Інформаційно-ілюстративний матеріал: "Резиденція буковинських митрополитів Буковини і Далмації"

Історія України

Для кого: 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас

01.04.2021

151

4

0

Опис документу:
Ілюстрація — зображення, що супроводжує текст літературного твору, газетної статті тощо з метою полегшення для читача візуалізації змісту. Інформаційно-ілюстративний матеріал присвячений храмам Чернівців, а саме Резиденції буковинських митрополитів Буковини і Далмації, який можна використати під час уроків.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
185,086 Кб
176,078 Кб
233,938 Кб
227,173 Кб
203,652 Кб
190,767 Кб
220,214 Кб
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ХРАМИ І ЦЕРКВИ ЧЕРНІВЦІВ

СЕРЦЕ ДУХОВНОГО ЦЕНТРУ

Резиденція буковинських митрополитів Буковини і Далмації

До ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації належить Семінарський корпус (1870), домінантою у центрі якого є велична церква Трьох Святителів: Василя Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста, що дивом збереглася - з неушкодженими фресками та багатим інтер'єром, який прикрашає розкішний автентичний дерев’яний іконостас.

Перший камінь у фундамент храму заклав митрополит Євген Гакман на початку квітня 1867 року. Як і весь комплекс, церкву побудовано за проектом архітектора Й. Главки. В її архітектурній основі – візантійський стиль храмового будівництва. Як в екстер'єрі, так і в інтер'єрі вражає архітектурна пластика форми церкви, мистецьки виконана в еклектичній стилістиці романських і візантійських архітектурних мотивів. Але саме склепіння куполу є унікальним – подібний стиль виник тільки в регіональній молдавській архітектурі, який не міг не використати Йозеф Главка.

Частина друга

Роботи над його оздобленням та розписами велися впродовж 15 років, аж до початку 1882. Над ними працювало кілька фахівців високого рівня художник-професор з Відня К. Йобст, пензлю якого належать темперні розписи з біблійними сюжета-ми: ікони Різдва Христового, Воскресіння, Зішестя Святого Духа на Апостолів та чотирьох євангелис-тів. Декоративним орнаментом займався місцевий митець Е. Бучевський. Храм розписаний темпе-рою. Сам семінарський корпус побудовано так, що він міг існувати автономно від Резиденції, яка ви-конувала тут і представницьку роль православної церкви. Тому студенти, які тут вчилися, відвідува-ли заняття й жили в цій самій будівлі. Для цього всі приміщення з’єднувалися по колу, а вхід до церкви розміщувався з внутрішнього двору, а не зі сторони парадного входу до Резиденції.

Частина третя

12 лютого Свята Православна Церква вшановує пам'ять трьох великих вселенських учителів і святителів - Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Саме у цей день 1882 року на їх честь храм був освячений митрополитом Сильвестром (Мораріу-Андрієвичем).

Храм збудований для потреб теологічного факультету Чернівецького університету, який розташовувся поруч на території митрополичої резиденції, і призначався для навчання семінаристів веденню літургії. Фахівці кажуть, що акустика в його стінах найкраща в Україні. У храмі Трьох Святителів студенти-богослови проходили богослужбову практику до 1944 року.

Частина четверта

В радянську добу, до 1981 року, у його приміщенні була розміщена обчислювальна машина університету. У 1981 році електронну техніку було перевезено в інше приміщення, а у храмі розпочато реставраційні роботи, котрі продовжувались до 1985 року. Ректорат університету навіть у ті складні часи докладав усіх зусиль для того, щоб зберегти святиню. На стінах зберігся автентичний розпис, не було навіть зрушено з місця розкішний автентичний дерев’яний іконостас, вирізьблений з липи буковинськими майстрам.

Частина п᾽ята

На сьогодні вся купольна частина храму є автентичною, як і іконостас 1882 року. За час реставрації було поновлено декоративний орнамент та ікону Зішесття Святого Духа на Святих Апостолів, котру зіпсував грибок. Реставраційні роботи проводили Кам'янець-Подільські майстри, а ікону Зішесття реставрували київські спеціалісти. Під час реставрації було відновлено втрачене панікадило. Сучасне панікадило виготовили з латуні за ескізами старого. В 1985 році був створений історико-культурний центр, котрий діяв у храмі до 1991 року. З 1991 року на великі свята у храмі дозволили звершувати святкові богослужіння, а з відновленням у 1993 році в структурі Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича теологічного відділення - були відновлені богослужіння й у будні дні.

Частина шоста

Новий етап в історії храму розпочався 18 квітня 2003 року. Саме тоді з благословення Його Святості Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета було укладено нову угоду про спільну освітню діяльність між Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича та Київською Духовною Академією Української Православної Церкви Київського Патріархату. Реалізація угоди також передбачала розв'язання і багато інших життєво важливих питань. Саме з цього часу університетський храм отримав статус прямого канонічного підпорядкування Патріарху, а студенти-богослови можливість не лише у будні , але й у недільні та святкові дні закріплювати на практиці набуті ними теоретичні знання з літургіки, гомілетики, пастирського богослов'я та ін. 3 вересня 2003 року в храмі відновлено постійні богослужіння, котрі звершують викладачі та студенти Богословського відділення.

Частина сьома

Нині церква Церква Трьох Святителів відкрита для туристів, вона відновила притаманну їй роль у духовному житті буковинців – тут правиться служба. Для багатьох не тільки студентських подружніх пар це вже своєрідна традиція – брати шлюб в університетській церкві. Церква Трьох Святителів - це не єдина церква Резиденції митрополитів Буковини і Далмації – навпроти знаходиться митрополича церква Святого Іоанна Сучавського, який є заступником і небесним покровителем Буковини. Тому невипадково, що саме вона є найвищою релігійною спорудою міста. З балкону митрополичої церкви Св. Іоанна Сучавського, цієї «митрополичої Свічки» видно гору Берда, яка знаходиться поблизу села Васловівців – родинного гнізда Євгена Гакмана, який мріяв звести Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації за 7 років, але будівництво затягнулося аж на 18 і йому не довелося побачити завершення шедевру – рівно через 7 років після початку зведення Євген Гакман пішов з життя.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.