Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

«Грецька операція в Приазов’ї: причини і наслідки».

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1400 грн
290 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №NZ484152
За публікацію цієї методичної розробки Мацука Анатолій Спиридонович отримав(ла) свідоцтво №NZ484152
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Заявка на участь в конкурсі дослідницьких робіт

серед студентів і молоді

«Грецька операція НКВС 1937-1938 рр.»

присвяченого Дням пам'яті до 80-річчя

грецької операції НКВС 1937-1938 рр.

1.Харахурсах Владислав Эльмарович, керівник роботи

2. 17. 09. 1995

3. +38 067 185 68 33, valdis.jel@ukr.net

4. Мангушське селищне товариство греків

5. «Грецька операція в Приазовї: причини і наслідки»

  1. Мацука Віталій Анатолійович

  2. 07. 08. 2004

  3. +38 068 155 56 42, matsouka_a@ukr.net

4. Мангушське селищне товариство греків

  1. «Грецька операція в Приазовї: причини і наслідки»

  1. Терстуях Діана Юріївна

  2. 08. 02. 2002

  3. +38 098 498 58 51 mangush.shkola2@ukr.net

4. Мангушське селищне товариство греків

5. «Грецька операція в Приазовї: причини і наслідки»

Тези

Назва роботи: «Грецька операція в Приазовї: причини і наслідки».

Автор: Харахурсах Владислав Ельмарович

Терстуях Діана Юрївна

Навчальний заклад: Мангуська загальноосвітня школа I-III ступенів №2

Найменування населеного пункту: смт. Мангуш, Донецька обл.

Керівник роботи: Харахурсах Владислав Ельмарович

Каральна операція проти греків, що здобула в історіографії назву «Грецька операція» - одна з найтрагічніших сторінок історії греків Приазов’я, яка залишилася у пам’яті греків назавжди.

Ще не так давно заборонена тема репресій проти національних меншин в СРСР, з відкриттям для істориків архівів НКВС набула значної актуальності. Опираючись на розсекречені джерела можна з упевненістю казати про репресивну політику проти греків Приазов’я на державному рівні.

У ХХ столітті в СРСР греки зазнали три види репресій: перша - розкуркулення 1929-1935 рр. (хоча знищення селянства проводилося не за національним, а за ідеологічним критерієм, греків воно торкнулося досить значно), друга – «грецька операція» НКВС 1937-1938 рр., третя - масові депортації 1940-х.  «Грецька операція» НКВС стала тринадцятою за рахунком у низці національних операцій, проведених у рамках «великого терору». Вона ознаменувалася арештом понад 20000 греків по всій території СРСР. Лише у двох регіонах компактного проживання греків – у Донецькій області та Краснодарському краї – в період з 15 грудня 1937 року по 7 січня 1938 заарештували понад 5-ть тисяч осіб грецької національності… Особливо кривавою виявилася операція у Донецькій обл., а саме в Приазов’ї, де було заарештовано 3479 осіб, 95% з яких було розстріляно. Усього ж в Донецькій обл. було заарештовано близько 5700 – 6500 греків.

Найбільшого удару «Грецької операції» в Приазов’ї зазнало невеличке с. Мангуш. Число арештантів в цьому населеному пункті – 252 особи, розстріляно 247 осіб (98% розстріляних), що більше навіть за число арештантів великого міста Мариуполя, де було розстріляно 64 грека. Місця масових захоронень вбитих Пріазовських греків невідомі й досі. Через це приазовська грецька громада позбавлена на даний час можливості вклонитися жертвам радянського тоталітарного режиму, точна кількість яких невідома і понині. Серед усіх схожостей «Грецької операції» з іншими репресіями проти національних меншин в СРСР варто звернути увагу на те, що в усіх інших випадках каральні операції проводилися проти представників національностей прикордонних держав (фінни, поляки, німці і.т.д), які вважалися потенційними супротивниками у майбутній війні. Греки ж у цей логічний ланцюг не вписуються по причині віддалення Греції від кордонів СРСР. Можливо, на долю греків вплинув і той факт, що у 1935 р. у Греції була відновлена монархія, а в 1936 р. до влади прийшов симпатизуючий фашистам Іоанніс Метаксас, що одразу поставило греків у ряди «чужеземців» та потенційних ворогів СРСР.

Заявка на участь в конкурсі дослідницьких робіт

серед студентів і молоді

«Грецька операція НКВС 1937-1938 рр.»

присвяченого Дням пам'яті до 80-річчя

грецької операції НКВС 1937-1938 рр.

1.Харахурсах Владислав Эльмарович, керівник роботи

2. 17. 09. 1995

3. +38 067 185 68 33, valdis.jel@ukr.net

4. Мангушське селищне товариство греків

5. «Грецька операція в Приазовї: причини і наслідки»

  1. Мацука Віталій Анатолійович

  2. 07. 08. 2004

  3. +38 068 155 56 42, matsouka_a@ukr.net

4. Мангушське селищне товариство греків

  1. «Грецька операція в Приазовї: причини і наслідки»

  1. Терстуях Діана Юріївна

  2. 08. 02. 2002

  3. +38 098 498 58 51, mangush.shkola2@ukr.net

4. Мангушське селищне товариство греків

5. «Грецька операція в Приазовї: причини і наслідки»

Федерація грецьких товариств України

Мангушське селищне товариство греків

Конкурс дослідницьких робіт

серед студентів і молоді

«Грецька операція НКВС 1937-1938 рр.»

