Тема: Система образів драми-феєрії «Лісова пісня»

Лесі Українки. Мета: 1. удосконалювати навички змістового аналізу тексту, аналітичного мислення; 2.формувати вміння висловлювати й аргументувати власні думки, поглибити уявлення про кохання й зраду; 3.виховувати вміння розуміти й поважати красу людських стоcунків. Тип уроку:комбінований із використанням інноваційних технологій. Методи:створення позитивного емоційного фону уроку,тестовий контроль знань, постановка проблемного питання, слово вчителя, бесіда, пошуковий метод. Хід уроку

1.Оргмомент.

2.Оголошення теми, мети уроку. Тема нашого уроку «Система образів драми-феєрії «лісова пісня» Лесі Українки. Сьогодні на уроці ви будете аналізувати текст твору, висловлювати й аргументувати власні думки стосовно героїв, кохання, зради, людських стосунків.

3.Актуалізація опорних знань. Тест - контроль за драмою-феєрією «Лісова пісня» 1. Драматичний твір, у якому відбуваються неймовірні, незвичайні перетворення,поряд із людьми діють постаті, створені їхньою уявою називається (феєрією). 2. «Лісова пісня» за жанром(драма-феєрія). 3.Композиційно «Лісова пісня» складається з…(пролог,три частини). 4.Старезний, густий, предковічний ліс… Посеред лізу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Ці рядки є частиною(указати складову частину твору) (прологу) 5. Дія у творі відбувається на…(указати місцевість) (на Волині) 6. Які два світи представлені у творі? (людини і природи) 7.Ідею гармонійної єдності двох світів, представлених у творі,втілено в образі( дядька Лева). 8.Символом нетлінних духовних цінностей у «Лісовій пісні» є образ(Мавки) 9. «Ні, я жива! Я буду вічно жити!...»,- говорить у «Лісовій пісні» (Мавка) 10.Кому адресовані слова гол овної героїні «Ну, як таки, щоб воля та пропала? Се так колись і вітер пропаде?» (Лісовику) 11. «Я душу дав тобі! А тіло збавив!» Кому належать слова(Лукашу) Вчитель: Які проблеми висвітлює авторка в творі? Учні: 1. людина і природа. 2.духовне і матеріальне, мрія і буденність. 3.сила кохання і сімейне щастя. 4.добро і зло. 5.у чому сенс людського життя. 6.трагедія самозради. Вчитель: У чому полягає особливість сюжету «Лісової пісні»? Учні: Особливість сюжету полягає у тому, що у творі наявні дві кульмінації, тому що після першої події не йдуть на спад. Вчитель: Знайдіть елементи сюжету. Учні: зав’язка-пробудження мавки розвиток подій-кохання Мавки й Лукаша кульмінація 1 –смерть мавки кульмінація 2- Мавка перетворюється на вербу розв’язка –смерть Лукаша Учениця робить доповідь про джерела написання твору. Вчитель:Леся українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної краси і сили « гімн вільній людині». Для того,щоб довести до читача свій замисел, вона створила систему образів, у які вклала свої думки та поривання. «Лісову пісню» потрібно читати протягом усього життя, і кожен раз цей твір буде відкриватися по-новому. Для юних читачів - це казка про любов і зраду, людей з життєвим досвідом драма приваблює глибоким філософським змістом, закликає до гармонії буття, до згоди з власною душею; для науковців - це лабораторія пізнання народної поезії, міфології. Хочеться, щоб цей твір не лише збагатив кожного духовно, а й спонукав замислитись над людськими цінностями і своїм життям. 4.Усне опитування. Вчитель: На які дві групи поділяються персонажі твору? Учні: На людей та міфічних істот, які живуть у лісі. Вчитель: Назвіть дійових осіб драми. Учні: Люди – дядько Лев, Лукаш, Лукашева мати, Килина. Міфічні істоти – Мавка, Лісовик, Водяник, Русалка, Перелесник, «Той, що в скелі сидить. 5. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. Вчитель: якщо драма названа піснею,то як можна назвати пролог? Учні: заспівом. Вчитель: Заспів з першого слова вводить нас у поетичний світ природи. Перед очима постає «Старезний густий предковічний ліс на Волині…»(ремарка читається до слів: «На озері туман то лежить пеленою,то хвилює од вітру, то порозривається,одкриваючи блідо-блакитну воду»). Вчитель: Хто є учасниками заспіву? Учні:Лісові та водяні істоти, які тішаться, розмовляють, гніваються, розважаються і люблять. Ми бачимо перед собою картини живої природи. Вчитель:Які цінності для міфічних персонажів найголовніші? Учні:Воля. Життя без неї для них неможливе. Тут цінується краса, якою все вимірюється. Всі вони люблять Яскраве вбрання, порядок у лісі і на озері. Між ними панує взаємозв’язок і злагода. Вчитель: поступово заспів переходить у пісню, яка зазвучить у Першій дії. На березі лісового озера зявляються люди. Хто вони? Які ваші перші враження від дядька Лева і Лукаша? Учні: Це дядько Лев і Лукаш. Дядько Лев чудовий знавець природи, народних повірїв, він друг лісу. Лукаш має хист сопілкаря,він чує навіть голос дерева. Це свідчить про його мистецькі здібності. Вчитель: Аж тепер на зелену весняну сцену виходить головна героїня твору – Мавка. Як вона зявляється? Яка вона на вроду, вдачу. Учні:Зовнішність і одяг переконують-перед нами справжня лісова царівна. Вдача у Мавки вільна, чутлива до звуків, лагідна. Це розкривається в діалозі з Лукашем, під час першої зустрічі. (Перегляд уривку фільму від слів « Не руш! не руш! Не ріж! Не уби вай!» до - «Бачиш, і ти, немов той ясень, розмовляєш») Вчитель: Що приваблює вас у поведінці Лукаша? Чим розповідь Лукаша подивувала Мавку? (Учні розкривають ставлення героїв до одруження і читають відповідні уривки з тексту.) Вчитель: Що ж діється поміж персонажами, які прийшли у драму з реального, людського світу? Учні: Дядько Лев звідусіль оточений лісовими силами, з якими добре вміє співіснувати. Знання лісу і його законів допомагають йому скрізь. Він знає, коли треба бути поблажливим, а коли суворим. Вчитель:Вечоріє, і дядько лев засинає, а Лукаш і Мавка в цю прекрасну ніч поєдналися душами. До них прийшло кохання. Нічна тиша покриває ліс, а в нашій памяті знову оживає зустріч напровесні сільського парубка і лісової царівни, і звучать тривожні Мавчині слова: «Що ж мені суджено - щастя чи мука?» Дія друга. 1. Як змінився пейзаж у другій дії? 2. Що свідчить про присутність людей у лісі? 3. Чи справедливо ставиться мати Лукаша до Мавки? 4. Чи змогла б узагалі Мавка догодити їй? 5. Як поводиться тепер Лукаш? 6. Чи схожий він на того замріяного парубка, якого ми бачили в 1 дії? (Учні дають відповіді на питання і обґрунтовують їх.) (Перегляд уривку фільму від слів «…їм невістки треба, бо треба помочі» до – «Чому я маю сеє пам’ятати?) Вчитель: Якими тут виявляють себе Мавка і Лукаш? Чи зберегли вони гармонію душ і почуттів? Учні:Мавка така ж, як і раніше, щира. Вона вірить, що любов може подолати всі перешкоди, намагається викликати на щирість Лукаша, не хоче погодитись з тим, що його душа стала черствою і холодною. Лукаш дуже змінився. З ніжного, чутливого, закоханого парубка він перетворився в грубого приземленого селянського сина, що гризеться господарством, злосливо докоряє та насміхається з неї. Перед нами людина, яка не здатна захистити свої почуття. Його мова нагадує мову матері. Він зовсім не розуміє високих Мавчиних слів. Мавка ж розкривається високою внутрішньою красою і духовним багатством. Вона не боїться відверто говорити про своє кохання, бо це-не сором. В її словах багато любові,муки і мудрості. Вчитель: Як ви розумієте вислів « Не зневажай душі своєї цвіту…» ? До кого вони спрямовані взагалі? Скривджена Мавка йде з серпиком, як звичайна сільська дівчина, на поле, несучи в очах біль і сум. Зявляється Килина. Вона прийшла на запрошення Лукашевої матері. Як її схарактеризувала Мавка? Чому вона застерігає Лукаша? Учні: Душа Мавки вміє розпізнавати людей. Розкотистий сміх Килини, її облесливість і грубі жарти сказали Мавці багато що. Вона розуміє, що Килина не пара Лукашеві, не рівня йому по душі, що він не буде з нею щасливим. Це ще більше посилює Мавчину муку. Лукаш зрадив, проміняв світлу душу Мавки на простакуватість і невибагливість вдовиці Килини. Вчитель: При яких обставинах звучать слова: « Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»? Як ви розумієте ці слова? Що символізує образ « Того, що в скалі сидить»? Чому мавка все-таки йде в його царство? Учні: « Той, що в скалі сидить» - смерть, яка позбавляє одночасно і мук. І радощів життя..Зрада наносить смертельний удар коханню Мавки і зневажливі останні слова Лукаша «Яка страшна! Чого ти хочеш?». Мавка до останку бореться за своє кохання і Лукашеву душу, але даремно. Штовхають Мавку в западню Лукашеві слова, що буде свататися до Килини. Вчитель: Дія третя. І втретє природа змінила свої шати. Прийшла пора осіння. Що сталося за цей час з персонажами драми? Якими виявилися плоди життя Килини, Лукашевої матері, самого Лукаша? (Аналізуючи відповіді, учні мають дійти до висновку,що наприкінці дії персонажі ніби розплачуються за свої помилки, одержують по заслузі і за добро, і за зло.) Якою ж насправді виявилася Килина? Учні: Заздрісною, хитрою й підступною, жадібною, духовно бідною, дрібязковою, нещирою. Вчитель: Чи мала рацію Мавка, називаючи її лукавою та хижою? Учні: Так. Крім того, Килина ще й зажерлива, ліс для неї – лише місце наживи. Килина замість вимріяного багатства пожинає злидні і сімейні чвари.

Вчитель: На Волині існує багато міфів. За одним з них, вовкулака – це той, хто має вовчу подобу, та почувається людиною і хоч боїться людей, але водночас і тягнеться до них. Мавка, звільнивши Лукаша від чар, розповідає лісовикові: «…Він у подобі людській упав мені до ніг, мов ясен втятий… І з долу вгору він до мене звів такий болючий погляд, повний туги і каяття палкого, без надії… Людина тільки може так дивитись!..» Вчитель: Який зміст, на вашу думку, вклала Леся Українка у слово «людина»? Учні: Очевидно, вона мала на увазі на подобу, а суть. Адже людина може бути цинічною у ставленні до оточуючих, безкультурною і бездуховною, мати звірячі інстинкти. Вчитель: Мавка побачила в очах Лукаша розуміння скоєного ним гріха. Лукаш зневажив чисте кохання Мавки, зрадив її. Розплата була неминучою і немилосердною, за нею прийшло каяття, але вже без надії. Пригадаймо, як жорстоко розмовляв він з Мавкою. Послухаймо тепер ще один дуже промовистий діалог Лукаша з Килиною. (Перегляд уривку фільму від слів: « Таки явився! Де тебе носило так довго? до - «Цить! Цить! Не говори! Мовчи!») Вчитель: Чим він нагадує діалог Лукаша з Мавкою? Учні: Килина так само не розуміє Лукаша, як він колись не захотів зрозуміти Мавки, безпідставно докоряє йому і звинувачує. Вчитель:Чому Лукаш не виправдовується, нічого не пояснює? Учні: Килина все одно його не зрозуміє. Вчитель: Що зрозумів Лукаш? Учні: Що помилявся,що найвищою життєвою цінністю є душа людини,сповнена любові. Тому й чекав нової зустрічі з Мавкою. А коли сталася пожежа, то не рятував добра, бо думав: « А може там згорить і лихо?»

Вчитель: Який висновок можна зробити з цього? Учні: все матеріальне – тлінне, духовне – невмируще. Вчитель: Чому Мавка знову приходить у ліс, розбудивши свою приспану муку? Учні: Вона відчуває, що з коханим сталося лихо, тому повертається із небуття. Мавка любить,жертвує собою, шукає стежки до оселі коханого, бо інакше вона не може. Вчитель: Чому сопілка заговорила в руках Лукаша голосом Мавки? Учні: Бо любов не вмерла, адже сопілка повторила слова, промовлені Мавкою в найщасливіші хвилини її життя. Кохання жило в Мавці завжди: коли вона була лісовою царівною, безтілесною тінню, вербою, навіть попільцем. Любов незнищенна як природа і все, що народилося для добра і краси.

Вчитель: Так. І ці мотиви звучать в останніх акордах «Лісової пісні». послухаймо. ( Перегляд уривку фільму від слів « Заграй, заграй, дай голос мому серцю!» до кінця) 6. Підсумок. Вчитель:Визначте теми «Лісової пісні» Учні: Оспівування поетесою духовного багатства народу, його творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного. Вчитель: Яка ідея твору? Учні:Утвердження краси вічного незалежного духу, кохання і мрії, гармонійного, як сама природа, людського життя. Вчитель: Чого навчає нас твір? Учні: Любити природу, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитись до її багатств. У драмі природа постає як джерело творчості і натхнення. Вчитель: То що ж було суджено головній героїні: щастя чи мука? ( Думки учнів будуть неоднозначними) Вчитель: Чи змогли ми виконати поставлені задачі уроку? 7. Домашнє завдання. Написати листа до Мавки або Лукаша( на вибір).