Календарно-тематичне планування уроків з біології у 6 класі

Біологія

Для кого: 6 Клас

14.09.2021

130

13

0

Опис документу:

Календарно-тематичне планування уроків з біології у 6 класі (рівень стандарту - 70 год, 2 год/тиждень), за підручником

ЗА НОВИМИ ВИМОГАМИ 2021-2022 н.р..

В плануванні подано основні компетентності та наскрізні лінії!

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КАЛЕНДАРНО - ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

УРОКІВ БІОЛОГІЇ у 6-му класі

Програма:

Навчальна програма з біології для

6 – 9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Підручник:

І.Ю. Костіков Біологія: підручник для 6-х класів загальноосвітніх навчальних закладів / І.Костіков – К.: Грамота, 2015. – 272с., іл.


(70 годин – 2 години на тиждень, із них4 години – резервних)


за/п

Дата

Прим

Теми розділів та уроків

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів



І семестр

Вступ (4 год.)

1



Біологія – наука про життя. Основні властивості живого.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:біологія, спостереження, експеримент

називає: основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент).

Діяльнісний компонент:

розрізняє:

об’єкти живої природи;

практикує:

метод спостереження біологічних об’єктів.

Ціннісний компонент:

усвідомлює:взаємозв’язки між об’єктами природи

робить висновки:про пізнаванність природи

оцінює значення:біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо).

2



Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси.

3



Науки, що вивчають життя.

4



Методи біологічних досліджень організмів.

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ:

Екологічна безпека та сталий розвиток(орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження та захисту довкілля).

Здоров’я і безпека(сприяє усвідомленню значимості безпечного здорового життєвого середовища).

Тема 1. Клітина (9 год.)

5



Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля

називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

- основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:

рослинну і тваринну клітину.

Діяльнісний компонент:

розпізнає:

- на моделях, фотографіях рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням.

Ціннісний компонент:

робить висновок:

- клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;

- організми мають клітинну будову;

- клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови;

усвідомлює:

- можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

оцінює:

внесок учених у розвиток знань про клітину;

обґрунтовує судження:

клітина – цілісний об’єкт живої природи.

6



Збільшувальні прилади.

7



Практична робота 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

8



Загальний план будови клітини.

9



Будова рослинної клітини. Лабораторне дослідження:будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо).

10



Практична робота 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.

11



Будова тваринної клітини.

12



Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем).

13



Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок з тем: «Вступ», «Клітина».

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ:

Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє розвитку здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі); _______________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________

Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (10 год.)

14



Бактерії – найменші одноклітинні організми. Середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин;

знає:

- особливості будови одноклітинних;

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух).

Діяльнісний компонент:

розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує:

- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

застосовує знання:

- для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом.

Ціннісний компонент:

оцінює:

- роль одноклітинних організмів в екосистемах;

усвідомлює:

- небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань

робить висновок:

- клітини можуть бути самостійними організмами

висловлює судження:

- про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності.

15



Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини. Шкідливі бактерії.

16



Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини. Корисні бактерії. Представлення результатів міні-проектів: «Чому скисає молоко?», «Корисний йогурт».

17



Різноманітність бактерій, їх роль у природі.

18



Одноклітинні організми. Хламідомонада, діатомові водорості, (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини).

19



Евглена зелена, амеба (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини).

20



Інфузорія (середовище існування, процеси життєдіяльності, особливостібудови, роль у природі та житті людини).

Лабораторне дослідження: спостереження інфузорій.

21



Паразитичні одноклітинні організми.

22



Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). Представлення результатів міні-проекту «Живі фільтри».



23



Контрольна робота з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ:

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення ролі одноклітинних в екосистемах).

Здоров’я і безпека (сприяє усвідомленню небезпеки інфекційних та паразитарних захворювань).

Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє усвідомленню можливостей практичного використання одноклітинних для отримання біогумусу, біопалива тощо).

Тема 3. Рослини (21 год.)

24



Рослина живий організм. Фотосинтез як характерна особливість рослин.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає:основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;умови, за яких відбувається фотосинтез;форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:тканин, органів рослин;способів запилення;способів розмноження рослин (3-4);рухів рослин;

рослин з видозмінами кореня (3-4), рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

пояснює:запилення та запліднення;

характеризує:будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;бруньку як зачаток пагона;квітку як орган насіннєвого розмноження рослин.


25



Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.

26



Дихання рослин. Рухи рослин.

27



Будова рослини.Тканини рослин.

28




Будова рослини. Органи рослин. Дослідницький практикум: дослідження процесу росту вегетативних органів.

29



Корінь: будова, основні функції.

Лабораторне дослідження будови кореня.

30



Кореневі системи. Видозміни кореня.

31





Пагін: будова, основні функції. Лабораторні дослідження: будови пагона; будови бруньки. Дослідницький практикум: спостереження за розвитком пагона з бруньки.

32



Стебло – осьова частина пагона. Будова і функції стебла. Дослідницький практикум: транспорт речовин по рослині.

ІІ семестр

Тема 3. Рослини (продовження)

33



Листок – бічний орган пагона.

Діяльнісний компонент:

описує:ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини);

розпізнає:клітини, тканини та органи рослини;

цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:процеси фотосинтезу та дихання;статеве й нестатеве розмноження;

установлює:біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:результати власних спостережень;

практикує: дослідження будови органів рослини;досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:розмножувати рослини;пророщувати насінини;фіксувати результати дослідів і досліджень;моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання:для догляду за рослинами.



34



Внутрішня будова листка.

35



Видозміни пагона та його частин.