«Грецька операція» НКВС

в Приазов'ї:

причини і наслідки.

   Роботу виконали:

                                Харахурсах Владислав Ельмаровіч

керівник роботи, учитель історії

                      Мангуської ЗОШ I-III ст. № 2.

Мацука Віталій, учень 8-б класу

Мангуської ЗОШ I-III ст. № 2.

Терстуях Діана, учениця 10-а класу

Мангуської ЗОШ I-III ст. № 2.

Мангуш 2017 р.

Зміст.

1. Вступ с.3-4

2. «Грецька операція» НКВС в Приазов’ї с.5-10

3. Причини і передумови репресій с.10-12

4. Хід операції с. 12-13

5. Висновки с.14

6. Список використаних джерел та літератури с.15-18

7. Додатки с. 19-23

Тези

Назва роботи: «Грецька операція в Приазовї: причини і наслідки».

Автор: Харахурсах Владислав Ельмарович

Терстуях Діана Юрївна

Навчальний заклад: Мангуська загальноосвітня школа I-III ступенів №2

Найменування населеного пункту: смт. Мангуш, Донецька обл.

Керівник роботи: Харахурсах Владислав Ельмарович

Каральна операція проти греків, що здобула в історіографії назву «Грецька операція» - одна з найтрагічніших сторінок історії греків Приазов’я, яка залишилася у пам’яті греків назавжди.

Ще не так давно заборонена тема репресій проти національних меншин в СРСР, з відкриттям для істориків архівів НКВС набула значної актуальності. Опираючись на розсекречені джерела можна з упевненістю казати про репресивну політику проти греків Приазов’я на державному рівні.

У ХХ столітті в СРСР греки зазнали три види репресій: перша - розкуркулення 1929-1935 рр. (хоча знищення селянства проводилося не за національним, а за ідеологічним критерієм, греків воно торкнулося досить значно), друга – «грецька операція» НКВС 1937-1938 рр., третя - масові депортації 1940-х.  «Грецька операція» НКВС стала тринадцятою за рахунком у низці національних операцій, проведених у рамках «великого терору». Вона ознаменувалася арештом понад 20000 греків по всій території СРСР. Лише у двох регіонах компактного проживання греків – у Донецькій області та Краснодарському краї – в період з 15 грудня 1937 року по 7 січня 1938 заарештували понад 5-ть тисяч осіб грецької національності… Особливо кривавою виявилася операція у Донецькій обл., а саме в Приазов’ї, де було заарештовано 3479 осіб, 95% з яких було розстріляно. Усього ж в Донецькій обл. було заарештовано близько 5700 – 6500 греків.

Найбільшого удару «Грецької операції» в Приазов’ї зазнало невеличке с. Мангуш. Число арештантів в цьому населеному пункті – 252 особи, розстріляно 247 осіб (98% розстріляних), що більше навіть за число арештантів великого міста Мариуполя, де було розстріляно 64 грека. Місця масових захоронень вбитих Пріазовських греків невідомі й досі. Через це приазовська грецька громада позбавлена на даний час можливості вклонитися жертвам радянського тоталітарного режиму, точна кількість яких невідома і понині. Серед усіх схожостей «Грецької операції» з іншими репресіями проти національних меншин в СРСР варто звернути увагу на те, що в усіх інших випадках каральні операції проводилися проти представників національностей прикордонних держав (фінни, поляки, німці і.т.д), які вважалися потенційними супротивниками у майбутній війні. Греки ж у цей логічний ланцюг не вписуються по причині віддалення Греції від кордонів СРСР. Можливо, на долю греків вплинув і той факт, що у 1935 р. у Греції була відновлена монархія, а в 1936 р. до влади прийшов симпатизуючий фашистам Іоанніс Метаксас, що одразу поставило греків у ряди «чужеземців» та потенційних ворогів СРСР.

Вступ.

Постановка проблеми. Каральна операція проти греків, що здобула в історіографії назву «Грецька операція» - одна з найтрагічніших сторінок історії греків Приазов’я, яка залишилася у пам’яті греків назавжди.

Ще не так давно заборонена тема репресій проти національних меншин в СРСР, з відкриттям для істориків архівів НКВС набула значної актуальності. Опираючись на розсекречені джерела можна з упевненістю казати про репресивну політику проти греків Приазов’я на державному рівні.

Аналіз попередніх досліджень. Не варто і казати, що в радянські часи тема репресій проти національних меншин ретельно замовчувалася. З початком «перебудови» історики почали дослідження цієї теми.

Серед дослідників варто виділити таких, як З. Лихолобова, яка в праці «Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні (переважно на матеріалах Донбасу)» ретельно досліджує причини репресій в Україні[26]. Низку праць, в яких піднімається питання про тему репресій проти греків Донецької обл. написав В.Нікольський, який навіть надає статистичні дані по репресіям серед грецького населення [3].

