і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

"Енеїда" І. П. Котляревського - енциклопедія народного життя ХVІІІ століття.

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Слайд № 2

Проблемне питання М. Рильський назвав «Енеїду» енциклопедією народного життя». Чому?

Слайд № 3

План уроку 1. Повторення вивченого. 2. Народознавчий аспект поеми. 3. Духовна складова твору. 4. Висновок.

Слайд № 4

1. Перші три частини «Енеїди» побачили світ... 1798 р. 2. За жанром «Енеїда» — ... 3. В образі богів письменник вивів... 4. Поема «Енеїда» складається із... 5. Стилістична фігура, вислів, що натякає на загальновідомі історичні чи літературні факти,— це... 6. «...Був парубок моторний і хлопець хоть куди козак». Так автор характеризує... травестійно-бурлескна комедія великосвітське чиновне панство, вельмож-феодалів шести частин алюзія Енея ПЕРЕВІР СЕБЕ

Слайд № 5

7. Поема І. Котляревського є переробкою... 8. Джерелом комізму в поемі є... 10. Еней мандрує до пекла, щоб... 9. Еней отримав завдання від богів... 11. У рядках «Нептун же зараз взяв мітелку / І вимів море, як світелку» вжито художній засіб... 12. Історія нової української літератури починає відлік від... Поеми римського поета Вергілія стиль, комічні ситуації, характери заснувати нове царство — Рим зустрітися з батьком порівняння 1798‑го — року виходу перших трьох частин «Енеїди»

Слайд № 6

Слайд № 7

Енциклопедія – з грецької «коло загальноосвітніх знань» - науково-довідкове видання, що об´єднує в певній системі найістотніші відомості з однієї галузі знань або їх сукупності.

Слайд № 8

Слайд № 9

Музей одного твору

Слайд № 10

Зала 1

Слайд № 11

Національні страви

Слайд № 12

Куліш Куліш - страва української кухні,яка варилася з пшоняних круп. За способом приготування схожа на крупник. Легко готується в домашніх умовах.

Слайд № 13

Галушки Галушки - страва з вареного тіста у вигляді квадратиків чи кульок . На відміну від вареників не мають начинки . Готують як окрему страву або варять із супом.

Слайд № 14

Сивуха Міцний спиртний напій домашнього виробництва, що виготовлявся шляхом перегонки браги через саморобні апарати.

Слайд № 15

Горілка - напій,який готується зі свіжих або сушених фруктів та ягід. Горілка

Слайд № 16

Юшка - страва схожа на суп, бульйон. Зазвичай це рибні й м'ясні відвари, іноді заправлені картоплею чи галушками . Раніше була популярна юшка з курятини з локшиною. У наші дні цю страву називають супом. Юшка

Слайд № 17

Лемішка – борошняна страва, яку готували на сніданок або вечерю. Вживали переважно в піст з олією чи молоком. З холодної лемішки виробляли коржі, які потім запікали в печі. Називалося це плескана. Лемішка

Слайд № 18

Хлібний квас, традиційно поширений напій, відомий ще з часів Русі. Уже тоді розрізняли кваси черстві (свіжі) та викислі. У XVIII—XX ст. сирівець виготовляли у такий спосіб. Підсмажений житній хліб  заливали окропом, охолоджували до кімнатної температури, додавали шматок хлібної розчини абодріжджі, накривали й лишали на кілька днів у теплому місці, стежачи, щоб квас не перекисав. Перед уживанням сирівець відціджували. Готовий напій розливали у пляшки, закорковували й зберігали у льосі. Деякі господині заміняли розчину запареним і охолодженим хмелем. Сирівець

Слайд № 19

Свиняча голова до хрiну - ритуальна страва. У слов'ян-язичникiв дикий кабан (вепр) уважався священною твариною, його приносили в жертву богам, починали з нього, як ритуальної страви, трапезу. Потiм поряд з дикою або на змiну їй прийшла домашня свиня. Таке ж ритуальне значення мала страва з домашньої птицi, зокрема iндика.  Свиняча голова з хріном

Слайд № 20

Зубцi - кутя з очищених зерен ячменю, зварена з потовченим i пересiяним на сито конопляним сiм'ям. Зубці

Слайд № 21

Путря - страва з варених на воді ячних круп,які заправляли житнім солодом,хлібним квасом. прикрашали овочами, ставили на піч для скисання. Вранці варили в горщику. Готували путрю під час зимових постів. Путря

Слайд № 22

Зала 2

Слайд № 23

Музичні інструменти

Слайд № 24

Сопілка Сопі́лка— народний духовий музичний інструмент, в Україні відомий з княжих часів. Виготовлявся із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5-6 дірочок. У західних регіонах побудували різновиди сопілки — денцівка, дводенцівка, флояра. На цьому інструменті у поемі “Енеїда” грали молоді троянці.