Лабораторне дослідження будови цибулини.

36



Розмноження рослин: статеве та нестатеве.

37



Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум: Вегетативне розмноження рослин.


38



Квітка.

Лабораторне дослідження будови квітки.

Ціннісний компонент:

усвідомлює:

рослина – цілісний організм;

оцінює:

- значення фотосинтезу;

висловлює судження:

- видозміни органів рослин, різні способи запилення, поширення плодів мають пристосувальний характер

робить висновок:

- про фотосинтез як характерну особливість рослин.

39



Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення.

40







Запилення. Основнітипизапилення.

Запліднення у покритонасіннихрослин.

41



Насінина, їїбудова та значення. Лабораторне дослідженнябудовинасінини. Дослідницький практикум: дослідження умов проростаннянасіння.

42



Плід.Способи поширенняплодів. Лабораторне дослідженнябудови плода.

43



Представленнярезультатівміні-проектів: «Листопад», «Квіти і комахи», «Рослини-мандрівники», «Рослини-хижаки».

44



Узагальнення і систематизаціязнань, умінь та навичокучнів з теми «Рослини».

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ:
Екологічна безпека та сталий розвиток(орієнтує на усвідомлення ролі рослин в екосистемах) .

Здоров’я і безпека(сприяє усвідомленню значення зелених насаджень для створення сприятливого середовища життя).

Підприємливість і фінансова грамотність(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: овочівництво, садівництво, біотехнології тощо).

Тема 4. Різноманітністьрослин (14 год.)

45



Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).

Знаннєвий компонент:

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
-
основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
-
рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням.

Діяльнісний компонент:

розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
-
рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах.

Ціннісний компонент:

робить висновок:

- будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює:

- значення рослин для існування життя на планеті Земля.

висловлює судження щодо:

- нераціонального використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

має переконання щодо:

- необхідності збереження рослин та їх угрупувань.

46



Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей.

47



Мохи.

Лабораторне дослідження будови моху.

48



Хвощі, плауни.

49



Папороті.

Лабораторне дослідження будови папоротей.

Представлення результатів міні-проектів: «Як утворився торф і кам’яне вугілля?», «Викопні рослини».

50



Голонасінні.

Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин.

51



Покритонасінні (Квіткові).

52



Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

53



Екологічнігрупирослин

(за відношенням до світла, води, температури).

54



Життєвіформирослин.

55



Практична робота 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

56



Рослинніугруповання.

57



Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини.

58



Контрольна робота з теми «Різноманітність рослин».

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ:

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань) .

Громадянська відповідальність (сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який розуміє важливість раціонального використання людиною рослинних угруповань).

Здоров'я і безпека (сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я).

Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів).

Тема 5. Гриби (10 год.)

59



Особливостібудовигрибів: грибнаклітина, грибниця, плодоветіло. Розмноженнягрибів.

Знаннєвий компонент:

оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:
- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці, плодового тіла;

- будову лишайників.

Діяльнісний компонент:

порівнює за визначними ознаками:

- гриби і рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
-
значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:

- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:

- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань
, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами.

Ціннісний компонент:

оцінює:

значення грибів і лишайників у біосфері та житті людини;

усвідомлює:

небезпеку захворювань, що спричинюються грибами

небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних умовах зростання.

60



Особливостіживленнягрибів. Поширеннягрибів.

61



Групи грибів: симбіотичні-мікоризоутворюючі шапинкові гриби.

Лабораторне дослідження будови шапинкових грибів.

62



Отруйні шапинкові гриби.

63



Їстівні шапинкові гриби.

64



Практична робота 5.Розпізнаванняїстівних та отруйнихгрибівсвоєїмісцевості.

65



Лишайники.

66



Сапротрофні – цвільовігриби, дріжджі.

67



Паразитичні (на прикладітрутовиків і збудниківмікозівлюдини) гриби. Значеннягрибів у природі та життілюдини. Представлення результатів міні-проекту: гриби у біосфері та життілюдини.

68



Узагальнення і систематизаціязнань, умінь та навичокучнів з теми «Гриби».

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ:

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення значення грибів та лишайників у біосфері) .

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки захворювань, що спричинюються грибами).

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: вирощування шапинкових грибів, виробництво продуктів харчування з використанням грибів тощо).

Узагальнення(2 год.)

69



Будова та життєдіяльністьорганізмів.


70



Будова та життєдіяльністьорганізмів.







Провідні лінії Держстандарту (компоненти)

Ключові компетентності:

  • вміння вчитися:

навчально-організаційні: включається в роботу відразу після вказівки вчителя; практично розрізняє основні елементи навчальної книжки; співпрацює в парі;

загальномовленнєві: говорить в повільному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя, відповідає на запитання за відомою моделлю; з повагою звертається до вчителя, учнів;

загальнопізнавальні: виділяє в предметах певні ознаки; -інформаційно-комунікативна: будує усне монологічне виловлювання; бере участь в дискусії;

  • загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці; з повагою ставиться до думки інших;

  • здоров’язбережувальна: дотримується санітарно - гігієнічних норм на уроці;

  • громадянська: усвідомлює необхідність дбайливого ставлення до природи;

  • соціальна: співпрацює з іншими дітьми; підтримує чистоту в класі та своєму робочому місці.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

  • знає ознаки живих організмів;

  • - впізнає серед тверджень ознаки живих організмів.

Середній рівень:

  • - розпізнає об’єкти живої природи за їх ознаками

Достатній рівень:

  • - відтворює в інших видах діяльності природознавчі знання.

Високий рівень:

  • -порівнює об’єкти живої і неживої природи.





Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.