Великий вклад в розробку даної теми зробив також російський дослідник родом з Донецької обл. – І. Джуха, який є автором праці «Грецька операція», статей «Репрессии против греков в СССР в ХХ веке (к 70-летию начала террора)» [21], «Чем завинили греки?..» [22]. Зараз І. Джуха втілює в життя велике багатотомне публіцистичне дослідження «Грецький мартиролог», який створено на основі архівних джерел, згадок та листів учасників, арештантів часів репресій та їх родичів [17; 18; 19; 20]. Ця праця написана І. Джухою на кшталт публіцистичного дослідження О. Солженіцина «Архипелаг ГУЛАГ» [14]. Праці І. Джухи є єдиною на цей час спробою систематизувати і комплексно проаналізувати проблеми цієї теми. Олександра Проценко-Пічаджі, президент Федерації грецьких товариств України: «Серед плеяди дослідників грецької трагедії в роки репресій найбільш знаковою фігурою виступає наш земляк, дослідник, письменник Джуха Іван Георгійович. Проект «Грецький мартиролог» є гучним дзвоном, яке пробуджує грецьке самосвідомість, робить значний внесок в увічнення пам'яті греків, на життєвому прикладі яких сучасники повинні знати і пам'ятати історію, її уроки, шанувати своїх предків, посильною працею зміцнювати демократичні і грецькі духовні цінності».

Під час написання роботи нами були широко використані архівні матеріали, опубліковані у дев`ятитомному виданні «Реабілітовані історією. Донецька область». У цьому виданні нас цікавили перш за все списки реабілітованих осіб, уродженців грецьких сіл Мангушського району. Сприяли у написанні роботи наукові статті, документи, нариси про тих, хто незаслужено був покараний, - опубліковані у зазначеному виданні.

Ми використовували книги Захарової Галини Михайлівни «Всіх поіменно назвати», «Маріупольська трагедія», «Зберігати вічно», «Растріляний грецький театр» про жертви політичних репресій міста Маріуполя та Приазов'я. Збірка нарисів Мазура П.І. «За що, Господи? Маріуполь 1937 року» розкриває причини, хід та результати злочинної етнічної «чистки», спрямованої проти Приазовських греків.

Мета: комплексний аналіз і вивчення ходу так званої «Грецької операції», виявлення її передумов, причин та наслідків для подальшого розвитку подій в українському Північному Приазов’ї.

«Грецька операція» НКВС в Приазов’ї:

«Не бывало и не может быть случая,

чтобы кто-либо мог стать в СССР

объектом преследования из-за его

национального происхождения…».

И. Сталин

[Сталин. Сочинения. М, 1951, т. 13, с. 258.]

У ХХ столітті в СРСР греки зазнали три види репресій: перша - розкуркулення 1929-1935 рр. (хоча знищення селянства проводилося не за національним, а за ідеологічним критерієм, греків воно торкнулося досить значно), друга – «грецька операція» НКВС 1937-1938 рр., третя - масові депортації 1940-х.  «Грецька операція» НКВС стала тринадцятою за рахунком у низці національних операцій, проведених у рамках «великого терору». Вона ознаменувалася арештом понад 20000 греків по всій території СРСР. Лише у двох регіонах компактного проживання греків – у Донецькій області та Краснодарському краї – в період з 15 грудня 1937 року по 7 січня 1938 заарештували понад 5-ть тисяч осіб грецької національності…

Виходячи з зібраного компромату, слідчі НКВС сфабрикували справу про існування в Маріуполі грецької націоналістичної диверсійно-повстанської організації, що нібито мала на меті створення грецької республіки і вихід її зі складу СРСР. І як тільки схема цієї справи була представлена ​​наркому внутрішніх справ СРСР, послідувала директива №50215 від 11 грудня 1937 року, що дала старт розгулу репресій проти грецького населення Маріуполя та Донецької області. У директиві йшлося про те, що органами НКВС розкрита і ліквідується широка мережа грецьких націоналістичних шпигунсько-диверсійних, повстанських організацій, кінцевою метою яких є ліквідація радянської влади в місцях щільного проживання греків на території СРСР, відторгнення цих територій і створення на них буржуазної держави фашистського типу.

У «Книзі пам'яті греків України» в главі II «Бухгалтерія терору» ми знаходимо статистичні дані результатів «грецької операції» по всіх грецьких селах нашої області [6, с.224-227].

Село

Заарештовано

Розстріляно

% розстріляних

Анадоль

76

72

94,7

Богатир

150

138

92,0

Бугас

115

103

89,6

Мангуш

252

247

98,0

Сартана

132

131

99,2

Старобешево

233

223

95,7

Стила

248

238

96,0

Урзуф

66

65

98,5

Ялта

219

214

97,7

11 грудня 1937 року народним комісаром внутрішніх справ СРСР Миколою Єжовим була підписана директива № 50215, що стосується осіб грецької національності.... Грецька операція НКВС – це розпочаті у ніч з 14-го на 15 грудня 1937 р. масові арешти та репресії в усіх республіках СРСР проти грецької етнічної меншини, в ході якої за фальшивими або сфабрикованими обвинуваченнями у шпигунстві та КРД (контрреволюційній діяльності) було заарештовано близько 20 тисяч греків зазвичай чоловічої статі, віком в середньому від 22 до 50 років [21]. Згодом 96% заарештованим було висунуто вирок «розстріл» [23; 30]. Кінцем «Грецької» операції в деяких джерелах вважається березень 1938 р., коли була проведена основна кількість розстрілів, але насправді арешти греків, хоч і не такі часті, проводилися до 1941 р. Варто зауважити, що репресії проти греків проводилися і до 15 грудня 1937 р. Але вироки цим арештантам виносилися так званими «трійками» НКВС, через що не можна причисляти ці справи до «Грецької операції», де вироки виносилися зазвичай не «трійками», а спеціальним трибуналом. Іноді останнє слово було навіть за народним комісаром внутрішніх справ СРСР М. Єжовим, який самостійно підписував деякі грецькі списки для розстрілу.

