Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
»
Взяти участь Всі події

Інформаційно-ілюстративний матеріал: "Кафедральний собор Святої Параскеви "

Історія України

Для кого: 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас

01.04.2021

101

2

0

Опис документу:
Ілюстрація — зображення, що супроводжує текст літературного твору, газетної статті тощо з метою полегшення для читача візуалізації змісту. Інформаційно-ілюстративний матеріал присвячений храмам Чернівців, а саме Кафедральному собору Святої Параскеви, який можна використати під час уроків.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
201,235 Кб
171,263 Кб
196,257 Кб
167,175 Кб
191,004 Кб
191,535 Кб
230,704 Кб
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ХРАМИ І ЦЕРКВИ ЧЕРНІВЦІВ

НАЙБІЛЬША ПРАВОСЛАВНА СВЯТИНЯ

Кафедральному собору Святої Параскеви

Кафедральному собору Святої Параскеви Сербської Чернівецько-Буковинської митрополії Української Православної церкви Київського патріархату 159 років від дня його побудови та освячення у 1862 році і вона має свою давню історію. З архівних джерел відомо, що існували принаймні ще дві дерев’яні церкви - попередниці, котрі присвячені преподобній. Вони стояли трохи нижче сучасної церкви, на розі вулиць Енценберг Хауптштрассе (Enzenberg Hauptstrasse) та Гормузакігассе (Hormuzakigasse) (в той час Страда Регеле Фердінанд (Strada Regele Ferdinand) та Страда Гурмузахі (Hurmuzachi), сьогодні – Головної та вул. Заньковецької). В 1745 р. на місці першої «церкви Боярина Лєки» побудували другу, також дерев’яну, яка діяла до 1843 р. Храм відомий ще під неофіційною назвою, - як «Митний», чи, по-молдавськи, «Вамяска», - оскільки у молдавсько-турецькі часи поблизу розташовувалася митниця. Митний пост у Чернівцях існував принаймні від 1408 р.: на нього покладалося стягнення визначеної плати, мита, за провіз через містечко товарів, а також за перегін худоби і коней.

Частина друга

У доавстрійських Чернівцях митник був вельми поважною персоною: достатньо сказати, що 1763 р. він заміщав відсутнього в місті старосту. Прибутки від стягнення мита складали важливу статтю надходжень до державної скарбниці: наприкінці молдавсько-турецького періоду вони сягали 10-12 тисяч флоринів щорічно. Можна припустити, що якась частка від цієї суми офірувалася й на «Митну» церкву.

У 1835 р. Саме в цій церкві буковинці радо зустрічали свого земляка - новопризначеного єпископа Євгена Гакмана, який народився в с. Васловівці на Заставнівщині. Тут, в храмі преподобної Параскеви, відбулась його перша архієрейська служба та розпочалася страдницька пастирська праця на славу Божу та на розвиток Буковинського краю.

Частина третя

Будівництво першого православного мурованого храму в Чернівцях - парафіяльної церкви Святої Параскеви - розпочалось у 1844 році на місці розібраної дерев'яної церкви, так званої «Митної». Автором проекту був архітектор Адам Павліковський (Adam Pawlikowski). Але тільки після врегулювати земельних питань у 1848 р. ожна було розпочинати будівництво. Проте з’ясувалося, що є лишень 50 кубічних клафтерів каменю, що було замало для будівництва церкви. Ініціативу по збиранню коштів і саме удівництво храму розпочалося завдяки настоятелю храму святого Миколая Андрія Василовича і велося значною мірою його коштом. До цієї справи долучились і священики інших чернівецьких церков: Георгій Шесан, Іван Захарович та Георгій Константинович. Проте, брак коштів воно було припинено. Продовжили будувати храм тільки після того як Православний Релігійний Фонд Буковини погодився фінансувати будівництво, яке відтак тривало ще 19 років. Загальна сума витрат склала 46 657 флоринів.

Частина четверта

Церкву було освячено ще задовго до повного закінчення її оздоблення –

5 лютого 1862 року. На одній із стін храму було зображено в натуральну величину священика Андрія Василовича, а також вказано дату закладки наріжного каменю. Після освячення ще 7 років велися оздоблювальні роботи.

У новозбудованому першому кам'яному храмі Чернівців архітектор Адам Павліковський використав елементи романського стилю, який надав споруді особливої краси. Церква - хрестообразна в плані. На західному фасаді містяться дві вежі – дзвіниці. Центральний купол розміщено на восьмикутній основі, його підтримують чотири колони з’єднані зі стінами. Північний фасад має вихід із трансепта. Різьблені дерев’яні двері та кольорові вітражі надавали споруді оригінального колориту.

Частина п᾽ята

Від самого початку свого існування, храм святої Параскеви завжди беріг українські традиції своїх попередників. Так, в 1864 р. вперше на Буковині відзначили роковини з дня смерті Кобзаря – Тараса Шевченка. Ось як про цю подію писала тоді львівська газета «Слово»: «Спершу була служба Божа, а по службі правився парастас отцем Мартиновичем, катехитом і учителем руської (української) мови при тутешній реальній школі. Відправа відбулась величаво і дякуємо Небесному, що нам, русинам, допоміг справдити наше бажання. Цей акт зробив багато доброго, збудив чуття в нашій руській молоді і показав, що і на Буковині ми встали з великого сну і про свою мову думати почали». В цьому храмі з 1874 по 1884 рр. перебували останки першого буковинського владики Досифея Херескула, доки їх не перенесли в новозбудовану усипальницю на Руському цвинтарі.

В 1890 р. церкву охопила пожежа. Було пошкоджено праву частину іконостасу та головний хрест. Пошкодженими були і настінні розписи. Їх відновлювали відомі буковинські художники – Євген Максимович та Йоган Післера. Тому на сьогодні в храмі преподобної Параскеви Сербської дуже мало що збереглося з давніх часів.

Частина шоста

За роки радянської влади храм святої Параскеви нещадно було пограбовано, оскільки з 1962 р. вона була не діючою. Зникло все внутрішє оздоблення церкви, пропав іконостас, пошкоджено настінний розпис. Безслідно зникли церковні книги, стародруки, безцінні ікони та церковне начиння. Залишились тільки декільк а кольорових вітражів та один церковний дзвін. Довгий час у приміщенні церкви був склад, а потім його віддали під шахматний клуб.

Відновилось богослужіння в церкві в 1991 року, а 1992 р. храм та його віруючі завдяки зусиллям митрополита Данила перейшли під омофор Київського Патріархату. Це було наслідком відвічних прагнень парафіян цього храму молитись своєю рідною українською мовою та розбудовувати свою Помісну Православну Церкву.

Частина сьома

На сьогодні Незважаючи на всі лихоліття і випробування церква преподобної Параскеви і сьогодні несе слово Боже своїм парафіянам. Церковна громада відновила церковні дзвони і пам’ятний хрест, який був поставлений на місці вівтаря перших двох дерев’яних церков. Цей хрест був знесений радянською владою в 50-х роках, а 5 жовтня 2008 року його освятили.

Вже понад 20 років церква Святої Параскеви Сербської є кафедральним храмом, в якому служить митрополит Данило, який доклав чимало сил і здоров’я, аби відновити зовнішній фасад та внутрішню оздобу храму, а також відродити в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича філософсько-теологічний факультет. Сьогодні пастирське слово свого духовного владики слухають не тільки чернівецькі православні, а й багато духовних чад цього храму – нововисвячених священиків, ставлеників митрополита Данила, які нині служать на багатьох парафіях Буковини. Вони несуть слово Боже до своїх парафіян рідною українською мовою.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.