Календарно - теметичне планування з історії України 9 клас

Історія України

Для кого: 9 Клас

05.09.2020

635

60

1

Опис документу:
Календарне планування з історії України. 9 клас (1,5 година на тиждень, 52 – на рік) Історія України. О.К. Струкевич. Грамота , 2017. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти « Історія України 5-9 та 10 -11 класи» ( наказ МОН України від 21.02 2019 № 236).
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Календарне планування з історії України. 9 клас

(1,5 година на тиждень, 52 – на рік)

Історія України. О.К. Струкевич. Грамота , 2017.

Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти

« Історія України 5-9 та 10 -11 класи» ( наказ МОН України від 21.02 2019 № 236).

з.п

Дата

Зміст навчального

матеріалу

Державні вимоги дот рівня загальноосвітньої підготовки здобувачів освіти

Примітки

1.

Скориговане повторення: Українські землі у 20– 90роках XVIII ст.

Повторення: Ранній Новий час в історії України.

Знати:

  • хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;

  • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;

  • чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;

  • хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розуміти:

  • вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;

  • «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;

  • головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;

  • особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;

  • спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;

  • поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Уміти:

  • обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;

  • показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;

  • охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;

  • пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

2.

3.

Скориговане повторення : Україна в ранньомодерну добу та її внесок в загальноєвропейську спадщину, діяльність провідних історичних осіб XVІ – XVІІІ ст.

Вступ. ХІХ ст.: доба модернізації та національного відродження в Європі. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій. Адміністративно-територіальний устрій.

Населення: соціальний, національний склад. Село. Міста і містечка. «Смуга осілості» єврейського народу. Вхідне оцінювання.

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. 5 год.

4.

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин. Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

Знати:

  • дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;

  • хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»);

Розуміти:

  • вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;

  • роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;

  • програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

  • роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;

  • розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;

  • поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Уміти:

  • показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;

  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;

  • пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша

5.

Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України в першій пол. \

XІX ст.. Кріпацтво. Чумакування. Початок промислового перевороту. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

6.

Початок українського національного відродження. Формування української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток.

7.

Кирило-Мефодіївське братство. Практичне заняття: «Т.Шевченко та український національний рух»

8.

Масонство. Декабристи. Польське повстання 18301831 рр. і його наслідки для України. Соціальні протести. Практична робота: укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів».

9.

Урок контролю та корекції знань з теми: «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.»

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. 4 год.

10.

Українські землі в складі Австрійської імперії.

Політика Австрійської імперії щодо українських земель. Соціальні протести.

Знати:

  • дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;

  • період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розуміти:

  • причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;

  • ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;

  • історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;

  • поняття «будителі», «Весна народів».

Уміти:

  • показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;

  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;

  • визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

11.

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця». Практична робота: підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;

12.

Європейська революція 1848–1849 рр. в західноукраїнських землях. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності. Практична робота: підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

13.

Практичне заняття: Альманах «Русалка Дністровая».

14.

Урок контролю та корекції знань з теми: «Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. 5 год.

15.

Умови розвитку культури. Освіта. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Наука. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

Знати:

  • дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розуміти:

  • суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;

  • причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;

  • значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;

  • пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;

  • поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Уміти:

  • охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;

  • визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;

  • пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;

  • узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

  • розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

16.

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» І.Котляревського. Т.Шевченко і його «Кобзар». П.Куліш, М.Гоголь.

17.

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура. Практична робота: підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки архітектури України першої половини ХІХ ст.»

18.

Практичне заняття: Повсякденне життя. Становище жінки. підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.

19.

Урок контролю та корекції знань з теми: «Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.»

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст. 7 год.

20.

Українське питання у контексті міжнародних відносин. Кримська (Східна) війна 18531856 рр. на українських землях

Знати:

  • хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розуміти:

  • особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;

  • причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;

  • роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;

  • вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;

  • поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Уміти:

  • охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;

  • визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;

  • пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;

  • охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

21.

Селянська реформа 1861 р. та реформи 1860-х –1870-х років.

22.

Модернізаційні процеси в господарському житті України. Урбанізація. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Становище робітників. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.».

23.

Українське суспільство в другій половині XІX ст.

Зміни в соціальній структурі суспільства. Становище робітників.

Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

24.

Громадівський рух 1860-х – 1870-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України.

Валуєвський циркуляр 1863 р.

25.

Розгортання громадівського руху в останні десятиліття XІX ст.

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді Громади. Емський указ 1876 р. Братство тарасівців. Національне відродження кримських татар. І.Гаспринський.

Практична робота: проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу й підготувати відповідне ессе;

26.

Практичне заняття: Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики.

27.

Урок контролю та корекції знань з теми: «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.»

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XІX СТ. 5 год.

28.

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848). Кооперативний рух. Трудова еміграція.

Знати:

  • дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розуміти:

  • особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;

  • поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Уміти:

  • показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

  • охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;

  • пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;

  • обґрунтувати різниці в цілях українського, польського та єврейського рухів в українських регіонах Австро-Угорщини;

  • визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

  • обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

29.

Формування основних течій Західноукраїнського суспільно- політичного руху. Старорусини, народовці, москвофіли. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Т.Г.Шевченка.

30.

Суспільно – політичний рух у Західній Україні в 1880 – 1890 рр. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880-х 1890-х роках в Галичині, Закарпатті та Буковині. Польський і єврейський рухи в Галичині.

31.

Політизація Західноукраїнського руху. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська Національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та Віденському парламенті.

32.

Практичне заняття: Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях.

33.

Урок контролю та корекції знань з теми: «Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.»

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ 5 год.

34.

Особливості соціально-економічного розвитку. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.».

Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація сільського господарства. Українські промисловці – меценати. Кооперативний рух

Знати:

  • дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розуміти:

  • тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

  • вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

  • значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;

  • поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Уміти:

  • показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

  • охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;

  • пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;

  • визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького, Євгена Олесницького.

35.

Політизація українського національного руху. Створення політичних партій. Революційна українська партія. Проблеми становлення та консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі

36.

Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Український національно-культурний рух. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Діяльність «Просвіти». «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних Думах.

37.

Аграрна реформа П.Столипіна та її вплив на Україну. Посилення національного гніту 1907–1914 рр. «Справа Бейліса». Український політичний та національно-культурний рух в 1907–1914 рр. Товариство українських поступовців.

38.

Практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

39.

Урок контролю та корекції знань з теми: «Україна на початку ХХ століття перед викликами модернізації»

Розділ 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО- УГОРЩИНИ НА ПОЧАТКУ XX ст. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ XІX – НА ПОЧАТКУ XX ст.. 7 год.

40.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух

Знати:

  • дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розуміти:

  • тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

  • вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

  • значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;

  • поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Уміти:

  • показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

  • охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;

  • пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;

  • визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького, Євгена Олесницького.

41.

Політичне й національно-ткультурне життя на західноукраїнських землях на початку ХХ ст. Діяльність політичних, національно-культурних і військово-спортивних організацій. І.Боберський, К.Трильовський. Реформа виборчої системи. Боротьба за створення українського університету.

Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.

42.

Особливості українського руху в Буковині і Закарпатті на початку XXст.

Радикалізація українського політичного руху. Митрополит Андрей Шептицький. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.

43.

Практичне заняття: Вплив греко –католицької церкви на піднесення національної свідомості населення українських земель.

44.

Розвиток освіти і науки. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені.

Знати:

  • дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розуміти:

  • суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);

  • розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;

  • роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;

  • позитивне значення меценатства для розвитку української культури;

  • роль церкви в суспільному житті українців;

  • причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;

  • особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

  • поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Уміти:

  • показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;

  • охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;

  • розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

45.

Особливості розвитку культурного життя. Література. Українська преса та видавництва. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика.

46.

Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація та модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові.

47.

Практичне заняття: Традиції та побут української сім’ї.

48.

Практичне заняття:Підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України».

49.

Наш край в XVІІІ - другій половині ХІХ ст.

50.

Урок контролю та корекції знань з тем: «Україна на початку ХХ століття перед викликами модернізації» «Культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.»

51.

Узагальнення і систематизація знань і умінь учнів.

52

Повторення вивченого матеріалу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.