Особливо кривавою виявилася операція у Донецькій обл., а саме в Приазов’ї, де було заарештовано 3479 осіб, 95% з яких було розстріляно [21]. Усього ж в Донецькій обл. було заарештовано близько 5700 – 6500 греків [17].

Найбільшого удару «Грецької операції» в Приазов’ї зазнало невеличке с. Мангуш. Число арештантів в цьому населеному пункті – 252 особи, розстріляно 247 осіб (98% розстріляних), що більше навіть за число арештантів великого міста Мариуполя, де було розстріляно 64 грека [21].

Асланов Миколай Миколайович, Бояр Ігнат Костянтинович, Данілов Володимир Миколайович, Караянов Кирил Якимович, Караянови Микола та Міхайло Івановичі, Фоков Антон Васильович, Ходов Дмитро Миколайович, Шадирван Афанасій Васильович, Чунах Федір Григорович та ще десятки фамілій, усім вирок – розстріляти за участь у таємній терористичній організації. Котенджи Федора Ілліча, 1892 року народження, заарештували по доносу сусіда 18-го листопада 1937 року, і більше про нього нічого не було чути. У 1946-му році рідні отримали свідоцтво про смерть. За часи Хрущевської відлиги Котенджи Ф.І. був реабілітован, але в середині 70-х родичі загиблого дізналися, шо він був розстрілян 20.11.1937, тобто через два дні після арешту [31]. Ще один мешканець Мангушу, Вербій Петро, був заарештований та розстрілян як член грецького націоналістичного центру у 1938 р. Насправді він мав кілько голів худоби, значить був куркулем – а куркуль це ворог, якого треба знищити, вигадавши неїснуючий терористичний центр [32]. Бурназову Івану Іллічу на момент арешту було 48 років. За плечима бурхлива біографія: участь у Першій світовій та громадянській війнах. Саме він у 1919 році разом з іншими односельцями організував загін ополченців і героїчно захищав рідний Урзуф від білогвардійських загонів генералів Шкуро і Май-Маєвського.

Однак усе це не захистило його в роки репресій. 21 січня 1938 року Бурназов І.І. був заарештований. Його обвинуватили в «участі в шпіонсько – диверсійній повстанській організації». Постановою від 15 лютого 1938 року він був засуджений до розстрілу [34].

Брати Тодуркіни Степан Павлович, тракторист Мангушського колгоспу імені Сталіна, та Георгій Павлович, були заарештовані 27 грудня 1937-го року і розстріляни як враги народу, учасники таємної грецької організації, - згадує Н.Д.Курпе, 1932 року народження [33]. Мабуть, вони й гадки не мали про грецьку націоналістичну організацію, але були репресовані згідно наказу, як сотні греків Приазов’я. Дерімов Микола Архипович, після закінчення навчання в Маріупольському вечірньому індустріальному інституті отримав розподіл до тракторного заводу Таганрога, але не доїхав до міста призначення: 27 грудня 1937 року був заарештований за підозрою у членстві в грецькій націоналістичній організації. Розстрілян [33].

Мешканець Мангушу В.Целєнко чув від односельців сел.Ялта, що кілька десятків заарештованих ялтинців та урзуфчан були вивезені баржою до Маріуполя. Під час шляху баржу затопили в Азовському морі [31]. На жаль, ми не маємо змозі перевирити це свідоцтво, але І.Джуха в «Греческой операции» пише : «арестованных в ночь с 16 на 17 декабря в приазовской Ялте и соседнем Урзуфе погрузили в трюм небольшого пароходика для отправки в Мариуполь. Старожилы Ялты и Урзуфа рассказывали мне, что в битком набитом трюме задохнулось несколько человек» [17].

Серед інших селищ найбільше греків постраждало у:

  • Стилі (248 заарештовано, 238 розстріляно – 96%)

  • Старобешевому (233 заарештовано, 223 розстріляно - 95,7% розстріляних)

  • Ялті (219 заарештовано, 214 розстріляно – 97,7%)

  • Старому Криму (110 заарештованих, 104 розстріляно – 95,5 %) (Джуха)

Взагалі за роки репресій грецькі селища та міста Приазов’я втратили:

  • Мангуш – 343 людини

  • Стила - 297

  • Ялта – 292

  • Старобешево – 269

  • Старий Керменчик – 240

.

  • Мариуполь – 111 [6].

Проаналізувавши джерела, можна побачити, що жертвами грецької операції стала інтелігенція – носій самобутньої грецької культури, хранитель її історії та звичаїв, яка проживала у великих містах (наприклад у Маріуполі) [23]. Але більша частина репресованих була звичайними сільськими жителями, зазвичай малоосвіченими. Звичайні колгоспники чи робітники, що були досить далеко від політики. Усім було пред’явлено звинувачення в КРД, заколоті з метою повалення радянської влади або шпіонажі [6].

Число арештантів було заплановане радянською владою ще до проведення каральної операції. Про те, як реалізовувався план арештів можна дізнатися з архівно-слідчої справи колишнього заступника начальника УНКВС по  Сталінській області Г.Б. Загорського-Зарицького (пізніше заарештованого і покінчившего 10 червня 1938 життя самогубством під час слідства в Лук’янівській в’язниці Києва). На допиті 7 червня 1938 він повідомив: «Для проведения операции по грекам Леплевский (до арешту – нарком внутрішніх справ УРСР) прислал в Донбасс Сапира, который передал установку Леплевского арестовать во что бы то ни стало 5000 человек независимо от наличия компрометирующих материалов на них…» [28].

Усі ці факти говорять лише про те, що всі грецькі арешти проводилися не «за що», а «чому», або навіть правильніше буду сказано «для чого». Чіткий план арешту 5 тисяч чоловік Леплевського показує нам, що за мету ставилося аж ніяк не кара винних у антирадянській діяльності. За мету ставилося за будь що позбавитися, піднявшихся у часи коренізації, національних ідей у СРСР, які стали на шляху будування міцної сталінської влади. Залякати усіх представників грецької спільності, серед яких велика частина була досить заможною. Але якою ціною це було здійснено! 3479 грека Сталінської обл. було розстріляно і лише158 зіслано до лагерів [21].

Тут варто більш детально розглянути передумови, причини та хід «Грецької операції».

Причини і передумови.

Досить хитке становище радянської влади змусило її вдатися до репресій, які завжди використовувались нею, як засіб утримання та зміцнення своєї влади [29, c. 18]. Тому 1930-ті роки позначилися не тільки, як пік розкуркулення, а й як роки національних чисток. Заможність, національне піднесення грецької культури в СРСР у часи коренізації погрожували хиткій владі рад, що прагнула побудувати чітку вертикаль влади. Постійні репресії у ХХ ст. були невід’ємною частиною природи будь-якого диктаторського режиму і мали на меті утримання суспільства в покорі, придушенні інакодумства та опозиційності, закріплення одноосібної влади диктатора.

Ще у 1932 р. вийшов славнозвісний закон «Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности» також відомий як «Закон о п’яти колосках», який поклав початок масовим арештам селян [11]. Після арешту Г. Ягоди, та зміну його на М. Єжова (саме з іменем цього діяча і пов’язаний термін «єжовщина», який позначає період 1937-1938 рр., як пік репресій у країні) маховик репресій стрімко почав набирати обертів.  2 липня 1937 року рішення Політбюро ЦК ВКП(б) П51/94 «Про антирадянські елементи» наказувало у строк 5 днів скласти списки усіх осіб, причетних до антирадянських акцій, які підлягали б розстрілу або висилці [9]. Після чого М. Єжов видав наказ за № 00447 від 30 липня 1937 р. «Об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов», яким розпочинались чергова операція проти куркулів та антирадянських елементів у всіх республіках та областях[7].

Усі ці закони стали підґрунтям не тільки для репресій серед звичайного селянства, а й для арештів серед представників етнічних меншин СРСР [14, c. 74], на яких і лягала відповідальність за прорахунки та помилки партійного керівництва [29, c. 18]. Варто зауважити, що встановлення контролю над національними осередками завжди було досить клопітке, через те що ці осередки були більш зв’язані між собою та пов’язані круговою порукою.

Початком репресій серед греків стала сумнозвісна єжовська Директива НКВД СССР № 50215 від 11 грудня 1937 р. в якій повідомлялося, що «...греческая разведка ведет активную шпионско-диверсионную и повстанческую работу в СССР, выполняя задания английской, германской и японской разведок». З метою присічення антирадянської діяльності: «15 декабря сего года одновременно во всех республиках, краях и областях произвести аресты всех греков, подозреваемых в шпионской, диверсионной, повстанческой и националистической антисоветской работе.», «при проведении операции особое внимание обратить на тщательную очистку предприятий и цехов оборонного значения…» [2].

З цієї Директиви і почалася «Грецька операція» НКВС. Варто зауважити, що текст цього документу майже повністю збігається з текстами попередніх директив НКВС щодо інших національних чисток. На підготовку списків із прізвищами для виписки ордерів на арешт відводились три доби. Наступного дня після підписання Директиви, 12 грудня 1937 року відбулись вибори, в результаті яких депутатами Верховної Ради СРСР ставали серед інших і греки: Герой Радянського СоюзуІПапанінГерой Соціалістичної Праці ПАнгеліна, Герой Радянського Союзу В. Коккінакі (пізніше стали двічі Героями) та інші.

Серед усіх схожостей «Грецької операції» з іншими репресіями проти національних меншин в СРСР варто звернути увагу на те, що в усіх інших випадках каральні операції проводилися проти представників національностей прикордонних держав (фінни, поляки, німці і.т.д), які вважалися потенційними супротивниками у майбутній війні. Греки ж у цей логічний ланцюг не вписуються по причині віддалення Греції від кордонів СРСР. Можливо, на долю греків вплинув і той факт, що у 1935 р. у Греції була відновлена монархія, а в 1936 р. до влади прийшов симпатизуючий фашистам Іоанніс Метаксас, що одразу поставило греків у ряди «чужеземців» та потенційних ворогів СРСР [16, c. 2].

Хід операції.

В ніч з 14 на 15 грудня 1937 р., через 3 дні після виходу Директиви № 50215 до усіх приазовських грецьких сіл у двері постукалася біда – почалися масові арешти ні в чому невинних греків. Як вже було сказано, основний удар було нанесено навіть не по грецькій інтелігенції, а по звичайним малоосвіченим робітникам та колгоспникам.

Арештантів звозили у тюрми, де будь-якими методами добивалися потрібних зізнань. Допроси могли проводитися цілу добу з побиттям та шантажем. Як можна побачити з записок багатьох арештантів, греків змушували признатись в тому, що вони задумували проголосити в Приазов’ї Грецьку республіку [5; 19]. Але хоч інколи визнання вибити не вдавалося, доля арештанта була вирішена наперед. Органам НКВС надавалися планові списки с цифрами «першої категорії» як у чекістів зазначався «розстріл». Родині ж повідомлялося, що член сім’ї засуджений «на 10 лет без права переписки». «Друга категорія» (10% заарештованих) надсилалась в ГУЛаг [23].

Греків судили не «трійки» [10], а особлива нарада, до складу якої входив особисто М. Єжов та генеральний прокурор СРСР А. Вишинський. До відділу НКВС Москви надходили списки з іменами заарештованих, як і в ході попередніх національних чисток. У вироку лише 10% зазначалось «10 років таборів», решта була приговорена до розстрілу. Чиновники швидко розглядали списки і цілими альбомами подавали на підпис Єжову та Вишинському. Тому такий спосіб винесення вироку називають «альбомним».У Приазов'ї діяли і «трійки», проте їх «внесок» по Приазов’ю становить 345 розстріляних і 45 висланих, у той час як особливої наради – відповідно 3125 і 109 осіб.

Завдяки компактному проживанню греків в Приазов’ї більшість арештів закінчилася там у січні 1938 р. Вже 10 січня 1938 р. відбулось перше засідання особливої наради (рос. ОСО– особое совещание), де було розглянуто справу 153 приазовських греків. Усім було висунуто вирок «розстріл» [4]. Загалом в Приазов’ї було заарештовано не менше 5 тисяч чоловік, 90% з яких було розстріляно [21].

Протоколи НКВС СРСР і прокурор СРСР підписували: М.Єжов, А.Вишинський і М.Фріновскій (заступник М.Єжова). Протоколи Особливої ​​трійки УНКВС по Сталінській області підписували: секретар обкому партії А.Щербаков, начальник УНКВС П.Чістов і прокурор області Р.Руденко. 26-го та 31-го жовтня А.Щербакова підміняв секретар обкому Новиков, а 15-го листопада – секретар обкому П.Любавін. Вироки приводили у виконання: заступник начальника УНКВС по Сталінській області капітан держбезпеки Шашков, начальник першого спецвідділу Зуйков, начальник внутрішньої тюрми УГБ УНКВС Дерновий. Не рідко обвинувачуваний висновок складався слідчими через дні, тижні і навіть місяці після приведення вироку у виконання [6].

Розстріли почалися одразу після винесення вироків. Слідство зі справ приазовських греків проводилося у Маріуполі. П.Ангеловський згадує: «Мариупольская тюрьма летом 1937 года была переполнена. Жара, вонь, мухи. Стояли, плотно прижавшись друг к другу. Один земляк мне посоветовал: «Петро, признавайся во всем следователю сразу, иначе не выдержишь» [25, c. 7]. Лише деяких греків перевозили до Сталіно. Тут же, у підвалах ГВ НКВС Маріуполя по проспекту Республіки, 40 (сучасний проспект Леніна, 49), [16] здійснювали смертний вирок над невинними арештантами. Місця масових захоронень вбитих маріупольських греків невідомі й досі. Через це приазовська грецька громада позбавлена на даний час можливості вклонитися жертвам радянського тоталітарного режиму, точна кількість яких невідома і понині.

Висновки.

Підсумками «Грецької операції» НКВС можна вважати 20 тисяч греків, заарештованих по всьому СРСР. До Приазов’я відноситься майже п’ята частина від цієї страшної цифри – 3479 осіб [21]. Серед цих арештантів була і еліта не тільки греків [27, c. 13-14], але й СРСР, наприклад головний конструктор двигуна Танку Т-34 – К. Челпан, уродженець приазовського с. Чердакли. Заарештований за мовбито керування грецькою націоналістичною контрреволюційною організацією, а також за участь у шкідницькій змові на заводі ХТЗ. На допитах піддавався тортурам і підписав зізнання у шпигунській діяльності. 4 лютого 1938 року прийнято рішення розстріляти Костянтина Челпана, вирок виконали 10 березня 1938 року у Харківській в'язниці[24, с. 70-75]. Розстріл приховали. Дружині через кілька років направили свідоцтво про смерть чоловіка, що нібито сталася 16 травня 1942 від декомпенсованого пороку серця [1; 8;].

Отже «Грецька операція» НКВС у Приазов’ї була частиною загально радянської череди арештів та репресій грецької національної меншини з метою знищення грецького етносу, створення в СРСР однорідного населення без яких би то національних прошарків. Арештантам пред’являлися сфабриковані звинувачення у контрреволюційній діяльності або шпіонажі на користь закордонних розвідок. Слідство велося з метою зізнання арештанта в тому, чого він не робив. Для цього слідчі не гидували найрізноманітнішими прийомами. Серед заарештованих більшість – малограмотні селяни та робітники, адже метою операції було не покарати винних у антирадянській агітації, а залякати та знищити грецьке населення СРСР.

Список використаних джерел та літератури.

Джерела:

1. Анкета арестованного Челпана К.Ф. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/dbm_person/persona.php?id=5322965_199aa

2. Директива НКВД СССР № 50215 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/f_protocols/directive50215.php

3. Жертвы «Греческой Операции» 1937—1938 гг. в Приазовье. (Данные на 3606 человек) // Никольский В.Н., Бут А.Н., Добров П.В., Шевченко В.А. Книга памяти греков Украины : Науч. изд. / — Донецк: Регион, 2005. — 336 с

[Електронний ресурс].  Режим доступу: http://www.azovgreeks.com/gendbmvc/agdb.cfm?page_id=terror

4. Копія Протоколу № 1 від 10 січня 1938 р. по приазовських греках, 1 сторінка. [Електронний ресурс].  Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Грецька_операція_НКВС#/media/File:%D0%9F%

5. Записки арестанта Мариупольской тюрьмы Кудаковцева Г.И. с. Урзуф // Джуха И. Греческий мартиролог. Греческая операция / – СПб: Алетейя, 2006. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/1937/gr_oper_part1_gl8.php#_ftn3

6. Книга памяти греков Украины: Науч. изд. / В.Н.Никольский, А.Н.Бут, П.В.Добров, В.А.Шевченко. — Донецк : Регион, 2005. – 336 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.azovgreeks.com/gendbmvc/agdb.cfm?page_id=terror

7. Оперативный приказ Народного Комиссара Внутренних Дел СССР. № 00447 от 30 июля 1937 г. «Об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов».

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.memo.ru/history/document/0447.htm

8. Постановление НКВД на К. Челпана, начальника конструкторного бюро Харьковского паровозостроительного завода от 15 декабря 1937 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Грецька_операція_НКВС#/media/File:%D0%9F%

9. Постановление Политбюро ЦК ВКП(б) от 2 июля 1937 г. «Об антисоветских элементах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.memorial.krsk.ru/DOKUMENT/USSR/370730.htm

10. Постановление Политбюро ЦК ВКП(б) от 15 сентября 1938 г. «О создании особых троек». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://istmat.info/node/32980

11. Постановление ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1932 г. «Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.defree.ru/publications/p01/p40.htm#0728

12. Протокол НКВД СССР и Прокурора СССР по делу приазовских греков № 1 от 10.01.1938г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.azovgreeks.com/gendbmvc/agdb.cfm?page_id=terror&nkvd=1

13. Решение Политбюро ЦК ВКП(б) № П57/49 от 31 января 1938 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.memo.ru/history/document/pbnac.htm

14. Солженицын А. Архипелаг ГУЛАГ. Кн. I. М. ИНКОМ. 1991. С. 74.

15. Справка о составе заключенных, содержащихся в ИТЛ НКВД на 1 января 1939 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://litrus.net/book/read/107556?p=125

Література:

16. Анимица Г. Как это было: К 70-ти летию трагического начала «греческой

операции» / Г. Анимица // Хронос. – 2007. – №9. – С. 1–3.

17. Джуха И. Греческий мартиролог. Книга 1. «Греческая операция» / – СПб: Алетейя., 2006. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/1937/gr_oper_book.php,

18. Джуха И. Греческий мартиролог. Книга 2. «Спецэшелоны идут на Восток» / – СПб: Алетейя., 2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/1940/book1940_0.php,

19. Джуха И. Греческий мартиролог. Книга 3. "Пишу своими словами..." (письма из ГУЛАГа и мест спецпоселения) / – СПб: Алетейя., 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/book_letters/book_letters_0.php

20. Джуха И. Греческий мартиролог. Книга 5. «Так было, я свидетель…» История репрессий против греков 1920-1950 гг. Воспоминания. » / – СПб: Алетейя., 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/book_witness/book_w_0.php

21. Джуха И. Репрессии против греков в СССР в ХХ веке (к 70-летию начала террора). Количество жертв по отдельным населенным пунктам. / И. Джуха/ Репрессии против греков в СССР в начале ХХ в.: конференция. Краснодар, 2007. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/gm_conf/gm_conf_2007_krd.php

22. Джуха И. Чем провинились греки?.. / И. Джуха. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://http://eifgaz.info/juha17-2009.htm

23. Елефтериади Д. К 71-й годовщине начала репрессий против греков в СССР. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.greek.ru/news/exclusive/34869/?sphrase_id=14070

24. Захарова Г. Жизнеописания знаменитых греков Украины. Дело Константина Челпана / Г. Захарова. – Мариуполь : ЗАО «Газета "Приазовский рабочий"», 2001.[Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://greeks.ua/ru/default/index/persons?id=62&persons=kchelpan

25. Захарова Г. Мариупольская трагедия. Мариуполь. 2000. С. 7

26. Лихолобова З. «Великий терор» 1937–1938 років у Донбасі: втрати інтелігенції / З. Лихолобова // Проблеми історії України: факти,судження, пошуки. – К. : Ін-т історії України НАН України. – 2007. [Електронний ресурс] – Режимдоступу: http://www.history.org.ua/pro/16/1/44.pdf.