Слайд № 25

Бандура Банду́ра — український народний струнно-щипковий музичний інструмент. Класичний і сучасний інструмент з родини арф, гусель та псалтиріонів. Музикант, граючи на старосвітський чи сучасній бандурі, не притискає струн на грифі, а, подібно до арфи, щипком пальців (лівої руки тощо) у потрібний момент видобуває звук певної струни, зате в XVIII і XIX ст. всі бандури використовували техніку притискання струн до грифу.

Слайд № 26

Дудка Дудка — загальна назва народних музичних духових інструментів сімейства поздовжніх флейт (сопілки) в Росії, Білорусії, Україні. На маленькій дудці грав помічник Енея, коли вони плили до Карфагену.

Слайд № 27

Зала 3

Слайд № 28

Зброярня

Слайд № 29

Фузія Фу́зія рушниця з ударно-кремінним замком, що була поширена у XVII —XVIII століттях. Мала тригранний багнет. Фузію винайшли у 2-й половині XVII століття у Франції. За Петра І на початку XVIII століття, якраз після Північної війни, фузії були прийняті на озброєння російської армії замість мушкетів, трохи згодом їх почали виготовляти у Росії (на Тульському збройному заводі). На озброєнні були фузії піхотні, драгунські, офіцерські тощо, які різнилися загальною довжиною, довжиною ствола і калібром. Термін «фузія-фузея» проіснував у Росії до 1770-х років. У польській мові назва фузіязакріпилось за мисливською рушницею. Оскільки вогнепальна зброя в українських козаків була переважно привозною і трофейною, в арсеналах запорожців траплялись фузії як західно-європейського, так і російського виробництва

Слайд № 30

Яничарка Яничарка - зброя, турецького війська. Ця зброя була перейнята у турків у 16 столітті.

Слайд № 31

Келеп Келеп — різновид бойового кавалерійського молота-топірця із вузьким недовгим лезом. Келеп насаджувався на коротке держално і зазвичай був закріплений на передній луці сідла або на поясі. Веде своє походження від бойової піхотної сокири з довгим держалном, що була зброєю городян з XIV ст. у їхній боротьбі з кінними лицарями. Лицарство довго зневажало цей вид зброї, але військова необхідність змусила їх також прийняти цей різновид бойової сокири на озброєння. Із середини XV ст. кінні вершники стали використовувати цю зброю, але клинок лицарських келепів насаджувався на коротке ратище.

Слайд № 32

Гаківниця Гаківни́ця — довга і важка рушниця великого калібру, з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків у 16 — 17 ст. Під час стріляння кріпилася до землі гаком. Гаківниці мали різну довжину ствола в диапазоні від 1 до 2,5 м і за цією ознакою класифікувалися як півгак, гак, подвійний гак, великі гаківниці називалися козами. Уражала ціль на відстані до 300 кроків. Використовувалась як фортечна й наступальна зброя. Оснащувалися ґнотовим замком — механізмом для запалювання порохового заряду.

Слайд № 33

Зала 4

Слайд № 34

Національне вбрання

Слайд № 35

Козацьке вбрання Буденний одяг рядових козаків виготовляли з грубих тканин, він складався з сорочки, шаровар, каптана, жупана, шапки. Сорочку шили з доморобного полотна, шаровари — з китайчаної тканини. Каптани були з відрізною спинкою зі зборами. Підпоясували їх широким ремінним поясом. Жупани виробляли з сукна переважно малинового кольору. Взимку рядові козаки одягали довгі кожухи з великим смушковим коміром, смушкову шапку із суконним верхом, сап'янові чоботи. Вони також мали довгу, без рукавів, пошиту з вовни або шкіри, кирею. Характерним було носіння оселедця та вусів.

Слайд № 36

Жіноче вбрання Одяг жінок рядових козаків був подібний до селянського: сорочка, спідниця, нагрудник, каптан, шуба, головний убір, прикраси, взуття.

Слайд № 37

Слайд № 38

Цифрові фразеологізми 1.  П'ятами накивав. 2. Куди очі почухрав. 3. Гірчіший від перцю. 4. Підпускати ляси. 5. Мотати на ус. 6. Нагріти в пазусі гадюку. 7. Дати дропака. Дати драла. 8. Підпустити москаля якраз. 9. Тобі там буде не до шмиги. 10. Погнати втришиї. 11. І за гріхи їм носа втруть. 12. Полічити ребра. 13. Загнати в глухий кут. 14. Почесати ребра й спину. 15. Йому море по коліна. 1. Буде погано. 2. Запам´ятовувати. 3. Побити, покарати фізично. 4. Нелюбий. 5. Все-одно. 6. Швидко втекти. 7. Піти невідомо куди. 8. Побити. 9. Розмовляти жартівливо. 10. Довіряти підступній людині. 11. Втекти. 12. Брехати, обдурювати. 13. Вигнати з ганьбою. 14. Потрапити у безвихідь. 15. Покарають.

Слайд № 39

Відгадки 16, 27, 34, 49, 52, 610, 711, 812, 91, 1013,1115, 123, 1314, 148, 155.

Слайд № 40

Слайд № 41

“Енеїда” – енциклопедія народного життя

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Урок української літератури в 9 класі.
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    9 Клас
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    7819
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер материала
    YG217263
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання