Календарно-тематичне планування з біології у 8 класі

Біологія

Для кого: 8 Клас

05.10.2021

69

8

0

Опис документу:

Календарно-тематичне планування з біології у 8 класі за НОВИМИ ВИМОГАМИ:

  • очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (знаннєвий, діяльнісний та ціннисний компоненти);

  • наскрізні лінії.

    Навчальна програма з біології для 6 – 9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КАЛЕНДАРНО - ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

УРОКІВ БІОЛОГІЇ у 8-му класі

Програма:

Навчальна програма з біології для

6 – 9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Підручник:

Біологія: підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закл/
К.М. Задорожний – Х.: Вид-во «Ранок», 2016. – 240 с. : іл.



(70 годин – 2 години на тиждень, із них 4 години – резервних)

з/п

Дата


Прим

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності


Вступ (4 год.)

1



Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- тканина, орган, система органів, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна), нейрон, рефлекс, рефлекторна дуга.

називає:

- тканини, органи та фізіологічні системи організму людини;

- частини рефлекторної дуги;

характеризує:

- клітинну будову організму людини;

- тканини організму людини;

- будову нейрона.

наводить приклади:

- різновидів тканин;

- органів, фізіологічних систем;

пояснює:

- відмінності між нервовою й гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму.

Діяльнісний компонент:

розпізнає:

- органи та системи органів людини;

- типи тканин організму людини (на малюнках, фотографіях, мікропрепаратах);

установлює взаємозв’язок:

- між будовою тканин і виконуваними функціями;

порівнює та зіставляє:

- органи й системи органів в організмі людини й інших організмах;

Ціннісний компонент:

обґрунтовує судження:

- про організм людини як цілісну та відкриту біологічну систему;

робить висновок:

- нервово-гуморальна регуляція — основа цілісності організму.

2



Тканини.

Лабораторне дослідження 1

ознайомлення з препаратами тканин людини

3



Органи. Фізіологічні системи.

4



Регуляторні системи організму людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я.

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ: Громадянська відповідальність(націлює на усвідомлення відповідальності за власне життя і здоров’я своє та оточуючих).

Здоров’я і безпека (зорієнтовує на формування в учнів розуміння, що здоров’я — найвища особистісна й суспільна цінність).

Здоров’я і безпека (спрямовує на розуміння учнями: організму людини як цілісної та відкритої біологічної системи;значення регуляторних систем для забезпечення повноцінного функціонування організму людини).

ТЕМА 1. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ (3 год)

5



Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого.

Харчування та обмін речовин.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- обмін речовин, енергетичні потреби, вітаміни.

називає: - компоненти їжі.

наводить приклади:

- вітамінів (водорозчинних і жиророзчинних).

характеризує:

- склад харчових продуктів;

- їжу як джерело енергії;

- обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини;

- харчові й енергетичні потреби людини

пояснює:
- функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води та мінеральних речовин

Діяльнісний компонент:

застосовує знання для:
- обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах харчування;

- аналізу харчового раціону;

- складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму.

Ціннісний компонент:

висловлює судження:

- щодо значення збалансованого харчування для нормального розвитку і збереження здоров’я;

обґрунтовує судження:

- про значення білків, жирів і вуглеводів рослинного і тваринного походження в раціоні підлітка;

оцінює:

- значення метаболізму для нормального функціонування організму;

робить висновок:

- про необхідність дотримання співвідношення ваги і зросту.

6



Їжа та її компоненти.

Склад харчових продуктів.

Проект

Збалансоване харчування.

7



Значення компонентів харчових продуктів.

Харчові та енергетичні потреби людини.

Дослідницький практикум №1.

Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла.

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ: Здоров’я і безпека (зорієнтовує на усвідомлення значення збалансованого харчування для збереження здоров’я людини).

Сталий розвиток і екологічна грамотність (спрямовує на формування в учнів розуміння прав споживача, які передбачають запровадження обов’язкового маркування якісного складу харчових продуктів).

ТЕМА 2. ТРАВЛЕННЯ (6 год).

8



Значення травлення. Система органів травлення.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- травлення, травна система, травний тракт, травні залози, ферменти, всмоктування

називає:

- органи травної системи;- травні залози;

- хвороби органів травлення;

характеризує:

- функції органів травлення;

- будову та функції зубів;- процеси ковтання, травлення, всмоктування;

- регуляцію травлення;

наводить приклади:- ферментів;

пояснює:

- роль травних ферментів;

- роль печінки та підшлункової залози в травленні;

- значення зубів у травленні;

- значення мікрофлори кишечнику;

- негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння;

- причини виникнення захворювань травної системи.

Діяльнісний компонент:

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи травлення;

- елементи зовнішньої будови зубів;

спостерігає та описує:

- дію ферментів слини на крохмаль;

застосовує знання для:

- профілактики захворювань зубів;

- профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь.

Ціннісний компонент:

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює:

- значення профілактики захворювань травної системи;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про травлення (І. П. Павлов, О. М. Уголєв та ін.).



9



Процес травлення: ковтання, перистальтика, всмоктування.

Процес травлення у ротовій порожнині.

Лабораторне дослідження 2

Зовнішня будова зубів (за муляжами, моделями).

Дослідницький практикум №2

Дія ферментів слини на крохмаль.

10



Процес травлення в шлунку і кишечнику.

11



Регуляція травлення.

12



Харчові розлади та їх запобігання.

13




НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ: Здоров’я і безпека (зорієнтовує на: усвідомлення важливості дотримання гігієни харчування; профілактики захворювань зубів та інших органів травної системи; небезпеки харчових отруєнь; розуміння негативного впливу на травлення алкогольних напоїв і тютюнопаління).

ТЕМА 3. ДИХАННЯ (4 год).

14



Значення дихання. Система органів дихання.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- дихання, повітроносні шляхи, легені, газообмін, життєва ємність легень.

називає:

- етапи дихання;

- органи дихання;

- хвороби органів дихання;

характеризує:

- процес утворення голосу та звуків мови;

- процеси газообміну в легенях і тканинах;

- процеси вдиху та видиху;

- життєву ємність легень;

- нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів;

пояснює:

- значення дихання;

- вплив навколишнього середовища на дихальну систему

Діяльнісний компонент:

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи дихання;
порівнює:
- різницю складу повітря, що вдихається й видихається;

- газообмін у легенях і тканинах;

встановлює взаємозв’язок:

будови та функцій органів дихання;

застосовує знання для:

- профілактики захворювань органів дихання

Ціннісний компонент:

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює:

негативний вплив куріння на органи дихання.

15



Газообмін у легенях і тканинах.

16



Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів.

17



Профілактика захворювань дихальної системи.


ТЕМА 4. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН (7 год).

18



Внутрішнє середовище організму.

Поняття про гомеостаз.

Кров, її склад та функції. Лімфа.

Лабораторна робота №1

Мікроскопічна будова крові людини.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, артеріальний тиск, імунітет

називає:

- склад внутрішнього середовища;

- склад і функції крові, лімфи;

- кровоносні судини;

- фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи;

- види імунітету;

- органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;

характеризує:

- плазму крові;

- зсідання крові як захисну реакцію організму;
- групи крові системи АВО, резус-фактор;

- імунні реакції організму;- особливості будови та властивості серцевого м’яза;

- будову та роботу серця;

- серцевий цикл;

- автоматію роботи серця;

- будову кровоносних судин;
- велике й мале кола кровообігу;

- рух крові по судинах;

- артеріальний тиск крові;

- лімфообіг;пояснює:

- взаємозв’язок будови та функцій еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, кровоносних судин, серця;

- значення лімфи, тканинної рідини;

- роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини;

- правила надання першої допомоги при кровотечах

Діяльнісний компонент:

розпізнає (на малюнках, фотографіях):
- клітини крові;

- органи кровообігу;

- елементи будови серця;

порівнює:

будову артерій, вен і капілярів;

- вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний) імунітет;

розрізняє:

- види кровотеч;

спостерігає та описує:
- мікроскопічну будову крові людини;
застосовує знання:
- для профілактики серцево-судинних хвороб;

- надання першої допомоги при кровотечах;
уміє:

- вимірювати пульс;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

- виконання малюнків біологічних об’єктів.

Ціннісний компонент:

висловлює судження:

- про значення сталості внутрішнього середовища організму людини (гомеостаз);

- щодо значення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я;

- про важливість імунізації населення;

оцінює:

- епідеміологічний стан захворювання на СНІД в Україні;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про внутрішнє середовище організму та кровоносну систему (У. Гарвей, Е. Дженнер)

19



Зсідання крові. Групи крові та переливання крові.

20



Система кровообігу. Серце: будова та функції.

21



Робота серця.

Лабораторне дослідження 3.

вимірювання частоти серцевих скорочень

Дослідницький практикум №3.

Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня.

22



Будова та функції кровоносних судин. Рух крові. Кровотечі.

23



Серцево-судинні хвороби та їх профілактика.

24



Контрольна робота №1 за темами «Дихання». «Транспорт речовин».


ТЕМА 5. ВИДІЛЕННЯ. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ (4 год).

25



Будова і функції сечовидільної системи

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- виділення, нирки, нефрон, сечоутворення, шкіра, терморегуляція.

називає:

- органи виділення;

- органи та функції сечовидільної системи;

характеризує:

- будову та функції нирок;

- процес утворення сечі;

- регуляцію сечовиділення;

- роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну;

- чинники, що впливають на функції нирок;

- негативний вплив алкогольних напоїв на функції нирок;

- роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності;

- роль шкіри в регуляції температури тіла;

пояснює:

- біологічне значення виділення продуктів обміну речовин;

- причини теплового й сонячного удару.

Діяльнісний компонент:

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):

- складові нефрону;
- складові шкіри;

- органи сечовидільної системи,

встановлює взаємозв’язок:

між будовою і функціями шкіри

застосовує знання для:

- профілактики захворювань сечовидільної системи;
- профілактики захворювань шкіри;

- запобігання теплового й сонячного удару;

- надання першої допомоги в разі теплового й сонячного удару.

Ціннісний компонент:

висловлює судження:

- про важливість виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму людини;

обґрунтовує судження:

- про значення дотримання правил догляду за власною шкірою для збереження здоров’я;

оцінює:

- значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища.

26



Як працює сечовидільна система.

27



Захворювання органів сечовидільної системи.

28



Покриви тіла й терморегуляція.

Проект

Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою.

ТЕМА 6. ОПОРА ТА РУХ (6 год + 1 год. резервна)

29



Опорно-рухова система.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами: - скелет, кістка, хрящ, з’єднання кісток, м’яз, постава, гіподинамія

називає:

- частини опорно-рухової системи;

- відділи скелета;

- види кісток;

- типи з’єднання кісток;

- особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;

- основні групи скелетних м’язів.

характеризує:
- функції опорно-рухової системи;

- тканини: кісткову, хрящову, посмуговану м’язову;
- ріст та вікові зміни складу кісток.

пояснює:

- значення фізичних вправ для правильного формування скелету та м’язів;

- вплив способу життя на утворення і розвиток скелета.

наводить приклади:

- статичної та динамічної роботи.

Діяльнісний компонент:

розпізнає (на малюнках, муляжах, фотографіях, власному організмі):
- види кісток, частини скелета, типи з’єднання кісток, групи скелетних м’язів.
порівнює:

- скелет людини і ссавців.

застосовує знання для:
- попередження травм і захворювань опорно-рухової системи;
- надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням.

Ціннісний компонент:

висловлює судження про:

- роль рухової активності для збереження здоров’я;

- вплив фізичних вправ на розвиток скелетних м’язів

оцінює:

- важливість надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

30



Кістки, хрящі. З’єднання кісток.

Лабораторне дослідження 4.

Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин.

31



Огляд будови скелета.

32



Функції і будова скелетних м’язів Основні групи скелетних м’язів.

33



Робота м’язів. Втома м’язів.

Лабораторне дослідження 5.

Розвиток втоми при статичному і

динамічному навантаженні;

вплив ритму і навантаження на розвиток втоми.

34



Розвиток опорно-рухової системи людини з віком.

Захворювання органів опорно-рухової системи.

Проект (за вибором).

Гіподинамія – ворог сучасної людини

Рухова активність - основа фізичного здоров’я

35



Узагальнення знань за темами «Виділення. Терморегуляція», «Опора і рух».

ТЕМА 7. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ.

НЕРВОВА СИСТЕМА (7 год)

36



Нейрони. Синапси. Рефлекторна дуга.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами: - нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, автономна (вегетативна) нервова система, соматична нервова система

називає:

- компоненти центральної й периферичної нервової системи;

- функції спинного мозку, головного мозку та його відділів, соматичної нервової системи, вегетативної нервової системи (симпатичної та парасимпатичної);

- фактори, які порушують роботу нервової системи; характеризує:

- будову головного мозку, спинного мозку;

- нервову регуляцію рухової активності людини;

- роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини;

- роль вегетативної нервової системи в роботі внутрішніх органів людини;наводить приклади

- захворювань нервової системи.

Діяльнісний компонент:

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):

- елементи будови спинного мозку;

- відділи головного мозку;

застосовує знання для:

- профілактики нервових захворювань;

- дотримання режиму праці й відпочинку.

Ціннісний компонент:

висловлює судження:

- щодо значення нервової системи для:

- забезпечення взаємозв’язку між органами й фізіологічними системами;

- узгодження функцій організму зі змінами довкілля;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про нервову систему (І. П. Павлов, І. М. Сечєнов), у тому числі й українських (В. О. Бец).

37



Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини.

38



Спинний мозок.

39



Головний мозок.

Лабораторне дослідження 6

Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами).

40



Кора головного мозку.

41



Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система.

42



Профілактика захворювань нервової системи.

ТЕМА 8. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ.

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (7 год)

43



Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- сенсорні системи, органи чуття, рецептори

називає:

- основні сенсорні системи;

- складові частини аналізатора
характеризує:
- особливості будови та функції зорової, слухової сенсорних систем;
- сенсорні системи рівноваги, нюху, смаку, руху, дотику, температури, болю;

пояснює:

- процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла.

Діяльнісний компонент:

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):

- елементи будови ока, вуха

встановлює взаємозв’язок:

між будовою й функціями ока, вуха

спостерігає:

- сліпу пляму на сітківці;

- акомодацію ока;

- зміни слухової чутливості;

- температурну адаптацію рецепторів шкіри;
застосовує знання для:
- дотримання правил профілактики порушення зору, слуху та попередження захворювань органів зору й слуху.

Ціннісний компонент:

оцінює:

- значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму та зв’язку організму із зовнішнім середовищем.

44



Зорова сенсорна система. Око.

Лабораторне дослідження 7

Визначення акомодації ока;
виявлення сліпої плями на сітківці ока.

45



Сприйняття світла, кольору, простору.

46



Слухова сенсорна система. Система рівноваги.

Лабораторне дослідження 8

Вимірювання порога слухової чутливості.

47



Сенсорні системи смаку, нюху, руху, дотику, температури, болю.

Дослідницький практикум №4

Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

48



Порушення роботи сенсорних систем.

49



Контрольна робота №2 за темою «Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем».

ТЕМА 9. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (7 год + 1 год. резервна)

50



Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи.

Дослідницький практикум №5.

Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами: - безумовний рефлекс, умовний рефлекс, мислення, мова, пам’ять.

називає:

- нервові процеси (збудження, гальмування);

- показники нервових процесів (сила, рухливість, урівноваженість);

- види сну;

- причини біоритмів;наводить приклади:

- умовних та безумовних рефлексів людини;

- біоритмів людини;характеризує:

- особливості вищої нервової діяльності людини;

- інстинктивну та набуту поведінку людини;

- види навчання, види пам’яті;пояснює:- значення другої сигнальної системи;

- роль кори головного мозку в мисленні;

- причини індивідуальних особливостей поведінки людини.

Діяльнісний компонент:

розрізняє:

- типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту;

порівнює:

- умовні й безумовні рефлекси;

- першу і другу сигнальні системи;

застосовує знання для:

- дотримання правил розумової діяльності.

Ціннісний компонент:

висловлює судження:

- про значення пам’яті для інтелектуального розвитку людини;

- щодо ролі самовиховання у формуванні особистості; - щодо впливу соціальних факторів на формування особистості;

- про значення біоритмів і сну для повноцінного функціонування організму;усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про вищу нервову діяльність (І. П. Павлов, І. М. Сєченов, О. О. Ухтомський та ін.).

51



Умовні та безумовні рефлекси. Інстинкти.

Лабораторне дослідження №9

Визначення реакції зіниць на світло

52



Мова.

53



Навчання та пам’ять.

54



Навчання та пам’ять.

Лабораторне дослідження №10

Дослідження різних видів пам’яті

55



Мислення та свідомість

56



Сон. Біоритми.

57



Узагальнення за темою « Вища нервова діяльність»

ТЕМА 10. РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ (7 год)

58



Гомеостаз і регуляція функцій організму. Нервова регуляція.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами: - ендокринна система, гормони, гомеостаз

називає:

- залози внутрішньої та змішаної секреції;

- місце розташування ендокринних залоз в організмі людини;

характеризує:

- нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму;

- вплив гормонів на процеси обміну в організмі;

пояснює:

- роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз;

- роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій;

- значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу й адаптації організму.

Діяльнісний компонент:

застосовує знання для:

- профілактики йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз.

Ціннісний компонент:

висловлює судження:
- щодо значення ендокринної системи для повноцінного функціонування організму людини;

робить висновок:

- про взаємодію регуляторних систем організму.


59



Гуморальна регуляція. Гормони.

60



Ендокринна система.

61



Порушення роботи ендокринної системи.

Проект.

Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика (або тематика за вибором учителя)

62



Імунна система. Імунітет.

63



Порушення роботи імунної системи.

64



Узагальнення за темою «Регуляція функцій організму»

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ: Здоров’я і безпека (спрямовує на розуміння учнями:

- впливу гормонів на процеси обміну речовин в організмі людини;

- профілактику йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз).

ТЕМА 11. РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ (4 год)

65



Будова та функції репродуктивної системи.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами: - ембріональний розвиток, гамети (сперматозоїд, яйцеклітина), запліднення, зигота, вагітність, плацента.

називає:

- функції статевих залоз людини; - первинні та вторинні статеві ознаки людини;

- еріоди онтогенезу юдини;

характеризує:

- процес запліднення;

- розвиток зародка і плода;

- розвиток дитини після народження;

- функції плаценти;

- статеве дозрівання;

- вікові періоди індивідуального розвитку людини;

- особливості підліткового віку;

- захворювання, що передаються статевим шляхом;

пояснює:

- роль ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності.

Діяльнісний компонент:

порівнює:

- будову чоловічої та жіночої статевих клітин;

застосовує знання для:

- запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередження ВІЛ-інфікування.

Ціннісний компонент:

висловлює судження:

- про необхідність збереження репродуктивного здоров’я молоді;

- про залежність розвитку дитини в материнському організмі від здоров’я матері, її поведінки;

обґрунтовує судження:

- про вплив нікотину, тютюнового диму, алкоголю на розвиток плода;

оцінює:

- значення дотримання особистої гігієни юнаками та дівчатами;

виявляє ставлення:

- щодо здорового способу життя.

66



Як працює репродуктивна система.

67



Розвиток людини.

68



Порушення репродуктивної системи.

69



Узагальнення

Організм людини як цілісна система.

70



Повторення вивченого


НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ: Здоров’я і безпека (націлює на розуміння учнями необхідності збереження репродуктивного здоров’я молоді та здорового способу життя як необхідної умови народження здорової дитини).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.