27. Мазур П. За что, Господи? Мариуполь, 1937 год: «греческая операция» /

П. Мазур.– Маріуполь : Азовье, 2007. – 108 с.

28. Мазур П. Мариуполь, 1937 год: «Греческая операция»

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://old-mariupol.com.ua/mariupol-1937-god-grecheskaya-operaciya/

29. Романцов В.М., Богатікова О.В. Причини проведення «Грецької операції» в умовах сталінського тоталітарного режиму. / В.М. Романцов, О.В Богатікова //Вісник МДУ. Серія: Історія. Політологія. – № 1. – Маріуполь, 2011. – С. 17–22. 

30. Сидиропулос Н. Долг перед своим народом. К 71-й годовщине начала репрессий против греков в СССР. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.greek.ru/news/news_detail.php?ID=31749

31. Котенджи О.В. 1964 року народження, онук репресованого

смт.Мангуш. запис зроблено 30 жовтня 2017 р. Записав В.Мацука.

32. Олефір С.В. 1964 року народження, онука репресованого

смт.Мангуш. Запис зроблено 1 листопада 2017 р. Записала Д.Терстуях.

33. Курпе Н.Д. 1932 року народження, рідня репресованого,

смт.Мангуш. Запис зроблено 3 листопада 2017 р. Записала О.Харебіна.

34. Аджавенко Н. Георгиевский кавалер //Сельская Новь, № 35 от 17 апреля 2006.

ДОДАТОК А.

Директива НКВС СРСР № 50215 (перша сторінка)

Директива НКВД СССР № 50215 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/f_protocols/directive50215.php

ДОДАТОК Б

Копія Протоколу № 1 від 10 січня 1938 р. по приазовських греках,

(перша сторінка)

Копія Протоколу № 1 від 10 січня 1938 р. по приазовських греках, 1 сторінка. [Електронний ресурс].  Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Грецька_операція_НКВС#/media/File:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB_%E2%84%961_%D1%83_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_1%D1%81.JPG

ДОДАТОК В

Записки арестанта Маріупольскої в’язниці Кудаковцева Г.І.

«Дорогая мама! Меня делают контрев. шпионом, предателем советской власти, что я организатор повстанческого греческого отряда в Мариуполе, связан был с Грецией. Тут очень тяжело. Пишите Ежову.»

«Дорогая мама! Я знаю, что ты много плачешь, переживаешь. Я надеюсь, что меня освободят. Ведь я ни в чём не виновен. Пусть Спиранапишет Сталину. Ведь строил советскую власть я в селе. Соскучился за вами. Ваш Гриша».

Записки арестанта Мариупольской тюрьмы Кудаковцева Г.И. с. Урзуф // Джуха И. Греческий мартиролог. Греческая операция / – СПб: Алетейя, 2006. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.greek-martirolog.ru/1937/gr_oper_part1_gl8.php#_ftn3

ДОДАТОК Г

Записки арестанта Маріупольскої в’язниці Кудаковцева Г.І.

«Дорогая мама! Тут очень тяжело… Как твое здоровье? Держитесь, я выдержу всё. Меня заставляют подписаться, что я шпион, хотел создать греческую республику на Украине. Пишите Сталину!»

«Дорогие мои! Где Коля, мамочка? Нас отсюда скоро отправят на север, на Соловки. Писать письма мы не сможем. Мы все – враги советской власти. Мамочка, пусть Спира напишет письмо комиссии партбюро при ЦК, что я не виноват ни в чем».

«Мама! Пишу вам последнее письмо. Завтра нас отправляют. Куда!? Ваш Гриша.

Пишу – кровью».

ДОДАТОК Д

Постанова НКВС на К. Челпана, начальника констрокторного бюро Харківського паровозобудівничого заводу від 15 грудня 1937 р.

Постановление НКВД на К. Челпана, начальника конструкторного бюро Харьковского паровозостроительного завода от 15 декабря 1937 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Грецька_операція_НКВС#/media/File:%D0%9F%

4

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Каральна операція проти греків, що здобула в історіографії назву «Грецька операція» - одна з найтрагічніших сторінок історії греків Приазов’я, яка залишилася у пам’яті греків назавжди.
  • Додано
    26.02.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Тип
    Наукова робота
  • Переглядів
    404
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер матеріала
    NZ484152
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №NZ484152
За публікацію цієї методичної розробки Мацука Анатолій Спиридонович отримав(ла) свідоцтво №NZ484152
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти