Календарно-тематичне планування з хімії. 11 клас. 2019-2020 н.р.

Опис документу:
Календарно-тематичне планування вивчення хімії складене відповідно до навчальної програми для закладів загальної середньої освіти (затверджено Міністерством освіти і науки України наказ № 1407 від 23.10.2017 р.). У курсі 11 класу вивчається загальна хімія і хімія неорганічних сполук: неметалічних і металічних елементів згідно з будовою їхніх атомів та місцем у періодичній системі хімічних елементів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Календарно-тематичне планування вивчення хімії. 11 клас

Зміст програми (70 год)

2 год на тиждень

Очікувані результати

клас

Дата

Примітка

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів (7 год)

1,2

Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів.

Демонстрації

1. Різні варіанти періодичної системи хімічних елементів (довга і коротка форми, віртуальні 3D).

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі;

пояснює

валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах атомів;

наводить приклади

s-, p-, d-елементів.

Діяльнісний компонент

складає

електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»;

атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах;

аналізує

відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів;

порівнює

можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує

періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів;

висловлює судження

щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.

3,4

Електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів Принцип «мінімальної енергії».

Демонстрації

2. Форми електронних орбіталей (у тому числі 3D-проектування).

3. Моделі атомів s-, p-, d-елементів (у тому числі 3D-проектування)

5

Збуджений стан атома. Валентні стани елементів.

6

Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів.

7

Узагальнення знань по темі: «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів»

Представлення навчальних проектів

Навчальні проекти

1. Створення 3D-моделей атомів елементів.

2. Застосування радіонуклідів у медицині.

3. Використання радіоактивних ізотопів як індикаторів у тваринництві, археології.

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів.

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини (6 год)

8,9

Йонний, ковалентний, металічний, водневий хімічні зв’язки.

Демонстрації

4. Моделі різних типів кристалічних ґраток (у тому числі 3D-проектування).

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

установлює

види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами;

наводить приклади

речовин із різними видами хімічного зв’язку;

аморфних і кристалічних речовин.

Діяльнісний компонент

пояснює відмінності

в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію;

між аморфними і кристалічними речовинами;

прогнозує

фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей.

Ціннісний компонент

оцінює

на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів;

висловлює судження

щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

10

Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку (на прикладі катіону амонію).

Демонстрації

5. Утворення амоній хлориду з амоніаку і гідроген хлориду

11

Кристалічний і аморфний стани твердих речовин

Демонстрації

6. Зразки кристалічних аморфних речовин. аморфних речовин.

12

Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

13

Узагальнення знань по темі:

«Хімічний зв’язок і будова речовини»

Представлення навчальних проектів

Навчальні проекти

4. Застосування рідких кристалів.

5. Використання речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці.

6. Значення водневого зв’язку для організації структур біополімерів.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність.

Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

Тема 3. Хімічні реакції (8 год)

14

Необоротні і оборотні хімічні процеси.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей;

принцип дії гальванічного елемента;

наводить приклади

необоротних і оборотних хімічних реакцій.

Діяльнісний компонент

складає

рівняння реакцій гідролізу солей;

розрізняє

необоротні і оборотні хімічні реакції;

характеризує

суть хімічної рівноваги, гідролізу солей;

прогнозує

можливість реакції гідролізу солей;

рН середовища водних розчинів солей;

добирає

умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

експериментально визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів;

обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

обґрунтовує

значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;

вплив гідролізу солей на рН грунтів;

оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.

15

Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє.

16,

17

Гідроліз солей.

Лабораторні досліди:

1. Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів.

18

Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму.

19

Розв’язування розрахункових задач.

Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції.

20

Узагальнення знань

21

Контрольна робота

Навчальні проекти

7. Гальванічний елемент з картоплі, лимону.

8. Види і принципи роботи малих джерел електричного струму, утилізація їх.

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело струму.

Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості (41 год)

22

Неметали. Загальна характеристика неметалів. Фізичні властивості.

Демонстрації

8. Зразки неметалів

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи;

представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою;

пояснює

суть явища алотропії;

відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою;

суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів;

наводить приклади

алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);

взаємозв’язків між речовинами.

Діяльнісний компонент

складає

рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах);

окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами;

металічних елементів;

реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);

реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів;

кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей;

реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю;

характеризує

метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів);

застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;

фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот;

застосування гідроксидів Натрію і Кальцію;

поширення солей у природі;

складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;

порівнює

фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів;

особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;

основ (гідроксидів Натрію і Кальцію);

аналізує і тлумачить результати досліджень;

прогнозує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів;

установлює генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук;

проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони;

досліджує

якісний склад солей;

адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;

аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки на основі спостережень;

обґрунтовує

значення алотропних перетворень;

причини існування кислотних і лужних ґрунтів;

оцінює

біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів;

найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

доводить

практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів;

уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;

висловлює судження

щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру;

кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.

23

Алотропія. Алотропні модифікації речовин неметалічних елементів.

Демонстрації

9. Моделі кристалічних ґраток алотропних модифікацій Карбону і Сульфуру (у тому числі 3D-проектування).

24

Явище адсорбції.

Лабораторний дослід 2. Дослідження адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів

25,26

Окисні та відновні властивості неметалів.

27

Застосування неметалів.

28,

29

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном.

Особливості водних розчинів цих сполук, їх застосування.

30

Оксиди неметалічних елементів, їх уміст в атмосфері.

31

Кислоти.

32

Кислотні дощі

33, 34

Особливості взаємодії металів з нітратною і концентрованою сульфатною кислотами.

35,36

Розрахункові задачі

2. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку.

37

Загальна характеристика металів.

Демонстрації

7. Зразки металів і їхніх сплавів.

38

Фізичні властивості металів на основі їхньої будови.

39, 40

Алюміній і залізо: фізичні і хімічні властивості.

41

Застосування металів та їхніх сплавів.

42

Основи. Властивості, застосування гідроксидів Натрію і Кальцію.

43

Солі, їх поширення в природі.

44

Середні та кислі солі

45

Розрахункові задачі

46

Практична робота

  1. Дослідження якісного складу солей.

47,48

Поняття про жорсткість води та способи її усунення.

49

Сучасні силікатні матеріали.

50

Мінеральні добрива.

51

Поняття про кислотні та лужні ґрунти.

52,53

Якісні реакції на деякі йони.

Демонстрації

10. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+) (віртуально), Феруму(3+) (віртуально), Барію, амонію.

Лабораторний дослід

3-6. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+), Феруму(3+), Барію, амонію.

Лабораторний дослід

7, 8. Виявлення у розчинах силікат- і ортофосфат-іонів

54, 55

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

56

Практична робота 2

Генетичні зв’язки між неорганічними речовинами.

57

Біологічне значення металічних і неметалічних елементів.

58

Розв’язування задач та вправ

59

Узагальнення знаь по темі: «Неорганічні речовини і їхні властивості»

60

Контрольна робота

61,62

Представлення навчальних проектів

Навчальні проекти

7. Штучні алмази у техніці.

8. Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля.

9. Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини.

10. Неорганічні речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості.

11. Кислотні дощі.

12. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості.

13. Властивості і застосування карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних металічних елементів, солей амонію.

14. Усунення тимчасової і постійної жорсткості води.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Кислотні дощі.

Поняття про жорсткість води та способи її усунення.

Здоров’я і безпека

Явище адсорбції.

Застосування водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку.

Кислотні дощі.

Властивості і застосування гідроксидів Натрію і Кальцію.

Поняття про жорсткість води та способи її усунення.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Явище адсорбції.

Застосування водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку.

Кислотні дощі.

Підприємливість і фінансова грамотність

Фізичні властивості металів на основі їхньої будови.

Алюміній і залізо: фізичні і хімічні властивості.

Застосування металів та їхніх сплавів.

Застосування неметалів.

Застосування водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку.

Властивості і застосування гідроксидів Натрію і Кальцію.

Поняття про жорсткість води та способи її усунення.

Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку.

Тема 5. Хімія і прогрес людства ( 6 год)

63,64

Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Ціннісний компонент

оцінює значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

усвідомлює

значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства;

причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність;

право на власний вибір і прийняття рішення;

відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

популяризує хімічні знання;

критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел;

висловлює судження

щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень;

виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності

65

«Зелена» хімія: сучасні завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією.

66,67

Представлення навчальних проектів

Навчальні проекти

15. Вирішення проблеми утилізації різних видів електричних ламп

16. Підготовка есе іноземною мовою «Роль хімії у моєму житті».

68

Узагальнення знань з хімії

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність.

Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем.

«Зелена» хімія.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
3
міс.
2
8
дн.
1
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!