восьминіг, причаївшись на якому-небудь ґрунті або серед каміння, повністю здатен повторити їх кольори. Він може і злякати переслідувача, раптово змінивши забарвлення на яскраве. Захищаючись, головоногі викидають рідину з чорнильного мішка-резервуара, створюючи непрозору «хмару». У неї потрапляє переслідувач, а молюск швидко тікає або ховається.

Незвичайні головоногі. Головоногі молюски жили у Світовому океані з найдавніших часів. Сьогодні в крейдяних породах можна знайти рештки вимерлих видів цих тварин. Найдавніші головоногі молюски белемніти мали черепашки подовженої форми. Скам’янілі рештки белемнітів у давнину називали «чортовими пальцями». Існували і прадавні головоногі із закрученими черепашками, їх називають амонітами. Геологи знаходять черепашки амонітів діаметром до 4 м.

І в наш час в океанах живуть молюски, що нагадують давніх тварин. Це наутілуси, в яких збереглася масивна черепашка. Усередині вона розділена на численні повітряні камери, що служать для регулювання положення тіла у воді. Але з устя черепашки можуть виглянути характерні для головоногих щупальця.

Серед сучасних головоногих є справжні велетні. Так, довжина тіла гігантського тихоокеанського спрута може сягати 9 м.

  1. Закріплення знань.

З’ясовуємо значення молюсків у природі і в житті людини, розглядаємо спосіб їх харчування. Складаємо опорні схеми

Розглянемо молюсків як індикаторів забруднення водойм

Пропоную учням скласти схему

  1. Підсумки , узагальнювання.

Інтерактивний метод «Прес»

Учні висловлюють свою думку стосовно уроку за алгоритмом

Сьогодні ми вивчили…

Ми навчилися…

Нас зацікавило…

Отже,…

  1. Оцінювання та мотивація виставлених оцінок.

  1. Домашнє завдання

1) опрацювати параграф 29 (початковий і середній рівень).

2) Назвіть три відмінності між головоногими, черевоногими двостулковими молюсками, складіть діаграму Вена (достатній рівень).

3) Чому на території нашої країни знаходять залишки черепашок амонітів і белемнітів? (високий рівень).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності соціального педагога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.